Розвиток академічної філософії в україні

КІНЦЯ XIX — ПОЧАТКУ XX СТ.

Логіка викладу:Загальні тенденції розвитку акаде­мічної філософії в Україні кінця XIX — початку XX ст. — Позитивізм в Україні; В. Лесевич. — Філософія «панпсихізму» О. Козлова. — «Синехологічний спіритуалізм» О. Гілярова. — Неокантіанство в Україні; Г. Челпанов. — «Монодуалізм» М. Грота. — Психологізація філософії в творчості В. Зеньківського. — Релігійно-теїстична філософія.

Дискусійні питання

1. Визначте провідну тенденцію в розвитку академічної філософії в Україні кінця XIX — початку XX ст. і зіставте її із ситуацією, що склалась у західноєвропейській філософії на грані двох століть.

2. На прикладі О. Плярова, Г. Челпанова та В. Зеньковського проаналізуйте можливості університетської філософської традиції за панування радянської влади в Україні.

Завдання: ознайомтесь з невеличкими уривками з роботи В. Лесевича «Що таке наукова філософія?» і покажіть, у чому в цій роботі позначився вплив провідної тенденції розвитку тодішньої західноєвропейської філософії — позитивізму?

Висловіть власну точку зору –– чи зберігає позитивістський світогляд свою актуальність на початку  ХХІ ст.?

Завдання: порівняйте погляд на сутність філософії одного з найвідоміших представників академічної філософії О. Гілярова, висловлений ним у промові «Що таке філософія?», з позицією сучасного західного мислителя Б. Рассела:

«В моєму розумінні цього слова філософія є щось проміжне між теологією і наукою. Подібно до теології, вона містить розважання щодо предметів, точне знання яких поки що не досягнуте й не піддається доведенню; проте, подібно до науки, вона апелює скоріш до людського розуму, ніж до авторитету — авторитету чи то традиції, чи то одкровення. Все точнезнання — беруся твердити — належить до науки; всідогматипро те, що виходить за межі точного знання, належать до теології. Але між теологією й наукою є Нічия Земля, на яку провадяться наскоки з обох боків; оця Нічия Земля і є філософія. Майже всі питання, що становлять найбільший інтерес для умоглядних натур, такі, що наука неспроможна відповісти на них; а самовпевнені відповіді теологів уже не здаються такими переконливими, як вони здавалися в минулі сторіччя»^*.

Завдання: ознайомтесь з поглядом на історію філософії представника академічної філософії П. Кудрявцева й спробуйте порівняти його із сучасним плюралістичним поглядом на філософію й її історію, згідно з яким у філософії принципово не існує певних напрямів й боротьби між ними, а є лише багатоманіття філософських поглядів філософів, що виступають як рівноправні й взаємодоповнювані прояви людського духу.

Додаткова література

До розділу XI. «Розвиток академічної філософії в Україні

К. Хіх — поч. Хх ст.»

Асмус В. Ф. Философия в Киевском университете в 1914—1920 // Вопр. философии.— 1990. — № 8.

Кушаков Ю. В., Ткачук М. Л. О.М. Гіляров як історик філософії // Філос. і соціол. думка. — 1990. — № 5.

Летцев В. Доглибне “Я” як духовне підгрунття особистості у В. В. Зеньковського // Філос. думка. — 1999. — № 1—2.

Лук М. І. Ідеї гуманітарної науковості в працях представників української академічної філософії. — К., 1994.

О России и русской философской культуре: философы русского послеоктябрьского зарубежья. — М., 1990.

Огородник И. В. Утверждение материализма в Киевском университете (дооктябрьский период) // Пробл. философии. — 1982. — Вып. 56.

Острянін Д. Ф. Розвиток матеріалістичної філософії на Україні. — К., 1971.

Острянин Д. Ф. Борьба за материализм и диалектику в отечественном естествознании (вт. пол. ХІХ—нач. ХХ вв.). — К., 1981.

Ткачук М. Орест Новацький: долаючи забуття // Філос. і соціол. думка. — 1996. — № 1—2.

Ткачук М. Києво-Могилянська академія і становлення академічної філософії в Україні // Філос. думка. — 2000. — № 4.

Ткачук М. Л. Проблема формирования философского знания в творчестве А. Н. Гилярова // Пробл. философии. — К., 1989. — Вып. 82.

Ткачук М. Л. Філософія світла і радості: Олексій Гіляров. — К., 1997.

Ткачук М. Л. Київська академічна філософія XIX — початку XX ст.: методологічні проблеми дослідження. — К., 2000.

Философская культура Украины и отчественная общественная мысль ХІХ—ХХ вв. — К., 1990.

Шкуринов П .С. Позитивизм в России ХІХ в. — М., 1980.

Шупик-Мозгова Н. Петро Ліницький: життєвий шлях і духовна спадщина. — К., 1997.