- •Пунктуація.
- •§2. Розділові знаки.
- •§ 3. Розділові знаки у кінці речення.
- •§2. Розділові знаки.
- •§3. Розділові знаки у кінці речення.
- •!!! Крапка не ставиться:
- •3.3. Після однослівних та поширених звертань, вигуків: Миколо! Іди-но сюди. Гей! Поверніться!
- •Розділ 2. Розділові знаки у середині речення.
- •§1. Кома у простому реченні.
- •А ви, дядьку Іване, давно чекаєте?
- •Кома ставиться:
- •Не плакати, не горювати – любити й жити. !!! Кома не ставиться:
- •4. В усталених висловах перед і, ні:
- •5. Між двома однорідними членами речення з повторюваними
- •2. Слова проте і однак (одначе) виступають вставними
- •3. Не будуть вставними і не виділяються комами слова:
- •!!! Комами не виділяються:
- •!!! 10. 4. Кома перед як не ставиться:
- •Вправа 3. Утворіть поширені й непоширені прикладки, доповніть ними речення, розставте розділові знаки й поясніть їх уживання.
- •§2. Кома у складному реченні.
- •1. Безсполучникові складні та складносурядні речення. Кома ставиться:
- •Вправа 2. Утворіть різні варіанти складних речень зі сполучниками
- •2. Складнопідрядні речення. Кома ставиться:
- •3. При складених сполучниках і сполучних словах тому що,
- •4. Кома ставиться при збігу сполучників перед другим із них, коли в наступному реченні є співвідносні слова так, то:
- •5. !!! Кома ставиться, якщо частину, яка починається другим
- •!!! Кома не ставиться :
- •7. Кома між сполучниками взагалі не ставиться, якщо перший
- •8. Не розділяються комами суцільні вирази зі словами і
- •9. Кома не ставиться у виразах (не) більше як, (не) довше ніж,
- •10. Кома не ставиться у складеному сполучнику, якщо підрядна
- •11. Кома не ставиться між головною й підрядною частиною, якщо
- •12. Кома не ставиться, якщо підрядні частини мають спільну
- •§3. Двокрапка. Двокрапка ставиться:
- •Вправа 2. Утворіть складні речення. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.
- •§4. Тире. Тире ставиться:
- •2.2. Коли один із них або обидва є інфінітивом:
- •2.3. Перед це (це є), оце, ось, значить, то, якщо присудок,
- •7.3. Між реченнями, коли їх зміст різко протиставляється
- •8.1. !!! Якщо прикладка є власним іменем вона, як правило,
- •!!! Тире не ставиться між підметом і присудком, якщо немає смислового, стилістичного виділення присудка:
- •Вправа 2. Утворіть складні речення. Розставте розділові знаки й
- •§5. Крапка з комою. Крапка з комою може стояти:
- •1)_________; А)___________; -___________;
- •Розділ 2. Розділові знаки у складному реченні
- •§1. Складносурядне речення.
- •1. Кома:
- •3. Тире:
- •§2. Складнопідрядні речення
- •3. Двокрапка.
- •§3. Безсполучникове складне речення.
- •1. Кома.
- •2. Крапка з комою.
- •3. Двокрапка
- •Розділ 4. Пряма мова
- •У словах автора два дієслова із значенням висловлювання:
- •Тире – за іншим). Вправа 1. У підкреслених місцях розставте розділові знаки і поясніть
- •Вправа 3. Правильно розставте розділові знаки в реченнях і поясніть їх уживання.
- •Розділ 2. Диктанти.
- •1. Вовк.
- •2. Вершина.
- •3. Пацюк і змії.
- •4. Буря.
- •5. Лелеки й орли.
- •6. Дорога на полюс.
- •7. Жар-птиця.
- •8. Вільгельм Телль.
- •9. Перед штормом.
- •10. Подвиг.
- •11. Люди й океани.
- •12. На світанку.
- •13. Моє життя.
- •14. Завойовники.
- •15. Небезпечна пригода.
- •16. Звільнення.
- •17. У лісі.
- •18. Страх.
- •19. У пустелі.
- •20. Кавказ.
- •21. Летучий голландець.
- •22. Невільник.
- •23. Пам’ять.
- •24. Півень.
- •25. Гірська хвороба.
- •Частина ііі. Правильні відповіді.
- •§ 1. Стартовий контроль. Орфографія. Розділ і. Правопис голосних та приголосних.
- •6. Правильно напишіть слова:
- •Розділ ііі.
- •Розділ V. Правопис іншомовних слів.
- •Пунктуація. Правильні відповіді.
- •§ 2. Пунктуація.
- •Вправа 2. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.
- •Вправа 3. Правильно розставте розділові знаки в реченнях і поясніть їх уживання.
15. Небезпечна пригода.
Він спустився першим, приліг під скелею, чекаючи товаришів. Погода стояла чудова: сонце, тепле, яскраве, заливало гори; збоку, зовсім поруч, у п’яти метрах, із тріщини між льодовиком і скелею, здіймався пар - це промені прогрівали каміння. Небо, неймовірно синє, чисте, здається твердим: кинеш у нього каменюку – і проб'єш дірку. Інколи, коли каменепад стихав, гори ставали тихими, лагідними, і від їх непорушності хилило в сон.
Гуркіт, тріск, неначе зіткнулись світи, сколихнувши простір, - це був землетрус. Він скочив, оглядаючись, на ноги і завмер: з гори, із протилежного схилу, за півкілометра над ним, відвалювалася скеля - громада з дванадцятиповерховий будинок. Повільно нахилилася, ставши на ребро, роздумуючи куди податися, вперед чи назад; переваливши невидиму точку, вона – це не можна було порівняти ні з чим - із величезним прискоренням покотилася вниз.
Вибір у нього був: по-перше, попасти під скелю, по-друге - кинутися в тріщину, біля якої стояв, - обидва варіанти були смертельні. Він стрибнув у тріщину. Падаючи, він відчув, начебто хтось вчепився в його рюкзак, намагаючись утримати, і зупинився: стіни тріщини, різко звужуючись, затиснули широкий рюкзак; лямки – це його врятувало - затріщали, але витримали: ще б півметра - і він зламав би, просто-на-просто, ноги в льодовому клині.
У ту ж мить на поверхні вибухнуло, по тріщині загриміло відлуння, і зверху на нього посипався град льоду й каміння; рюкзак, однак, знову врятував його, закривши, як щит, від осколків. Він озирнувся: скрізь по щілині - десятки кам’яних пробок, великих і малих. Перерізавши лямки рюкзака, почав вибиратися нагору; над рюкзаком – гора шматків льоду й каміння, на поверхні – вражаючий пейзаж: усе навкруг було захаращене величезними шматками каміння, нібито після неймовірного бомбардування.
(244 слова)
16. Звільнення.
З усіх чорношкірих бранців, яких я знав, він був перший, хто не скорився, не впав у відчай. Маври, налетівши з пустелі, - як давно це було – знищили все, що він мав, забрали його з собою, і вже тридцять років, як він живе тут, у пустелі, залишившись сам на сам із своїми спогадами про минуле. Він не зміг звикнути до рабства, як людина, стомившись чекати, звикає до сякого-такого благополуччя; тут, де ніколи не було ніякого джерела, він чув пісню струмка, дивився на неквапливі ріки Сенегалу.
Я вирішив його викупити, щоб дати свободу. Переговори тривали кілька місяців, раз у раз затухаючи, поки маври не зменшили ціну; ще тиждень ми – шістнадцять маврів і я – торгувалися; після того, як ми сторгувалися, я шість днів тримав його в ангарі під замком: якби він вийшов, його знову схопили б і, просто-на-просто, продали б кудись далі.
Прилетів літак, і колишній раб вилетів, кінець кінцем, у Кап-Джубі – звідти він мав полетіти додому. Ми добре знали: вдома його, п’яного від радощів, окриленого свободою, найперше зустріне вірна подруга – бідність, і скоро, дуже скоро він буде змушений вибиватися з сил десь на ремонті залізниці, вивертаючи шпали; йому житиметься гірше, ніж тут, у пустелі, але він мав право бути самим собою, серед своїх.
Потім нам розповіли про його зустріч із волею: прилетівши у Кап-Джубі, він, знемагаючи від радості, ходив по місту; побачивши купу дітлахів, що гралися на вулиці, він мовчки накупив подарунків і роздав їх дітям - це була його плата за волю.
(239 слів)