- •Пунктуація.
- •§2. Розділові знаки.
- •§ 3. Розділові знаки у кінці речення.
- •§2. Розділові знаки.
- •§3. Розділові знаки у кінці речення.
- •!!! Крапка не ставиться:
- •3.3. Після однослівних та поширених звертань, вигуків: Миколо! Іди-но сюди. Гей! Поверніться!
- •Розділ 2. Розділові знаки у середині речення.
- •§1. Кома у простому реченні.
- •А ви, дядьку Іване, давно чекаєте?
- •Кома ставиться:
- •Не плакати, не горювати – любити й жити. !!! Кома не ставиться:
- •4. В усталених висловах перед і, ні:
- •5. Між двома однорідними членами речення з повторюваними
- •2. Слова проте і однак (одначе) виступають вставними
- •3. Не будуть вставними і не виділяються комами слова:
- •!!! Комами не виділяються:
- •!!! 10. 4. Кома перед як не ставиться:
- •Вправа 3. Утворіть поширені й непоширені прикладки, доповніть ними речення, розставте розділові знаки й поясніть їх уживання.
- •§2. Кома у складному реченні.
- •1. Безсполучникові складні та складносурядні речення. Кома ставиться:
- •Вправа 2. Утворіть різні варіанти складних речень зі сполучниками
- •2. Складнопідрядні речення. Кома ставиться:
- •3. При складених сполучниках і сполучних словах тому що,
- •4. Кома ставиться при збігу сполучників перед другим із них, коли в наступному реченні є співвідносні слова так, то:
- •5. !!! Кома ставиться, якщо частину, яка починається другим
- •!!! Кома не ставиться :
- •7. Кома між сполучниками взагалі не ставиться, якщо перший
- •8. Не розділяються комами суцільні вирази зі словами і
- •9. Кома не ставиться у виразах (не) більше як, (не) довше ніж,
- •10. Кома не ставиться у складеному сполучнику, якщо підрядна
- •11. Кома не ставиться між головною й підрядною частиною, якщо
- •12. Кома не ставиться, якщо підрядні частини мають спільну
- •§3. Двокрапка. Двокрапка ставиться:
- •Вправа 2. Утворіть складні речення. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.
- •§4. Тире. Тире ставиться:
- •2.2. Коли один із них або обидва є інфінітивом:
- •2.3. Перед це (це є), оце, ось, значить, то, якщо присудок,
- •7.3. Між реченнями, коли їх зміст різко протиставляється
- •8.1. !!! Якщо прикладка є власним іменем вона, як правило,
- •!!! Тире не ставиться між підметом і присудком, якщо немає смислового, стилістичного виділення присудка:
- •Вправа 2. Утворіть складні речення. Розставте розділові знаки й
- •§5. Крапка з комою. Крапка з комою може стояти:
- •1)_________; А)___________; -___________;
- •Розділ 2. Розділові знаки у складному реченні
- •§1. Складносурядне речення.
- •1. Кома:
- •3. Тире:
- •§2. Складнопідрядні речення
- •3. Двокрапка.
- •§3. Безсполучникове складне речення.
- •1. Кома.
- •2. Крапка з комою.
- •3. Двокрапка
- •Розділ 4. Пряма мова
- •У словах автора два дієслова із значенням висловлювання:
- •Тире – за іншим). Вправа 1. У підкреслених місцях розставте розділові знаки і поясніть
- •Вправа 3. Правильно розставте розділові знаки в реченнях і поясніть їх уживання.
- •Розділ 2. Диктанти.
- •1. Вовк.
- •2. Вершина.
- •3. Пацюк і змії.
- •4. Буря.
- •5. Лелеки й орли.
- •6. Дорога на полюс.
- •7. Жар-птиця.
- •8. Вільгельм Телль.
- •9. Перед штормом.
- •10. Подвиг.
- •11. Люди й океани.
- •12. На світанку.
- •13. Моє життя.
- •14. Завойовники.
- •15. Небезпечна пригода.
- •16. Звільнення.
- •17. У лісі.
- •18. Страх.
- •19. У пустелі.
- •20. Кавказ.
- •21. Летучий голландець.
- •22. Невільник.
- •23. Пам’ять.
- •24. Півень.
- •25. Гірська хвороба.
- •Частина ііі. Правильні відповіді.
- •§ 1. Стартовий контроль. Орфографія. Розділ і. Правопис голосних та приголосних.
- •6. Правильно напишіть слова:
- •Розділ ііі.
- •Розділ V. Правопис іншомовних слів.
- •Пунктуація. Правильні відповіді.
- •§ 2. Пунктуація.
- •Вправа 2. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.
- •Вправа 3. Правильно розставте розділові знаки в реченнях і поясніть їх уживання.
19. У пустелі.
Вітер, рівний, впертий, той, що висушує людину за вісімнадцять годин, дме із середини Аравійської пустелі; найгірше те, що перед очима вже миготять іскорки. Я знаю, що, коли вони перетворяться на полум’я, я ляжу і, просто-на-просто, вже більше не встану. За три дні після аварії ми з’їли небагато: півапельсина й половину виноградного грона – це все, що у нас було. Мені зовсім не хочеться їсти – тільки пити; мучить, здається, не стільки сама спрага, скільки її наслідки: пересохла горлянка, язик, наче з гіпсу, біль усередині, в роті страшенно дере, смак якийсь огидний – ці відчуття для мене нові. Від цієї хвороби – як усе просто – існують чудові ліки – вода.
Учора я йшов, ні на що, не сподіваючись; сьогодні ці слова втратили сенс: ми йдемо, тому що йдемо. Учора мені ввижався апельсиновий рай, а сьогодні я його вже не маю, і вже не вірю, що він є на світі. Я вже нічого не відчуваю, крім того, що серце в мене геть висохло; ось-ось впаду, але розпачу, як це не дивно, немає. Немає навіть гіркоти, а шкода: сум видався б мені солодким, як вода. Можна було б пожаліти себе і побиватися, кінець кінцем, за собою, мов за другом, але в мене немає смутку.
Раптом з-за пагорба – о чудо – з’явився, погойдуючись на верблюді, араб; помаленьку, зовсім не поспішаючи, він обертається до нас, і я добре знаю: в ту мить, коли він повернеться, світ зовсім зміниться, бо його погляд – це життя, і мені здається, що він - як бог.
(238 слів)
20. Кавказ.
Великий Кавказький хребет, точніше Центральний Кавказ, - одне з тих місць, які люблять альпіністи; причина, очевидно, у зручності цього району: Баксанською долиною можна доїхати майже під Ельбрус; район дуже красивий, прокладено багато маршрутів, від простих до найскладніших, і, звичайно, завжди можна знайти ніким не пройдені дороги.
Внизу льодовик – це, як правило, величезний язик льоду, який повільно тече ущелиною; прогрітий сонцем, він несе на собі струмки й річечки води, утворюючи водоспади, печери, залиті кришталевою водою. Нагорі льодопад – одна з найскладніших перешкод. Перегинаючись через величезний кам’яний поріг, він ламається, розтинаючись тріщинами; тут раз у раз щось рухається: нагромаджуються й падають сераки, відлунюють пустоти під льодом, з хряском розтинають лід тріщини – добре, якщо не під ногами. Гори – це надзвичайне диво, незбагненне, неперевершене; щомиті вони об’єднують протилежне: ніжність, лагідність і небезпечність, безжалісність – і ні про що не попереджують, крім, хіба що, очевидного. У них так багато всього, що кожної миті навколо щось змінюється: камінь, який лежав тисячі років, зривається і, набираючи швидкість, мчить вниз; лід, чистий, міцний, кілька діб накопичує, перетікаючи через скелю, напруження; пройде ще мить – і тріщина розрізає його тіло.
День і ніч - це не тільки світло й темрява, тепло й холод. Це ще й показник інтенсивності життя: вдень – безупинний рух, вночі ж життя тут наче завмирає. Межа між ними – ранок і вечір; ранкове сонце нагріває схил, мить - і, неначе по команді невидимого диригента, здіймається шум, починає, гуркочучи, сипатися каміння, звільняючись із льодового полону, стікати вода – і так до вечора.
(236 слів)