- •Пунктуація.
- •§2. Розділові знаки.
- •§ 3. Розділові знаки у кінці речення.
- •§2. Розділові знаки.
- •§3. Розділові знаки у кінці речення.
- •!!! Крапка не ставиться:
- •3.3. Після однослівних та поширених звертань, вигуків: Миколо! Іди-но сюди. Гей! Поверніться!
- •Розділ 2. Розділові знаки у середині речення.
- •§1. Кома у простому реченні.
- •А ви, дядьку Іване, давно чекаєте?
- •Кома ставиться:
- •Не плакати, не горювати – любити й жити. !!! Кома не ставиться:
- •4. В усталених висловах перед і, ні:
- •5. Між двома однорідними членами речення з повторюваними
- •2. Слова проте і однак (одначе) виступають вставними
- •3. Не будуть вставними і не виділяються комами слова:
- •!!! Комами не виділяються:
- •!!! 10. 4. Кома перед як не ставиться:
- •Вправа 3. Утворіть поширені й непоширені прикладки, доповніть ними речення, розставте розділові знаки й поясніть їх уживання.
- •§2. Кома у складному реченні.
- •1. Безсполучникові складні та складносурядні речення. Кома ставиться:
- •Вправа 2. Утворіть різні варіанти складних речень зі сполучниками
- •2. Складнопідрядні речення. Кома ставиться:
- •3. При складених сполучниках і сполучних словах тому що,
- •4. Кома ставиться при збігу сполучників перед другим із них, коли в наступному реченні є співвідносні слова так, то:
- •5. !!! Кома ставиться, якщо частину, яка починається другим
- •!!! Кома не ставиться :
- •7. Кома між сполучниками взагалі не ставиться, якщо перший
- •8. Не розділяються комами суцільні вирази зі словами і
- •9. Кома не ставиться у виразах (не) більше як, (не) довше ніж,
- •10. Кома не ставиться у складеному сполучнику, якщо підрядна
- •11. Кома не ставиться між головною й підрядною частиною, якщо
- •12. Кома не ставиться, якщо підрядні частини мають спільну
- •§3. Двокрапка. Двокрапка ставиться:
- •Вправа 2. Утворіть складні речення. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.
- •§4. Тире. Тире ставиться:
- •2.2. Коли один із них або обидва є інфінітивом:
- •2.3. Перед це (це є), оце, ось, значить, то, якщо присудок,
- •7.3. Між реченнями, коли їх зміст різко протиставляється
- •8.1. !!! Якщо прикладка є власним іменем вона, як правило,
- •!!! Тире не ставиться між підметом і присудком, якщо немає смислового, стилістичного виділення присудка:
- •Вправа 2. Утворіть складні речення. Розставте розділові знаки й
- •§5. Крапка з комою. Крапка з комою може стояти:
- •1)_________; А)___________; -___________;
- •Розділ 2. Розділові знаки у складному реченні
- •§1. Складносурядне речення.
- •1. Кома:
- •3. Тире:
- •§2. Складнопідрядні речення
- •3. Двокрапка.
- •§3. Безсполучникове складне речення.
- •1. Кома.
- •2. Крапка з комою.
- •3. Двокрапка
- •Розділ 4. Пряма мова
- •У словах автора два дієслова із значенням висловлювання:
- •Тире – за іншим). Вправа 1. У підкреслених місцях розставте розділові знаки і поясніть
- •Вправа 3. Правильно розставте розділові знаки в реченнях і поясніть їх уживання.
- •Розділ 2. Диктанти.
- •1. Вовк.
- •2. Вершина.
- •3. Пацюк і змії.
- •4. Буря.
- •5. Лелеки й орли.
- •6. Дорога на полюс.
- •7. Жар-птиця.
- •8. Вільгельм Телль.
- •9. Перед штормом.
- •10. Подвиг.
- •11. Люди й океани.
- •12. На світанку.
- •13. Моє життя.
- •14. Завойовники.
- •15. Небезпечна пригода.
- •16. Звільнення.
- •17. У лісі.
- •18. Страх.
- •19. У пустелі.
- •20. Кавказ.
- •21. Летучий голландець.
- •22. Невільник.
- •23. Пам’ять.
- •24. Півень.
- •25. Гірська хвороба.
- •Частина ііі. Правильні відповіді.
- •§ 1. Стартовий контроль. Орфографія. Розділ і. Правопис голосних та приголосних.
- •6. Правильно напишіть слова:
- •Розділ ііі.
- •Розділ V. Правопис іншомовних слів.
- •Пунктуація. Правильні відповіді.
- •§ 2. Пунктуація.
- •Вправа 2. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.
- •Вправа 3. Правильно розставте розділові знаки в реченнях і поясніть їх уживання.
Вправа 2. Утворіть складні речення. Розставте розділові знаки й
поясніть їх уживання.
Тебе веде по життю весела примарна істота сповнена жаги пізнання яка знаходиться у тобі самому. Вона і є тобою.
Живи так щоб ніколи не було соромно якщо те що ти робиш чи кажеш стане відомим усьому світу. Навіть якщо те що стане відомим буде неправдою.
Висота плоскогір’їв цікава спільність однакова. Усі вони сягають у висоту не більше ніж на триста метрів. Крім того вони мають однаковий колір складаються з одних і тих же порід. У них однакові по-справжньому круті схили. Усе це свідчить про те що тут колись лежало одне широке плоскогір’я.
Для того щоб жити вільно й щасливо ви маєте пожертвувати нудьгою. Це запевняю вас не завжди легка жертва.
Якщо твоє щастя залежить від того що робить чи не робить хтось інший то будь певен у тебе хочеш ти того чи ні все-таки є проблеми. До того ж усі вони не навколо тебе у тобі самому.
Від снігу до снігу ходив він босоніж не розбираючи ні каміння ні колючок. Ноги його розлаписті й чорні були настільки твердими що здавалося нічим їх не можна пошкодити що це не ноги суцільні кістки.
Вітер ніби кіннота в чистому полі стрімкий і лютий. Я не можу ні бігти ні стояти. Тільки дрижати від холоду.
Сергій пригадував дорогу гарячково похапцем і пам’ять вибрала одне. Величезний валун звужує ущелину. Перед нею кам’яний майданчик замкнутий скелею що випирає зі схилу. За скелею він Сергій.
§5. Крапка з комою. Крапка з комою може стояти:
1. ; . |
найчастіше - між реченнями у безсполучниковому складному реченні:
Сніг хрумтів під нашими ногами; повітря ставало таким рідким,
що боляче було дихати; кров приливала до голови, але, разом із тим, було якось весело від того, що ми так високо над світом.
Вони сиділи недалеко від церкви, дивилися вниз, на море, і мовчали; крізь ранковий туман було видно вершини гір, на яких стояли білі хмари; листя не рухалося на деревах, кричали цикади; шум моря, глухий, одноманітний, долинав знизу і нагадував про спокій, вічний сон, який чекає нас.
Була сумна серпнева ніч; вона була сумною, бо вже пахло осінню; покритий багряними хмарами, виходив місяць і ледь-ледь освітлював дорогу; обіруч темніли озимі поля, на які зверху часто падали зірки.
2. ; а (і, та) . |
між реченнями – частинами складносурядного речення, зв’язаними сполучниками а, але, проте, однак, все ж таки (рідше – сполучниками та (= і), і тощо:
Тихо було на небі і на землі, як у серці людини в хвилини ранньої
молитви; тільки зрідка набігав прохолодний вітер зі сходу, піднімаючи
гриви коней, вкритих інеєм, переганяючи через дорогу сніг.
Наші уявлення про нас самих і життя на цій планеті, життя на
інших планетах, про все, у чому є простір і час, - усе це ілюзія; але
протягом певного часу ми можемо дуже багато пізнати і добре
повеселитися за рахунок наших ілюзій.
За якимось дивним збігом обставин, можливо випадковим, усе, що
було для нього важливим, цікавим. необхідним, у чому він був щирим і
не обманював себе, що складало зерно його життя, відбувалося
таємно від інших; та все, що було його маскою, оболонкою, якою він
закривався, щоб приховати правду, - він це усвідомлював - було явним.
3. , де ; де . |
між однорідними підрядними реченнями, підпорядкованими одному й тому ж головному:
Хочеться, щоб усе життя було таким же щасливим, як зараз,
коли бачиш, як зелений садок, ще вологий від роси, весь сяє від сонця і
здається щасливим; коли бачиш, як біля будинку, який пахне квітами,
гуляють люди, усі так мило одягнені й веселі, усі здорові і красиві.
Важко навіть уявити, які можливості для людини надає нам світ,
де все живе тягнеться до живого, створюючи струнку гармонію
життя, і тільки люди створюють собі самотність; які незвідані
відстані прокладає між нами наш внутрішній світ, у якому кожен
замикається, як у власній таємниці, перетворюючись на окрему
планету, сповнену чарівних вигадок і обману.
Усі ми у цьому світі шахраї, тому що усі ми удаємо із себе й для
себе щось таке, чим не являємося, і віримо у те, що удаємо; тому що
ми ж зовсім не тіла, які рухаються по Землі, сповнені жалю до себе, і
через якийсь час розпадаються на атоми й молекули; тому що
насправді ми - істоти, які не можна ні вбити, ні зруйнувати, як би
сильно ми не вірили у смерть.
4. О; О; О. |
між поширеними однорідними членами речення:
Я намагався все оглянути, але не знайшов у цьому місці ні якихось
чудес, ні див, ні чогось несподіваного чи надзвичайного; було
відчуття, що є хтось невідомий і, водночас, дуже схожий на
найближчого друга, якого ось-ось впізнаю.
Він розплющив очі, мов здивований нашим мовчанням, подивився
на нас, на берег моря, на баркаси, які повільно гойдалися на хвилях;
повернув голову, тихо й повільно зітхнув, наче після солодкого сну.
Йому бракувало всього: сліз, прощань, докорів, ревнощів - усього
того, що людина леліє чи обриває кожним своїм жестом; бракувало
тих незліченних зв’язків, що єднають його, як і всіх, з іншими
надають йому, як і іншим, ваги.
В усіх вказаних випадках речення (сурядні, підрядні), однорідні
члени речення мають бути:
поширеними;
хоча б в одному з них мають бути власні розділові знаки;
вони мають бути відносно незалежними за змістом
(на місці крапки з комою умовно можна поставити крапку).
5. Між групами незалежних речень, |
коли необхідно вказати межі між ними на відміну від
розмежування окремих речень:
Ти вмієш робити будь-що; просто відмовся від усіх заборон і
обмежень, а також від віри у те, що ти чогось не вмієш; торкнися
до речі так, наче вона є частиною твого життя, - так воно і є
насправді; знай: для тебе вміти робити будь-що – це нормально;
дозволь своєму підсвідомому “я” здолати опір тіла й розуму.
У польоті, коли ніч дуже гарна, іноді захоплюєшся і майже не
керуєш літаком; літак потроху перевертається, чіпляючись крилом
за сузір’я; вирівнюєш літак – і сузір’я, зовні дуже схоже на селище,
повертається на місце.
А ще рідше, у хвилини, коли мене пригнічує самотність і мені
сумно, я пригадую, мов крізь серпанок, ті події; мало-помалу мені
починає чомусь здаватися, що про мене теж згадують, мене
чекають; я відчуваю це і починаю вірити, що ми зустрінемося.
6. У кінці рубрик переліку, |
якщо в нумерації рубрик немає крапок: