7.3. Між реченнями, коли їх зміст різко протиставляється

(перед другою частиною можна вставити а):

Реве вітер, перекочуються хвилі – (а) човен пливе.

Ми писали листи, слали телеграми, переконували – (а) керівництво

не погоджується.

Лютує ураган, клубочаться хмари, гнані шаленими поривами вітру,

миготять блискавки – (а) літак іде прямо на них.

8. Прикладки

- для виділення прикладок, якщо вони стоять у кінці речення і

перед ними можна вставити, не змінюючи змісту, а саме:

Лікувався він незвичними ліками – (а саме) картоплею.

Пішли вони шукати людину, яка допомогла б їм

відремонтувати воза, - (а саме) коваля.

8.1. !!! Якщо прикладка є власним іменем вона, як правило,

відокремлюється комами:

До багаття підійшов ще один мисливець, Олег.

Сержант той, Трохименко, дуже любив співати.

9. Для означення паузи

- для означення спеціально підкреслюваної паузи різного

змістовного й стилістичного характеру:

Шукав, і рвався, і благав – даремно!

Приходь ввечері – повечеряємо.

Сьогодні – майбутній свій шлях споглядаю!

10. Між порівнюваними частинами

- коли у другій частині міститься порівняння з тим, про що

говориться в першій частині (частини, як правило, виражені

іменниками у називному відмінку або дієсловами, між якими

можна вставити немов, ніби, як):

Вітер – (немов, як) кіннота в чистому полі.

Хлопчаки з дверей – (немов, як) гірський потік.

Глянула – (немов, як) серце обпалила.

11. То не… - то…

- між частинами заперечного порівняння (то не… - то):

То не чорна хмара суне з-за пагорба, не грім гуркоче попід

хмарами, - то стогне земля під копитами коней татарських.

То не човни рибальські в море виходять, не торгові люди в дорогу

збираються, - то струги козацькі вітрила напинають, на ворога у

похід вирушають.

12. Між власними іменами

- між двома або кількома власними іменами, сукупністю

яких називається вчення, теорія, науковий закон:

Закон Менделєєва – Клапейрона.

Рушниця Манліхера – Шенауера.

13. Означення меж

- між двома словами, що означають просторові, часові або

кількісні межі (від … до):

Траса Харків – Сімферополь.

Завершення роботи намічене на серпень – вересень.

14. Перед повторюваним словом

- як додатковий знак після коми перед словом, яке повторюється

для того, щоб зв’язати з попереднім реченням наступне

(найчастіше – підрядне, яке підсилює, розвиває, доповнює

головне і має значення висновку):

Вони стали фундаторами нового підходу, який визначив подальший

розвиток квантової фізики, - підходу надзвичайно важливого, який

змінив, крім іншого, сучасні уявлення про світ.

!!! Тире не ставиться між підметом і присудком, якщо немає смислового, стилістичного виділення присудка:

1. Якщо присудок має порівняльне значення і до його складу входять слова як, ніби, мов, наче, неначе і подібні:

Життя немов ріка невпинна. Жнива як справжнє свято.

Але: Колоски - немов хоробрі солдати з піднятими піками.

Суха галузка – мов змія звивиста.

2. Якщо присудок стоїть перед підметом:

Чудова господиня твоя сестра. Веселий хлопець твій друг.

Але: Огидна річ – зазнайство. Найбільше свято – зустріч друзів.

3. Якщо перед присудком є залежний від нього член речення:

Хліб усьому голова. Дитина кожна завжди чудо

Але: Літо – незабутня пора подорожей, зустрічей, відпочинку.

Вправа 1. Визначте структуру речення. Розставте розділові знаки,

поясніть їх уживання.

1. Небо – це завжди досконале небо, і море – це завжди досконале море, хоч вони завжди мінливі.

2. Світ – це учнівський зошит, на сторінках якого ти вирішуєш свої завдання.

3. Подібне притягує подібне – це космічний закон.

3. Усе навколо дерева чагарники хмари сонце було дивним неначе уві сні.

4. Спочатку пустеля тільки порожнеча й мовчання бо вона не відкривається першому стрічному якщо заради неї не зректися усього світу ніколи не зрозумієш що вона означає для тих кому вона батьківщина.

5. Нам немає про що турбуватися бо ми бачимо лише маленьку пляму нескінченного цілого життя і ця одна невеличка частинка ілюзія.

6. Коли його починали заохочувати ану ви мовляв дядьку спробуйте чи встоїть хто проти вас він і вухом не поведе буває що так і піде з гостей ні разу не піднявшись з ослона.

7. У пустелі де в повітрі немає водяної пари земля швидко віддає денне

тепло дерева кущі каміння все за чим можна сховатися тут

відсутнє.

8. Зараз ці конуси-стовпи зверху плоскі однакові мов колони розваленого храму які виступаючи з піску окреслюють місце давньої споруди.

9. Ми можемо вірити у те що ми жертви які вбивають і яких убивають які здригаються від жаху невдач.

10. Переді мною льодовик покритий безліччю подовжніх неглибоких вибоїн залишених літніми талими водами які як річки збігають униз.