- •Пунктуація.
- •§2. Розділові знаки.
- •§ 3. Розділові знаки у кінці речення.
- •§2. Розділові знаки.
- •§3. Розділові знаки у кінці речення.
- •!!! Крапка не ставиться:
- •3.3. Після однослівних та поширених звертань, вигуків: Миколо! Іди-но сюди. Гей! Поверніться!
- •Розділ 2. Розділові знаки у середині речення.
- •§1. Кома у простому реченні.
- •А ви, дядьку Іване, давно чекаєте?
- •Кома ставиться:
- •Не плакати, не горювати – любити й жити. !!! Кома не ставиться:
- •4. В усталених висловах перед і, ні:
- •5. Між двома однорідними членами речення з повторюваними
- •2. Слова проте і однак (одначе) виступають вставними
- •3. Не будуть вставними і не виділяються комами слова:
- •!!! Комами не виділяються:
- •!!! 10. 4. Кома перед як не ставиться:
- •Вправа 3. Утворіть поширені й непоширені прикладки, доповніть ними речення, розставте розділові знаки й поясніть їх уживання.
- •§2. Кома у складному реченні.
- •1. Безсполучникові складні та складносурядні речення. Кома ставиться:
- •Вправа 2. Утворіть різні варіанти складних речень зі сполучниками
- •2. Складнопідрядні речення. Кома ставиться:
- •3. При складених сполучниках і сполучних словах тому що,
- •4. Кома ставиться при збігу сполучників перед другим із них, коли в наступному реченні є співвідносні слова так, то:
- •5. !!! Кома ставиться, якщо частину, яка починається другим
- •!!! Кома не ставиться :
- •7. Кома між сполучниками взагалі не ставиться, якщо перший
- •8. Не розділяються комами суцільні вирази зі словами і
- •9. Кома не ставиться у виразах (не) більше як, (не) довше ніж,
- •10. Кома не ставиться у складеному сполучнику, якщо підрядна
- •11. Кома не ставиться між головною й підрядною частиною, якщо
- •12. Кома не ставиться, якщо підрядні частини мають спільну
- •§3. Двокрапка. Двокрапка ставиться:
- •Вправа 2. Утворіть складні речення. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.
- •§4. Тире. Тире ставиться:
- •2.2. Коли один із них або обидва є інфінітивом:
- •2.3. Перед це (це є), оце, ось, значить, то, якщо присудок,
- •7.3. Між реченнями, коли їх зміст різко протиставляється
- •8.1. !!! Якщо прикладка є власним іменем вона, як правило,
- •!!! Тире не ставиться між підметом і присудком, якщо немає смислового, стилістичного виділення присудка:
- •Вправа 2. Утворіть складні речення. Розставте розділові знаки й
- •§5. Крапка з комою. Крапка з комою може стояти:
- •1)_________; А)___________; -___________;
- •Розділ 2. Розділові знаки у складному реченні
- •§1. Складносурядне речення.
- •1. Кома:
- •3. Тире:
- •§2. Складнопідрядні речення
- •3. Двокрапка.
- •§3. Безсполучникове складне речення.
- •1. Кома.
- •2. Крапка з комою.
- •3. Двокрапка
- •Розділ 4. Пряма мова
- •У словах автора два дієслова із значенням висловлювання:
- •Тире – за іншим). Вправа 1. У підкреслених місцях розставте розділові знаки і поясніть
- •Вправа 3. Правильно розставте розділові знаки в реченнях і поясніть їх уживання.
- •Розділ 2. Диктанти.
- •1. Вовк.
- •2. Вершина.
- •3. Пацюк і змії.
- •4. Буря.
- •5. Лелеки й орли.
- •6. Дорога на полюс.
- •7. Жар-птиця.
- •8. Вільгельм Телль.
- •9. Перед штормом.
- •10. Подвиг.
- •11. Люди й океани.
- •12. На світанку.
- •13. Моє життя.
- •14. Завойовники.
- •15. Небезпечна пригода.
- •16. Звільнення.
- •17. У лісі.
- •18. Страх.
- •19. У пустелі.
- •20. Кавказ.
- •21. Летучий голландець.
- •22. Невільник.
- •23. Пам’ять.
- •24. Півень.
- •25. Гірська хвороба.
- •Частина ііі. Правильні відповіді.
- •§ 1. Стартовий контроль. Орфографія. Розділ і. Правопис голосних та приголосних.
- •6. Правильно напишіть слова:
- •Розділ ііі.
- •Розділ V. Правопис іншомовних слів.
- •Пунктуація. Правильні відповіді.
- •§ 2. Пунктуація.
- •Вправа 2. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.
- •Вправа 3. Правильно розставте розділові знаки в реченнях і поясніть їх уживання.
Розділ 2. Диктанти.
1. Вовк.
Старий вовк був зовсім безпорадний, заплутавшись у ланцюгах, із капканами на кожній нозі. Неподалік від нього ревіла й металась худоба, немов радіючи загибелі тирана, але жодна з корів не насмілювалася підійти ближче.
Вовк побачив мене, напружився, готовий битися на смерть; пролунав його заклик, гучний, тривожний, неначе він звертався за допомогою до своєї зграї, - ніхто не відгукнувся. Тоді він, скований ланцюгами, кинувся на мене і впав, мов скошений, однак знову й знову вставав і нападав; знесилений, він, кінець кінцем, опустився на землю.
Це був дивовижний звір, могутній, небезпечний. Я хотів накинути на нього ласо, але не встигла петля опуститися на шию вовка, як він схопив її зубами і розгриз надвоє. Тоді ми спробували інакше: я кинув йому товсту палицю, і, перш ніж він устиг випустити її, ми з товаришем накинули на нього свої ласо. Наші коні добре знали свою справу: швидко натягли ласо, петлі на шиї вовка затяглися, очі почали гаснути. Я просунув палицю між його щелепами і міцно обмотав пащу – тепер він був зовсім беззбройний і згодом перестав пручатися.
Удома я посадив його на ланцюг. Вовк покликав свою зграю ще раз – ніхто не відгукнувся; більше він їх не кликав, ліг на землю і затих. Я виніс йому м’ясо й воду, але він навіть не подивився в мою сторону: він дивився вдалечінь, туди, де ущелина веде в гори, розкинулися широкі поля, - там він був колись господарем.
Коли зайнялася зоря, вовк та і лежав, дивлячись на ущелину, але життя в ньому згасло.
(240 слів)
2. Вершина.
З неймовірним напруженням іду вперед, раз у раз поглядаючи вгору. Майже не рухаюся з місця, і складається таке враження, ніби я паралізований; розгрібати сніг, глибокий, пухкий, неможливо: він сягає пояса, а крутий схил не дає змоги підняти ногу так, щоб можна було стати на нього зверху. Уже півдня йду вперед, залишаючи за собою слід – снігову траншею; я добре розумію: ще дві-три години – і я, по – перше, знесилію зовсім, по-друге, - не зможу спуститися вниз, бо, просто-на-просто, не зможу рухатися.
Коли ситуація складається так, що доводиться вибирати між життям і смертю, вершина, яка ще вчора так притягувала до себе, втрачає свій сенс. Я мушу вибирати: повертатися назад, до того ж негайно, або ж ризикнути й спробувати піднятися по крутих скелях. Я добре усвідомлюю: відірваність від людей, напруження, фізична втома, смертельний ризик – усе це здатне довести людину до божевілля. Немає нікого поруч, щоб оцінити твій стан, жодної людини, до якої можна було б доторкнутися рукою, знайти в ній опору. Розуміння цього аж ніяк не захоплює мене, невідомість пригнічує, та вибір, однак, зроблено – угору.
Балансую на ребрі, шириною з долоню, але почуваюся значно краще: внутрішні резерви, які, здавалося б, геть вичерпано і про існування яких я й не здогадувався, повністю мобілізовані. Хмари набігають на сонце, і час від часу йде сніг. Далеко внизу, в долині, вже темно, і тільки де-не-де з’являються й одразу ж зникають гірські пасовища; в голові то повна ясність, то знову підступає божевілля. Я ніколи не зіллюся з цим світом, але все ж таки впевнений: я – його частина.
(246 слів)