§2. Розділові знаки.

Розділові знаки призначені для передачі на письмі інтонаційно- змістовного членування частин речень та речень в цілому.

Одиничні у кінці речення ( віддільні):				Парні у середині речення (видільні):
.	?	!	…	( )	« »
Членують текст на значущі й закінчені у граматичному й смисловому відношенні частини.				Виділяють якісь частини у середині речення.

Одиничні у середині речення (віддільні):
,	;	:	-
Відділяють частини простого чи складного речення.

§3. Розділові знаки у кінці речення.

1. Крапка ставиться:

1. У кінці розповідного або спонукального речення, якщо воно

не має окличної інтонації (членує текст на значущі у граматичному

й смисловому відношенні частини, свідчить про закінчення думки):

Ми живемо на мандрівній планеті. Час від часу завдяки

літаку нам удається відкрити щось нове.

2. Між окремими словами, групами слів, коли автор хоче їх подати інтонаційно відокремленими:

Вони чекали. День. Другий. Третій. А потім вирішили

поїхати. Назавжди. І все забути.

3. У кінці рубрик переліку, коли кожна з них становить закінчене речення:

Ухвалили:

1. Роботу комісії вважати задовільною.

2. Створити до 21.03.2004 р. робочу групу по розгляду пропозицій.

4. Як знак незакінченості слова на письмі:

гр. - громадянин; тов. - товариш; див. – дивись.

5. У літерних скороченнях складних слів, які пишуться разом або через дефіс, скороченнях словосполук:

с. - г. – сільськогосподарський; с. г. – сільське господарство;

с. - д. – соціал-демократичний.

!!! Крапка не ставиться:

1. В абревіатурах між складовими частинами:

КМУ (Кабінет Міністрів України);РФ (Російська Федерація);

АНУ (Академія наук України);

2. У скороченнях назв метричних мір:

кг – кілограм, мг – міліграм, метр, км – кілометр.

3. У кінці заголовків, на вивісках, штампах:

ОГОЛОШЕННЯ ДОВІДКА

2. Знак питання

стоїть у кінці питального речення: Де ви були ? Чому не писали?

3. Знак оклику:

3.1. У кінці окличного речення: Слухайте, люди!

3.2. У кінці окличного називного речення: Краю мій рідний!

3.3. Після однослівних та поширених звертань, вигуків: Миколо! Іди-но сюди. Гей! Поверніться!

4. Знаки питання й оклику

фіксують кінець речення та передають питальну та окличну

інтонацію: Оце і все, що ви зробили ?!

5. Три крапки

стоять у кінці або між частинами речення для надання

незавершеності, неоднозначності реченню (його частині):

Не хочу я цього… Зовсім не хочу…

Розділ 2. Розділові знаки у середині речення.

§1. Кома у простому реченні.

У простому реченні комами виділяються:

1. Вигуки:

Гей, люди! (Ах,… Ох,… тощо).

!!! Комою не виділяються вигуки:

• О, ой, ну, ах та інші, коли вони інтонаційно тісно зв’язані з подальшим звертанням або вживаються для підсилення:

Ой летіли журавлі у теплі краї… Ну і що вони зробили за цей час?

• якщо вони стоять на початку речення перед особовим займенником, після якого йде звертання:

Гей ти, хлопче! Ой ви, трави зелені, степи широкі…

2. Стверджувальні слова

(так, еге, гаразд, авжеж тощо): Так, я дізнався про цю зустріч.

!!! Так я дізнався про цю зустріч. (Так не є стверджувальним і не

виділяється комою й інтонаційно).

3. Заперечення (ні) :

Ні, я не хочу цього. Ні, завтра не вдасться.

!!! Ні я, ні вони цього не хочуть. (Ні – повторюваний сполучник).

4. Запитання (що ?):

Що, ви вже розібралися?

!!! Що б воно й було… (Що не містить запитання).

5. Підсилювальні (що ж):

Що ж, так, мабуть, і зробимо.

!!! Що ж воно буде ?! (Що ж не містить підсилення).

6. Повторення одного й того ж слова на початку речення:

Усе, все вони пригадали. !!! Вони пригадали все-все.

Рано, рано ми з’явилися. !!! Ми з’явилися рано-рано.

7. Звертання

і зв’язані з ним слова (незалежно від місця у реченні):

Доле моя, доле, де тебе шукати?