- •1.Факторна забезпеченість України як передумова її мед
- •2.Актуальні пріоритети міжнародної економічної діяльності України
- •3. Класифікація та характеристика форм міжнародної економічної діяльності України
- •4. Особливості формування відкритої економічної системи України
- •5.Суб'єкти міжнародної економічної діяльності України
- •6.Принципи міжнародної економічної діяльності України
- •7. Рівні міжнародної економічної діяльності України
- •8. Поняття платіжного балансу та його роль в системі макроекономічних показників в Україні
- •9. Платіжний баланс України: особливості формування, стан та динаміка
- •10. Рахунок поточних операцій та особливості його формування в Україні
- •11.Підприємство як суб'єкт міжнародної економічної діяльності
- •12. Критерії та показники відкритості економічної системи України
- •13. Зовнішньоекономічна політика України
- •14. Цілі держ політики регулювання відкритої ек(на пр Міністерства ек та нбу)
- •15.Інститути та інструменти державної підтримки міжнар економ діяльності України
- •16. Державна політика захисту галузей національного виробництва: цілі та методи
- •17. Охарактеризуйте основні макроекономічні показники України за останній рік
- •18. Сутність та особливості процесів інтернаціоналізації української економіки
- •19. Охарактеризуйте тарифні інструменти торгівельної політики України
- •20. Трансформ системи регулюв зовнек діяльн у в контексті розв інтеграц та глобалізац процесів
- •Етапи проведення міжнародного тендеру
- •37.Структура українського експорту та цілі оптимізації експортної політики України
- •38.Професійні послуги в міжнародній економічній діяльності України
- •39.Структура українського імпорту та напрями оптимізації імпортної політики України
- •40.Актуальні проблеми імпортної політики України
- •43.Особливості ринку лізингових послуг України
- •44.Лібералізація міжнародної торгівлі України: досвід та перспективи
- •48.Основні інструменти підтримки експорту України
- •49.Галузева структура експортоорієнтованої промисловості України
- •50.Призначення та методи визначення митної вартості товару в Україні
- •Методи розрахунку митної вартості
- •51. Операції з давальницькою сировиною: поняття та українська специфіка
- •52.Охарактеризуйте пріоритети експортної діяльності України
- •53. Міжнародні торгові режими в практиці міжнародної економічної діяльності України
- •54.Торгове ембарго в практиці міжнародної економічної діяльності України
- •55.Тарифні та нетарифні інструменти регулювання міжнародної економічної діяльності України
- •56.Регіональна структура міжнародної торгівлі України
- •61.Галузева структура експорту України
- •62.Україна в системі міжнародних транспортних комунікацій
- •63. Україна в системі міжнародних транспортних коридорів
- •64. Конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках та засоби її підвищення
- •65. Види та особливості застосування митних режимів в Україні
- •66. Методи регулювання зед.
- •67. Зобов’язання України з питань вступу України до сот
- •68. Межі державного втручання в економіку України в сучасних умовах
- •69. Значення товарообмінних операцій для економіки України
- •70. Особливості становлення ринку послуг у відкритій економіці України
- •71. Видова структура міжнародних послуг України
- •72. Географічна структура зовнішньої торгівлі послугами України
- •73. Роль державного страхування у мед України
- •74. Науково-технічний прогрес як структуроутворюючий чинник розвитку сфери міжнародних послуг України
- •75. Місце міжнародних технологічних послуг в структурі міжнародних послуг України
- •76. Структура інжинірингу у відкритій економіці України
- •77. Роль інжинірингу у підвищенні ефективності мед України
- •78. Правове регулювання міжнародного інжинірингу в Україні
- •79. Місце консалтингу у мед України
- •80. Правове регулювання міжнародного консалтингу в Україні
- •81. Роль франчайзингу у мед України
- •82. Структура франчайзингу у відкритій економіці України
- •83. Правове регулювання міжнародного франчайзингу в Україні
- •84. Реклама в міжнародній економічній діяльності України
- •85. Паблік рілейшнз у мед України
- •86. Правове регулювання міжнародного лізингу в Україні
- •87. Місце міжнародного лізингу на ринку лізингу в Україні
- •88. Роль міжнародного лізингу у відкритій економіці України
- •89. Перспективи розвитку міжнародного лізингу у мед України
- •90. Розвиток страхових послуг в Україні як фактор інтеграції в систему міжнародного поділу праці
- •91. Страхування в міжнародній економічній діяльності: світова практика та українська специфіка
- •92. Правове регулювання страхування в Україні
- •93. Роль хеджування у розширенні експорту та підвищення ефективності мед України
- •94. Поняття та тенденції розвитку міжнародного туризму в Україні
- •95. Україна в міжнародних туристичних операціях: національна специфіка та задачі
- •96.Проблеми залучення України до міжнародного валютного ринку
- •97.Кредитний ринок в умовах відкритої економіки України
- •104. Особливості участі України в міжнародних валютно-фінансових відносинах
- •106. Особливості впливу глобалізації фінансових ринків на економіку України
- •107. Особливості сучасної торгівлі конкретними фінансовими інструментами в Україні
- •108. Основні політико-правові умови розвитку інвестиційної діяльності в Україні
- •109. Сутність та експертна оцінка інвестиційного клімату в Україні
- •110. Сучасні тенденції розвитку інвестиційного середовища в Україні
- •111. Сучасні особливості кредитування української економіки з боку міжнародних організацій
- •112. Приватизація як інструмент залучення інвестицій до української економіки
- •119. Зовнішній борг: структура, обслуговування та визначення оптимальності
- •120. Зовнішня заборгованість держави в умовах глобалізації фінансових ринків
- •121. Особливості зовнішньої заборгованості України та сучасний стан зовнішнього боргу України
- •122. Шляхи вирішення боргової проблеми України
- •123. Стратегія управління державним зовнішнім боргом України
- •142. Україна на світових ринках об’єктів інтелектуальної власності
- •143. Технопарки та технополіси в стратегії розвитку відкритої економіки України
- •144. Інструменти захисту прав інтелектуальної власності в Україні
- •145. Захист прав інтелектуальної власності: світова практика та реалії України
- •148. Міжнародне науково-технічне співробітництво та потенціал участі в ньому України
- •149. Україна в міжнародній торгівлі високотехнологічними товарами та послугами
- •152. Стандартизація як фактор та умова міжнародного співробітництва України
- •155. Регіональна інтеграція як фактор нових реалій міжнародної економічної діяльності України.
- •156. Процес регіоналізації в міжнародній економічній діяльності та участь в них України.
- •157. Задачі та передумови Європейської інтеграції
- •158. Правові та інституційні засади розвитку співробітництва України з єс
- •161. Проблеми та перспективи участі України в снд
- •162. Співробітництво України з Організацією Чорноморського Економічного Співробітництва
- •163. Сучасні особливості співпраці України в рамках гуам
- •164. Двосторонні відносини в геоекономічній моделі України
- •165. Сучасні особливості україно-російського співробітництва
- •166. Охарактеризуйте сучасне україно-американське співробітництво.
- •167. Відносини з країнами Близького сходу
- •168. Відносини з країнами Південної та Південно-Східної Азії
- •169. Участь міжнародних валютно-фінансових організацій в процесах економічної трансформації в Україні.
- •170. Співробітництво України з мвф
- •171. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку та особливості його взаємодії з Україною.
- •172. Особливості взаємодії України з організаціями групи Світового Банку.
- •179. Сутність процесів глобалізації економічного життя, та їх вплив на Україну.
- •105. Іноземні та зарубіжні інвестиції в міжнародній економічній діяльності України
149. Україна в міжнародній торгівлі високотехнологічними товарами та послугами
Розробці, виробництву й застосуванню машин, устаткування й технологій належить особлива роль у розвитку продуктивних сил, у формуванні загальногосподарської кон'юнктури й рішенні соціальних проблем. Пріоритети інвестиційно-інноваційного розвитку, проголошені указом Президента України «Про Стратегією економічного і соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004─2015 рр.», не принесли очікуваного зростання долі виробництва у технологічному секторі загалом і збільшення технологічного експорту зокрема. Аналізуючи товарну структуру зовнішньої торгівлі України, зазначимо що найбільшу питому вагу в українському товарному експорті має продукція металургійної промисловості, машинобудування, сільськогосподарські товари. В товарній структурі імпорту перевага належить мінеральним продуктам, продукції машинобудування та транспортним засобам. Аналіз структури зовнішньої торгівлі України щодо частки високотехнологічних товарів показав, що незважаючи на намагання України перейти на інноваційну модель економічного розвитку, суттєвих зрушень у цій сфері не відбулося, адже експорт високотехнологічних товарів поступається їх імпорту. У 2009 р. частка технологічних товарів у загальному імпорті складала 11,5%, експорті – 2,9%, темпи росту експорту технологічних товарів порівняно до попереднього року – 67%, імпорту – 41,4%. Для порівняння: у 2008 частка технологічних товарів в експорті становила 2,5%, в імпорті 14%, темпи зростання експорту 117,6%, імпорту 142,4%. Протягом 2001 - 2006 рр. темпи росту технологічного імпорту переважає темпи росту експорту технологічних товарів. У 2009 році спостерігається погіршення ситуації: значно зменшився показник темпу росту як експорту, так і імпорту технологічних товарів. Це пояснюється чуттєвістю українського ринку високотехнологічних товарів до впливу негативних зовнішніх факторів, зокрема світової фінансової кризи. В структурі експорту високотехнологічних товарів переважають продукція аерокосмічної галузі, електроніка та засоби зв'язку та фармацевтичні препарати – сукупна питома вага цих груп товарів складає 85 % експорту товарів хай-тек. В імпорті перевага належить фармацевтичним виробам, електронним товарам і засобам зв'язку, неелектричній техніці (сукупна частка цих товарів –75 %). На сьогодні, основна частка експорту технологічної продукції припадає на країни СНД (близько 70%), крім того експорт здійснюється у країни ЄС, азіатські країни. Однак, орієнтація українського експорту технологічної продукції на ринок Європейського Союзу постає недоцільною, що пояснюється тим фактом, що європейський ринок є вже сформованим, крім того багато країн ЄС є виробниками конкурентоспроможної високотехнологічної продукції і не мають необхідності у імпорті товарів високотехнологічного сектору. Проте, можна сказати, що на мнр. ринку високотехнологічної продукції та послуг У. майже не представлена. Серед пріоритетних заходів підвищення інноваційної складової України слід передбачити: формування програмних орієнтирів обміну з іншими країнами науково-технічними досягненнями на комерційних засадах; розробка ефективного інвестиційного клімату, який дав би змогу залучити капітал великих ТНК, зокрема через надання преференції щодо розміщення
на території України міжнародних наукових центрів; економічні стимули до створення спільних підприємств, які виготовляють інноваційну продукцію, на національному та світовому ринках.
150. Наднаціональне регулювання міжнародних ринків інтелектуальної власності
СОТ: угода ТРІП – угода про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність – це продукти творчої діяльності в виробничій, літературній, художній галузях, що мають нематеріальний характер. До об’єктів права інтелектуальної власності належать: патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування, програми для ЕОМ, ноу-хау, торгівельні секрети, авторські та сумісні права та ін. Захист інтелектуальної власності безпосередньо пов’язаний із боротьбою з недобросовісною конкуренцією. Під недобросовісною конкуренцією розуміють: розповсюдження викривлених відомостей про товар, характер чи спосіб його виготовлення, споживчих якостях та інших властивостях товару, використання товарного знаку без дозволу, використання фірмового найменування, маркування товару, копіювання форми, пакування, зовнішнього оформлення товару.
Питання інтелектуальної власності є предметом багатосторонніх міжнародних угод:
1883 р. – Паризька конвенція про охорону промислової власності;
1886 р. – Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів (з подальшою редакцією 1928, 1948, 1971 рр.);
1952 р. – Всесвітня конвенція про авторське право;
1961 р. – Римська конвенція про міжнародний захист артистів-виконавців, виробників звукозаписів та підприємств радіомовлення;
1970 – Вашингтонський договір про патентну кооперацію;
1973 – Віденський договір про реєстрацію товарних знаків;
1994 р. – Євразійська патентна конвенція
У 1967 було засновано Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІС), яка має сприяти захисту прав інтелектуальної власності в усьому світі. Об’єднує 130 країн.
За результатами Уругвайського раунду ГАТТ було укладено Угоду Про торгівельні аспекти права на інтелектуальну власність (ТРІП або ТРІПС), яка стала складовою пакету угод СОТ. Згідно ТРІП, країни-члени СОТ зобов’язані:
Створити національні механізми захисту прав інтелектаульної власності;
Прийняти відповідні закони щодо захисту прав національних та іноземних власників;
Вживати заходів щодо боротьби із фальсифікацією товарів та товарних знаків, в тому числі припинення випуску товарів митницею у вільний обіг на території країни-імпортера;
Інформувати СОТ про всі закони та підзаконні акти, що стосуються режиму інтелектуальної власності.
151. Інформатизація як визначальний фактор моделі міжнародного співробітництва України
І. - сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки. Головним інструментом реалізації державної політики у сфері інформатизації є Національна програма інформатизації, прийняття якої Верховною Радою України у 1998 році мало на меті узгодження інтересів у сфері інформатизації всіх гілок державної влади, органів місцевого самоврядування, громадян, суспільства в цілому.
Національна програма інформатизації визначає стратегію розв'язання проблеми забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення. Національна програма інформатизації включає:
Концепцію Національної програми інформатизації;
сукупність державних програм з інформатизації;
галузеві програми та проекти інформатизації;
регіональні програми та проекти інформатизації;
програми та проекти інформатизації органів місцевого самоврядування
НПА: ЗУ Про нац. Програму інформатизації (1998); Про Концепцію Нац. Програми інформатизації (1998); Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2006-2008 роки (2005); Закон України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”