- •1.Факторна забезпеченість України як передумова її мед
- •2.Актуальні пріоритети міжнародної економічної діяльності України
- •3. Класифікація та характеристика форм міжнародної економічної діяльності України
- •4. Особливості формування відкритої економічної системи України
- •5.Суб'єкти міжнародної економічної діяльності України
- •6.Принципи міжнародної економічної діяльності України
- •7. Рівні міжнародної економічної діяльності України
- •8. Поняття платіжного балансу та його роль в системі макроекономічних показників в Україні
- •9. Платіжний баланс України: особливості формування, стан та динаміка
- •10. Рахунок поточних операцій та особливості його формування в Україні
- •11.Підприємство як суб'єкт міжнародної економічної діяльності
- •12. Критерії та показники відкритості економічної системи України
- •13. Зовнішньоекономічна політика України
- •14. Цілі держ політики регулювання відкритої ек(на пр Міністерства ек та нбу)
- •15.Інститути та інструменти державної підтримки міжнар економ діяльності України
- •16. Державна політика захисту галузей національного виробництва: цілі та методи
- •17. Охарактеризуйте основні макроекономічні показники України за останній рік
- •18. Сутність та особливості процесів інтернаціоналізації української економіки
- •19. Охарактеризуйте тарифні інструменти торгівельної політики України
- •20. Трансформ системи регулюв зовнек діяльн у в контексті розв інтеграц та глобалізац процесів
- •Етапи проведення міжнародного тендеру
- •37.Структура українського експорту та цілі оптимізації експортної політики України
- •38.Професійні послуги в міжнародній економічній діяльності України
- •39.Структура українського імпорту та напрями оптимізації імпортної політики України
- •40.Актуальні проблеми імпортної політики України
- •43.Особливості ринку лізингових послуг України
- •44.Лібералізація міжнародної торгівлі України: досвід та перспективи
- •48.Основні інструменти підтримки експорту України
- •49.Галузева структура експортоорієнтованої промисловості України
- •50.Призначення та методи визначення митної вартості товару в Україні
- •Методи розрахунку митної вартості
- •51. Операції з давальницькою сировиною: поняття та українська специфіка
- •52.Охарактеризуйте пріоритети експортної діяльності України
- •53. Міжнародні торгові режими в практиці міжнародної економічної діяльності України
- •54.Торгове ембарго в практиці міжнародної економічної діяльності України
- •55.Тарифні та нетарифні інструменти регулювання міжнародної економічної діяльності України
- •56.Регіональна структура міжнародної торгівлі України
- •61.Галузева структура експорту України
- •62.Україна в системі міжнародних транспортних комунікацій
- •63. Україна в системі міжнародних транспортних коридорів
- •64. Конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках та засоби її підвищення
- •65. Види та особливості застосування митних режимів в Україні
- •66. Методи регулювання зед.
- •67. Зобов’язання України з питань вступу України до сот
- •68. Межі державного втручання в економіку України в сучасних умовах
- •69. Значення товарообмінних операцій для економіки України
- •70. Особливості становлення ринку послуг у відкритій економіці України
- •71. Видова структура міжнародних послуг України
- •72. Географічна структура зовнішньої торгівлі послугами України
- •73. Роль державного страхування у мед України
- •74. Науково-технічний прогрес як структуроутворюючий чинник розвитку сфери міжнародних послуг України
- •75. Місце міжнародних технологічних послуг в структурі міжнародних послуг України
- •76. Структура інжинірингу у відкритій економіці України
- •77. Роль інжинірингу у підвищенні ефективності мед України
- •78. Правове регулювання міжнародного інжинірингу в Україні
- •79. Місце консалтингу у мед України
- •80. Правове регулювання міжнародного консалтингу в Україні
- •81. Роль франчайзингу у мед України
- •82. Структура франчайзингу у відкритій економіці України
- •83. Правове регулювання міжнародного франчайзингу в Україні
- •84. Реклама в міжнародній економічній діяльності України
- •85. Паблік рілейшнз у мед України
- •86. Правове регулювання міжнародного лізингу в Україні
- •87. Місце міжнародного лізингу на ринку лізингу в Україні
- •88. Роль міжнародного лізингу у відкритій економіці України
- •89. Перспективи розвитку міжнародного лізингу у мед України
- •90. Розвиток страхових послуг в Україні як фактор інтеграції в систему міжнародного поділу праці
- •91. Страхування в міжнародній економічній діяльності: світова практика та українська специфіка
- •92. Правове регулювання страхування в Україні
- •93. Роль хеджування у розширенні експорту та підвищення ефективності мед України
- •94. Поняття та тенденції розвитку міжнародного туризму в Україні
- •95. Україна в міжнародних туристичних операціях: національна специфіка та задачі
- •96.Проблеми залучення України до міжнародного валютного ринку
- •97.Кредитний ринок в умовах відкритої економіки України
- •104. Особливості участі України в міжнародних валютно-фінансових відносинах
- •106. Особливості впливу глобалізації фінансових ринків на економіку України
- •107. Особливості сучасної торгівлі конкретними фінансовими інструментами в Україні
- •108. Основні політико-правові умови розвитку інвестиційної діяльності в Україні
- •109. Сутність та експертна оцінка інвестиційного клімату в Україні
- •110. Сучасні тенденції розвитку інвестиційного середовища в Україні
- •111. Сучасні особливості кредитування української економіки з боку міжнародних організацій
- •112. Приватизація як інструмент залучення інвестицій до української економіки
- •119. Зовнішній борг: структура, обслуговування та визначення оптимальності
- •120. Зовнішня заборгованість держави в умовах глобалізації фінансових ринків
- •121. Особливості зовнішньої заборгованості України та сучасний стан зовнішнього боргу України
- •122. Шляхи вирішення боргової проблеми України
- •123. Стратегія управління державним зовнішнім боргом України
- •142. Україна на світових ринках об’єктів інтелектуальної власності
- •143. Технопарки та технополіси в стратегії розвитку відкритої економіки України
- •144. Інструменти захисту прав інтелектуальної власності в Україні
- •145. Захист прав інтелектуальної власності: світова практика та реалії України
- •148. Міжнародне науково-технічне співробітництво та потенціал участі в ньому України
- •149. Україна в міжнародній торгівлі високотехнологічними товарами та послугами
- •152. Стандартизація як фактор та умова міжнародного співробітництва України
- •155. Регіональна інтеграція як фактор нових реалій міжнародної економічної діяльності України.
- •156. Процес регіоналізації в міжнародній економічній діяльності та участь в них України.
- •157. Задачі та передумови Європейської інтеграції
- •158. Правові та інституційні засади розвитку співробітництва України з єс
- •161. Проблеми та перспективи участі України в снд
- •162. Співробітництво України з Організацією Чорноморського Економічного Співробітництва
- •163. Сучасні особливості співпраці України в рамках гуам
- •164. Двосторонні відносини в геоекономічній моделі України
- •165. Сучасні особливості україно-російського співробітництва
- •166. Охарактеризуйте сучасне україно-американське співробітництво.
- •167. Відносини з країнами Близького сходу
- •168. Відносини з країнами Південної та Південно-Східної Азії
- •169. Участь міжнародних валютно-фінансових організацій в процесах економічної трансформації в Україні.
- •170. Співробітництво України з мвф
- •171. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку та особливості його взаємодії з Україною.
- •172. Особливості взаємодії України з організаціями групи Світового Банку.
- •179. Сутність процесів глобалізації економічного життя, та їх вплив на Україну.
- •105. Іноземні та зарубіжні інвестиції в міжнародній економічній діяльності України
44.Лібералізація міжнародної торгівлі України: досвід та перспективи
Лібералізація міжнародної торгівлі держави проявляється у поступовій відміні обмежень у зовнішній торгівлі, зниженні ставок імпортного та експортного мита. Лібералізація торгівлі приносить багато вигод. Вона дає відомі переваги як споживачам – більш широкий і різноманітний асортимент товарів і послуг, так і виробникам – велику свободу у виборі ресурсів і можливість розширення збуту. Сприяючи оновлення технологій і підвищенню якості товарів, розвитку конкуренції, відкритість економіки в цілому сприяє зростанню ефективності національного господарства. З цих позицій відкритість національного ринку – сприятливий фактор розвитку підприємництва. Тому віс країни прагнуть лібералізувати торгівлю, проте при цьому захищати національних виробників. У всіх країнах колишнього СРСР лібералізація зовнішньої торгівлі почала здійснюватися після проголошення незалежності в 1991 р. Метою лібералізації було по-перше, підтягнути національне підприємництво до світового рівня (запозичення технологій і методів управління), по-друге – розвивати національні ринки і конкуренцію, по-третє – приток в країну іноземних інвестицій.
Уряд України з початку 1992 р. проголошує лібералізацію торгівлі та повну свободу ринкових цін
Однак порівняно низька якість продукції і високі витрати виробництва, відсутність навичок конкурентної поведінки і слабкість фінансової бази зробили національне виробництво уразливим перед зовнішніми конкурентами. Українські виробники опинилися в нерівних умовах з іноземними конкурентами. У результаті національні виробники втратили багато товарних ринків. Надмірна доступність українського ринку для товарного імпорту справила негативний вплив на розвиток вітчизняних підприємств, продукція яких не могла конкурувати з іноземною. Масовий відтік капіталу з національної економіки як у формі вивозу за кордон (неповернення платежів, заниження експортних цін, нелегальний вивіз валютних цінностей), так і у формі «доларизації» економіки (накопичення населення і підприємств у валюті) підірвав інвестиційну базу національного господарства.
Подібний характер взаємодії зі світовим господарством не сприяв розвитку національного підприємництва. Становлення підприємництва потребує нової політики відкритості: мова йде не про створення непереборних митних бар'єрів, а про те, щоб надати селективну підтримку найбільш перспективним національним виробникам і виробництвам, що мають високий науково-технічний потенціал. Необхідно створення системи що використовуються в усьому світі екс119. Зовнішній борг: структура, обслуговування та визначення оптимальності
Борг: зовнішній та внутрішній. Зовнішній Б. - сума боргових зобов’язань приватних та державних установ країни таким установам в іншій країні; або за валютою позики. Клас-я З.Б. за кредиторами:
Багатостороння позика – надається міжнародними фінансовими організаціями (Міжнародним валютним фондом, Світовим банком або регіональними банками розвитку);
Двосторонні п. – надаються державами (урядами, або відповідними установами; поділяються на гарантовані урядом (імпортні кредити) та прямі позики (від уряду однієї країни уряду іншій).
Приватні п. – надаються постачальниками, тримачами акцій та комерційними банками
Склад З.Б.: сума випущених, але не погашених держ. запозичень з відсотками (обслугов-ня) (коротко- та довгострок.). + Б. суб’єктів госп-ня, гарант. держ-ю. Обслуг. Б. - комплекс заходів держави, спрям. на погашення позики, виплати відсотків за ними, уточнення і проведення змін умов погашення позик. Оптимальність – за показниками:
Б. до ВВП – відношення Б. до ресурсної бази його покриття (як потенціал збільшення Ех для підвищення платоспроможності)
Платежі з обслуговування З.Б. в обсязі доходів бюджету – порівняння боргового навантаження з ресурсами держ. фін.
Short-term З.Б. до поточних бюдж. надх-нь – поточна ліквідність
З.Б. на душу – хар-зує соц. навантаження
Головне: Б. потр-ний для фін-ня дефіциту бюдж-ту, стабіл-ії екон., інвест-ня.
Інституційні посередники в МЕДУ: біржі, аукціони, виставки та ярмарки.
Біржи являють собою постійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів.
Практично весь біржовий оборот на світовому товарному ринку, а саме – 98%, забезпечується завдяки діяльності п’ятдесяти бірж, з яких більше 80% обороту припадає на біржі США.
Станом на 1 січня 2009 року в Україні зареєстровано 503 біржі, з них 103 універсальних (20,5%), 318 товарно-сировинних (63,2%), 26 агропромислових (5,2%) та 19 фондових (3,8)
Біржова торгівля в Україні в досліджуваному періоді характеризується такими закономірностями:
зросла як кількість, так і вартість укладених біржових угод. Але щорічне зростання відбувається не стільки за рахунок розширення торгів, скільки завдяки стрімкому подорожчанню товарів;
максимальним був обсяг біржової торгівлі у 2008 році (59 875,3 млн. грн.). Найбільшу питому вагу в структурі біржового товарообороту займають угоди на сільськогосподарську продукцію (66,8%) та паливо (20,7%);
негативним чинником функціонування біржового ринку України є наявність у структурі біржового товарообороту небіржових товарів, зокрема транспортних засобів та нерухомості, що призводить до неможливості стандартизації біржових товарів та запровадження строкових біржових угод.
Домінуюча частка біржових угод в Україні укладається на Українській міжбанківській валютній біржі – 38,2%,
Міжнародний товарний аукціон – це спеціально організовані, періодично діючі в певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів в завчасно обумовлені терміни та в спеціально визначеному місці проводиться продаж раніше оглянутих товарів, які переходять у власність покупця, який запропонував найвищу ціну.
Етапи проведення: підготовка – огляд товарів – аукціонні торги – оформлення й виконання угоди
В міжнародній торгівлі склалась вельми обмежена номенклатура товарів, що продаються з аукціонів (наприклад, хутро, чай, овеча вовна, квіти, каучук, шкіра, антикваріат). Товари, що продаються на аукціонах, бувають масовими і одиничними, але їхньою загальною рисою являється неоднорідність партій чи окремих екземплярів, тобто їх не можна купувати без попереднього огляду одиниці товару (лоту), що продається.
Традиційним аукціонним товаром є також чай. Чайні аукціони проводяться в Калькутті (Індія), Джакарті (Індонезія), Момбасі (Кенія), Коломбо (Шрі-Ланка). Важливим центром аукціонної торгівлі каучуком є Сінгапур, хутром – Санкт-Петербург, антикваріатом – Крісті (Christie) і Сотбі (Sotheby) в Лондоні.
Види аукціонних торгів: з підвищенням ціни, з пониженням ціни.
Способи ведення аукц.. торг: гласний, негласний, автоматизований.
У сучасній міжнародній торгівлі спостерігається тенденція до падіння ролі аукціону, що викликано цілим рядом причин:
Посилення конкуренції зумовило динамічний розвиток прямих зв’язків між експортерами та імпортерами без використання посередницької ланки, перш за все брокерів-аукціонерів;
Підвищення якості товарів і вдосконалення стандартизації сприяли розширенню товарних поставок рівномірнішої та гарантованішої якості, збільшенню обсягу продажу товарів на основі окремих договорів;
Розробка асоціаціями торговців типових контрактів і вдосконалення механізму комерційного арбітражу призвели до зростання торгівлі на основі типових контрактів;
Значні додаткові витрати пов’язані з розвантаженням, зберіганням, відправкою товару тощо, суттєво знижують ефективність експорту;
Розвиток світової транспортної мережі і засобів зв’язку зумовив зростання визначеності термінів і поставки, що знизило потребу в запасах як резерві;
Зміщення аукціонів з імпортуючих в експортуючі країни, що пов’язано як з нижчими накладними витратами при продажах у місцях походження товару, так і з прагненням досягнення більшого контролю за системою збуту своїх експортних товарів і посилення впливу на формування рівня цін.
Виставка — це показ, яким би не була його назва, основа мета котрого полягає в ознайомлені публіки шляхом демонстрації із засобами, які маються в розпорядженні людства, для задоволення його потреб, а також з метою сприяння прогресу в одній або кількох сферах діяльності або майбутніх перспектив.
Ярмарок — це міжнародна економічна виставка зразків, яка незалежно від її назви у відповідності з традиціями країни, на території якої він проводиться, являє собою великий ринок товарів широкого вжитку та /або обладнання, діє у визначені терміни протягом обмеженого періоду в одному і тому ж місті та на якій експонентам дозволяється представляти зразки своєї продукції для укладання торговельних угод у національному та міжнародному масштабах.
Міжнародна торгівля послугами України з регіонами світу
Послуга – це цілеспрямована дія економічного змісту, результат якої виражається в термінах споживної вартості та проявляється як задоволення конкретної потреби людини.
Обсяг експорту послуг у 2009 р. склав 6841 млн $, імпорту 3828 млн $. Ці показники скоротилися порівняно із попереднім роком. У 2008 експорт становив 8900 млн $, імпорт 4780 млн $. Україна має позитивне сальдо торгівлі послугами. Найбільша частка у структурі експорту послуг припадає на транспортні послуги 44%, туризм 33%. Імпортуємо також переважно транспортні послуги 42%, туризм 25%.
Основні країни-партнери в експорті послуг: Росія 35%, Великобританія 6%, Кіпр 5,2%, США 4,8%, Німеччина 4%, Швейцарія 3,3%.
Основні країни-партнери в імпорті послуг: Кіпр 13%, Великобританія 13%, Росія 12,7%, Німеччина 7%, США 6%, Франція 5%, Австрія 5%, Швейцарія 4,4%
Експорт по регіонам: найбільше припадає на країни ЄС -35%, Азія 11%, Америка 10%.
Імпорт по регіонам: країни ЄС-60%, Азія -17%, Америка 8%.
Сучасні засоби протекціонізму в міжнародній економічній діяльності та особливості його застосування в Україні
Згідно з класифікацією СОТ обмеження на ввезення продукції до певної країни допускаються у таких формах:
антидемпінгові розслідування та відповідні санкції (коли вважається, що товар продається за цінами, що є нижчими за їх вартість);
заходи протидії субсидованому експорту іноземних держав (коли вважається, що вартість товару, що продається, була штучно зниженою завдяки фінансовій підтримці з боку уряду);
так звані «заходи запобігання» (коли доказово, з використанням статистики обсягів імпорту та цін, стверджується, що зазначені заходи у вигляді обмежень або додаткового оподаткування імпорту мають виключно тимчасову природу та застосовуються проти такого імпорту, який може зашкодити національному виробництву).
Подібні інструменти широко використовують як провідні ринкові країни, так і країни що розвиваються. «Найпопулярнішим» з наведених трьох інструментів на сьогодні безумовно є антидемпінг.