- •1.Факторна забезпеченість України як передумова її мед
- •2.Актуальні пріоритети міжнародної економічної діяльності України
- •3. Класифікація та характеристика форм міжнародної економічної діяльності України
- •4. Особливості формування відкритої економічної системи України
- •5.Суб'єкти міжнародної економічної діяльності України
- •6.Принципи міжнародної економічної діяльності України
- •7. Рівні міжнародної економічної діяльності України
- •8. Поняття платіжного балансу та його роль в системі макроекономічних показників в Україні
- •9. Платіжний баланс України: особливості формування, стан та динаміка
- •10. Рахунок поточних операцій та особливості його формування в Україні
- •11.Підприємство як суб'єкт міжнародної економічної діяльності
- •12. Критерії та показники відкритості економічної системи України
- •13. Зовнішньоекономічна політика України
- •14. Цілі держ політики регулювання відкритої ек(на пр Міністерства ек та нбу)
- •15.Інститути та інструменти державної підтримки міжнар економ діяльності України
- •16. Державна політика захисту галузей національного виробництва: цілі та методи
- •17. Охарактеризуйте основні макроекономічні показники України за останній рік
- •18. Сутність та особливості процесів інтернаціоналізації української економіки
- •19. Охарактеризуйте тарифні інструменти торгівельної політики України
- •20. Трансформ системи регулюв зовнек діяльн у в контексті розв інтеграц та глобалізац процесів
- •Етапи проведення міжнародного тендеру
- •37.Структура українського експорту та цілі оптимізації експортної політики України
- •38.Професійні послуги в міжнародній економічній діяльності України
- •39.Структура українського імпорту та напрями оптимізації імпортної політики України
- •40.Актуальні проблеми імпортної політики України
- •43.Особливості ринку лізингових послуг України
- •44.Лібералізація міжнародної торгівлі України: досвід та перспективи
- •48.Основні інструменти підтримки експорту України
- •49.Галузева структура експортоорієнтованої промисловості України
- •50.Призначення та методи визначення митної вартості товару в Україні
- •Методи розрахунку митної вартості
- •51. Операції з давальницькою сировиною: поняття та українська специфіка
- •52.Охарактеризуйте пріоритети експортної діяльності України
- •53. Міжнародні торгові режими в практиці міжнародної економічної діяльності України
- •54.Торгове ембарго в практиці міжнародної економічної діяльності України
- •55.Тарифні та нетарифні інструменти регулювання міжнародної економічної діяльності України
- •56.Регіональна структура міжнародної торгівлі України
- •61.Галузева структура експорту України
- •62.Україна в системі міжнародних транспортних комунікацій
- •63. Україна в системі міжнародних транспортних коридорів
- •64. Конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках та засоби її підвищення
- •65. Види та особливості застосування митних режимів в Україні
- •66. Методи регулювання зед.
- •67. Зобов’язання України з питань вступу України до сот
- •68. Межі державного втручання в економіку України в сучасних умовах
- •69. Значення товарообмінних операцій для економіки України
- •70. Особливості становлення ринку послуг у відкритій економіці України
- •71. Видова структура міжнародних послуг України
- •72. Географічна структура зовнішньої торгівлі послугами України
- •73. Роль державного страхування у мед України
- •74. Науково-технічний прогрес як структуроутворюючий чинник розвитку сфери міжнародних послуг України
- •75. Місце міжнародних технологічних послуг в структурі міжнародних послуг України
- •76. Структура інжинірингу у відкритій економіці України
- •77. Роль інжинірингу у підвищенні ефективності мед України
- •78. Правове регулювання міжнародного інжинірингу в Україні
- •79. Місце консалтингу у мед України
- •80. Правове регулювання міжнародного консалтингу в Україні
- •81. Роль франчайзингу у мед України
- •82. Структура франчайзингу у відкритій економіці України
- •83. Правове регулювання міжнародного франчайзингу в Україні
- •84. Реклама в міжнародній економічній діяльності України
- •85. Паблік рілейшнз у мед України
- •86. Правове регулювання міжнародного лізингу в Україні
- •87. Місце міжнародного лізингу на ринку лізингу в Україні
- •88. Роль міжнародного лізингу у відкритій економіці України
- •89. Перспективи розвитку міжнародного лізингу у мед України
- •90. Розвиток страхових послуг в Україні як фактор інтеграції в систему міжнародного поділу праці
- •91. Страхування в міжнародній економічній діяльності: світова практика та українська специфіка
- •92. Правове регулювання страхування в Україні
- •93. Роль хеджування у розширенні експорту та підвищення ефективності мед України
- •94. Поняття та тенденції розвитку міжнародного туризму в Україні
- •95. Україна в міжнародних туристичних операціях: національна специфіка та задачі
- •96.Проблеми залучення України до міжнародного валютного ринку
- •97.Кредитний ринок в умовах відкритої економіки України
- •104. Особливості участі України в міжнародних валютно-фінансових відносинах
- •106. Особливості впливу глобалізації фінансових ринків на економіку України
- •107. Особливості сучасної торгівлі конкретними фінансовими інструментами в Україні
- •108. Основні політико-правові умови розвитку інвестиційної діяльності в Україні
- •109. Сутність та експертна оцінка інвестиційного клімату в Україні
- •110. Сучасні тенденції розвитку інвестиційного середовища в Україні
- •111. Сучасні особливості кредитування української економіки з боку міжнародних організацій
- •112. Приватизація як інструмент залучення інвестицій до української економіки
- •119. Зовнішній борг: структура, обслуговування та визначення оптимальності
- •120. Зовнішня заборгованість держави в умовах глобалізації фінансових ринків
- •121. Особливості зовнішньої заборгованості України та сучасний стан зовнішнього боргу України
- •122. Шляхи вирішення боргової проблеми України
- •123. Стратегія управління державним зовнішнім боргом України
- •142. Україна на світових ринках об’єктів інтелектуальної власності
- •143. Технопарки та технополіси в стратегії розвитку відкритої економіки України
- •144. Інструменти захисту прав інтелектуальної власності в Україні
- •145. Захист прав інтелектуальної власності: світова практика та реалії України
- •148. Міжнародне науково-технічне співробітництво та потенціал участі в ньому України
- •149. Україна в міжнародній торгівлі високотехнологічними товарами та послугами
- •152. Стандартизація як фактор та умова міжнародного співробітництва України
- •155. Регіональна інтеграція як фактор нових реалій міжнародної економічної діяльності України.
- •156. Процес регіоналізації в міжнародній економічній діяльності та участь в них України.
- •157. Задачі та передумови Європейської інтеграції
- •158. Правові та інституційні засади розвитку співробітництва України з єс
- •161. Проблеми та перспективи участі України в снд
- •162. Співробітництво України з Організацією Чорноморського Економічного Співробітництва
- •163. Сучасні особливості співпраці України в рамках гуам
- •164. Двосторонні відносини в геоекономічній моделі України
- •165. Сучасні особливості україно-російського співробітництва
- •166. Охарактеризуйте сучасне україно-американське співробітництво.
- •167. Відносини з країнами Близького сходу
- •168. Відносини з країнами Південної та Південно-Східної Азії
- •169. Участь міжнародних валютно-фінансових організацій в процесах економічної трансформації в Україні.
- •170. Співробітництво України з мвф
- •171. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку та особливості його взаємодії з Україною.
- •172. Особливості взаємодії України з організаціями групи Світового Банку.
- •179. Сутність процесів глобалізації економічного життя, та їх вплив на Україну.
- •105. Іноземні та зарубіжні інвестиції в міжнародній економічній діяльності України
Етапи проведення міжнародного тендеру
1. Підготовка тендеру(Визначення організатора тендеру; Формування тендерного комітету;Розробка документації; Узгодження документів, Підготовка та публікація оголошення при відкритих торгах; Запрошення визначених заздалегідь учасників при закритих торгах;Розповсюдження (продаж) тендерної документації)
2. Представлення пропозицій
3. Вибір переможця
4. Укладання угоди(Офіційне підписання контракту)
Загальна тенденція до глобалізації світових товарних ринків зумовили формування таких тенденцій в практиці проведення міжнародних тендерів: збільшення кількості фірм — учасниць торгів; зростання кількості торгів на нові види машин, обладнання, техніки та послуг; загальне збільшення кількості торгів на будівництво комплексних об’єктів; переорієнтація пріоритетів з цінових факторів конкуренції на техніко-економічні показники і пільговість умов фінансування; поширення торгів на інженерно-консультаційні послуги; зростання кількості консорціумів; поширення практики проведення торгів з розбивкою об’єктів на частини для виявлення вузькоспеціалізованих фірм-учасниць; розвиток багатостороннього співробітництва з будівництва об’єктів; поширення участі в торгах місцевих фірм-замовниць.
Виставки та ярмарки в міжнародній економічній діяльності України
У світовій практиці такими інструментами, як виставки та ярмарки, користуються майже всі компанії, задіяні у міжнародній діяльності, або ті, які планують вийти на світовий ринок.
Виставка — це показ, яким би не була його назва, основа мета котрого полягає в ознайомлені публіки шляхом демонстрації із засобами, які маються в розпорядженні людства, для задоволення його потреб, а також з метою сприяння прогресу в одній або кількох сферах діяльності або майбутніх перспектив.
Ярмарок — це міжнародна економічна виставка зразків, яка незалежно від її назви у відповідності з традиціями країни, на території якої він проводиться, являє собою великий ринок товарів широкого вжитку та /або обладнання, діє у визначені терміни протягом обмеженого періоду в одному і тому ж місті та на якій експонентам дозволяється представляти зразки своєї продукції для укладання торговельних угод у національному та міжнародному масштабах.
Аукціони в міжнародній економічній діяльності України
Міжнародний товарний аукціон – це спеціально організовані, періодично діючі в певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів в завчасно обумовлені терміни та в спеціально визначеному місці проводиться продаж раніше оглянутих товарів, які переходять у власність покупця, який запропонував найвищу ціну.
Етапи проведення: підготовка – огляд товарів – аукціонні торги – оформлення й виконання угоди
В міжнародній торгівлі склалась вельми обмежена номенклатура товарів, що продаються з аукціонів (наприклад, хутро, чай, овеча вовна, квіти, каучук, шкіра, антикваріат). Товари, що продаються на аукціонах, бувають масовими і одиничними, але їхньою загальною рисою являється неоднорідність партій чи окремих екземплярів, тобто їх не можна купувати без попереднього огляду одиниці товару (лоту), що продається.
Традиційним аукціонним товаром є також чай. Чайні аукціони проводяться в Калькутті (Індія), Джакарті (Індонезія), Момбасі (Кенія), Коломбо (Шрі-Ланка). Важливим центром аукціонної торгівлі каучуком є Сінгапур, хутром – Санкт-Петербург, антикваріатом – Крісті (Christie) і Сотбі (Sotheby) в Лондоні.
Види аукціонних торгів: з підвищенням ціни, з пониженням ціни.
Способи ведення аукц.. торг: гласний, негласний, автоматизований.
У сучасній міжнародній торгівлі спостерігається тенденція до падіння ролі аукціону, що викликано цілим рядом причин:
Посилення конкуренції зумовило динамічний розвиток прямих зв’язків між експортерами та імпортерами без використання посередницької ланки, перш за все брокерів-аукціонерів;
Підвищення якості товарів і вдосконалення стандартизації сприяли розширенню товарних поставок рівномірнішої та гарантованішої якості, збільшенню обсягу продажу товарів на основі окремих договорів;
Розробка асоціаціями торговців типових контрактів і вдосконалення механізму комерційного арбітражу призвели до зростання торгівлі на основі типових контрактів;
Значні додаткові витрати пов’язані з розвантаженням, зберіганням, відправкою товару тощо, суттєво знижують ефективність експорту;
Розвиток світової транспортної мережі і засобів зв’язку зумовив зростання визначеності термінів і поставки, що знизило потребу в запасах як резерві;
Зміщення аукціонів з імпортуючих в експортуючі країни, що пов’язано як з нижчими накладними витратами при продажах у місцях походження товару, так і з прагненням досягнення більшого контролю за системою збуту своїх експортних товарів і посилення впливу на формування рівня цін.
Біржі в міжнародній економічній діяльності України
Біржи являють собою постійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів.
Практично весь біржовий оборот на світовому товарному ринку, а саме – 98%, забезпечується завдяки діяльності п’ятдесяти бірж, з яких більше 80% обороту припадає на біржі США, до 10% - Великобританії, 6% - Японії і 2% - на товарні біржі інших країн. Обсяг світового біржового обороту щорічно оцінюється в 4-5,5 трлн. доларів
Станом на 1 січня 2009 року в Україні зареєстровано 503 біржі, з них 103 універсальних (20,5%), 318 товарно-сировинних (63,2%), 26 агропромислових (5,2%) та 19 фондових (3,8%). За 1995 – 2008 роки кількість бірж зросла на 412. В структурному розрізі найбільше зросла кількість товарних та товарно-сировинних, а також універсальних бірж – відповідно на 294 та 80.
Біржова торгівля в Україні в досліджуваному періоді характеризується такими закономірностями:
зросла як кількість, так і вартість укладених біржових угод. Але щорічне зростання відбувається не стільки за рахунок розширення торгів, скільки завдяки стрімкому подорожчанню товарів;
максимальним був обсяг біржової торгівлі у 2008 році (59 875,3 млн. грн.). Найбільшу питому вагу в структурі біржового товарообороту займають угоди на сільськогосподарську продукцію (66,8%) та паливо (20,7%);
негативним чинником функціонування біржового ринку України є наявність у структурі біржового товарообороту небіржових товарів, зокрема транспортних засобів та нерухомості, що призводить до неможливості стандартизації біржових товарів та запровадження строкових біржових угод.
Домінуюча частка біржових угод в Україні укладається на Українській міжбанківській валютній біржі – 38,2%, Київській агропромисловій біржі – 14,8%, Українській універсальній біржі – 9,2%, ВАТ "Фондова біржа "Перспектива" – 6,7% та ТБ "Українська ф’ючерсна біржа" – 5,5%
Важливою характеристикою біржового ринку виступає міра його структурованості – співвідношення спотового та строкового ринків. Біржова торгівля продукцією і товарами в Україні представлена в основному спотовим ринком (укладання угод на реальний товар з негайною поставкою). На умовах спотових угод було укладено 85,7% усіх біржових угод. У структурі цих угод найбільша частка припадала на угоди з палива (52,0%) та продукції рослинництва (27,0%). Форвардні контракти (угоди на реальний товар з відстроченою поставкою) становили 14,0%. Найбільша частка їх припадала на угоди з продукції рослинництва (72,6%), харчових продуктів (17,1%), лісоматеріалів (4,8%).
Для порівняння наведемо структуру світового біржового обороту, типовий варіант якого має такі співвідношення: ф’ючерси – 78%, опціони – 20%, угоди з реальним товаром – 2%.
Відсутність у структурі вітчизняного біржового обороту товарних деривативів (ф’ючерсних контрактів та опціонів) свідчить, що на сучасному етапі товарні біржі в Україні практично не виконують цінової та стабілізаційної функцій.
Крім низьких обсягів біржового товарообороту та наявності в його структурі небіржових товарів, існує проблема законодавчої неврегульованості операцій з похідними цінними паперами. На сьогодні в Україні склалася ситуація, за якої в чинних законодавчих актах і регулюючих положеннях присутні протиріччя, у тому числі й із загальноприйнятою у світі практикою визначення похідних інструментів.
На сьогодні законодавча база України цілком знищує економічний сенс операції хеджування на ф'ючерсному ринку як операції зниження ризику суб'єктами, які володіють або ж мають намір придбати деякий базовий актив у майбутньому.