- •1.Факторна забезпеченість України як передумова її мед
- •2.Актуальні пріоритети міжнародної економічної діяльності України
- •3. Класифікація та характеристика форм міжнародної економічної діяльності України
- •4. Особливості формування відкритої економічної системи України
- •5.Суб'єкти міжнародної економічної діяльності України
- •6.Принципи міжнародної економічної діяльності України
- •7. Рівні міжнародної економічної діяльності України
- •8. Поняття платіжного балансу та його роль в системі макроекономічних показників в Україні
- •9. Платіжний баланс України: особливості формування, стан та динаміка
- •10. Рахунок поточних операцій та особливості його формування в Україні
- •11.Підприємство як суб'єкт міжнародної економічної діяльності
- •12. Критерії та показники відкритості економічної системи України
- •13. Зовнішньоекономічна політика України
- •14. Цілі держ політики регулювання відкритої ек(на пр Міністерства ек та нбу)
- •15.Інститути та інструменти державної підтримки міжнар економ діяльності України
- •16. Державна політика захисту галузей національного виробництва: цілі та методи
- •17. Охарактеризуйте основні макроекономічні показники України за останній рік
- •18. Сутність та особливості процесів інтернаціоналізації української економіки
- •19. Охарактеризуйте тарифні інструменти торгівельної політики України
- •20. Трансформ системи регулюв зовнек діяльн у в контексті розв інтеграц та глобалізац процесів
- •Етапи проведення міжнародного тендеру
- •37.Структура українського експорту та цілі оптимізації експортної політики України
- •38.Професійні послуги в міжнародній економічній діяльності України
- •39.Структура українського імпорту та напрями оптимізації імпортної політики України
- •40.Актуальні проблеми імпортної політики України
- •43.Особливості ринку лізингових послуг України
- •44.Лібералізація міжнародної торгівлі України: досвід та перспективи
- •48.Основні інструменти підтримки експорту України
- •49.Галузева структура експортоорієнтованої промисловості України
- •50.Призначення та методи визначення митної вартості товару в Україні
- •Методи розрахунку митної вартості
- •51. Операції з давальницькою сировиною: поняття та українська специфіка
- •52.Охарактеризуйте пріоритети експортної діяльності України
- •53. Міжнародні торгові режими в практиці міжнародної економічної діяльності України
- •54.Торгове ембарго в практиці міжнародної економічної діяльності України
- •55.Тарифні та нетарифні інструменти регулювання міжнародної економічної діяльності України
- •56.Регіональна структура міжнародної торгівлі України
- •61.Галузева структура експорту України
- •62.Україна в системі міжнародних транспортних комунікацій
- •63. Україна в системі міжнародних транспортних коридорів
- •64. Конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках та засоби її підвищення
- •65. Види та особливості застосування митних режимів в Україні
- •66. Методи регулювання зед.
- •67. Зобов’язання України з питань вступу України до сот
- •68. Межі державного втручання в економіку України в сучасних умовах
- •69. Значення товарообмінних операцій для економіки України
- •70. Особливості становлення ринку послуг у відкритій економіці України
- •71. Видова структура міжнародних послуг України
- •72. Географічна структура зовнішньої торгівлі послугами України
- •73. Роль державного страхування у мед України
- •74. Науково-технічний прогрес як структуроутворюючий чинник розвитку сфери міжнародних послуг України
- •75. Місце міжнародних технологічних послуг в структурі міжнародних послуг України
- •76. Структура інжинірингу у відкритій економіці України
- •77. Роль інжинірингу у підвищенні ефективності мед України
- •78. Правове регулювання міжнародного інжинірингу в Україні
- •79. Місце консалтингу у мед України
- •80. Правове регулювання міжнародного консалтингу в Україні
- •81. Роль франчайзингу у мед України
- •82. Структура франчайзингу у відкритій економіці України
- •83. Правове регулювання міжнародного франчайзингу в Україні
- •84. Реклама в міжнародній економічній діяльності України
- •85. Паблік рілейшнз у мед України
- •86. Правове регулювання міжнародного лізингу в Україні
- •87. Місце міжнародного лізингу на ринку лізингу в Україні
- •88. Роль міжнародного лізингу у відкритій економіці України
- •89. Перспективи розвитку міжнародного лізингу у мед України
- •90. Розвиток страхових послуг в Україні як фактор інтеграції в систему міжнародного поділу праці
- •91. Страхування в міжнародній економічній діяльності: світова практика та українська специфіка
- •92. Правове регулювання страхування в Україні
- •93. Роль хеджування у розширенні експорту та підвищення ефективності мед України
- •94. Поняття та тенденції розвитку міжнародного туризму в Україні
- •95. Україна в міжнародних туристичних операціях: національна специфіка та задачі
- •96.Проблеми залучення України до міжнародного валютного ринку
- •97.Кредитний ринок в умовах відкритої економіки України
- •104. Особливості участі України в міжнародних валютно-фінансових відносинах
- •106. Особливості впливу глобалізації фінансових ринків на економіку України
- •107. Особливості сучасної торгівлі конкретними фінансовими інструментами в Україні
- •108. Основні політико-правові умови розвитку інвестиційної діяльності в Україні
- •109. Сутність та експертна оцінка інвестиційного клімату в Україні
- •110. Сучасні тенденції розвитку інвестиційного середовища в Україні
- •111. Сучасні особливості кредитування української економіки з боку міжнародних організацій
- •112. Приватизація як інструмент залучення інвестицій до української економіки
- •119. Зовнішній борг: структура, обслуговування та визначення оптимальності
- •120. Зовнішня заборгованість держави в умовах глобалізації фінансових ринків
- •121. Особливості зовнішньої заборгованості України та сучасний стан зовнішнього боргу України
- •122. Шляхи вирішення боргової проблеми України
- •123. Стратегія управління державним зовнішнім боргом України
- •142. Україна на світових ринках об’єктів інтелектуальної власності
- •143. Технопарки та технополіси в стратегії розвитку відкритої економіки України
- •144. Інструменти захисту прав інтелектуальної власності в Україні
- •145. Захист прав інтелектуальної власності: світова практика та реалії України
- •148. Міжнародне науково-технічне співробітництво та потенціал участі в ньому України
- •149. Україна в міжнародній торгівлі високотехнологічними товарами та послугами
- •152. Стандартизація як фактор та умова міжнародного співробітництва України
- •155. Регіональна інтеграція як фактор нових реалій міжнародної економічної діяльності України.
- •156. Процес регіоналізації в міжнародній економічній діяльності та участь в них України.
- •157. Задачі та передумови Європейської інтеграції
- •158. Правові та інституційні засади розвитку співробітництва України з єс
- •161. Проблеми та перспективи участі України в снд
- •162. Співробітництво України з Організацією Чорноморського Економічного Співробітництва
- •163. Сучасні особливості співпраці України в рамках гуам
- •164. Двосторонні відносини в геоекономічній моделі України
- •165. Сучасні особливості україно-російського співробітництва
- •166. Охарактеризуйте сучасне україно-американське співробітництво.
- •167. Відносини з країнами Близького сходу
- •168. Відносини з країнами Південної та Південно-Східної Азії
- •169. Участь міжнародних валютно-фінансових організацій в процесах економічної трансформації в Україні.
- •170. Співробітництво України з мвф
- •171. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку та особливості його взаємодії з Україною.
- •172. Особливості взаємодії України з організаціями групи Світового Банку.
- •179. Сутність процесів глобалізації економічного життя, та їх вплив на Україну.
- •105. Іноземні та зарубіжні інвестиції в міжнародній економічній діяльності України
142. Україна на світових ринках об’єктів інтелектуальної власності
Ринок інтелектуальної власності - це ринок ОПІВ, що засвідчені патентами, свідоцтвами, ліцензіями, ноу-хау та іншими охоронними документами. На цьому ринку купуються продаються не твори, а право на їх використання. В умовах світової глобалізації та інтеграції рівень економічного розвитку країни визначає НТП та здатність до комерціалізації інтелектуальних факторів. Важливим і перспективним механізмом економічної стабілізації держави є трансферт технологій, сутність якого полягає в передачі ноу-хау, нових технологій, технологічного обладнання та науково-технічних знань від власника до замовника. Саме зміни технологій забезпечують розвиток галузей промисловості, є основою якісних змін в економіці в цілому. В Україні через слабку взаємодію науки і бізнесу трансфер технологій не знайшов свого розвитку. Через недостатнє розповсюдження прогресивних технологій країна втрачає можливість використання стратегії нарощування інноваційного потенціалу на пріоритетних напрямах НТП, що загрожує закріпленням екстенсивної моделі розвитку економіки. Саме зміни технологій забезпечують розвиток галузей промисловості, є основою якісних змін в економіці в цілому, на 75-80 % визначають приріст ВВП розвинутих країн. Низький успіх в реалізації проектів по трансферу технологій в Україні головним чином зумовлено двома групами чинників: по-перше, безпосередньо пов’язаних з недостатнім розвитком інноваційних процесів, що гальмує участь країни у міжнародному обміні технологій, та по-друге, зумовлених недоліками вітчизняного законодавства щодо визначення та захисту права інтелектуальної власності учасників інноваційного процесу. Чинники:
Скорочення частки інноваційної продукції в загальному обсязі промислової продукції України та зниження інноваційної активності підприємств. Науково-технічний потенціал України практично виключений з економічної діяльності. Частка інноваційної продукції у 2006 р. склала лише 6,2 % від загального обсягу промислової продукції. Наукомісткість промислового виробництва України на сьогодні не перевищує 0,3 %, що у десятки разів менше світового рівня. У 1998 р. вона складала 3,1 %, у 2004 р. - знизилась до 0,7 %. Скорочуються обсяги науково-дослідних робіт. Протягом 1996-2006 рр. їх обсяг скоротився з 1,38 до 1,0 % ВВП. Кількість підприємств, що впроваджували інновації, за підсумками 2006 р. становить 1118 (11,2 % від загальної кількості), тоді як у 2003 р. складала 1120 (11,5 %). У 2006 р. лише 8,2 % підприємств займалися розробкою та впровадженням інновацій, що на 0,7 % менше ніж у 2005 р. Витрати на придбання нових технологій українськими підприємствами зменшились з 243,4 до 159,5 млн грн, а витрати на підготовку та впровадження інновацій скоротились на 0,5 % або на 40 млн грн.
Загрозливою є товарна структура українського експорту: його обсяги формуються переважно за рахунок сировинних галузей. На відміну від розвинутих країн, у яких 85-90 % приросту ВВП забезпечує виробництво та експорт наукомісткої продукції, частка України на ринку високотехнологічної продукції, загальні оцінки якого складають 2,5-3 трлн дол., становить приблизно 0,05-0,1 %. Станом на кінець 2006 р. в українському експорті домінували: продукція металургії (45 %), хімічної промисловості (12 %), машини та устаткування (15 %). У структурі експорту-імпорту зберігається вузька спеціалізація – 75 % зовнішньоторговельного обороту припадає на 3–4 товарні групи. Це свідчить, що Україна знаходиться у великій технологічній залежності від розвинутих країн. У 2005 р. імпорт в Україну високотехнологічних товарів становив 2341,4 млн дол., (6,5 % загального обсягу), а домінуючі позиції в його структурі посіла електроніка (782,8 млн. дол.), хімічні вироби (404 млн дол.) і неелектрична техніка (371,2 млн дол.). Український експорт високотехнологічних товарів склав лише 2,35 % сукупного обсягу.
Відбувається викривлення структури вітчизняного трансферу технологій переважно в бік залучення. В світовій практиці є три типи стратегій інноваційного розвитку: стратегія перенесення (використання зарубіжного науково-технічного потенціалу та його досягнень), стратегія запозичення (освоєння виробництва високотехнологічної продукції шляхом використання власної дешевої робочої сили та власного науково-технічного потенціалу), стратегія нарощування (використання власного науково-технічного потенціалу, залучення іноземних учених і конструкторів). В Україні використовується перший та частково другий тип інноваційного розвитку. Основну частину вітчизняного трансферу технологій складає придбання іноземних технологій.
В Україні відсутня сучасна законодавча база та єдиний керівний орган з питань трансферу технологій.
Недосконалість захисту права інтелектуальної власності через вади законодавчої бази.
Не забезпечено загальний та вільний доступ до міжнародної патентної класифікації об’єктів інтелектуальної власності, яка містить не тільки їх опис, але і характеристику та переваги.
Не врегульовано питання вартісної оцінки об’єктів інтелектуальної власності та їх відображення у бухгалтерському обліку.