Org_med_zabezpe4_vijsk_Paska_2005
.pdfМ е д и ч н а загроза (небезпека) - це явище, процеси та об'єкти з прогно зованими, але неконтрольованими умовами (факторами) виникнення неба жаних наслідків у певний момент часу та в межах даної території, які здатні заподіяти шкоду здоров'ю людини (її безпеці) і негативно вплинути на ефе ктивність діяльності медичної служби військових частин. Небезпека визна чається якісно.
Р и з и к - це імовірність реалізації небезпеки з певними, у просторі та часі небажаними наслідками для здоров'я людини та медичної служби військо вих частин. Ризик величина кількісна.
Медична розвідка переслідує декілька цілей на оперативностратегічному і тактичному рівнях. По-перше, це отримання відомостей надзвичайно важливих для здійснення глибокого, конкретного та цільово го процесу планування діяльності системи медичного забезпечення військ. По-друге, це отримання відомостей, важливих для реалізації конкретних заходів щодо лікувально-профілактичного, санітарно-гігієнічного та про тиепідемічного забезпечення військ, проведення медичних заходів по за хисту особового складу від уражаючих факторів при застосуванні против ником зброї масового ураження (та від уражаючих факторів при руйну ванні потенційно небезпечних об'єктів), заходів по забезпеченню медичної служби медичним майном та обладнанням, управлінню медичною служ бою та ін.
Отримані в результаті медичної розвідки відомості використовуються для:
>оцінки ризику погіршення стану здоров'я особового складу військ;
>доповнення існуючих відомостей при здійсненні прогнозування май бутніх бойових дій та особливостей функціонування медичної служ би;
>удосконалення організаційних форм і доповнення змісту проведення лікувально-евакуаційного, санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення військ (наприклад, здійснення профілактичних щеплень тощо);
>здійснення детальнішого планування щодо зменшення ризику погір шення стану здоров'я особового складу військ та ризику зниження ефективності функціонування системи медичного забезпечення військ;
>здійснення цільового управління наявними силами та засобами меди чної служби і своєчасне визначення необхідних резервів;
>здійснення цілеспрямованої організації комплексу заходів щодо роз гортання, функціонування, а також охорони та оборони підрозділів та закладів медичної служби.
Узагальнено важливість результатів медичної розвідки визначається тим, що одержані нею дані дозволяють запобігти несприятливому впливу обстановки та факторів ризику на стан здоров'я особового складу, санітарне 170
благополуччя військ, а також максимально врахувати і використати конкре тні умови в інтересах найкращого медичного забезпечення військ.
На здоров'я і санітарно-епідемічний стан військ, а також на діяльність медичної служби впливає ряд елементів обстановки: природні умови, сані тарно-гігієнічний і санітарно-епідемічний стан населення і району розташу вання і дій військ, стан житлового фонду, шляхів сполучення та ін. Вияв лення та аналіз цих елементів обстановки з метою запобігання їх негативно го впливу на особовий склад військ і діяльність медичної служби чи їх ви користання в інтересах медичного забезпечення військ складає головний зміст медичної розвідки.
Відповідно до змісту ведення медичної розвідки та з метою її ефектив ного здійснення визначають конкретні об'єкти та чіткі завдання медичної розвідки, які залежать від існуючої обстановки (тактичної, тилової та меди чної) та наявних медичних загроз.
Найбільш часто о б ' є к т а м и медичної розвідки є:
>природні умови та їх вплив на здоров'я особового складу військ і на діяльність медичної служби;
>райони розташування і дії військ (санітарно-епідемічний стан районів, умови життя і побуту населення, наявність і характер інфекційних за хворювань, санітарний стан населених пунктів, їх благоустрій, стан джерел водопостачання та ін.);
>райони, намічені для розгортання етапів медичної евакуації і розмі щення сил та засобів медичної служби (санітарний стан районів, на
явність приміщень, природних та штучних сховищ, місцевих засобів, що можуть бути використані в інтересах медичної служби та ін.);
>війська противника - їх санітарно-епідемічний стан, характер здій снюваних у них профілактичних заходів, наявність частин і закладів медичної служби і їх оснащення та ін.;
>цивільна система охорони здоров'я — це наявність і стан цивільних лі кувальних і профілактичних закладів, наявність медичного персоналу
імедичного майна, організація і зміст профілактичних заходів, які проводяться серед місцевого населення;
>шляхи евакуації - стан доріг, можливість використання, зміст і обсяг робіт щодо їх ремонту та ін.;
>місцеві ресурси, що можуть бути використані в інтересах медичної служби (медична промисловість, сировина, матеріали і підприємства, на базі яких можуть бути організовані ремонт і виготовлення медич ного майна та техніки, місцеві транспортні засоби та ін.).
Головними з а в д а н н я м и медичної розвідки є:
1. Вивчення і визначення санітарно-епідемічного стану району розмі щення та майбутніх бойових дій військ і маршрутів їх пересування. З цією метою на даній території виявляються інфекційні хворі серед населення й епізоотії серед диких і домашніх тварин; визначаються місцеві фактори, що
171
можуть впливати на хід епідемічного процесу (вивчаються умови життя та побуту населення, санітарний стан території населених пунктів і помеш кань, стан джерел і якість води в них, встановлюються переносники транс місивних захворювань та ін.); оцінюється можливість місцевих органів охо рони здоров'я щодо проведення необхідних протиепідемічних заходів.
2. Вивчення властивостей місцевості, що впливають на стан здоров'я і захворюваність особового складу військ. З цією метою, крім оцінки клімату, рельєфу, ґрунтового покриву, визначається наявність на території розташу вання військ отруйних представників рослинного і тваринного світу, з'ясовується якість води і місцевих продуктів харчування.
Виявлені осередки епідемічних захворювань, заражені ділянки місцевос ті, джерела водопостачання, продукти, приміщення та ін. негайно познача ються (маркуються). При можливості групи медичної розвідки повинні приступити до організації протиепідемічних заходів з метою локалізації епідемічних осередків.
3. Виявлення умов евакуації поранених та хворих і можливість здійс нення маневру силами та засобами медичної служби. Для цього вивчаються шляхи й умови руху по них санітарного транспорту; встановлюються мож ливі об'їзди при руйнуваннях мостів і інших інженерних споруджень на до рогах; визначаються посадкові площадки (злітно-посадочні смуги) для сані тарних вертольотів і літаків, місця для завантаження і розвантаження пора нених (уражених) та хворих при їх евакуації водним та залізничним транс портом; намічаються ймовірні шляхи виносу в тих місцях, де не може бути використаний транспорт; визначається наявність і порядок використання місцевих транспортних засобів для евакуації поранених і хворих (автомо більний, водний і залізничний транспорт, пристосування для завантаження, вивозу поранених і хворих).
4. Виявлення умов для розгортання і роботи підрозділів, частин і закла дів медичної служби. З цією метою виявляються приміщення (житлові й адміністративні будинки, школи, казарми, сховища та ін.), а також ділянки місцевості, що можуть бути використані для розгортання підрозділів, час тин та закладів медичної служби. Виявляються також місцеві ресурси, що можуть бути використані додатково до штатних засобів в інтересах ство рення кращих умов для розміщення, обслуговування і лікування поранених і хворих (цивільні лікувальні заклади різних типів і їх персонал, підприєм ства з виробництва меблів, господарського інвентарю, білизни, склади цьо го майна та ін.).
5. Виявлення місцевих ресурсів медичного постачання. Для цього ви значаються підприємства, що виготовляють медикаменти, медичну апара туру і їх склади; підприємства хімічної та іншої галузей промисловості, продукція яких може бути використана для задоволення нагальних потреб медичного постачання; станції заготівлі крові і підприємства з виробництва кровозамінників, медичні науково-дослідні інститути та ін.
172
6. Визначення санітарно-епідемічного стану військ противника, системи його медичного забезпечення і стану медичної служби. З цією метою зби рають дані про епідемічну захворюваність особового складу військ против ника, санітарний стан території, а також перелік та зміст здійснених медич ною службою санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, методи профілактики і лікування поранень та захворювань, про систему медичного забезпечення військ, розташування стаціонарних військових лікувальних закладів і медичних складів.
5.8.2. Види медичної розвідки
Відповідно до рівнів управління медичною службою Збройних Сил України доцільно виділяти медичну розвідку тактичну та оперативностратегічну. Медична розвідка тактичного рівня здійснюється наявними си лами та засобами медичної служби в ротах, батальйонах, окремих полках, бригадах. Медична розвідка оперативно-стратегічного рівня здійснюється наявними та приданими силами та засобами медичної служби армійського корпусу, оперативного командування та вище. По своєму цільовому при значенню медична розвідка (тактичного та оперативно-стратегічного рівнів) поділяється на ряд видів. Вона може бути медико-тактична і санітарноепідеміологічна. Частковими видами санітарно-епідеміологічної розвідки є радіаційна, хімічна та бактеріологічна розвідки (рис. 5.1).
Рис. 5.1. Види медичної розвідки
Медична розвідка проводиться методом збору даних про медичну та са нітарно-епідемічну обстановку по маршрутах, районах та напрямках.
Медико-тактична розвідка проводиться з метою збору даних про при родні і соціально-економічні умови території, противника і його медичну службу, які мають значення для організації лікувально-евакуаційного забез печення військ і медичного постачання (стан районів, які визначені для роз гортання етапів медичної евакуації, наявність житлового фонду, стан доріг, які передбачається використовувати як шляхи для евакуації поранених (уражених) і хворих та ін.).
Санітарно-епідеміологічна розвідка спрямована на збір даних про природні і соціально-економічні умови території противника і його медичну
173
службу, які мають значення для організації санітарно-гігієнічних та проти епідемічних заходів у військах. Ці відомості зокрема включають дані про санітарно-епідемічний стан місцевого населення, районів розташування і дій військ та їх тилів, санітарно-епідемічний стан військ противника та ін.
Бактеріологічна розвідка — це сукупність спеціальних заходів, що про водяться командуванням, розвідувальними підрозділами родів військ та службами з метою виявлення, збору і аналізу всіх видів інформації про на міри і дії противника щодо застосування бактеріологічної (біологічної) зброї. Ці заходи проводяться з метою: своєчасного виявлення підготовки противника до застосування бактеріологічної зброї чи здійснення акту біо логічного тероризму, реєстрації факту застосування бактеріологічної зброї; визначення можливих в конкретних умовах обстановки способів застосу вання цієї зброї та її ймовірна ефективність; своєчасне виявлення забруд нення елементами бактеріологічної зброї повітря, води, продовольства, грунту, фуражу і позначення ділянок зараження; визначення виду застосо ваної бактеріологічної зброї; здійснення санітарно-епідемічного спостере ження за районом розташування і дій своїх військ.
У загальному комплексі завдань бактеріологічної розвідки на медичну службу покладається:
а) участь у визначенні меж осередків зараження на підставі даних спо стережних постів і розвідувальних підрозділів всіх родів військ, опитування осіб, що знаходилися в районі застосування засобів бактеріологічного ура ження, результатів лабораторних досліджень взятих проб і виявлення інфі кованих осіб серед особового складу військ і цивільного населення, а також серед тварин;
б) визначення виду застосованої бактеріологічної зброї шляхом прове дення лабораторних досліджень проб повітря, води, грунту, дослідження комах, кліщів і гризунів, а також шляхом виявлення інфекційних захворю вань серед особового складу військ, місцевого населення і серед домашніх та диких тварин;
в) санітарно-епідемічне спостереження за районом розташування і дій своїх військ.
Таким чином, заходи, які проводяться медичною службою щодо здійс нення бактеріологічної розвідки, складають найважливішу частину цієї роз відки; разом з тим за змістом виконуваних медичною службою завдань ці заходи є одним з розділів санітарно-епідеміологічної розвідки.
На підрозділи, частини та заклади медичної служби, як і на інші частини
й заклади |
тилу, покладається також завдання проведення хімічної |
і радіа |
ційної розвідки |
в районах свого розміщення. Ведення радіаційної та |
хімічної |
розвідки у військових частинах (об'єднаннях) покладається на війська раді аційного, хімічного та біологічного захисту.
Медичною службою радіаційна та хімічна розвідки ведуться лише в ін тересах медичної служби, для безпосереднього забезпечення даного під174
розділу, частини чи закладу медичної служби. При цьому потрібно зазна чити, що організація хімічної і радіаційної розвідки передбачається в плані заходів щодо охорони й оборони медичних підрозділів, частин та закладів. Для ведення радіаційної і хімічної розвідки медична служба не має у своє му розпорядженні штатних фахівців, проте володіє спеціально підготовле ним та належно оснащеним медичним персоналом (оснащеним приладами, що дозволяють встановити рівень радіації (ДП-5В) і наявність основних
отруйних речовин ( П Х Р МВ) на місцевості, у воді |
та в |
продуктах харчу |
вання). |
|
|
Хімічна розвідка виконує ряд завдань, головними з |
яких |
є отримання да |
них про хімічне оснащення і стан хімічного захисту військ противника, до слідження харчових продуктів і води на забрудненість їх отруйними речо винами, виявлення районів і населених пунктів, найбільш безпечних у про тихімічному відношенні для розміщення сил і засобів медичної служби, ви явлення місцевих засобів, які можуть бути використані медичною службою для проведення хімічного захисту на етапах медичної евакуації.
Радіаційна розвідка є одним з найважливіших заходів у системі захисту військ від уражаючих факторів при руйнуванні потенційно небезпечних об'єктів (атомних електростанцій тощо) та від застосування противником ядерної зброї.
Медична служба проводить радіаційну розвідку з метою виявлення ра діоактивного забруднення місцевості в районах розміщення підрозділів, частин і закладів медичної служби. Крім того, медична служба бере участь у проведенні експертизи харчових продуктів і води на забруднення радіоак тивними речовинами.
5.8.3. Вимоги до медичної розвідки
До медичної розвідки, як і до всіх інших видів розвідки, висуваються на ступні загальні вимоги: безперервність,, своєчасність, активність, цілеспря мованість, спадкоємність і достовірність.
Медична розвідка повинна вестись безперервно. Вимога безперервності обумовлена високою мобільністю військ, постійною зміною обстановки; і тільки постійна інформованість про умови, що змінюються, у районі розмі щення і бойових дій військ, існуючий санітарно-епідемічний стан військ противника дозволяє своєчасно провести заходи щодо збереження боєздат ності своїх військ і ефективно організувати їх медичне забезпечення. Безпе рервність медичної розвідки забезпечується її проведенням у всіх видах бо йової діяльності військ, у різних умовах обстановки і на будь-якій місцевос ті. Щоб розвідка була безперервною, її необхідно ретельно планувати. Це дає можливість цілеспрямовано об'єднати зусилля різних розвідувальних груп (окремих медичних працівників), що ведуть медичну розвідку та об'єднати їх зусилля за метою, об'єктами, завданнями, часом та змістом ме дичної розвідки.
175
Медична розвідка повинна проводитися своєчасно, для того щоб отри мані дані могли бути негайно і з найбільшою ефективністю використані щодо запобігання несприятливому впливу факторів, умов зовнішнього се редовища та змін обстановки на стан здоров'я особового складу, боєздат ність своїх військ і для ефективної організації їх медичного забезпечення. Важливі відомості, які отримані невчасно в переважній більшості своїй не мають практичної цінності. Успішне виконання цієї вимоги досягається шляхом здійснення постійного передбачення начальником медичної служби (та органами управління медичної служби) потреби в одержанні необхідних розвідувальних даних до заздалегідь визначеного терміну і постановкою відповідно до цього завдань виконавцям, скороченням часу, який витрача ється на організацію розвідки, здобування й аналіз даних розвідки. З метою своєчасного одержання необхідних даних, медичну розвідку, при можливо сті, необхідно здійснювати перед військами, включаючи в деяких випадках медичних фахівців (з медичної розвідки) до складу груп загальновійськової розвідки, шо засилається в тил противника. Для своєчасного використання даних про територію і санітарно-епідемічний стан військ противника дуже важливо чітко організувати інформування відповідних посадових осіб про результати медичної розвідки. Начальник медичної служби частини, з'єднання і оперативного об'єднання зобов'язаний проінформувати своїх підлеглих про результати медичної розвідки, а також начальників медичної служби військових частин, які розташовані поблизу, доповідати вищестоя щому начальнику медичної служби, а при необхідності командиру частини (з'єднання, об'єднання).
Дані, одержані в процесі здійснення медичної розвідки, повинні бути достовірними. Одержання недостовірних даних може ввести в оману ко мандування військової частини (з'єднання, об'єднання) та медичної служби і привести до проведення заходів, що не відповідають реальним умовам об становки та існуючим медичним загрозам. Достовірність даних, що отри муються в процесі здійснення медичної розвідки, забезпечується підбором і інструктажем осіб, які залучені до проведення розвідки, систематичною пе ревіркою відомостей, що надходять, шляхом порівняння їх з даними, отри маними з інших джерел, а також своєчасною постановкою додаткових за вдань по розвідці для уточнення отриманих раніше відомостей.
Медична розвідка повинна носити спадкоємний характер, тобто відомо сті, які отримані в процесі медичної розвідки, повинні бути доведені до всіх медичних начальників, зацікавлених в отриманні цих даних. Спадкоємність досягяється використання отриманих даних всіма медичними начальниками для оптимальної організації медичного забезпечення військ, а також наро щування даних про обстановку і виключення дублювання розвідки.
Активність медичної розвідки полягає в наполегливому прагненні всіх начальників медичної служби, а також осіб, що здійснюють розвідку, усіма силами і формами, способами та методами (з використанням відповідних 176
приладів, комплектів, лабораторій) здобути необхідні дані. Це досягається вмілою організацією використання різних розвідувальних сил і засобів, ши роким проявом ініціативи особами, що здійснюють медичну розвідку, яка ґрунтується на правильному та єдиному розумінні поставлених завдань і іс нуючої обстановки (тактичної, тилової, медичної). У сучасних умовах при великій маневреності військ, високих темпах їх просування немає можли вості в короткий термін зібрати інформацію про всю територію, яка знахо диться в межах зацікавленості медичної служби. Тому медична служба по винна вести розвідку цілеспрямовано, тобто суворо підпорядкувати мету, ці лі, об'єкти, завдання та заходи медичної розвідки для своєчасного та ефекти вного виконання поставлених перед медичною службою завдань. Це дося гається правильним визначенням об'єктів, районів і завдань медичної розві дки, веденням її за єдиним планом і концентрацією головних зусиль при централізації управління медичною розвідкою і зосередженням всіх отри маних даних у начальника медичної служби (в органах управліннях).
Окрім цього, медична розвідка повинна бути дієвою. Інакше кажучи, особи, що здійснюють медичну розвідку, повинні не тільки виявляти необ хідні дані про обстановку, але і на місці здійснювати заходи, проведення яких не може бути відстрочене до прибуття інших сил та засобів медичної служби (наприклад, локалізація виявленого епідемічного осередку).
5.8.4.Організація медичної розвідки
Взалежності від конкретних умов медична служба може одержувати не
обхідні їй відомості різними шляхами. Основними з них варто вважати: а) вивчення топографічних карт, військово-географічних і військових меди- ко-географічних описів; б) одержання відомостей від штабів, органів вихо вної роботи, хімічної, ветеринарної та ін. служб; в) збір і перевірка даних, що є в медичних працівників місцевої охорони здоров'я і населення; г) участь у допиті військовополонених, зокрема полонених медичних пра цівників, і вивчення документів, захоплених у противника; д) безпосереднє обстеження районів і окремих об'єктів; е) забір проб повітря, грунту, води, продовольства, відловлювання тварин - можливих носіїв збудників хвороб, їх переносників і наступне лабораторне дослідження, у тому числі і з метою індикації бактеріальних засобів.
Безпосереднє обстеження районів і окремих об'єктів може здійснюва тись спеціально виділеною групою медичних працівників, оснащених необ хідними засобами, чи особисто медичним начальником. Особисте вивчення місцевості, проведене медичним начальником для прийняття чи уточнення рішення з організації медичного забезпечення військ і розміщення підлег лих йому підрозділів, частин і закладів медичної служби, називається реко гносцировкою.
Для організації медичної розвідки начальнику медичної служби необ хідно знати завдання бригади (армійського корпусу) і медичної служби, бо-
177
йову обстановку, а також вказівки вищестоящого начальника медичної служби.
На конкретні форми організації медичної розвідки істотний вплив здійс нюють її завдання, умови обстановки, склад залучених сил і засобів, час, яким володіє медична служба для ведення медичної розвідки. Послідовність і зміст роботи начальника медичної служби по організації медичної розвід ки показані на рис. 5.2.
Попередньо він вивчає необхідний район по наявним у його розпоря дженні матеріалам (військові медико-географічні описи, довідкові дані, ме- дико-географічні карти та ін. джерела, що містять необхідні медичній служ бі відомості про дану територію), одержує необхідну інформацію в штабі від начальника розвідки, начальників хімічної й інженерної служб та ін. На основі цього визначаються напрямки, райони, об'єкти і предмети медичної розвідки, її завдання і в подальшому приймається рішення щодо організації розвідки. У рішенні, яке оформлюється у вигляді плану медичної розвідки, визначаються: цілі, завдання медичної розвідки, склад розвідувальних груп і їх оснащення, маршрути та об'єкти розвідки, час початку і закінчення роз відки, терміни, місце і порядок представлення повідомлень (усних допові дей) про результати медичної розвідки. Отримані в результаті розвідки дані начальник медичної служби ретельно аналізує і використовує при здійснен ні процесу планування організації медичного забезпечення військ.
Рис. 5.2. Зміст |
та послідовність роботи |
начальника медичної служби |
щодо |
організаіпї та проведення |
медичної розвідки |
178
Після ухвалення рішення про організацію медичної розвідки розвідува льній групі ставляться завдання і виділяються необхідні засоби.
Розвідувальна група проводить медичну розвідку шляхом безпосеред нього обстеження районів і окремих об'єктів, опитування місцевих жителів, одержання даних від місцевих органів влади і медичних працівників, про ведення лабораторних досліджень та ін. Після закінчення медичної розвідки старший групи особисто доповідає про її результати начальнику медичної служби військової частини (з'єднання, об'єднання) .
5.8.5. Організація та зміст медичної розвідки у підрозділах та частинах медичної служби Збройних Сил України
Кожний медичний начальник організує медичну розвідку на напрямку, ділянці (у смузі чи районі) дій своєї частини (з'єднання, об'єднання, закла ду),
Медична розвідка ведеться всіма рівнями медичної служби - від сані тарного інструктора роти до спеціальних санітарно-епідеміологічних закла дів оперативного командування. Однак обсяг та зміст даних, які отриму ються різними рівнями медичної служби, неоднаковий і визначається умо вами діяльності даного рівня медичної служби і тих сил і засобів, якими він володіє.
При організації медичної розвідки всі начальники медичної служби, а також командир медр передбачають її проведення насамперед у районах КП і ТПУ . Санітарний інструктор роти веде медичну розвідку в районі розміщення і бойових дій особового складу роти. Головними його завдан нями в цьому плані є виявлення (шляхом опитування населення) хворих з підозрою на інфекційні захворювання та можливих джерел зараження осо бового складу; виявлення зручних шляхів вивозу (виносу) поранених з розташування роти, а також місцевих ресурсів, необхідних йому для робо ти.
Начальник медичного пункту батальйону організує і здійснює медичну розвідку по осі (напрямку) пересування М П Б у наступі та у батальйонному районі оборони, а також у місцях розміщення особового складу і у вихідно му районі (районі зосередження), на марші, на привалах і в районах денного (нічного) відпочинку. Головними її завданнями є: виявлення інфекційних хворих шляхом опитування населення й огляду підозрілих на інфекційне захворювання та можливих джерел зараження особового складу; визначен ня санітарного стану приміщень у населених пунктах, сховищ, які залишені противником, а також джерел водопостачання; визначення шляхів вивозу поранених з поля бою і їх подальшої евакуації з району бойових дій баталь йону; виявлення місць, зручних для розгортання МПБ, і місцевих ресурсів, необхідних для роботи медичної служби батальйону.
Кваліфікація й оснащення санітарного інструктора роти і фельдшера ба тальйону дозволяють їм давати відповіді лише на відносно прості питання
179