Org_med_zabezpe4_vijsk_Paska_2005

Знання основ військової епідеміології, причин і умов виникнення і роз­ повсюдження інфекційних захворювань робить можливим запобігання цих хвороб, а у випадку їх появи - проведення ефективних заходів щодо їх ло­ калізації та ліквідації.

У цьому відношенні показовим є досвід радянської медицини у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, який свідчить про те, що в умовах на­ пруженої бойової обстановки при правильній організації протиепідемічних заходів можна запобігти епідемії як у військах, так і серед цивільного насе­ лення.

Зростання інфекційної захворюваності і розвиток епідемії в період війни характерна не тільки для військ, а й для цивільного населення. Інфекційна захворюваність особового складу військ є дзеркальним відображенням епі­ демічного стану населення, оскільки армія укомплектовується із населення і діє на території зайнятої населенням. З іншого боку епідемічний стан військ за окремих умов впливає на інфекційну захворюваність населення.

Швидка зміна районів та умов розташування військ на неблагополучній в ендемічному відношенні місцевості, значне фізичне і психоемоційне на­ вантаження, стомлення, порушення в організації харчування, водопоста­ чання, недотримання правил особистої і громадської гігієни особового складу військ - всі ці фактори сприяють виникненню інфекційних захворю­ вань.

Організація і проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних за­ ходів і контроль за їх виконанням у військах покладається на фахівців ме­ дичних підрозділів військових частин та санітарно-епідеміологічних закла­ дів МО України.

Слід зазначити, що належний стан санітарного та епідеміологічного бла­ гополуччя військ досягається шляхом цілеспрямованої взаємодії команду­ вання військових частин, начальників продовольчої, речової квартирноексплуатаційної, інженерної та медичної служб, пріоритетами діяльності яких має бути здоров'я військовослужбовців. Визначальна роль в системі заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я військовослуж­ бовців, належить військово-медичній службі, яка здійснює заходи медично­ го контролю.

5.2. Санітарно-гігієнічні заходи у військах

Санітарно-гігієнічні заходи - це комплекс організаційних, санітарнотехнічних, господарських, адміністративних і медичних заходів, які прово­ дяться командуванням, службами забезпечення та медичною службою щодо забезпечення санітарного благополуччя військ і спрямовані на збереження та зміцнення здоров'я військовослужбовців.

Санітарно-гігієнічні заходи проводяться через суворе виконання санітар­ но-гігієнічних норм і правил при організації розміщення, харчування, водо­ постачання, лазнево-прального обслуговування, умов праці військовослуж-

150

бовців і поховання загиблих у бою, а також через дотримання правил осо­ бистої і громадської гігієни. їх проведення є обов'язком усіх командирів і начальників.

Санітарно-гігієнічні заходи розподіляють на санітарні і гігієнічні. Санітарні заходи — організаційно-технічні, господарські - проводяться

командуванням та службами забезпечення військової частини і спрямовані на організацію бойової діяльності, військової праці та відпочинку особового складу, виконання санітарних правил, правил техніки безпеки, а також гігі­ єнічних норм і рекомендацій.

Гігієнічні заходи проводяться медичною службою і включають:

1. Медичний контроль за станом здоров'я особового складу військ, роз­ робка та проведення заходів, спрямованих на підвищення специфічної рези­ стентності особового складу до інфекційних захворювань.

2. Санітарний нагляд за розміщенням військ, харчуванням, водопоста­ чанням, лазнево-пральним обслуговуванням військ, умовами військової праці та за похованням померлих і загиблих.

3. Контроль за санітарно-гігієнічним станом військової частини, району

їїдій і розміщення.

4.Участь у розвідці джерел водопостачання, експертиза води та продо­ вольства.

5. Пропаганда гігієнічних знань та здорового способу життя серед осо­ бового складу військ.

Гігієнічні заходи проводяться до виникнення інфекційних захворювань у військах з метою їх попередження.

5.2.1. Медичний контроль за станом здоров'я особового складу військ, розробка та проведення заходів, спрямованих на підви­ щення специфічної резистентності особового складу до інфек­ ційних захворювань

Медичний контроль за станом здоров'я військовослужбовців проводить­ ся шляхом аналізу захворюваності і результатів медичних оглядів особово­ го складу та молодого поповнення. Під час бойових дій військ в районах за­ стосування противником ЗМУ організовується медичний нагляд за особо­ вим складом, який зазнав дії іонізуючого випромінювання, отруйних речо­ вин чи бактеріальних засобів. Періодичним медичним оглядам підлягають, також, військовослужбовці, які працюють в шкідливих умовах військової праці. Порядок проведення медичних оглядів та медичного нагляду встано­ влюється наказом по частині в залежності від бойових умов.

Медична служба проводить медичний нагляд за особами з дефіцитом ва­ ги тіла, слабким фізичним розвитком, за особами які постійно працюють із джерелами іонізуючого випромінювання, полем НВЧ, агресивними токсич­ ними речовинами, та іншими шкідливими факторами. На основі вивчення здоров'я особового складу начальник медичної служби частини робить ви-

151

сновки і доповідає командиру свої пропозиції для проведення відповідних заходів, контролює виконання розпоряджень командира.

До заходів, спрямованих на підвищення специфічної резистентності особового складу до інфекційних захворювань належать: профілактичні щеплення проти інфекцій, які найбільш загрожують військам; застосування з профілактичною метою імуноглобулінів і специфічних імунних сирова­ ток, а також використання хімічних медикаментозних препаратів.

У комплексі заходів протиепідемічного захисту військ найбільш важли­ вим і досить ефективним заходом є проведення вакцинації. В останні роки розроблені нові ефективні вакцинні препарати і методи масової імунізації. Проведення профілактичних щеплень особовому складу ЗС передбачено вимогами Статуту внутрішньої служби ЗС України і проводяться в плано­ вому порядку і за епідемічними показаннями.

Планові запобіжні щеплення всьому особовому складові військової час­ тини проводяться відповідно до календаря щеплень, а щеплення за епіде­ мічними показаннями - за наказом старшого командира (начальника).

Щеплення за епідемічними показаннями проводяться за наявності росту інфекційної захворюваності серед місцевого населення, що представляє ре­ альну загрозу занесення у військовий колектив. Також їх проводять при ви­ никненні інфекційних захворювань і збільшенні їх кількості серед особово­ го складу частини, якщо до цього щеплення проти даної інфекції не були проведені. Поява хоча б одного випадку захворювання особливо небезпеч­ ною інфекцією серед місцевого населення в районі дислокації військ також є показанням для проведення щеплень особовому складу частини.

Перед початком вакцинації проводиться медичний огляд для виявлення осіб з протипоказаннями. Осіб, тимчасово звільнених від щеплень за меди­ чними показаннями, беруть на облік для проведення їм щеплень в подаль­ шому.

Результати щеплень із зазначенням дати їх проведення, назви вакцини, дози і реакції щепленого заносяться в медичні книжки особового складу.

5.2.2. Санітарний нагляд за розміщенням військ, харчуванням, водопостачанням, лазнево-пральним обслуговуванням військ, умовами військової праці та за похованням померлих і загиблих

5.2.2.1. Санітарний нагляд за розміщенням військ

Розміщення військ в польових умовах починається з проведення медич­ ної розвідки, під час якої з'ясовується санітарно-гігієнічний стан району розташування військ, з метою забезпечення особовому складу найбільш сприятливих умов для відпочинку, відновлення сил та захисту його від впливу несприятливих чинників зовнішнього середовища.

Медична служба здійснює систематичний контроль за умовами перебу­ вання у фортифікаційних спорудах і польових помешканнях.

152

Під час контролю за розміщенням особового складу у фортифікаційних спорудах і землянках особлива увага звертається на системи життєзабезпе­ чення (вентиляцію, опалення, видалення сміття і нечистот), а також на під­ тримку сприятливих мікрокліматичних умов в приміщеннях у відповідності

звстановленими нормативами.

Умісцях розміщення військ силами підрозділів систематично прово­ диться очистка території (регулярний збір, видалення і знезаражування від­ ходів). Медична служба здійснює нагляд за своєчасністю і повнотою очи­ щення території і організує у разі потреби дезінфекцію, дезінсекцію і дера­ тизацію.

Особлива увага очищенню місць розміщення військ приділяється у тих випадках, коли вони стали об'єктами впливу З М У противника. В таких ви­ падках її організують командири частин (підрозділів). Обов'язком медичної служби є участь у виборі місць (площадок), призначених для збору і знеза­ раження рідких і твердих відходів, нагляд за їх обладнанням та утримуван­ ням і медичне спостереження за особовим складом, який проводить очи­ щення території.

Санітарний нагляд за територією, фортифікаційними спорудами і поме­ шканням особового складу особливого значення набуває при тривалому пе­ ребуванні військ на одному місці, що частіш за все буває в обороні.

5.2.2.2. Санітарний нагляд за харчуванням військовослужбовців Санітарний нагляд за харчуванням військовослужбовців проводиться з

метою забезпечення їх адекватного харчування, а також запобігання виник­ нення захворювань, які пов'язані з вживанням недоброякісної їжі та води.

Організація харчування військовослужбовців, забезпечення їх продук­ тами та відповідним майном, підтримання належного санітарно-гігієніч­ ного стану продовольчих об'єктів покладається на продовольчу службу частини.

У польових умовах харчування військ організується через польові пунк­ ти харчування. Для приготування їжі використовуються польові кухні (автокухні).

При харчуванні особового складу з казанків на відстані 25 м від кухні обладнуються місця для їх очищення та миття.

Санітарний нагляд за харчуванням військовослужбовців передбачає:

>участь медичної служби у розробці режиму харчування та складання меню-розкладки продуктів;

>дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил при транспортуванні та зберіганні продовольчих продуктів та питної води, приготування та видачі їжі;

>контроль за забезпеченням особового складу індивідуальними казан­ ками, ложками, флягами, а також перевірка знань та виконання ним правил особистої гігієни;

153

>контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил при роз­

ташуванні польових пунктів харчування на місцевості, організацією їх водопостачання;

>контроль за дотриманням гігієнічних вимог до первинної теплової об­ робки продуктів;

>контроль за дотриманням терміну реалізації готової їжі;

>контроль якості миття та знезараження індивідуальних казанків, ін­ вентарю та термосів на польових пунктах харчування;

>проведення медичного нагляду за станом здоров'я працівників продо­ вольчої служби і здійснення контролю за виконанням ними правил особистої гігієни;

>проведення заходів з профілактики харчових отруєнь;

>відпрацювання рекомендацій для покращання харчування військово­ службовців.

5.2.2.3.Санітарний нагляд за водопостачанням

Санітарний нагляд за водопостачанням має за мету виключення вживан­ ня особовим складом недоброякісної або зараженої (ОР, РР, БЗ) води.

Організація водопостачання покладається на заступника командира по тилу, а здійснюється силами та засобами інженерної служби.

У сучасних умовах, враховуючи реальні можливості застосування про­ тивником ЗМУ, водопостачання військ повинно проводитись тільки органі­ зовано, через пункти водопостачання (ПВП) .

Під час вибору місця для розгортання П В П має бути врахований сані­ тарно-епідемічний стан території, можливість зараження води бактеріологі­ чними рецептурами, радіоактивними та отруйними речовинами, санітарнотехнічна характеристика джерела водопостачання.

Під час вибору джерел водопостачання перш за все слід орієнтуватись на артезіанські свердловини та природні підземні джерела. Незалежно від походження води в польових умовах її використання дозволяється л и ш е після очищення та знезараження. Табельні засоби очищення та знезаражен­ ня є на оснащенні інженерної служби.

Санітарний нагляд за водопостачанням передбачає:

>участь медичної служби при виборі джерел водопостачання;

>контроль санітарного стану пунктів водопостачання, водозабірних пунктів, засобів перевезення і зберігання води;

>організацію систематичного лабораторного контролю якості води;

>контроль за дотриманням військовослужбовцями норм водопостачан­ ня;

>контроль забезпечення особового складу індивідуальними флягами;

>контроль забезпечення особового складу індивіду?»чьними засобами знезараження води і навчання правилам користування ними;

154

>контроль за станом здоров'я особового складу, який працює на об'єктах водопостачання.

5.2.2.4. Санітарний нагляд за лазнево-пральним

обслуговуванням особового складу

Санітарний нагляд за лазнево-прапьним обслуговуванням особового складу, виконанням військовослужбовцями правил особистої гігієни має важливе значення для збереження боєздатності і профілактики захворювань особового складу.

Організація лазнево-прального обслуговування особового складу покла­ дається на начальника речової служби і передбачає щотижневе миття війсь­ ковослужбовців у лазні з обов'язковою заміною білизни, а при необхідності і проведення дезінфекції і дезінсекції обмундирування та спецодягу, забез­ печення милом та миючими засобами. Кухарі і пекарі, окрім того, щоденно приймають душ.

Миття хворих зі зміною білизни проводять в залежності від медичних по­ казань, але не рідше одного разу на тиждень. Перед миттям у лазні фельдшер проводить медичний огляд. При виявленні педикульозу проводиться дезін­ секція обмундирування та особистих речей.

Санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням передбачає:

>контроль за організацією і регулярністю проведення миття особового складу в лазні;

>контроль за якістю прання, дезінфекції і дезінсекції натільної та по­ стільної білизни, обмундирування та хімічної чистки спеціального одягу;

>медичний нагляд за станом здоров'я особового складу, який обслуго­ вує польові лазні та пральні.

5.2.2.5.Санітарний нагляд за умовами військової праці

Санітарний нагляд за умовами військової праці проводиться з метою по­ передження захворювань, уражень та травм у військовослужбовців, обумов­ лених впливом несприятливих чинників військово-професійного середови­ ща.

Несприятливий вплив чинників навколишнього середовища в процесі військової служби може проявитися гострими та хронічними захворюван­ нями. Ризик виникнення цих захворювань збільшується під час аварійних ситуацій або в результаті порушення техніки безпеки.

До шкідливих штучних чинників відносяться технічні рідини, вихлопні та порохові гази, окис вуглецю, електромагнітні випромінювання надвисо­ кочастотного діапазону, шум, вібрація, перевантаження тощо.

Окрім шкідливих штучних чинників існує цілий ряд природних чинни­ ків, які за певних обставин можуть призвести до патологічних змін в органі­ змі. До них відносяться: підвищений тиск при водолазних роботах, пониже-

155

і

ний атмосферний тиск та гіпоксія при діях військ у гірській місцевості, у пілотів літаків.

Санітарний нагляд за умовами військової праці передбачає:

>контроль за дотриманням гігієнічних вимог при роботі з джерелами іонізуючих і лазерних випромінювань, пристроями, які утворюють електромагнітні поля надвисоких частот;

>контроль за дотриманням гігієнічних вимог при роботі з агресивними

і токсичними речовинами;

>контроль за виконанням гігієнічних норм і правил при експлуатації бойової техніки і озброєння;

>контроль за забезпеченням особового складу засобами захисту і за правильністю їх використання;

>подання пропозицій щодо поліпшення умов праці та з профілактики впливу несприятливих факторів на особовий склад.

5.2.2.6. Санітарний нагляд за похованням померлих і загиблих військо­ вослужбовців

В умовах сучасної війни, коли в районах бойових дій неминучі масові втрати особового складу військ і цивільного населення, велике значення для санітарного благополуччя військ має виконання санітарно-гігієнічних вимог під час очищення районів бойових дій від трупів загиблих військовослуж­ бовців.

Ділянка для поховання повинна бути розташована не ближче 300 метрів від населеного пункту на піднесених місцях, з низьким стоянням ґрунтових вод (не менше ніж 0,5 метрів від дна могили). Поховання може бути одиноч­ ним чи в братських могилах. На одного трупа приділяється 1-2 м* площі. В одній могилі не слід ховати більш 100 трупів. Нагробний пагорб робиться висотою не нижче 0,75 м, край його повинен виступати за межі могили.

Для дезінфекції трупів хворих, померлих від інфекційних хвороб, засто­ совуються дезінфікуючі засоби. З цією метою на дно могили засипають шар хлорного вапна товщиною в 2-3 см, а труп загортається в тканину, просякнуту 5% розчином лізолу чи Д Т С Г К або 10% розчином хлорного вапна.

Таким чином санітарний нагляд за умовами поховання померлих і загиб­ лих передбачає:

>контроль за виконанням санітарно-гігієнічних вимог під час вибору місця для поховання загиблих;

>контроль за виконанням правил поховання загиблих і померлих вій­ ськовослужбовців;

>проведення дезінфекції небезпечних в санітарно-епідемічному відно­ шенні матеріалів;

>забезпечення підрозділів (команд), які виділяються для поховання і очистки поля бою дезінфікуючими засобами;

156

>контроль за станом здоров'я особового складу, який задіяний в робо­ тах по похованню загиблих.

5.2.3.Участь у розвідці джерел водопостачання, експертиза во­ ди та продовольства

Організація розвідки джерел водопостачання, добування і обробка води,

атакож обладнання пунктів водопостачання і їх експлуатація покладено на інженерну службу; продовольча служба обладнує водорозбірні пункти. Ви­ значення потреби військ у воді, розподіл і доставка частинам (підрозділам),

атакож організація охорони джерел водопостачання є обов'язком началь­ ника тилу частини. На медичну службу покладається участь в розвідці і ви­ борі джерел водопостачання, контроль за санітарним станом джерел і пунк­ тів водопостачання (не рідше одного разу на добу), за якістю води і її об­ робкою, а також інструктаж персоналу і допомога йому у знезараженні води на пунктах водопостачання. Висновок про якість води і можливість її вико­ ристання дається на підставі ретельного санітарно-топографічного і саніта­ рно-епідеміологічного обстеження району розташування джерела, оцінки його санітарно-технічного обладнання і, у разі потреби, лабораторного ана­ лізу води, який проводять спеціалісти санітарно-епідеміологічних закладів.

На медичну службу також покладається систематичний контроль за ста­ ном здоров'я особового складу, який обслуговує пункти водопостачання, забезпечення військ засобами знезараження індивідуальних запасів води (у флягах) і навчання особового складу правил користування ними. Медич­ на служба здійснює також нагляд за належним станом фляг і резервуарів для транспортування і зберігання води і організує їх дезінфекцію.

Визначення доброякісності харчових продуктів проводиться на продо­ вольчих складах, продовольчих пунктах і кухнях, а також в місцях заготов­ ки і виробництва (в польових м'ясокомбінатах, бойнях, хлібозаводах тощо). При цьому медична служба забезпечує огляд продуктів, що надходять на склади і кухні, нагляд за виконанням гігієнічних вимог під час зберігання продуктів і приготуванням їжі, а також дає висновок у відношенні явно не­ доброякісних або заражених продуктів.

Експертиза харчових продуктів організується за вказівкою командира частини (заступником командира по тилу) начальником продовольчої слу­ жби у випадках підозри на недоброякісність, некондиційність, фачьсифікацію або зараження продовольства ОР, РР і БЗ, а також при використанні трофейного продовольства. Експертиза проводиться спільно представника­ ми медичної, ветеринарної, РХБЗ і продовольчої служб. Остаточне рішення про можливість видачі продовольства для харчування особового складу приймає командир частини.

В умовах сучасної війни велика увага приділяється попередженню за­ раження продуктів харчування радіоактивними, отруйними і бактеріаль­ ними засобами. Організація заходів по захисту харчових продуктів від за-

157

раження, а також їх знезараження покладаються на продовольчу службу. На медичну службу покладається експертиза харчових продуктів, що опи­ нилися в зоні зараження радіоактивними, хімічними речовинами і бактері­ альними засобами. Проби продуктів, що підлягають експертизі, направля­ ються в лабораторії санітарно-епідеміологічних закладів, які роблять ви­ сновок про можливість використання цих продуктів для постачання осо­ бового складу військ.

Медична служба забезпечує також контроль за якістю дезактивації, де­ газації або дезінфекції продуктів.

5.2.4. Пропаганда гігієнічних знань та здорового способу життя серед особового складу військ

Пропаганда гігієнічних знань та здорового способу життя особового складу - це спрямований вплив на військовослужбовців словом та прикла­ дом з метою формування у них свідомого відношення до збереження і зміц­ нення свого здоров'я, прищеплення навичок виконання особистої та сус­ пільної гігієни. Воно проводиться з урахуванням характеру бойової діяль­ ності, санітарного стану військової частини (з'єднання, об'єднання), захво­ рюваності особового складу.

Гігієнічне виховання здійснюється шляхом планової роботи з пропаган­ ди гігієнічних знань та здорового способу життя, а також щоденне спілку­ вання з особовим складом.

Форми колективної та індивідуальної виховної роботи повинні вибира­ тися залежно від загальноосвітнього рівня, психологічного стану військово­ службовців.

5.3. Характеристика санітарно-гігієнічного стану військо­ вої частини та району її розміщення

При проведенні контролю за санітарно-гігієнічним станом військової ча­ стини та районом її розміщення для опрацювання пропозицій командуван­ ню щодо проведення санітарно-гігієнічних заходів начальник медичної служби повинен оцінити санітарно-гігієнічний стан частини. Санітарногігієнічний стан частини оцінюється на підставі даних про рівень, структуру і динаміку інфекційної захворюваності серед військовослужбовців та насе­ лення, а також вивчення місцевості, врахування погодних умов, даних про радіаційну, хімічну, бактеріологічну і санітарно-епідемічну обстановку.

За санітарно-гігієнічними показниками стан частини може бути оціне­ ний як задовільний або незадовільний.

Санітарно-гігієнічний стан частини вважається задовільним в разі коли:

>захворюваність особового складу не впливає на боєздатність ( 0 , 1 - 0,2%, відсутні гострозаразні хвороби);

>санітарно-епідемічний стан району діяльності військ благополучний;

158

>територія, на якій діє частина, не заражена ОР, РР, БЗ, фекальнопобутовими і промисловими водами;

>умови розташування, водопостачання і військової праці відповідають вимогам керівних документів.

Санітарно-гігієнічний стан частини вважається незадовільним при наявності однієї із наступних умов:

>появи серед особового складу частини гострозаразних групових інфе­ кційних захворювань, які впливають на боєздатність військ;

>отримання більше ніж ЗО відсотками особового складу зовнішнього радіоактивного опромінення, яке впливає на боєздатність;

>зараження місцевості ОР, РР (більше ніж 5 Р/год), БЗ;

>при діях в районі, який інтенсивно забруднений нечистотами, проми­ словими отруйними речовинами;

>відсутність у військах якісної води, продовольства або при зниженні забезпечення особового складу ними на 50 відсотків у порівнянні з діючими нормами.

Для покращення санітарно-гігієнічного стану частини проводяться ком­ плексні заходи із залученням сил та засобів начальника медичної служби вищої ланки.

5.4. Зміст протиепідемічних заходів у військах

Протиепідемічні заходи мають на меті запобігання виникненню інфек­ ційних захворювань серед особового складу, а у випадках їх появи - недо­ пущення розповсюдження і як найшвидша локалізація та ліквідація осеред­ ків інфекційних захворювань.

Воснову організації протиепідемічних заходів покладено:

>принцип профілактичної спрямованості цих заходів;

>комплексний підхід до організації та проведення санітарногігієнічних, профілактичних та протиепідемічних заходів у відповід­ ності з досягненнями військово-медичної науки;

>єдиний підхід до виконання завдань попередження і ліквідації інфек­ ційних захворювань;

>відповідність змісту та обсягу протиепідемічних заходів санітарноепідемічній ситуації у військах та району їх дислокації.

Відповідно епідемічному процесу протиепідемічні заходи можна згру­ пувати у три групи:

1. Заходи спрямовані на нейтралізацію джерела інфекції.

2. Заходи спрямовані на розрив механізму передачі.

3. Заходи спрямовані на створення несприйнятливості організму до ін­ фекційних захворювань.

Самостійне значення мають лабораторно-діагностичні дослідження та пропаганда гігієнічних знань та здорового способу життя серед особового

159