Org_med_zabezpe4_vijsk_Paska_2005
.pdf>у механізованій (танковій) бригаді - на начальника медичної служби бригади;
>в армійському корпусі - на начальника медичної служби корпусу. Завдання медичної служби механізованої бригади щодо забезпечення
медичним майном:
>оцінка забезпеченості та визначення потреби механізованої бригади в медичному майні;
>витребування медичного майна; L
>отримання, видача, облік та зберігання медичного майна;
>захист медичного майна від звичайної зброї та зброї масового ура ження;
>виготовлення ліків а аптеці медичної роти;
>складання звітних документів щодо медичного майна;
>організація поточного обслуговування і поточного ремонту медичної техніки, а також евакуації медичної техніки, що потребує більш скла дних видів ремонту;
>контроль за дотриманням умов зберігання та законністю витрачання медичного майна в медичній роті та медичних пунктах батальйонів;
>відбір проб медичного майна для проведення експертизи;
>організація вивчення комплектно-табельного оснащення медичним складом підрозділів, а також вивчення індивідуальних засобів медич ного захисту всім особовим складом бригади.
Безпосереднє виконання комплексу завдань щодо всебічного забезпе чення медичної служби механізованої бригади медичним майном поклада ється на особовий склад аптеки медичної роти.
Особовий склад аптеки медичної роти:
>начальник аптеки (провізор);
>фармацевт;
>начальник медичного складу (фармацевт);
>кочегар-паропровідник.
Особовий склад аптеки несе відповідальність за:
>розгортання аптеки;
>визначення потреби в медичному майні;
>складання заявок та донесень за встановленими формами;
>одержання майна, його зберігання та облік;
>видачу в підрозділи медичної роти та в медичні пункти батальйонів медичного майна;
>організацію виготовлення лікарських форм.
На воєнний час медичній роті встановлена норма медичного майна, яка включає комплекти медичного майна, апарати, прилади, лікарські засоби, перев'язувальні засоби та інші види медичного майна.
Запаси медичного майна спеціального призначення розраховані для на дання кваліфікованої медичної допомоги 1000 пораненим і хворим. Крім
220
того, медична рота утримує запас медичного майна для поповнення витрат у підрозділах бригади на 1000 поранених і хворих.
Завдання медичної служби армійського корпусу щодо забезпечення ме дичним майном:
>оцінка забезпеченості та визначення потреби в медичному майні бри гад, що входять до складу корпусу;
>витребування медичного майна;
>отримання, облік, зберігання медичного майна на медичному складі армійського корпусу та видача його підпорядкованим частинам;
>захист медичного майна від звичайної зброї та зброї масового ура ження;
>організація виготовлення ліків в аптеках військових польових пересу вних госпіталів;
>складання встановлених звітних документів щодо медичного майна;
>організація поточного обслуговування і ремонту медичної техніки;
>контроль за дотриманням умов зберігання та законністю витрачання медичного майна в підпорядкованих частинах.
Безпосереднє виконання комплексу завдань щодо забезпечення медич ної служби армійського корпусу медичним майном покладається на особо вий склад медичного складу медичної бригади армійського корпусу (МедБр АК) та аптек військових польових пересувних госпіталів.
Заходи по забезпеченню медичним майном військових частин в пе
ріод їх формування. Медичне майно НЗ для механізованої бригади в мир ний час зберігається в недоторканому запасі. При одержанні відповідної команди, начальник аптеки одержує майно зі складу НЗ, перевіряє його кі лькість і за вказівкою начальника медичної служби розподіляє за підрозді лами.
Майно за нормами мирного часу згідно розпорядження довольчого ор гану здається на медичний склад або передається іншим частинам, окрім медичного майна призначеного для забезпечення частини при її пересуванні в район формування. Задоволення цієї потреби, а також забезпечення на дання медичної допомоги пораненим та хворим під час відмобілізування та оперативного розгортання здійснюється за рахунок перехідних запасів по точного постачання, які утримуються у військових частинах у розмірі трьохмісячної потреби. Номенклатура та кількість майна, необхідного на час слідування, визначається наказом Міністра оборони з розрахунку на ешелонні аптечки. Майно, отримане з НЗ до початку бойових дій, викорис товувати заборонено.
У період відмобілізування начальник аптеки (або формувач) повинен поповнити в комплекти майно, яке в НЗ не зберігалось. Це майно поповню ється за рахунок створених запасів (наркотичні препарати) поточного за безпечення, одержання з медичного складу, до якого військова частина прикріплена на постачання, або придбане в аптеках М О З України. Частини
221
постійної бойової готовності повинні утримувати в НЗ комплекти відповід но табеля до штату.
Одержане медичне майно розподіляється по функціональних підрозді лах. Рухома техніка оснащується аптечками АВ. У цей же період особовий склад бригади одержує предмети індивідуального медичного оснащення. Видача перев'язувальних та протихімічних пакетів, аптечок індивідуальних може проводитись медичним складом по підрозділах бригади або на пункті прийому особового складу, але завжди з чітким інструктажем, який би по переджував передчасне або нецільове використання медичного оснащення.
Санітари і санітарні інструктори одержують сумки СС, С М В , лямки ме дичні носильні, шоломи для поранених в голову та санітарні ноші.
Я к щ о майно, призначене для відмобілізування бригади, зберігалось в іншій частині, формувач повинен перевірити наявність отруйних, наркоти чних, психотропних лікарських засобів, спиртів та інших дефіцитних пред метів. Начальник медичної служби може виділяти на допомогу начальнику аптеки одного - двох фельдшерів або санінструкторів для прискорення приймання майна.
Необхідно звернути увагу на складність, яка виникає при доукомплекту ванні норми до 100%. Начальник медичної служби повинен контролювати і при виникненні проблем докласти зусиль для їх усунення. Неукомплектованість норми знижує можливості медичної служби, а значить, і її боєготовність.
Особливо старанно необхідно перевіряти комплектність рухомих меди чних та санітарних установок не тільки медичним майном, а й ходову час тину.
Заходи по забезпеченню медичним майном при підготовці до веден
ня бойових дій. В період підготовки до бойових дій насамперед уточню ється:
1) Забезпеченість бойових підрозділів та медичної роти бригади індиві дуальним, груповим медичним оснащенням, сумками, комплектами, апара тами, приладами тощо. Ці дані необхідні начальнику медичної служби для доповіді командиру бригади про готовність медичної служби до наступного бою і складанні потреби в медичному майні на наступний бій. Досвідчений начальник аптеки останній розрахунок може провести і сам.
2)Потреба в комплектах спеціального призначення Б-1, РО - 1, РО-2, ЛУЧ, Б-2, Б-4, А Н Т визначається виходячи з розрахункових обгрунтувань комплектів. Однак потрібно мати на увазі, що норма ця усереднена і може виявитись недостатньою для наступного бою з його особливостями. При визначенні потреби в майні доцільно керуватись можливою величиною і структурою очікуваних санітарних втрат, а також розрахунковими потреба ми в комплектах.
3)Можлива потреба кровозамінників, кисню та інших видів майна, яке не входить до складу медичних комплектів. Вона визначається, виходячи з 222
установленої норми на одного хворого (пораненого) з урахуванням ура жень, їх локалізації, ступеня тяжкості та інших даних.
Порівнюючи розраховану потребу з фактичною наявністю майна, не складно виявити забезпеченість бригади на наступний бій.
4)При визначенні потреби слід враховувати також необхідність ство рення резерву медичного майна на випадок непередбаченої збільшеної ви трати, перебоїв в підвозі або для ліквідації осередків масових санітарних втрат. Розмір резерву визначає начальник медичної служби. Як правило, в резерві можуть зберігатися перев'язувальні засоби з комплектів Б-1 та Б-4, комплекти РО - І, Б-2. Резерв зберігається на складі медичної роти.
5)На майно, якого не вистачає, терміново подається заявка, щоб встиг нути отримати його до початку бою. Майно використовується для попов нення запасів до встановлених табельних норм.
6)Для надання медичної допомоги в медичній роті при масовому надхо дженні поранених та хворих потрібна буде значна кількість розчинів для ін'єкцій, тому потреба в цих засобах визначається завчасно.
7)В аптеці медичної роти створюється запас очищеної води, прово диться виготовлення ін'єкційних розчинів та інших препаратів, викону ються фасувальні роботи, проводиться стерилізація перев'язувальних за собів, операційної білизни та ін. У цей період закінчується поточний ре монт медичної техніки. Апарати та прилади, яким необхідний середній та капітальний ремонти, направляються на медичний склад М е д Б р АК для заміни на справні.
Особлива увага приділяється заповненню медичним киснем усіх кисне вих балонів в М П Б та медичній роті. Заправка малолітражних балонів здій снюється за допомогою насоса кисневого КН-4 в аптеці медичної роти. По рожні кисневі балони вмістом 40 л замінюються на заповнені киснем у від діленні газозабезпечення медичного складу МедБр АК.
У період підготовки до бойових дій проводяться роботи по підвищенню захисних якостей тари та упаковки, в якій зберігається та транспортується медичне майно.
На основі оцінки основних елементів тактичної, тилової та медичної об становки проводяться необхідні розрахунки та формуються висновки з ор ганізації забезпечення механізованої бригади медичним майном в ході бо йових дій.
Дані висновки складають основу доповіді начальника аптеки начальнику медичної служби механізованої бригади і відображаються в рішенні нача льника медичної служби бригади на наступний бій в розділі "організація забезпечення медичним майном і технікою".
У розділі у вигляді таблиць даються дані розрахунків потреби і забезпе ченості військ медичним майном спеціального призначення та технічного забезпечення (вихід з ладу основних технічних засобів). Крім того, в розділі текстом вказується обсяг, термін і порядок підвозу медичного майна під-
223
розділам при підготовці і в ході бойових дій, порядок поповнення запасів медичного майна, розмір, місце зосередження та порядок використання ре зерву медичного майна, порядок забезпечення медичним киснем, організа ція виготовлення лікарських засобів, ремонту та евакуації зіпсованої техні ки, порядок використання місцевих ресурсів.
Організація забезпечення медичним майном під час ведення бойо
вих дій та у міжбойовий період. Під час ведення бойових дій забезпечення підрозділів бригади та функціональних підрозділів медичної роти прово диться за рахунок майна спеціального призначення за фактичною потре бою. Медичне майно видається з медичного складу на основі заявок (ви мог), що надходять, та донесень встановленої форми. В необхідних випад ках майно відпускається без заявок за розпорядженням відповідного нача льника медичної служби.
Під час бойових дій основні зусилля зосереджуються на безперервному та повному забезпеченні медичним майном тих підрозділів та частин, які виконують головну задачу, діють в першому ешелоні бойового порядку та ведуть активні бойові дії.
Відпуск (підвіз) медичного майна проводиться: військовим підрозділам, які входять до складу бригади - з медичного складу та аптеки медичної ро ти; військовим частинам армійського підпорядкування - з медичного скла ду МедБр АК; військовим частинам, які не мають по штату медичного складу, з аптеки частини, до якої вони закріплені на забезпечення.
Запаси медичного майна у медичній роті поповнюються до встановле них норм до кінця кожного дня, а за необхідності — негайно.
Враховуючи можливо високі темпи пересування військ в сучасному бою, медичне майно аптеки та підрозділів перед боєм повинно бути заван таженим на автомобілі в порядку, зручному для видачі його з ходу та швид кого розвантаження і розгортання при обладнанні аптеки.
При пересуванні в колоні аптека видає на короткочасних зупинках необ хідне майно фельдшерам та санітарним інструкторам.
Майно в ході бою може видаватися без заявок, але зі складанням акту про використання після бою.
Поповнення запасу медичного майна комплектами Б-1, Б-2, РО-1 прово диться частіше за все в кінці першої доби бою. Поповнення майна здійсню ється, як правило, санітарним транспортом - зворотними рейсами.
У певних випадках потреба етапів медичної евакуації в медичному майні забезпечується за рахунок резерву за розпорядженням відповідного началь ника медичної служби. Подача медичного майна для поповнення бойових втрат та підвищеної витрати проводиться негайно.
М П Б забезпечуються медичним киснем в аптеці медичної роти шляхом заміни порожніх малолітражних балонів на повні. Пусті балони замінюють ся на повні або наповнюються киснем за допомогою насосу КН-4 із балонів об'ємом 40 л. Пусті балони з медичної роти об'ємом 40 л передаються до 224
відділення газозабезпечення медичного складу МедБр АК, де обмінюються на повні за рахунок запасу балонів.
Під час бойових дій поточний ремонт медичної техніки виконується особовим складом підрозділів та частин. Для виконання середнього та капі тального ремонту ушкоджена техніка із М П Б та підрозділів медичної роти зосереджується на складі медичного майна медичної роти для подальшої евакуації відповідно до вказівок начальника медичної служби армійського корпусу. Рухомі медичні установки з ушкодженою ходовою частиною по ступають на збірні пункти ушкоджених машин .
Контрольні питання для самоперевірки:
1. |
Завдання медичного постачання Збройних Сил України. |
2. |
Принципи медичного постачання Збройних Сил України. |
3. |
Постачальні органи та заклади медичного постачання. |
4. |
Підрозділи медичного постачання. |
5. |
Класифікація медичного майна. |
6. |
Характеристика медичного майна за призначенням. |
7. |
Поняття комплекту медичного майна. |
8. |
Медико-тактична характеристика комплектів для надання першої |
|
медичної допомоги. |
9. |
Медико-тактична характеристика комплектів для надання долікар |
|
ської (фельдшерської) допомоги. |
10.Медико-тактична характеристика комплектів для надання першої лікарської допомоги.
11. Медико-тактична характеристика комплектів для надання кваліфі кованої медичної допомоги.
12.Заходи по забезпеченню медичним майном військових частин і об'єднань при формуванні.
13.Заходи по забезпеченню медичним майном військових частин і об'єднань в різні періоди бойових дій.
225
Глава 7
ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ МЕДИЧНОЮ СЛУЖБОЮ
7.1. Визначення поняття та основні принципи управління ме дичною службою, його зміст. Вимоги до управління медичною службою. Підпорядкованість начальників медичної служби
Медична служба Збройних Сил України — це спеціальна військова орга нізація, яка включає в себе військово-медичні підрозділи, частини, заклади, з'єднання та органи управління і призначена для медичного забезпечення військ (сил) у мирний та воєнний час.
Для досягнення цієї мети медична служба виконує покладені на неї за вдання, які повинні бути скоординовані за допомогою вертикального і гори зонтального розподілу функцій, що складає сутність управління.
С у т н і с т ю у п р а в л і н н я медичною службою Збройних Сил України є ці леспрямована діяльність начальників (командирів) і органів управління ме дичної служби щодо підтримки постійної бойової і мобілізаційної готовно сті її підрозділів, частин і закладів, підготовки їх до медичного забезпечен ня військ у мирний і воєнний час та управлінню ними при виконанні за вдань, які покладені на медичну службу Збройних Сил України.
У понятті управління медичною службою необхідно виділяти, з одного боку, загальну систему управління медичною службою (порядок підпоряд кування, обов'язки посадових осіб, функції органів управління медичної служби тощо), з другого - форми і методи управління при організації меди чного забезпечення бойових дій військ (сил).
О с н о в н а мета у п р а в л і н н я медичною службою Збройних Сил України полягає у забезпеченні високої бойової готовності сил та засобів медичної служби, їх оптимального розподілу та всебічної підготовки до виконання за вдань медичного забезпечення військ у мирний і воєнний час, а також досяг нення максимальної ефективності їх використання при вирішенні поставле них завдань. Досягнення цієї мети пов'язане з вирішенням великого кола пи тань, які складають зміст управління. До найважливіших з них відносяться:
>підтримка високого патріотичного та морального стану, мобілізаційної та бойової готовності підрозділів, частин і закладів медичної служби;
>безперервний активний збір, вивчення, відображення, аналіз і оцінка даних обстановки;
>прийняття рішень на медичне забезпечення військ (сил);
>планування медичного забезпечення військ (сил) в наступних бойових діях;
>постановка завдань підлеглим;
>керівництво підготовкою медичних підрозділів, частин і закладів до медичного забезпечення бою (операції), їх діяльністю при виконанні поставлених завдань і надання їм допомоги;
226
>організація та проведення заходів з підтримки боєготовності і боєзда
тності сил та засобів медичної служби, їх всебічного забезпечення, при проведенні заходів бойової та спеціальної підготовки;
>організація і підтримка безперервної взаємодії з іншими службами бойового, технічного і тилового забезпечення військ, органами і за кладами цивільної охорони здоров'я;
>організація та здійснення контролю за виконанням завдань. Управління медичною службою базується на загальних принципах
управління військами, до яких належать:
>єдиноначальність;
>централізація управління з наданням підлеглим ініціативи у визна ченні способів виконання поставлених завдань;
>твердість і наполегливість щодо запровадження в дію прийнятих рі шень;
>оперативне і гнучке реагування на зміну обстановки;
>уміння аналізувати обстановку, робити правильні висновки з неї і пе редбачати хід подій;
>особиста відповідальність начальника медичної служби, командира (начальника) військово-медичної частини (закладу) за рішення, які вони приймають та результати виконання поставлених їм завдань.
Виходячи з того, що медична служба Збройних Сил України є складною, функціонально-неоднорідною, ієрархічною, територіально-розподіленою, спе ціальною військовою організацією (системою) з різними типами завдань, які вона вирішує, управління нею розподіляється на організаційне і спеціальне.
Організаційне управління визначає управління військово-медичними підрозділами, частинами і закладами прямого підпорядкування. Зміст орга нізаційного управління медичної служби ідентичний із змістом управління загальнодержавними і військовими структурами та організаціями Міністер ства оборони України.
Спеціальне управління визначає управління медичною службою в ціло му із спеціальних питань медичного забезпечення військ (сил), зокрема:
1. Мобілізаційна робота.
2. Бойова підготовка медичної служби.
3. Лікувально-евакуаційне (профілактичне) забезпечення.
4. Санітарно-епідеміологічне забезпечення.
5.Медичний захист особового складу військ (сил), поранених і хворих на етапах медичної евакуації від вражаючих факторів зброї масового ураження.
6.Забезпечення медичним майном і технікою.
7. Підготовка кадрів медичної служби.
8. Військово-медична підготовка особового складу військ (сил).
9.Медичний облік і звітність.
10.Наукова і раціоналізаторська робота.
11. Наукова організація праці медичного складу тощо.
227
Управління медичною службою повинно забезпечити ефективне вико ристання можливостей медичних підрозділів, частин, закладів і успішне ви конання завдань медичного забезпечення військ у встановлені терміни в рі зних умовах обстановки.
Управління медичною службою на сучасному етапі буде здійснюватися
вумовах:
>скорочення строків підготовки медичної служби до виконання за вдань;
>збільшення обсягу та зміна змісту роботи начальників і органів управління;
>підвищення вимог до обгрунтування рішення і планування медичного забезпечення;
>зростання необхідності наукового передбачення розвитку обстановки;
>підвищення ролі технічних засобів управління тощо.
Вимоги до управління медичною службою. Управління медичною службою повинно бути стійким, безперервним, оперативним та прихованим і забезпечувати ефективне використання можливостей медичних частин і закладів, успішне виконання ними поставлених завдань в установлені тер міни і за будь-яких умов обстановки. У всіх випадках воно повинно забез печувати необхідний ступінь централізації управління з наданням підлег лим ініціативи у визначенні способів виконання поставлених їм завдань. Органи управління медичної служби повинні проявляти твердість і наполе гливість у проведенні прийнятих рішень і планів у життя.
Стійкість управління визначається здатністю органів управління вико нувати свої функції у складній та постійно змінній обстановці і за умов впливу противника на системи управління. Стійкість управління може бути досягнута лише при безперервному функціонуванні системи, її високій жи вучості, взаємозамінності органів управління та окремих осіб всередині са мих організацій.
Безперервність управління полягає у постійному керівництві службою шляхом забезпечення безперебійного зв'язку з підпорядкованими органами управління медичної служби, а також з окремими медичними частинами і закладами. При цьому дуже важливу роль відіграє стійкість і надійність фу нкціонування технічних засобів зв'язку.
Під оперативністю управління розуміють здатність начальників (ко мандирів) та органів управління медичної служби вирішувати завдання з управління підпорядкованими силами і засобами в обмежені терміни, шви дко реагувати на зміни обстановки та своєчасно впливати на хід виконання рішень для досягнення поставленої мети. Кількісним критерієм оператив ності управління може бути час, який витрачається начальником медичної служби (органом управління) на один цикл управління, тобто на отримання і вивчення даних обстановки, прийняття по ній обгрунтованого рішення і постановку завдань підлеглим. Конкретна тривалість часу у кожному окре228
мому випадку і в кожній ланці управління повинна мати свою межу, пере вищення якої (при інших рівних умовах) призведе до зриву або до неповно го виконання завдання, що вирішується. Таку гранично допустиму трива лість одного циклу управління прийнято називати критичним часом управління. Прагнення до покращення оперативності управління не пови нно відбуватися за рахунок його якості, особливо за рахунок обгрунтовано сті тих рішень, які приймаються. Підвищення оперативності управління но сить комплексний характер і пов'язано перш за все з удосконаленням сис теми збору та обробки даних обстановки, упорядкуванням потоків інфор мації, широким запровадженням та використанням у процесах управління засобів автоматизації, покращанням організаційно-штатної структури під розділів, частин та закладів медичної служби і методів роботи начальників та очолюваних ними органів управління.
Всезростаюче значення має така вимога до управління, як його прихованість. Суть даної вимоги полягає у збереженні від противника в таємниці прийнятої системи управління силами і засобами медичної служби, заходів щодо підготовки медичного забезпечення військ в наступних бойових діях та під час їх проведення. Порушення прихованості управління при сучасних засобах розвідки та ураження може призвести до тяжких наслідків. Щ о б за безпечити прихованість управління необхідна висока пильність всього осо бового складу органу управління; широке використання апаратури, яка за секречує інформацію, а там, де її немає, - попереднє шифрування і коду вання даних, що підлягають передачі технічними засобами зв'язку; суворий режим і чіткий порядок використання засобів зв'язку, особливо при веденні переговорів із застосуванням радіо та провідних засобів зв'язку; дбайливе зберігання документів планування та обмеження кола осіб, які беруть участь в їх розробці.
Управлінська діяльність у медичній службі Збройних Сил України роз поділяється на три основні етапи:
>інформаційний;
>аналітичний;
>організаційний.
Інформаційний етап. Управління є інформаційним процесом, який включає прийняття, передачу, обробку, зберігання та переробку інформації. Для якісного управління підлеглими силами та засобами органам управлін ня потрібна об'єктивна і вичерпна інформація про умови діяльності військ та медичної служби, стан та можливості її підрозділів, частин, закладів, стан та динаміку здоров'я військовослужбовців. Для цього в управлінських системах передбачається наявність зворотного зв'язку, який надає можли вість органам управління своєчасно отримувати від об'єктів управління не обхідну інформацію у формалізованому і неформалізованому вигляді та за безпечувати прийняття відповідного рішення. Порядок отримання такої ін формації регламентується відповідними нормативними документами, а та-
229