Org_med_zabezpe4_vijsk_Paska_2005

медичної розвідки. Проте ці дані, отримані від медичних працівників, що знаходяться безпосередньо в бойових порядках військ, можуть слугувати підставою для своєчасного проведення ряду важливих профілактичних за­ ходів і зіграти істотну роль у збереженні санітарного благополуччя військ. Більш відповідальні завдання щодо проведення медичної розвідки можуть бути виконані медр механізованої (танкової) бригади, що має у своєму складі лікарів.

Начальник медичної служби бригади організує медичну розвідку в смузі наступу, зосереджуючи основні зусилля на напрямку головного уда­ ру бригади, на ділянці оборони бригади, у вихідному районі (районі зосе­ редження), у районах привалів і денного (нічного) відпочинку на марші. Він веде розвідку особисто і залучає до її проведення одного з лікарів, а також фельдшера медр. Головними завданнями медичної розвідки, яка ор­ ганізується начальником медичної служби бригади, є: виявлення інфек­ ційних хворих шляхом опитування населення (у першу чергу медичних працівників) і огляду підозрілих на інфекційні захворювання; забір проб для специфічної індикації бактеріальних засобів і доставка їх в санітарноепідеміологічну лабораторію (загін) за зоною відповідальності; встанов­ лення санітарного стану населених пунктів і джерел водопостачання; ви­ явлення шляхів евакуації і наявності місцевих транспортних засобів, місць, зручних для розгортання медр, і необхідних медичній службі бригад міс­ цевих ресурсів.

Медична служба армійського корпусу має в своєму складі підготовле­ ний особовий склад і спеціальні засоби для здійснення кваліфікованої ме­ дичної розвідки. Зокрема ведення санітарно-епідеміологічної, бактеріологгічної, радіаційної і хімічної розвідки організаційно забезпечується наявни­ ми силами та засобами санітарно-епідеміологічної лабораторії (загону) за зоною відповідальності.

При тривалому розміщенні військ на одній території збір даних про са­ нітарно-епідемічну обстановку і їх вивчення здійснюються шляхом санітар­ но-епідеміологічного спостереження, яке є частковою формою санітарноепідемічної розвідки.

Суть санітарно-епідеміологічного спостереження полягає в безупинному зборі даних про санітарно-епідеміологічну обстановку у визначеному райо­ ні і вивченні їх. Для проведення санітарно-епідеміологічного спостережен­ ня вся територія, на якій діють війська і розміщаються тили, поділяється на райони (районування території). Ці райони закріплюються за лікувальними закладами, протиепідемічними й іншими частинами й закладами медичної служби, що і ведуть санітарно-епідеміологічне спостереження. Таке спосте­ реження дозволяє вчасно виявити застосування противником засобів бакте­ ріологічної зброї, появу інфекційних захворювань і інші зміни в санітарноепідемічному стані району.

180

Контрольні питання для самоперевірки:

1. Яке значення мають санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи, які проводяться у військах у воєнний час ?

2.Що таке санітарно-гігієнічні заходи ?

11. Зміст протиепідемічних заходів у військах.

12.Характеристика санітарно-епідемічного стану військової частини, району її дій і розміщення.

13.Організація обсервації в частині.

14.Організація карантину в частині.

15.Характеристика сил і засобів медичної служби, які використовують­

ся для проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів

у військах.

16.Медична розвідка, визначення поняття.

17.Головні завдання медичної розвідки.

18.Види медичної розвідки.

19.Вимоги до медичної розвідки.

20. Організація медичної розвідки.

181

медичним майном повітряних (морських) десантів, при наданні медичної допомоги в осередках масових санітарних втрат та стихійних лих.

Постачальні органи, заклади та підрозділи медичного постачання.

Керівництво забезпеченням військ і сил флоту медичним майном поклада­ ється на постачальні органи - органи управління медичної служби, в штатах яких є функціональні підрозділи (управління, відділи, відділення), в завдан­ ня яких входить забезпечення медичним майном медичних підрозділів, час­ тин та закладів. У Міністерстві оборони України це Д О З МО України, в те­ риторіальному оперативному командуванні - військово-медичні управління оперативних командувань, у видах Збройних сил - медична служба виду Збройних сил (як орган управління), в армійському корпусі — військовомедичний відділ армійського корпусу, в бригаді - медична служба бригади, в окремих частинах - медична служба окремої частини.

Основними завданнями постачальних органів є:

>планування і визначення потреби в медичному майні на наступний пе­ ріод і подання відповідних заявок у вищестоящий постачальний орган;

>організація отримання медичного майна і заготівля його на місці;

>планування і організація видачі медичного майна в підрозділи, части­ ни та заклади, що знаходяться на постачанні;

>керівництво діяльністю підрозділів, частин і закладів забезпечення медичним майном;

>ведення обліку і звітності по медичному майну;

>контроль за правильністю витрат, експлуатації, економного і раціона­ льного використання медичного майна;

>визначення і створення запасів медичного майна і техніки;

>організація збору, обліку, контролю якості і використання трофейного майна.

Постачальні органи - органи управління мають у своєму підпорядку­ ванні (за спеціальністю) передбачені штатами фармацевтичні підрозділи, частини і заклади забезпечення медичним майном, до яких відносяться ме­ дичні склади (центральні, оперативних командувань, гарнізонні), бази ме­ дичного майна, медичні депо, та аптеки військових частин і госпіталів.

Завданнями підрозділів, частин і закладів забезпечення медичним майном є:

>приймання, перевірка кількості і якості медичного майна, що надхо­ дить;

>облік і зберігання медичного майна;

>проведення заходів по захисту медичного майна від зброї масового ураження і його спеціальна обробка за необхідності;

>видача медичного майна підрозділам, частинам і закладам;

>приймання з підрозділів, частин і закладів медичного майна (надлиш­ кового, що підлягає ремонту, і трофейного).

За організацію забезпечення військ медичним майном несуть відповіда­ льність начальники медичної служби всіх рівнів.

184

6.2. Медичне майно, його класифікація та характеристика за призначенням. Поняття комплекту медичного майна

Забезпечення військ медичним майном і медичною технікою організується і здійснюється з метою безперервного і повного задоволення потреб підрозді­ лів і частин для надання медичної допомоги пораненим і хворим та їх ліку­ вання, проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, а також заходів медичної служби по захисту особового складу від зброї масового ура­ ження. Забезпечення військ медичним майном і медичною технікою включає в себе заходи щодо визначення потреби в них, витребування, заготівлі, підвозу, обліку, зберігання, видачі, правильній експлуатації, ремонту та списуванню.

Поняття "медичне майно" включає в себе різні матеріальні засоби, що призначенні для надання медичної допомоги, лікування та профілактики бойових уражень та захворювань, виконання різних діагностичних та допо­ міжних заходів. Номенклатура медичного майна різноманітна за своїм пе­ реліком та призначенням. Тому з метою організації належного обліку, збе­ рігання, визначення потреби в медичному майні, його систематизовано (класифіковано) за відповідним принципом.

I. За функціональним призначенням медичне майно поділяється на:

>власно медичне майно;

>санітарно-господарське майно;

>медичну і санітарну техніку.

Власно медичне майно представлено найбільш різноманітною номен­ клатурою. Для зручності обліку і постачання воно поділяється на групи:

>лікарські засоби та бактерійні препарати;

>перев'язувальні та шовні матеріали;

>лікарсько-медичні предмети;

>медичні хірургічні інструменти;

>медичні апарати, прилади та обладнання; г- аптечки та сумки;

>медичні меблі;

>аптечні предмети та обладнання;

>хімічні реактиви та лабораторне майно;

>майно для дезінфекції.

Санітарно-господарське майно - намети, халати медичні, ковдри, спа­ льні мішки, ноші санітарні, лямки медичні носильні, лямки медичні спеціа­ льні (Ш-4) тощо.

Медична та санітарна техніка - це пересувні рентгенівські кабінети на автомобілях (ПРК), польові медичні лабораторії на автомобілях (ПМЛ), стерилізаційно-дистиляційні установки на причепах (СДП), дезінфекційнодушові установки на автомобілях (ДДА), автоперев'язочні (АП) та ін.

II.За обліковою ознакою медичне майно поділяють на:

>витратне;

>інвентарне (рис. 6.1).

185

Рис. 6.1. Класифікація медичного майна

До витратного медичного майна відносять предмети, які витрачаються безпосередньо (одноразово) при їх використанні (лікарські засоби, пе­ рев'язувальні матеріали) або ті, що приходять в непридатний стан при вІд-

186

носно короткочасному їх застосуванні (хірургічні та ін'єкційні голки, про­ бірки тощо).

До інвентарного медичного майна належать предмети, які знаходяться в експлуатації протягом тривалого часу і застосовуються багаторазово (апа­ рати, прилади, інструменти тощо). У зв'язку з цим на інвентарні предмети встановлюються відповідні терміни експлуатації. Якісний стан інвентарно­ го майна обліковується за категоріями придатності:

I категорія — нове медичне майно, що не було в експлуатації;

II категорія — медичне майно, що знаходиться в експлуатації, вийшло з ремонту або потребує поточного ремонту;

III категорія - медичне майно, що потребує середнього ремонту; IV категорія - медичне майно, що потребує капітального ремонту;

V категорія - медичне майно, непридатне до використання і підлягає списанню.

III.У відповідності з порядком постачання медичне майно поділяється на:

>медичне майно спеціального призначення;

>медичне майно загального призначення.

До медичного майна спеціального призначення належать скорочена номенклатура витратних предметів, які найбільш необхідні для надання ме­ дичної допомоги і лікування поранених та хворих на етапах медичної ева­ куації в ході бойових дій (антибіотики, сульфаніламіди, анальгетики, антидоти, сироватки, перев'язувальні засоби, системи для переливання крові, первинні медичні картки тощо). Номенклатура медичного майна спеціаль­ ного призначення визначається ДОЗ МО України.

До медичного майна загального призначення належать витратні предмети оснащення, які необхідні для забезпечення поточних вимог меди­ чної служби.

Медичне майно представлене комплектами, наборами, сумками, аптеч­ ками і окремими предметами.

При організації забезпечення військ медичним майном у бойовій обста­ новці необхідно мати на увазі, що воно може бути зіпсоване при транспор­ туванні; дією на медикаменти та інші предмети несприятливих метеороло­ гічних умов і вражаючих факторів сучасної зброї (РР, ОР); а також врахову­ вати низку додаткових труднощів, пов'язаних із характером роботи етапів медичної евакуації у польових умовах (необхідність протягом обмеженого часу згортати та розгортати медичні підрозділи та частини, а також у обме­ жений час подавати у війська необхідне медичне майно). Це потребує біль­ шу частину медичного майна утримувати у вигляді комплектів.

Комплект медичного майна представляє собою сукупність лікарських препаратів, предметів та інших видів майна, регламентованих за складом і кількістю для надання медичної допомоги пораненим і хворим та їх ліку­ вання або для оснащення функціональних підрозділів етапів медичної ева­ куації.

187

Комплекти запаковують у спеціальну тару (ящики, мішки) і маркірують встановленими для кожного комплекту літерою і цифровою позначкою, які визначають його функціональне призначення.

Оскільки основу медичного майна складають комплекти, оснащення ме­ дичної служби прийнято називати комплектно-табельним.

Основою для складу (змісту) комплектів є прийняті види надання медич­ ної допомоги і лікування або окремі її елементи, що надаються персоналом медичних підрозділів, частин та закладів.

При цьому витратне майно в комплектах (лікувальні засоби, пе­ рев'язувальні матеріали тощо) розраховане на кількість поранених та хво­ рих або на кількість лабораторно-діагностичних досліджень.

Інвентарне майно (лікувально-медичні предмети, інструменти тощо) розраховане на кількість медичного персоналу із враховуванням його ква­ ліфікації.

Всі комплекти медичного майна мають свої позначення.

Літерно-цифрові умовні позначення (шифри) на комплектах вказують до якої групи належать комплекти з надання медичної допомоги. Наприклад: літера " А " - позначає аптечки для надання першої медичної допомоги; лі­ тера " Б " - перев'язувальні засоби і шини; літера " В " — комплекти військові для надання першої лікарської допомоги; літера " Г " - комплекти госпіталь­ ні для надання кваліфікованої медичної допомоги; літера " У " — комплекти для надання спеціалізованої медичної допомоги; літера " Л " - комплекти ла­ бораторні тощо.

Друга група позначень вказує на призначення комплектів: для надання медичної допомоги певним категоріям уражених (ЛУЧ, ОВ, РО-1, РО-2); для оснащення лікарських бригад спеціалізованої медичної допомоги (УН, УО, УЧ, УГ, УП, УТ тощо).

Комплектно-табельне медичне майно, що прийняте на постачання у во­ єнний час, може бути класифіковане за ознакою його призначення, тобто визначає використання комплектів і предметів на етапах медичної евакуації. За цією ознакою всі комплекти медичного майна поділяються на дві групи: комплекти функціонального та спеціального призначення (табл. 6.1).

К о м п л е к т и ф у н к ц і о н а л ь н о г о п р и з н а ч е н н я використовуються для роз­ гортання і оснащення функціональних підрозділів етапу медичної евакуації (перев'язочної, операційної, аптеки та ін.) і розраховані на визначений обсяг медичної допомоги, виконання конкретного переліку досліджень або видів робіт (В-1, В-2, В-4, Г-8 тощо). У свою чергу функціональні комплекти по­ діляються на комплекти для надання долікарської, першої лікарської допо­ моги, кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги, а також для оснащення і забезпечення роботи спеціальних кабінетів, аптек і лабораторій тощо.

У своєму складі ці комплекти містять витратне майно та інвентарні предмети.

188