Org_med_zabezpe4_vijsk_Paska_2005

складу військ, як загальні заходи по забезпеченню ефективності всього комплексу протиепідемічних заходів (табл. 5.1).

Таким чином, протиепідемічні заходи включають:

>проведення заходів для запобігання заносу інфекційних захворювань

зприбуваючим в частину молодим поповненням;

>виявлення, облік і лікування осіб з хронічними формами інфекційних захворювань і бактеріоносіїв;

>дотримання протиепідемічного режиму на етапах медичної евакуації;

>виявлення осіб з ризиком зараження і організація медичного нагляду за ними;

>проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації;

>проведення профілактичних щеплень і екстреної профілактики особо­ вому складу;

>пропаганда гігієнічних знань і здорового способу життя серед особо­ вого складу військ.

Окрім того, медична служба бере участь в проведенні протиепідемічних заходів, які організує командування і проводить їх за участю військ та ін­ ших служб.

До них в і д н о с я т ь с я :

>заходи щодо запобігання зараження особового складу від цивільного населення, військовополонених і в природних осередках інфекційних захворювань;

>ізоляційно-обмежувальні заходи;

>санітарно-гігієнічні заходи протиепідемічного напрямку.

Необхідно звернути особливу увагу на постійне дотримання протиепі­ демічного режиму в медичних частинах і закладах, який передбачає ізоля­ цію інфекційних хворих, запобігання виникненню і розповсюдженню інфе­ кційних захворювань.

При надходженні поранених і хворих із осередків особливо небезпечних інфекцій (чума, холера, натуральна віспа) чи осередків бактеріологічного

160

(біологічного) зараження етапи медичної евакуації переводяться на суворий протиепідемічний режим роботи, який включає:

>розгортання (виділення) спеціальних функціональних підрозділів для прийому інфекційних хворих, їх медичне сортування, санітарну об­ робку, надання медичної допомоги і виділення для роботи в них окремого медичного персоналу;

>виділення поранених і хворих з ознаками інфекційних захворювань ше на сортувальному посту;

>проведення часткової і повної санітарної обробки всіх поранених і хворих, які надійшли;

>екстрену профілактику всім пораненим, хворим і особовому складу медичного закладу;

>використання медичним складом при обслуговуванні поранених і

хворих засобів індивідуального захисту органів дихання, шкіри і очей;

>активне виявлення інфекційних хворих серед тих, які знаходяться на лікуванні і серед тимчасово госпіталізованих поранених і хворих;

>поточну і заключну дезінфекцію в усіх функціональних підрозділах. Суворий протиепідемічний режим зберігається до кінця строку інкуба­

ційного періоду даного захворювання, який рахується з моменту евакуації останнього хворого і проведення заключної дезінфекції.

5.5. Характеристика санітарно-епідемічного стану військо­ вої частини, району її дій і розміщення

Організація і обсяг протиепідемічних заходів визначається конкретною бойовою обстановкою, а також санітарно-гігієнічним і санітарноепідемічним станом військ і району їх дії, які визначаються через безперер­ вне проведення санітарно-епідемічної розвідки і спостереження. Тому ко­ жен начальник медичної служби повинен мати дані про санітарноепідемічний стан військ і району, який вони займають.

Санітарно-епідемічний стан частини і району її дії може бути: благопо­ лучним, нестійким, неблагополучним і надзвичайним.

Благополучним санітарно-епідемічний стан частини вважається:

>при відсутності гострозаразних захворювань або у випадку їх появи, при задовільному санітарно-гігієнічному стані військ;

>при відсутності умов для формування епідемічних осередків і поши­ рення інфекційних захворювань серед особового складу (задовільний санітарно-гігієнічний стан частини);

>при появі поодиноких випадків інфекційних захворювань, характер­ них для цієї місцевості (за виключенням особливо небезпечних інфе­ кцій (ОНІ);

>при відсутності застосування противником біологічної зброї і благо­ получному санітарно-епідемічному стані району діяльності військ.

161

Неблагополучним санітарно-епідемічний стан частини вважається при наявності однієї із наступних умов:

>поява серед особового складу групових інфекційних захворювань і наявність умов для їх подальшого розповсюдження;

>занос у війська поодиноких захворювань ОНІ (чума, віспа, холера);

>розміщення в районі, санітарно-епідемічний стан якого оцінюється як надзвичайний або після застосування противником БЗ (за виключен­ ням підтвердженого факту застосування рецептур ОНІ),

Неблагополучним санітарно-епідемічний стан району діяльності військ вважається при наявності однієї із наступних умов:

>поява групових інфекційних захворювань серед населення і наяв­ ність умов для їх розповсюдження (незадовільний санітарний гігіє­ нічний стан території, об'єктів водопостачання, комунального гос­ подарства);

>виникнення поодиноких випадків захворювань ОНІ;

>після застосування противником БЗ (окрім збудників ОНІ).

Частина або район об'являються неблагополучними в санітарноепідемічному відношенні розпорядженням командувача об'єднання (АК). Після цього, як правило, в частині об'являється режим обсервації і безпо­ середнє керівництво проведенням заходів здійснює начальник медичної служби об'єднання (АК). Приводиться в дію план протиепідемічних захо­ дів. Як доповнення до цього, проводяться заходи, спрямовані на обмеження контакту особового складу між підрозділами, а також з особовим складом сусідніх частин.

При виявленні в районі бойових дій осередків інфекційних захворювань, проводяться заходи щодо їх локалізації та ліквідації.

Надзвичайним санітарно-епідемічний стан частини вважається при наявності однієї із наступних умов:

>зростання кількості інфекційних хворих серед особового складу до

епідемії за короткий строк, що приводить до втрати боєздатності;

>поява повторних випадків ОНІ чи виникнення групових спалахів цих хвороб;

>визначення факту застосування противником біологічної зброї у ви­ гляді рецептур ОНІ;

Надзвичайним санітарно-епідемічний стан району діяльності військ

вважається при наявності однієї із наступних умов:

>поява групових захворювань ОНІ серед населення;

>широке розповсюдження інших небезпечних для військ інфекційних захворювань;

>застосування противником збудників ОНІ;

>активізація природного осередку чуми і поява захворювань чумою се­ ред людей.

163

Надзвичайний санітарно-епідемічний стан об'являється наказом коман­ дувача ОК, а начальник медичної служби ОК доповідає в Департамент охо­ рони здоров'я Міністерства оборони.

У частині встановлюється карантин. Для цього їй визначаються спе­ ціальні райони ізоляції, куди направляються необхідні сили і засоби медич­ ної служби ОК. Якщо умови не дозволяють вивести частину із району бо­ йових дій, то тимчасово впроваджується обсервація. Райони надзвичайного санітарно-епідемічного стану для розташування військ не призначаються.

5.6. Організація обсервації і карантину у військовій частині

Заходи з ліквідації наслідків застосування противником БЗ проводяться відповідно до умов бойових дій і передбачають:

>індикацію застосованих засобів;

>визначення межі осередку ураження і тих частин, які зазнали уражен­ ня;

>встановлення в осередку ураження обсервації чи карантину з одно­

часним проведенням заходів для ліквідації осередку.

До ідентифікації застосованого противником збудника впроваджується обсервація, суть якої полягає в посиленні медичного нагляду за осередком ураження, а також в проведенні ряду лікувально-профілактичних і ізоляцій­ но-обмежувальних заходів, які спрямовані на запобігання розповсюдження інфекційних захворювань.

Обсервація не вимагає виводу частини із зони бойових дій. Вона включає наступні основні заходи:

>посилення медичного нагляду за особовим складом;

>раннє активне виявлення хворих, їх ізоляцію і госпіталізацію;

>проведення екстреної профілактики серед всього ураженого особово­ го складу, яка передбачає застосування лікувальних сироваток, анти­ біотиків, хіміопрепаратів та інших засобів;

>посилення санітарного нагляду за виконанням всіх санітарногігієнічних норм і правил;

>обмеження виїзду, в'їзду і транзитного проїзду через територію, яка зайнята військами, ураженими БЗ, а також максимальне обмеження контакту цих військ з особовим складом сусідніх частин і місцевим населенням;

>впровадження суворого протиепідемічного режиму роботи на тих етапах медичної евакуації, куди надходять поранені та хворі із ураже­ них частин.

Великого значення набуває санітарна обробка особового складу, дезін­ фекція одягу, спорядження, озброєння, техніки і місцевості, а також знеза­ раження води і продовольства.

Часткова санітарна обробка особового складу п р о в о д и і ь с я в підрозділах. Повна санітарна обробка потребує виводу військ з поля бою.

164

Після визначення виду застосованої БЗ в залежності від природи збуд­ ника в військах впроваджується карантин або продовжуються обсерваційні заходи.

Карантин впроваджується при застосуванні проти військ у складі БЗ ре­ цептур ОНІ, при виникненні серед особового складу військ ОНІ, а також при появі інших масових контагіозних захворювань, які загрожують боєзда­ тності військ.

К а р а н т и н - це система протиепідемічних і режимних заходів, які спря­ мовані на повну ізоляцію частин від цивільного населення, сусідніх військ і ліквідацію захворювань.

При впровадженні карантину передбачається:

>заборона в'їзду в епідемічний осередок (осередок БЗ), виїзду і вивозу звідти будь-якого майна без попереднього знезараження (знеш­ кодження);

>охорона району карантину зі зброєю;

>роз'єднання особового складу на можливо більш дрібні групи;

>організація в карантині спеціальної комендантської служби, яка за­ безпечує виконання правил карантину;

>щоденний медичний огляд (з вимірюванням температури тіла) осіб з підозрою на захворювання;

>негайна ізоляція і госпіталізація хворих в інфекційні госпіталі;

>організація профілактичних щеплень і специфічної профілактики за відповідними схемами;

>організація постачання частин, які знаходяться в карантині.

Для дотримання режиму в карантині виділяється комендантська служба для охорони району карантину зі зброєю. Постачання військової частини продуктами харчування, майном, ліками та лікарськими засобами відбува­ ється через перевантажувальні майданчики та передавальні пункти. Для проведення в карантині протиепідемічних заходів, виділяються фахівці са­ нітарно-епідеміологічної служби та лікувально-профілактичних закладів. В залежності від обставин формуються групи фахівців, які здійснюють ізоляційно-лікувальне, дезінфекційне та лабораторно-діагностичне забез­ печення, а також проведення щеплень у вигляді специфічної профілакти­ ки.

Начальником карантину є командир з'єднання, на яке накладено каран­ тин. Тривалість карантину залежить від виду збудника і впроваджується на термін інкубаційного періоду захворювання з моменту ізоляції останнього хворого.

Усі етапи медичної евакуації, які ведуть прийом поранених і хворих із частин які підпали під дію БЗ, повинні працювати з дотриманням суворого протиепідемічного режиму.

165

5.7. Коротка характеристика сил і засобів медичної служби, які використовуються для проведення санітарногігієнічних і проти-епідемічних заходів у військах

Проведення комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів

єобов'язком всього особового складу медичної служби. Проте обсяг і склад

цих заходів, які проводяться різними ланками медичної служби, неоднакові і визначаються завданнями, умовами діяльності, кваліфікацією медичного складу і його оснащенням.

Санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи в роті проводить санітар­ ний інструктор, в батальйоні - фельдшер (начальник медичного пункту ба­ тальйону), в частині проведення цих заходів організовує начальник медич­

ЗС України створена нова організаційно-штатна структура закладів, визна­ чені основні напрямки удосконалення і функціонування системи державно­ го санітарно-епідеміологічного нагляду в ЗС України та протиепідемічного захисту військ. В основу здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду покладено принцип територіальності з чітким розмежуванням відповідаль­ ності медичної служби та санітарно-епідеміологічної служби ЗС України та створена санітарно-епідеміологічна управлінська вертикаль.

До складу санітарно-епідеміологічної управлінської вертикалі (служби) входять:

>санітарно-епідеміологічне управління ДОЗ МО України;

>центр державного санітарно-епідеміологічного нагляду ЗС України;

>регіональні санітарно-епідеміологічні загони;

>територіальні санітарно-епідеміологічні загони;

>санітарно-епідеміологічні лабораторії гарнізонів.

До складу санітарно-епідеміологічних закладів на воєнний час входять також санітарно-контрольні пункти (СКП).

Санітарно-епідеміологічне управління Д О З М О України у своєму

складі включає:

>організаційно-методичний відділ (відділення збору і обробки інфор­ мації, організаційне відділення),

>епідеміологічний відділ;

>санітарно-гігієнічний відділ.

Усі відділи санітарно-епідеміологічного управління очолюють головні фахівці МО України.

Ц"нтр державного санітарно-епідеміологічного нагляду ЗС України у

своєму складі включає:

>епідеміологічний відділ (епідеміологічне відділення; дезінфекційне відділення);

>санітарно-гігієнічний відділ (відділення гігієни харчування; відділен­ ня комунальної гігієни; гігієнічна лабораторія);

166

>мікробіологічний відділ (бактеріологічне відділення; відділення особ­ ливо небезпечних інфекцій, відділення аналізу імунобіологічних та діагностичних препаратів);

>відділ радіології і токсикології (токсикологічне відділення; токсико­ логічна лабораторія; лабораторія вимірювання фізичних факторів; ра­ діологічне відділення);

>підрозділи забезпечення та віварій.

Основними напрямками діяльності фахівців санітарно-епідеміологічних закладів в межах територій відповідальності є:

>здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в обсязі та з періодичністю, яка визначається епідеміологічною ситуацією та реальним санітарним станом військового господарства;

>визначення пріоритетних заходів щодо профілактики захворювань, а також охорони здоров'я військовослужбовців від шкідливого впливу різних чинників навколишнього середовища;

>вивчення, оцінка та прогнозування показників здоров'я військово­ службовців незалежно від стану середовища, яке спричиняє на них негативний вплив;

>підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічно­ го благополуччя військ, запобігання занесенню та розповсюдженню особливо небезпечних та паразитарних інфекцій;

>усунення причин та умов, що призводять до виникнення та поширен­ ня інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь і радіа­ ційних уражень військовослужбовців;

>облік інфекційних, паразитарних та професійних захворювань і отру­ єнь.

Конкретні напрямки діяльності, завдання, функції, критерії оцінки дер­ жавної санітарно-епідеміологічної служби визначаються відповідними по­ ложеннями про санітарно-епідеміологічні заклади ЗС України.

Санітарно-епідеміологічний загін (регіональний) у своєму складі має:

>організаційно-методичний відділ;

>епідеміологічний відділ (пересувне санітарно-епідеміологічне відді­ лення; бактеріологічне відділення; відділення особливо небезпечних інфекцій; дезінфекційне відділення; дезінфекційно-дератизаційне від­ ділення; відділення санітарної обробки);

>санітарно-гігієнічний відділ (санітарно-гігієнічне відділення; радіа­ ційно-токсикологічне відділення; санітарно-гігієнічна лабораторія; відділення санітарно-епідеміологічної розвідки);

>санітарно-контрольний пункт та підрозділи забезпечення.

Санітарно-епідеміологічний загін (територіальний) у своєму складі має:

>епідеміологічне відділення;

>пересувне санітарно-епідеміологічне відділення;

167

>бактеріологічне відділення;

>відділення особливо небезпечних інфекцій;

>санітарно-гігієнічне відділення;

>токсико-радіологічне відділення;

>• відділення санітарно-епідеміологічної розвідки;

>дезінфекційно-дератизаційне відділення;

>відділення санітарної обробки;

У відділення матеріально-технічного забезпечення;

>санітарно-контрольний пункт.

На СЕЗ територіальні та регіональні покладаються наступні завдання:

>проведення санітарно-епідеміологічної розвідки в районі розташуван­ ня та ведення бойових дій військ;

>вивчення і аналіз санітарно-епідеміологічної обстановки у військах;

>проведення санітарно-гігієнічних та мікробіологічних досліджень;

>проведення індикації бактеріальних засобів на об'єктах навколишньо­ го середовища і матеріалах від хворих;

>експертиза води та продовольства на зміст радіоактивних та отруйних речовин;

>обстеження природних осередків інфекцій і розробка заходів з профі­ лактики зараження особового складу військ;

>участь в проведенні у військах режимно-обмежувальних заходів і лік­ відації осередків особливо небезпечних інфекцій;

>проведення повної санітарної обробки особового складу військ за епі­ демічними показниками;

>організація і проведення дезінфекційних, дезінсекційних і дератиза­ ційних заходів у військах;

>здійснення кваліфікованого санітарно-епідеміологічного нагляду за розташуванням, харчуванням, водопостачанням, умовами військової праці;

>забезпечення СЕЛ гарнізонів реактивами, діагностикумами, пожив­ ними середовищами, лабораторними тваринами тощо;

>заміна СЕЛ гарнізонів, що вибули з ладу;

>контроль та надання допомоги військовій медичній службі в прове­ денні санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.

До складу санітарно - епідеміологічної лабораторії гарнізону в х о д я т ь :

>начальник лабораторії - лікар-епідеміолог, лікар-радіолог, лікартоксиколог, лікар-гігієніст, бактеріолог, лаборант, санітарний інстру- ктор-дезінфектор, санітарний інструктор-дозиметрист, санітар, водійелектрик, оператор П Е О М і санітар.

Основні завдання санітарно-епідеміологічної лабораторії гарнізону:

>проведення санітарно-епідеміологічної розвідки і спостереження;

>участь в проведенні бактеріологічної розвідки з проведенням специ­ фічної ідентифікації бактеріальних засобів;

168

>проведення поточних санітарно-гігієнічних і мікробіологічних дослі­ джень;

>проведення експертизи води і продовольства на вміст радіоактивних та отруйних речовин;

>епідеміологічне обстеження осередків інфекційних захворювань в ча­ стинах та підрозділах району обслуговування з організацією заходів щодо їх локалізації та ліквідації;

>здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду за розташуванням, харчуванням, водопостачанням, банно-пральним обслуговуванням, умовами військової праці військовослужбовців, а також за похован­ ням загиблих у бою;

>здійснення контролю та надання методичної допомоги при організації та проведенні санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у час­ тинах і підрозділах;

>організація і проведення повної санітарної обробки поранених і хво­ рих які надходять в медичну роту бригади;

>надання методичної допомоги при впровадженні суворого протиепі­ демічному режиму в медичній роті бригади та ВППГ;

>здійснення епідеміологічного аналізу інфекційних захворювань війсь­ ковослужбовців в частинах та підрозділах в районах обслуговування;

>організація і проведення протиепідемічних заходів в частинах, розта­ шованих в районі обслуговування.

С а н і т а р н о - к о н т р о л ь н и й п у н к т призначений для проведення санітар­ ного нагляду за санітарним станом ешелонів і команд військовослужбовців, які рухаються залізничним, водним, а також автомобільним транспортом. Він виконує функції протиепідемічних перешкод на шляхах пересування військ з метою попередження заносу інфекцій у війська, або з військ на те­ риторію країни.

Завданнями санітарно-контрольного пункту є:

>контроль за санітарно-епідемічним станом ешелонів;

>проведення санітарної обробки ешелонів за необхідності;

>затримання для обсервації військовослужбовців за необхідності;

>ізоляцію інфекційних хворих і проведення всього комплексу проти­ епідемічних заходів.

5.8.Медична розвідка

5.8.1. Визначення поняття, завдання і види медичної розвідки

М е д и ч н а розвідка - це збір даних про медичні загрози (обстановку та фактори ризику природного, кліматичного, екологічного, соціальноекономічного, медичного характеру тощо), які можуть впливати на здоров'я особового складу і санітарне благополуччя військ, а також на ефективність діяльності медичної служби.

169