Тема 11. Фінанси, кредит I грошовий обіг навчальні питання

1. Суть і функції фінансів. Бюджетна система. Фінансова політика держави.

2. Кредитна система. Кредит, його суть і принципи організації. Банківська система.

3. Грошовий обіг, його закони і методи регулювання. Грошово-кредитна політика держави.

Навчально - методичні рекомендації

Вивчення першого питання починається з з’ясування суті і функцій фінансів, існування яких пов’язане з наявністю товарно- грошових відносин в суспільстві та існуванням самої держави і виконанням властивих їй функцій. Треба розуміти, що якпоняття фінанси -це грошові фонди, що утворюються в процесі відтворення. Якекономічна категорія фінанси - це сукупність економічних відносин, що виникають між державою, банками, суб’єктами господарської діяльності, окремими громадянами, між галузями економіки, регіонами тощо у зв’язку з формуванням та використанням грошових фондів. А формування, розподіл і використання в процесі суспільного виробництва грошових фондів, необхідних для забезпечення функціонування економіки та її розвитку, утворюютьфінансову систему суспільства, яка включає в себе: загальнодержавні фінанси, фінанси органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, населення, громадських організацій і позабюджетні фонди.

Важливо знати, що характеризують стан економіки і одночасно являються джерелом її розвитку - фінансові ресурси, які являють собою сукупність фондів грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні держави, підприємств та організацій.

Необхідно з’ясувати суть складових фінансової системи і розглянути зміст функцій фінансів, до яких відносяться розподільча, регулююча та контрольна. Особливу увагу треба приділити з’ясуванню сутібюджетної системи, яка є основною ланкою державних фінансів і всієї фінансової системи. Вона складається з державного бюджету і бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, місцевих бюджетів.

Важливо зрозуміти, за рахунок яких надходжень формуються доходи бюджету і які витрати передбачають видатки бюджету. Особливу увагу необхідно звернути на фінансування соціальної сфери, зокрема, охорони здоров’я. В останні роки значно погіршилось забезпечення фінансовими ресурсами потреб охорони здоров’я, і ця проблема потребує свого вирішення. Також важливою загально-державною проблемою є перехід до збалансованого (бездефіцитного) бюджету. Необхідно розглянути, якими шляхами можливо досягти цього і яка повинна бути фінансова політика держави при переході до ринкової економіки.

При вивченні другого питаннянеобхідно з’ясувати суть перш за всекредитної системи, без розвитку і постійного вдосконалення якої неможливе успішне функціонування ринкової економіки в будь-якій країні. Недостатню гнучкість кредитної системи в сучасних умовах особливо відчуває економіка нашої країни. Постійна незабезпеченість оборотними коштами підприємств, несвоєчасні розрахунки між споживачами і виробниками продукції, застосування бартерних операцій, високі процентні ставки за кредити тощо зводять нанівець зусилля вийти із кризового стану і не створюють умов для ефективного розвитку народного господарства країни. Треба знати, щокредитна система - це сукупність кредитно-розрахункових відносин, форм і методів кредитування і сукупність кредитно-фінансових установ тієї чи іншої країни, ряду країн в певний період.Основні елементи кредитної системи- банки та небанківські кредитно-фінансові установи (ощадні каси, страхові компанії, фонди соціального страхування, пенсійні фонди, інвестиційні та холдингові компанії тощо).

Далі необхідно з’ясувати суть кредитута йогопринципів(поворотність, терміновість, платність, цільовий характер, забезпеченість позики товарно-матеріальними цінностями), чим відрізняється кредит від фінансування, які функції кредиту. Також необхідно з’ясувати змістформ кредиту, якими єкомерційний, банківський, споживчий, державний і міжнародний.

Особливу увагу треба приділити складовій частині кредитної системи - банківській системі, яка являє собою сукупність різноманітних видів банків та банківських інститутів у їх взаємозв’язку. В країнах з ринковою економікою функціонує банківська система двох рівнів. На першому, вищому рівні знаходиться Центральний банк (або система банків, що виконують функції Центрального банку), на другому, нижньому рівні - комерційні, інвестиційні, ощадні та спеціалізовані банки (іпотечні, зовнішньоторгові, інноваційні) та інші небанківські кредитно-фінансові інститути, що функціонують у різних сферах діяльності. Необхідно з’ясувати функції Центрального банку, роль якого в Україні виконує Національний банк, та комерційних, інвестиційних, ощадних, спеціалізованих банків та небанківських кредитно-фінансових інститутів (фінансові, інвестиційні компанії та інвестиційні фонди, страхові компанії).

При вивченні третього питання необхідно з’ясувати суть грошового обігу, його закони і методи регулювання, що являє собою державна грошово-кредитна політика та які її основні напрями в сучасних умовах. При цьому треба розуміти, щогрошовий обіг- це безперервний рух грошей у сфері обігу і виконання ними функцій засобу обігу та платежу. Грошовий обіг здійснюється в межах грошової системи тієї чи іншої країни і обслуговує обіг всього суспільного сукупного продукту та відтворення робочої сили.Кількість грошей, необхідна для обігу, визначається економічним законом грошового обігу. Розрізняютьготівковий табезготівковий грошовий обіг. Необхідно знати, що важливу роль у підтриманні рівноваги в економіці, збалансованості попиту та пропозиції, відіграєгрошова маса- сума купівельних та платіжних засобів, що обслуговують господарський обіг і належать державі, підприємствам, фірмам та окремим особам. У самій грошовій масі розрізняютьактивні гроші, що застосовуються у готівковому та безготівковому обігу, тапасивні(нагромадження, резерви залишки на рахунках), які лише потенційно можуть використовуватись в угодах.

Необхідно знати також, що рух грошей здійснюється в рамках певної грошової системи, яка являє собою форму організації грошового обігу, що склалася історично і закріплена законами даної країни. Її складовими є: масштаб цін національної грошової одиниці; певний порядок емісії державних грошових знаків і карбування монет та порядок їх обігу; організація і регламентація грошового обігу; організаційні центри грошового обігу (Міністерство фінансів, Центральний банк).

Важливо розуміти, що в умовах ринкової економіки регулювання грошової маси здійснюється як на основі ринкового механізму, так і з допомогою державно-грошової політики, яка здійснюється Центральним банком і банківською системою в цілому. В регулюванні грошової маси особливе місце займає грошово-кредитнаполітика держави, що виступає як комплекс заходів регулювання грошової маси і регулювання обсягу кредитів, рівня процентних ставок тощо. Необхідно звернути увагу на основні напрями її проведення, що має важливе значення у створенні необхідних умов виходу із кризового стану, стабілізації і нарощуванні темпів розвитку економіки нашої країни.