Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Землевпорядне проектування Конспект лекцiй Одарюк.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
28.06.2022
Размер:
2.68 Mб
Скачать

3. Робочий проект засипки і виположування ярів

3.1. Причини виникнення ярів

Яри виникають у результаті фізичних процесів у природі і непродуманої господарської діяльності людини.

Значною мірою на розвиток ярів впливає ухил поверхні землі, протяжність, експозиція і форма схилу, а також кліматичні умови (кількість опадів, що випадають, їх розподіл упродовж року, приплив тепла і світла, вологість повітря і залежність від неї інтенсивності випа­ровування). В результаті дії вказаних факторів у ґрунті утворюються певний водно-повітряний, тепловий і біологічний режими, які впли­вають на процеси ерозії та ґрунтоутворення.

Яри утворюються в процесі лінійної (ярової) водної ерозії. Розвиток процесів водної ерозії також залежить від водно-фізичних властивостей материнської породи. Найбільш інтенсивно ерозійні процеси розвиваються на лесоподібних суглинках, в той час як на грунтах з високою водопроникністю (коефіцієнт фільтрації) і низькою вологоємкістю (піски) процеси водної ерозії менш інтенсивні. Утворені яри руйнують сільськогосподарські вгіддя, розчленяють їх території на окремі ділянки різної конфігурації, незручні для механізованого обробітку, погіршують транспортні зв'язки.

3.2. Методи боротьби з ярами

Охорона земель від утворення ярів передбачається агротехніч­ними, лісомеліоративними та гідротехнічними заходами.

Лісомеліоративні заходи - це створення приярових лісових смуг. Вони створюються вздовж бровок діючих ярів на віддалі очікуваного осипання укосу, але не ближче 3-5 м від бровки яру, а при багатовершинних ярах - навкруги кожного верха, якщо відстань між ними не перевищує 100 м. При менших віддалях між верхами проектують одну загальну приярову лісосмугу вище вершин, а площа між ними передбачається під суцільне заліснення або залуження.

Агротехнічні заходи — це ямкування, щілювання, снігозатри­мання, кротування, переривчасте боронування тощо.

Гідротехнічні заходи - це будівництво водоскидних і донних споруд, які призначені для закріплення укосів ярів і безпечного скиду паводкових вод від їх вершини на дно яру та інше, а також засипка і вішоложування ярів.

3.3. Порядок розробки робочого проекту засипки і виположування ярів

Засипка і виположування ярів — ліквідація ярів шляхом засипки їх або виположування укосів, що дає можливість далі проводити меха­нізовані роботи при сільськогосподарському використанні їх. Звичайно засипають і виположують яри глибиною до 5-8 м, рідше-до 10 м.

Існують такі способи засипки і виположування ярів:

- засипка малих ярів ґрунтом, який зрізаний рівномірним шаром 15—30 см з приярової смуги;

- часткова засипка ярів з виположуванням укосів ярів до кута 12° (проводиться до лінії зрізу ґрунту); цим способом виположують укоси ярів на орних землях або пасовищах, розташованих на схилах до 12°;

- часткова засипка ярів з виположуванням укосів ярів до кута 20-25° з метою терасування.

При всіх способах верхній родючий шар ґрунту перед початком засипки знімають з приярової смуги, а потім рівномірно розподіляють по всій його площі, включаючи і засипаний яр.

Перший спосіб необхідно застосовувати, якщо площа попереч­ного перетину яру складає біля 15 м2, а при наявності привізного ґрунту - і більше. Другий спосіб можна застосовувати при перетині яру від 15 до 250 М , а третій - більше 250 м .

У процесі засипки яру ущільнення ґрунту доводять до кар'єрної щільності. Якщо не можна досягнути цього з якихось причин, висоту засипки збільшують (як правило на 10-15%).

Повну засипку ярів проводять на схилових землях, які далі будуть використовуватися в активній сільськогосподарській сівозміні.

Засипку і виположування ярів з постійним або періодичним потоком води проводять з влаштуванням по дну дренажу.

Не рекомендується виположувувати і засипати яри, які розта­шовані на зсувних схилах, особливо з застосуванням буропідривних робіт.

Склад робочого проекту наступний:

- пояснювальна записка з основними техніко-економічними показниками, природні умови об'єкта (клімат, рельєф, гідрогеологія, геологія, ґрунти, гідрологія тощо), запроектовані заходи і їх обґрун­тування, інженерні розрахунки, відомості об'ємів робіт;

- кошторисна документація з розділом організації будівництва;

- графічні матеріали;

- оцінка впливу на навколишнє середовище.

Розробка проектів здійснюється на основі інженерних вишу­кувань - топографо-геодезичних, інженерно-геологічних, ґрунтових, гідрологічних тощо.

Топографічну зйомку проводять у масштабі 1:1000-1:2000 з перетином рельєфу через 0,5-1,0 м.

Розробку проектів здійснюють на підставі техніко-економічних порівнянь варіантів проектних рішень.