11.2. Соціальна ефективність внутрігосподарського землеустрою

Намічені проектом внутрігосподарського землеустрою заходи чинять той чи інший вплив на соціальні умови, але ступінь його впливу, як правило, не має кількісного виразу.

Для характеристики соціальної ефективності проекту внутрігосподарського землеустрою можна використати слідуючи показники:

• Зменшення витрат часу на переїзди і заходи робітників;

• Поліпшення характеру обслуговування населення як в стаціонарних, так і в рухомих господарських центрах;

• Створення оптимальних розмірів трудових колективів і поліпшення умов управління виробництвом в підрозділах, цехах, бригадах;

• Підвищення рівня добробуту, створення сприятливих умов для ведення підсобного господарства;

• Регулювання балансу потреби і наявності трудових ресурсів в виробничих підрозділах, усунення сезонності і забезпечення рівномірного використання робочої сили;

• Поліпшення умов контрою за діяльністю трудових колективів і окремих робітників;

• Створення умов для відпочинку.

В залежності від природнокліматичної зони і типів господарств перелік цих показників може бути замінено і доповнено.

Ефективність природоохоронних заходів, які вимагають капітальних витрат, визначають за допомогою показників, які застосовують для економічного обґрунтування проектних рішень. Деякі природоохоронні заходи вимагають капітальних витрат не приносячи при цьому ефекту, а навпаки, викликають втрати сільськогосподарського виробництва (виділення водоохоронних і санітарно-захисних зон та інше). В таких випадках необхідно враховувати їх соціальний ефект.

12. Технічне проектування

12.1. Об’єкти проектування. Сутність проектування ділянок.

Проект землеустрою – це сукупність документів (розрахунків, креслень та інше) по складанню нових форм устрою землі і їх економічному технічному і юридичному обґрунтуванню, які забезпечують організацію раціонального використання землі.

Основним документом графічної частини проекту являється проектний план, на якому фіксують межі, площі і місце положення землекористування, земельних масивів виробничих підрозділів, земельних угідь, сівозмінних масивів і полів сівозміни, сінокосозмін, ділянок пасовищезмін, дорожня мережа та інше.

Об’єктами землевпорядного проектування являються землекористування сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення.

Сутність проектування в кінцевому рахунку складається в графічній побудові на проектному плані з визначеною точністю економічно обґрунтованих площ, місцеположення і меж господарських ділянок, які складають територіальну організацію сільськогосподарського виробництва.

12.2. Стадії складання проектів землеустрою. Способи і правила складання проектів.

Складання проекту, а потім його перенесення в натуру, це процес зворотний зйомці і складанню проекту. Якщо при зйомці виконують виміри на місцевості для наступного зображення на папері меж землекористувань, ділянок, угідь, доріг, річок та інше, то при складанні проекту на плані спочатку зображують проектні межі ділянок, шляхів, лісосмуг, каналів та інше, після чого положення цих об’єктів визначають на місцевості шляхом відповідних вимірів при перенесенні проекту в натуру.

Для складання проекту використовують план (карту) з експлікаціями (площ) по землекористуванням і угіддям, кальки контурів, матеріали агро господарських, ґрунтових, геоботанічних, агролісомеліоративних та інших обстежень.

Перші (ескізні) проектні рішення виконують наближено, по можливості простими технічними засобами і прийомами, застосовуя різні палетки і для розрахунків логарифмічні лінійки, щоб швидше графічно оформити замисел проектувальника спочатку в загальних рисах, а потів і в деталях.

По попередньому (ескізному) проекту, в якому дається економічно обґрунтоване детальне розміщення всіх загальних елементів організації території, можна вирішити питання о способах і прийомах заключного (технічного проектування, о проведенні необхідної польової підготовки як для проектування, так і для перенесення проекту в натуру, які забезпечать необхідну точність положення проектних об’єктів і їх площ.

При виборі способу і порядку (стадійності) проектування багато залежить від якості обстежень, наявності на місцевості пунктів геодезичного обґрунтування, можливостей використання їх при проектуванні і для перенесення проекту в натуру, контурності проектуємих угідь, строків реалізації проектних рішень та інше.

В залежності від виробничих вимог до точності площ і положення меж тих чи інших ділянок, їх конфігурації і наявності геодезичних даних по межам масиву, в якому проектуються ділянки, застосовують тіж самі способи складання проектів землеустрою, які застосовують при вирахуванні площ, а саме:

1) механічний спосіб - за допомогою планіметра;

2) графічний - за лінійними і кутовими величинами, у тому числі координатами, виміряними на плані;

3) аналітичний - за лінійними і кутовими величинами, виміряними у натурі, заданими (взятими з плану), або ж за їх функціями (координатами).

Ці способи часто застосовують у комбінації: механічний з графічним (графомеханічний), графічний з аналітичним (графоаналітичний). Застосовують й інші способи проектування (наприклад, спосіб наближеного аналітичного проектування за спрощеними формулами тощо).

Проектування ділянок – один з працеємних геодезичних процесів, які потребують великої уваги до обчислювальних операцій, акуратності і порядку ведення записів розрахунків.

Технічне проектування ділянок являється дією, зворотною вирахуванню площ. Якщо про вирахуванні площ визначають площі фігур на плані, то при проектуванні визначають положення лінії, яка обмежує фігуру на плані у відповідності до заданої площі. У зв’язку з цим точність проектування з деяким ступенем наближення може бути прирівняна до точності вирахування площ.

Проектування, так як і вирахування площ, виконують по відомому правилу – від загального до часткового, тобто групами ділянок, після чого в кожній групі проектують окремі ділянки. Наприклад, спочатку проектують господарські центри, сівозмінні масиви, групу полів сівозмін, в межах яких потім проектують поля сівозмін.

Такий порядок проектування позбавляє від великих переробок при виявленні грубих помилок і спрощує ув’язку площ запроектованих на плані ділянок.

В межах полів сівозмін та інших ділянок, крім використовуємої площі для посіву, е шляхи, лісосмуги та інше. В зв’язку з цим перед складанням проекту потрібно виконати розрахунок чистих і валових площ проектуємих ділянок, включаючи площі шляхів, лісосмуг та інших ділянок.

Технічною основою для складання проекту є план землеволодіння (його копія), матеріали вирахування площ, креслення контурів і експлікація земель за угіддями. Проектування виконують шляхом послідовного наближення від загального до часткового, з внесенням різних уточнень, поправок і змін. Перші начерки (ескізи) проектних рішень роблять наближено, по можливості, більш простими технічними способами, щоб у загальних рисах графічно оформити ідею проектування, тобто складають попередній проект.

Креслення складають на копії плану, що виготовлена на кальці (лавсані). При цьому площі вирахо­вують за допомогою планіметра (при одному обведенні проектної ділянки), спрощеним графічним способом або за допомогою номограм і палеток.

На основі розміщення меж ділянок, лісових смуг, польових шляхів на попередньому проекті виконують розрахунок чистих і валових площ. Чисті площі з заокругленням до 0,1 га виписують на креслення проекту, валові використовують при складанні остаточного (технічного) проекту.

У відомості, приклад якої наведений в таблиці 3.5., виконується розрахунок чистих і валових площ проектних ділянок і трансформація угідь в межах гру­пи контурів, де виконується проектування.

Таблиця 3.5. Розрахунок чистих і валових площ

Група контурів, в межах яких виконується проектування			Номери полів	Валова площа, га	У тому числі						Чиста площа, га
№ контуру	Назва угіддя	Площа, га			Лісосмуги		Польові шляхи		Інші
25	Рілля	162,4	І	41,3	0,3	1,0	0,6				39,4
26	Польова дорога	0,6	ІІ	41,1	0,4	0,8		0,5			39,4
27	Лісосмуга	1,5	ІІІ	41,1	0,4	0,9		0,4			39,4
			ІV	41,0	0,4	0,8		0,4			39,4
	Всього	164,5		164,5	1,5	3,5	0,6	1,3			157,6

На попередньому проекті межі полів (робочих ділянок); їх номери і площі, умовні знаки проектних угідь показують червоним кольором. Номер поля пишуть в чисельнику римськими, площу - в знаменнику арабськими цифрами. Уздовж проектних лісосмуг і шляхів указують їх ширину та площу. Площі всіх контурів показують чорним кольором. Підписують назву креслення, дають опис суміжних земель, викреслюють штамп, відтіняють зовні­шні межі землеволодіння (землекористування).

0статочний (технічний) проект виконують на креслярському папері або лавсані на основі закінченого попереднього проекту. Складання технічного проекту полягає в уточнені положення меж і площ проектних ділянок з ура­хуванням конфігурації земельних масивів, наявності геодезичних даних і ви­мог виробництва.