9.3. Організація території винограднику

Устрій території винограднику включає розмічення тих же елементів, що і устрій території саду., з додаванням розміщення кліток. Але в рішенні деяких питань є відмінності.

Перед розміщенням кварталів у виноградниках встановлюють напрямок рядів насаджень. З напрямком рядів пов’язані освітленість насаджень, продуваємість кущів вітрами, шляхова мережа, напрямок обробки, захисні лісосмуги. В рівнинній місцевості ряди насаджень розташовують з півночі на південь. На схилах крутизною 3-5° ряди розміщують прямолінійно поперек схилу, а при більш складному рельєфі – повздовж горизонталей або у вигляді ломаної лінії, яка складається із окремих прямолінійних відрізків, щоб зменшити поверхневий стік і запобігти змиванню ґрунту.

Квартали на виноградниках проектують на рівнинних ділянках площею 25-50 га і більше. Вони повинні бути однорідними по складу ґрунту, умов зволоження і включать схили однієї або близьких експозицій і крутизни. Якщо місцевість дозволяє то квартал проектують прямокутної форми.

Довжина кварталу встановлюється 600-1000 м, на схилах з різними експозиціями вона може бути зменшена до 200-300 м.

Ширина кварталів на рівнинних ділянках рекомендується 400-500 м. на схилах ширину кварталу значно зменшують, щоб швидкість поверхневого стоку не перевищувала критичну, при якій розпочинається ерозія ґрунту. Наприклад , рекомендуєма ширину кварталів в залежності від крутизни схилів: 3-5° - 250-350 м, 5-8° -150-250 м, 8-10° -120-180 м, 10-12°- 40-80-150 м, 12-25°- будуються тераси.

З метою зручності для робіт в рядах квартали виноградників поперек рядів ділять на клітки між клітковими шляхами. Ширину кліток при ручному зборі врожаю приймають 100 м при використанні транспортних засобів для вивозу продукції з міжряддя ширина клітки може бути збільшена.

Для підвищення врожайності насаджень їх закріплюють за бригадами. Розміри бригад по площ рекомендують: в степових районах – 120-150 га або 200-250 га молодих насаджень; в передгірних районах – 100-120 га; в гірських – 80-100 га.

Шляхи у виноградниках підрозділяються на магістральні, міжквартальні і міжклітинні. Проїзна частина магістрального шляху розраховується на двосторонній рух транспорту, її встановлюють шириною 6-7 м, а загальна ширина дороги з обочинами дорівнює 8-10 м. Міжквартальні шляхи, розміщенні по коротким сторонам кварталів і які використовуються для розвороту тракторних агрегатів, проектують шириною 8 м. міжклітинні шляхи розраховані на рух трактору в одному напрямку, в зв’язку з цим ширину їх встановлюють 4-5 м.

Захисні лісосмуги, так як і в садах, проектують як по зовнішній стороні масиву, так і по межам кварталів. Вони призначені головним чином для захисту ґрунтів від водної ерозії. В багатьох випадках необхідно розміщувати вітроломні лісосмуги. Ширина цих лісосмуг складає 5-11 м. відстань між захисною смугою і найближчим рядом насаджень дорівнює 7-11 м. стокорегулюючі смуги у виноградниках проектують тільки поперек схилів. Їх розміщують вздовж довгих сторін кварталів, вище по рельєфу у відношенні міжквартальних шляхів, шириною 7,58-11 м. на ерозійно небезпечних схилах крутизною 5-8° і більше через 150-200 м розмішують усередині кварталів додаткові стокорегулюючі смуги шириною 4-7 м.

Підсобні господарські центри (бригадні стани) розміщують в центрі бригадного масиву біля основних доріг, поблизу водного джерела. З метою скорочення витрат на побудову можливо передбачити один бригадний стан в 0,3-0,5 га на дві суміжні бригади.