Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Землевпорядне проектування Конспект лекцiй Одарюк.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
28.06.2022
Размер:
2.68 Mб
Скачать

3.3. Зміст проекту і способи усунення недоліків землеволодінь і землекористувань

Упорядкування землі щодо усунення недоліків землеволодіння і землекористування складається з підготовчих робіт, складання про­екту, розгляду, затвердження і перенесення проекту в натуру, оформлення документів.

Підготовчі роботи передбачають аналіз існуючих землеволодінь і землекористувань, виявлення недоліків і доказ їх наявності, впливу на виробництво, використання й охорону землі, встановлення можливостей усунення недоліків. Потрібно оцінити площі землеволо­дінь і землекористувань, структуру угідь, розміщення, компактність та конфігурацію, розташування меж, установити витрати і втрати, що залежать від наявності недоліків (недоодержання продукції, збільшення її собівартості, транспортні витрати, одноразові витрати тощо).

Складання проекту передбачає обґрунтування і вибір способів усунення недоліків землеволодіння і землекористування, внесення змін до розміру, структури, розміщення меж земельних масивів, за­кріплених за сільськогосподарськими підприємствами і селянськи­ми господарствами.

Усунення недоліків полягає не в ліквідації самої ділянки (вкрапленої або черезсмужної), а в припиненні або пом'якшенні їх негативного впливу на організацію виробництва і території.

Основні способи ліквідації недоліків землеволодіння і землекористування:

  • обмін рівновеликих і рівноцінних ділянок землі між господарствами;

  • обмін нерівновеликих і нерівноцінних ділянок (із грошовою компенсацією);

  • безоплатна передача земель одного господарства іншому;

  • передача земель одного господарства іншому без обміну земельними ділянками з грошовою компенсацією (викупом або продажем земельної ділянки);

  • повна реорганізація землеволодінь і землекористувань.

Ці способи не завжди дають можливість цілком розв'язати кінце­ве завдання вдосконалення землеволодінь і землекористувань. їх можна доповнювати методами внутрішньогосподарського землеустрою (трансформація угідь, уведення сівозмін різної інтенсивності, переміщення господарських центрів, зміна внутрішньогосподарсь­кої спеціалізації та ін.).

Обмінюючи ділянки, потрібно використовувати дані економічного оцінювання земель. Наприклад, якщо одне господарство передає іншому ділянку ріллі площею 100 га із середнім диференціальним доходом 500 грн/га, то при доході іншого господарства з ділянки 400 грн/га воно має передати 125 га: 100*500/400 = 125 га.

Співвідношення обмінюваних ділянок при рівноцінному обміні має такий вигляд:

Р1Б12Б2, (2.3.)

Де Р1,Р2 — площі ділянок відповідно першого і другого господарств, що підлягають обміну, га; Б12 — оцінка земель відповід­но першого і другого господарств, бал.

Під час складання проекту обов'язково враховують побажання землевласників і землекористувачів, щоб учасники землеустрою змогли без суперечок здійснити проект.

Обмінюючи нерівноцінні ділянки (за площею, якістю земель) од­на із сторін сплачує іншій різницю в їх вартості згідно з укладеним між ними договором.

При внесенні змін в існуючі землеволодіння і землекористуван­ня з метою їх упорядкування дотримуються таких правил:

  • порушення в існуючій організації території і виробництва ма­ють бути мінімальними;

  • поліпшення одного землеволодіння і землекористування не повинне спричинити погіршення іншого, появу в нього недоліків;

  • при реорганізації землеволодінь і землекористувань потрібно передавати від одного господарства іншому цілі організаційно-територіальні одиниці (сівозмінні масиви, підрозділи тощо);

  • витрати на освоєння переданих ділянок, створення під'їздів, будівництво доріг і щорічні витрати виробництва мають бути най­меншими.

В усіх випадках при усуненні недоліків землеволодіння і земле­користування треба враховувати вимоги ландшафтного земле­устрою.

Початковим етапом організації території ландшафту в проектах землеустрою є його функціональне зонування з урахуванням еколого-господарського стану території і перспектив розвитку різних га­лузей господарського комплексу, тобто виділення ландшафтних одиниць (урочищ, підурочищ, фацій тощо).

На другому етапі аналізують розміщення меж землеволодінь і землекористувань на предмет їх збігу з межами ландшафтного зо­нування різного рівня. При землеустрої вибирають варіант, за якого межі підприємств збігаються з межами ландшафтних одиниць. Це потрібно для того, щоб у межах одного господарства можна було б запроектувати повний комплекс природоохоронних заходів на всій території виділеної ландшафтної одиниці. На практиці такі ситуації трапляються досить рідко, тому при міжгосподарському землеустрої виникає необхідність зміни меж землекористування і перерозподілу землі між господарствами.

Проект має бути економічно обґрунтованим, для чого визначають економічну ефективність пропонованих заходів, проаналізувавши і врахувавши всі існуючі і виниклі умови, що впливають на результа­ти виробництва і залежать від наявності й усунення недоліків.