![](/user_photo/70219_lTFOd.jpg)
- •Сутність менеджменту персоналу, його специфіка. Д
- •Персонал, його роль в діяльності організації. Функціональна структура персоналу.З
- •Основні якісні характеристики персоналу, їх вплив на діяльність організації.К
- •Сутність стратегічного управління персоналом, порядок його здійснення. Л
- •Нормативно-правова база управління персоналом в організації. М
- •Кадрова документація підприємства, вимоги до її ведення. Р
- •Розподіл ролей між лінійними керівниками та службою персоналу у вирішенні завдань управління персоналом. Роль вищого керівництва організації в системі кадрового менеджменту.Ш
- •Основні причини та типи конфліктів в організації, методи їх вирішення. Специфіка вирішення конфліктів між підлеглими та керівником. Д
- •Управління неформальним групами в організації та формування позитивного соціально-психологічного клімату. З
- •Методи визначення якісної потреби організації в кадрах. К
- •Методи визначення кількісної потреби організації в кадрах.Л
- •Структура організації, її роль в системі управління персоналом. Врахування норми керованості в процесі формування структури організації. Умови та порядок створення нових посад. М
- •Японська система кадрового забезпечення. Особливості заповнення посад із внутрішніх джерел. Р
- •Американська система кадрового забезпечення. Особливості заповнення посад із зовнішніх джерел.Ш
- •Система кадрового забезпечення в Україні.Д
- •Методи відбору персоналу та форми найму персоналу. Процедура проведення співбесіди.З
- •Посередники ринку праці, їх особливості. Ефективність діяльності посередників різних типів в Україні та світі.К
- •Професійне навчання та розвиток персоналу. Використання наставників.Л
- •Планування трудової кар'єри персоналу. М
- •Поняття, види та фактори руху персоналу. Ротація. Плинність кадрів, методи її зниження.Р
- •Ефективність управління персоналом організації: сутність та показники.Ш
- •Методи та критерії оцінки персоналу. Продуктивність праці. Д
- •Атестація персоналу. З
- •Влада та вплив в системі кадрового менеджменту. К
- •Умови праці в організації, їх роль в системі кадрового менеджменту. Л
- •Місце мотивації персоналу в системі кадрового менеджменту. М
- •Поняття компенсації, її зв'язок із заробітною платою. Основні системи оплати праці в організації. Умови підвищення заробітної плати персоналу. Р
- •Преміювання персоналу: роль в системі кадрового менеджменту, порядок проведення, основні вимоги.Ш
- •Сутність колективу, його вплив на трудову поведінку персоналу.Д
- •Основні характеристики колективу, їх вплив на управління ним. Соціометрія.З
- •Основні ролі працівників в колективі, їх взаємодія.К
- •Виробнича та соціальна поведінка персоналу, методи її прогнозування та впливу на неї.Л
- •Адаптація персоналу до роботи на нових посадах. Випробувальний термін.М
- •Управління стресом в системі кадрового менеджменту.Р
- •Стадії життєвого циклу організації, та їх вплив на управлінські відносини в ній. Бюрократизація управління та засоби її зниження.Ш
- •Організація ефективної комунікації та координації персоналу в організації.Д
- •Зовнішні джерела кадрового забезпечення. Посередники ринку праці в Україні, їх роль у кадровому забезпеченні організації.З
- •Система підготовки кадрів в Україні: стан та перспективи розвитку.К
- •Корпоративна культура в системі управління персоналом організації.Л
- •Порядок звільнення персоналу. Законодавчі вимоги щодо звільнення персоналу.М
- •Внутрішні джерела кадрового забезпечення. Формування та використання кадрового резерву.Р
- •Ресурсне забезпечення управління персоналом. Ш
- •Стиль керівництва, його роль в системі управління персоналом. Види стилів керівництва, їх недоліки та переваги. Зрілість персоналу, її вплив на вибір стилю керівництва.Д
- •Управління персоналом в системі мережевого маркетингу.З
- •Особливості управління персоналом в системі державного управління. Законодавчі вимоги до держслужбовців.К
- •Особливості управління персоналом в сфері послуг.Л
- •Особливості управління персоналом в транснаціональних корпораціях.М
- •Особливості управлінської праці. Вимоги до керівників. Оцінка керівників та визначення їх винагороди. Р
- •Механізм функціонування ринку праці. Особливості встановлення ринкової ціни праці. Локаут.Ш
- •Аутстаффінг: сутність, призначення, особливості проведення. Д
- •Управління кадровим забезпеченням організації в умовах реструктуризації та аутсорсингу.З
- •Роль профспілок в управлінні персоналом організації. Концепція соціального партнерства. Колективний договір.К
- •Етика ділових та службових стосунків, її роль в управлінні персоналом організації. Справедливість керівників, її роль в системі управління персоналом та методи досягнення.Л
- •Мотивація та демотивація персоналу, її взаємозв’язок із кадровим забезпеченням організації.М
- •Трудове законодавство України: склад, основні вимоги. Р
- •Контроль в системі управління персоналом, складності його проведення.Ш
Методи визначення якісної потреби організації в кадрах. К
Визначення потреб організації в кадрах вважається одним з важливих напрямів маркетингу персоналу організації. Виділяють два види потреб — якісні та кількісні. Якісна потреба в кадрах проявляє себе через потребу в певних категоріях персоналу, професіях, спеціальностях, а також у встановленні рівня кваліфікаційних вимог до персоналу.
Для визначення якісної потреби в персоналі використовують різні підходи. Серед них можна виділити наступні: професійно кваліфікаційний поділ робіт; аналіз положень про відділи, посадові інструкції і опис робочих місць; штатний розклад; аналіз документації, що визначає професійно - кваліфікаційний склад виконавців для виконання конкретних видів робіт
Методи визначення кількісної потреби організації в кадрах.Л
Кількісна потреба в кадрах- це перелік посад, які необхідно заповнити працівниками, які будуть відповідати цим посадам.
Чисельність працівників визначається виходячи з норми управління, встановленої в орг.-ції. Норма управл-к-сть працівників, яка має підпорядковуватись одному керівнику(7-10) Заступників 4-5. На нижчих рівнях норма управл.більша.К-сть управл.рівнів не перев..3-4. Якщо більше-треба робити відокремлені підрозділи. Треба слідкувати, щоб співвідношу.керівників і виконавців в орг.-ції не перевищ.15-20%,а основна ЗП керів.була вища ніж у вик. Надмірна к-сть кер.усклад.управління.(рішення приймаються і узгодж.довго, орг.-ція стає бюрократ. ,неефективною на ринку.
Визначення потреби в чисельності персоналу складається з трьох моментів: вибору методу розрахунку чисельності співробітників; визначення вихідних даних для проведення розрахунку й виконання самого розрахунку кількісної потреби в працівниках.
При виборі методів розрахунку чисельності робітників до уваги приймають характер професії та особливості виконуваної роботи. Так, на основі відомостей про тривалість технологічного процесу можна розрахувати чисельність робітників таких категорій як відрядники й почасовики.
Серед методів розрахунку чисельності персоналу загальне визнання отримав метод за нормами обслуговування. Цей метод використовується для розрахунку чисельності працівників як фізичної, так і розумової праці.
Розрахунок чисельності працівників тут поставлений в залежність від кількості об’єктів, що обслуговуються (верстатів, механізмів, одиниць обладнання), або числа працівників, яких обслуговують.
При розрахунку чисельності персоналу організації використовується також метод розрахунку за робочими місцями та нормативами чисельності. Цей метод розглядається як окремий випадок використання методу норм обслуговування, оскільки потрібна чисельність працівників встановлюється за числом робочих місць, а нормативи чисельності за нормами обслуговування. Чисельність робітників за робочими місцями визначається також через залежність відповідних показників.
Структура організації, її роль в системі управління персоналом. Врахування норми керованості в процесі формування структури організації. Умови та порядок створення нових посад. М
Організаційна структура-це поведінкова система, це люди та їх групи, постійно вступають у різні взаємини для вирішення спільних завдань.
Основні правила створення організаційної структури управління: 1. Організаційна структура повинна бути гранично проста, ніж вона простіше, тим легше персоналові її зрозуміти; 2. Схема організаційної структури повинна бути доступному для огляду; 3. Кожен працівник повинен мати посадову інструкцію; 4. Інформаційні канали повинні забезпечити передачу інформації як в прямому напрямку (передача управлінських рішень), так і в зворотному (контроль виконання); 5. Лінії підпорядкованості та відповідальності повинні бути чіткими, необхідно уникати подвійного підпорядкування; 6. Координацію всієї діяльності здійснює вище керівництво на рівні заступників керівників фірми; 7. Остаточні, глобальні рішення приймаються на рівні керівників організації з урахуванням можливостей і перспектив її розвитку; 8. Функції лінійного керівництва і функціональних підрозділів повинні бути розмежовані.
Норма керованості — коло повноважень менеджера, що називається також сферою контролю.
Під нормою керованості (сферою контролю) розуміється те число підлеглих, якими може ефективно управляти один керівник. Традиційно вважається, що один керівник може управляти 5-7 чоловіками. Однак проблема норми керованості не настільки проста. В сучасний період розвитку менеджмента все більше організацій (фірм, корпорацій) збільшують норми керованості: 10-12 чоловік підкоряються одному керівнику. Це пов'язане зі спрощеннями лінійної структури або з переходом на нові, адаптивні структури. Від того, скільки знаходиться в підпорядкуванні, залежить побудова структури - кількість рівнів. Чим менше норма контролю, тим більше повинно бути рівнів в цій структурі. Можна припустити, що низька норма контролю сприяє більш ефективній роботі працівників, що служать в такій структурі. Але вона вимагає більшого числа керівників і виявляється більш дорогою. Норма контролю знаходиться в прямому співвідношенні з освітнім і інтелектуальним потенціалом співробітників. Чим він вище, тим менш вимагається контроль.
На вибір тієї або іншої норми керованості впливають також складність або однотипність задач ,що вирішуються, ступінь значимості цих задач, фізичний стан людини, стиль менеджмента в організації і т.д..