![](/user_photo/70219_lTFOd.jpg)
- •Сутність менеджменту персоналу, його специфіка. Д
- •Персонал, його роль в діяльності організації. Функціональна структура персоналу.З
- •Основні якісні характеристики персоналу, їх вплив на діяльність організації.К
- •Сутність стратегічного управління персоналом, порядок його здійснення. Л
- •Нормативно-правова база управління персоналом в організації. М
- •Кадрова документація підприємства, вимоги до її ведення. Р
- •Розподіл ролей між лінійними керівниками та службою персоналу у вирішенні завдань управління персоналом. Роль вищого керівництва організації в системі кадрового менеджменту.Ш
- •Основні причини та типи конфліктів в організації, методи їх вирішення. Специфіка вирішення конфліктів між підлеглими та керівником. Д
- •Управління неформальним групами в організації та формування позитивного соціально-психологічного клімату. З
- •Методи визначення якісної потреби організації в кадрах. К
- •Методи визначення кількісної потреби організації в кадрах.Л
- •Структура організації, її роль в системі управління персоналом. Врахування норми керованості в процесі формування структури організації. Умови та порядок створення нових посад. М
- •Японська система кадрового забезпечення. Особливості заповнення посад із внутрішніх джерел. Р
- •Американська система кадрового забезпечення. Особливості заповнення посад із зовнішніх джерел.Ш
- •Система кадрового забезпечення в Україні.Д
- •Методи відбору персоналу та форми найму персоналу. Процедура проведення співбесіди.З
- •Посередники ринку праці, їх особливості. Ефективність діяльності посередників різних типів в Україні та світі.К
- •Професійне навчання та розвиток персоналу. Використання наставників.Л
- •Планування трудової кар'єри персоналу. М
- •Поняття, види та фактори руху персоналу. Ротація. Плинність кадрів, методи її зниження.Р
- •Ефективність управління персоналом організації: сутність та показники.Ш
- •Методи та критерії оцінки персоналу. Продуктивність праці. Д
- •Атестація персоналу. З
- •Влада та вплив в системі кадрового менеджменту. К
- •Умови праці в організації, їх роль в системі кадрового менеджменту. Л
- •Місце мотивації персоналу в системі кадрового менеджменту. М
- •Поняття компенсації, її зв'язок із заробітною платою. Основні системи оплати праці в організації. Умови підвищення заробітної плати персоналу. Р
- •Преміювання персоналу: роль в системі кадрового менеджменту, порядок проведення, основні вимоги.Ш
- •Сутність колективу, його вплив на трудову поведінку персоналу.Д
- •Основні характеристики колективу, їх вплив на управління ним. Соціометрія.З
- •Основні ролі працівників в колективі, їх взаємодія.К
- •Виробнича та соціальна поведінка персоналу, методи її прогнозування та впливу на неї.Л
- •Адаптація персоналу до роботи на нових посадах. Випробувальний термін.М
- •Управління стресом в системі кадрового менеджменту.Р
- •Стадії життєвого циклу організації, та їх вплив на управлінські відносини в ній. Бюрократизація управління та засоби її зниження.Ш
- •Організація ефективної комунікації та координації персоналу в організації.Д
- •Зовнішні джерела кадрового забезпечення. Посередники ринку праці в Україні, їх роль у кадровому забезпеченні організації.З
- •Система підготовки кадрів в Україні: стан та перспективи розвитку.К
- •Корпоративна культура в системі управління персоналом організації.Л
- •Порядок звільнення персоналу. Законодавчі вимоги щодо звільнення персоналу.М
- •Внутрішні джерела кадрового забезпечення. Формування та використання кадрового резерву.Р
- •Ресурсне забезпечення управління персоналом. Ш
- •Стиль керівництва, його роль в системі управління персоналом. Види стилів керівництва, їх недоліки та переваги. Зрілість персоналу, її вплив на вибір стилю керівництва.Д
- •Управління персоналом в системі мережевого маркетингу.З
- •Особливості управління персоналом в системі державного управління. Законодавчі вимоги до держслужбовців.К
- •Особливості управління персоналом в сфері послуг.Л
- •Особливості управління персоналом в транснаціональних корпораціях.М
- •Особливості управлінської праці. Вимоги до керівників. Оцінка керівників та визначення їх винагороди. Р
- •Механізм функціонування ринку праці. Особливості встановлення ринкової ціни праці. Локаут.Ш
- •Аутстаффінг: сутність, призначення, особливості проведення. Д
- •Управління кадровим забезпеченням організації в умовах реструктуризації та аутсорсингу.З
- •Роль профспілок в управлінні персоналом організації. Концепція соціального партнерства. Колективний договір.К
- •Етика ділових та службових стосунків, її роль в управлінні персоналом організації. Справедливість керівників, її роль в системі управління персоналом та методи досягнення.Л
- •Мотивація та демотивація персоналу, її взаємозв’язок із кадровим забезпеченням організації.М
- •Трудове законодавство України: склад, основні вимоги. Р
- •Контроль в системі управління персоналом, складності його проведення.Ш
Планування трудової кар'єри персоналу. М
Управління кар'єрою персоналу – це комплекс заходів, що здійснюються кадровою службою підприємства, з планування, організації, мотивації і контролю службового зростання персоналу, виходячи з його цілей, потреб, можливостей, здібностей та схильностей, а також виходячи із цілей, потреб, можливостей і соціально-економічних умов підприємства.
Управління кар'єрою полягає в тому, що, починаючи з моменту прийняття працівника у підприємство, і, закінчуючи передбачуваним його звільненням з роботи, необхідно організувати планомірне горизонтальне і вертикальне просування по системі посад або робочих місць.
Працівник повинен знати не тільки свої перспективи на короткостроковий і довгостроковий період, але і те, яких показників він повинен досягти, щоб розраховувати на просування по службі.
Плануванням кар'єри у підприємстві можуть займатися менеджер з персоналу, сам працівник, його безпосередній керівник (лінійний менеджер).
Планування кар'єри забезпечує: • взаємозв'язок цілей підприємства і працівників; • урахування і ув'язування їхніх потреб; • вивчення і оцінку потенціалу просування працівників; визначення його критеріїв; • ознайомлення працівників з реальними перспективами їхнього зростання і умовами, що дозволять їм досягти бажаного і уникнути "кар'єрних тупиків".
Процес планування індивідуальної кар'єри починається з виявлення працівниками своїх потреб і інтересів (бажаної посади, рівня доходів і т.п.) і потенційних можливостей, на основі чого з урахуванням перспектив підприємства і об'єктивних особистих даних формулюються основні цілі кар'єри. Потім самостійно або за допомогою керівника і при консультації менеджера з персоналу визначаються варіанти просування за службою як у підприємстві, так і за його межами та необхідні для цього міри.
Планування кар'єри повинно бути пов'язане з мотивацією просування за службою і бути довгостроковою програмою переміщення по горизонталі і вертикалі. В результаті у працівників має місце велика задоволеність працею, бачення перспектив; можливість планувати інші аспекти власного життя, цілеспрямовано підвищувати кваліфікацію і готуватися до майбутньої роботи. Працівники, пов'язуючи життя з підприємством, стають більш лояльними до нього, зацікавленими в продуктивній і якісній праці.
Засобами реалізації плану кар'єри є: успішна робота за посадою; професійний і індивідуальний розвиток; навчання; ефективне співробітництво з керівником; формування іміджу у підприємстві. Усе це дозволяє успішно пройти через ряд послідовних посад і домогтися бажаного, здійснивши тим самим розвиток кар'єри.
Поняття, види та фактори руху персоналу. Ротація. Плинність кадрів, методи її зниження.Р
Рух персоналу залежить від мобільності працівників.
Мобільність — це здатність і готовність працівників до професійних і територіальних переміщень. Професійна мобільність передбачає готовність працівника у разі необхідності змінити місце роботи і навіть освоїти нову для себе професію. На рівні підприємства розрізняємо внутрішню і зовнішню мобільність.
Внутрішня мобільність характеризується рухом персоналу всередині підприємства (ротацією кадрів, внутрішнім набором на керівні посади, взаємозамінністю працівників у трудовому процесі тощо) і є, безумовно, позитивним процесом, оскільки полегшує пристосування підприємства до змінних умов ринкової конкуренції.
Зовнішня мобільність означає рух персоналу між даним підприємством та зовнішнім ринком праці. Певною мірою вона необхідна й позитивна, оскільки забезпечує поповнення організації новими працівниками з прогресивними ідеями та новітніми знаннями, а також працевлаштування працівників, що поривають трудові зв'язки з даним підприємством. Однак надто висока зовнішня мобільність (що виражається показниками обороту і плинності кадрів) майже напевно є результатом прорахунків у кадровій роботі підприємства і завдає йому неабияких збитків.
Ротація – означає процес переміщення працівників з певними проф-но-квал-ціними здібностями через певний термін на інші робочі місця чи посади. Ротація в значній мірі сприяє еф-ому викор-ю персоналу. Справа в тому, що ефект віддачі трудового ресурсу (працівника) з часом знижується в умовах коли останній, постійно тривалий час працює на одному й тому ж робочому місці і функц-ними обов’язками.
Пл́инність кáдрів — рух кадрів в організації, який обумовлений незадоволеністю працівників якими-небудь елементами виробничої ситуації або незадоволеністю власника (адміністрації) виробничою поведінкою працівника. Плинність кадрів характеризується коефіцієнтом плинності кадрів, який визначається як співвідношення чисельності чи кількості працівників, звільнених за прогули та інші порушення трудової дисципліни і за власним бажанням до середньоспискової чисельності працівників.
Найбільш поширені причини звільнень працівників умовно поділяються на три основні групи: а) пов'язані з сімейно-побутовими обставинами; б) з незадоволеністю працівників умовами праці та побуту; в) з порушеннями трудової дисципліни.
Причини звільнення, обумовлені незадоволеністю, тісно пов'язані з факторами плинності, під якими розуміються умови праці та побуту працівників (зміст і організація праці, система матеріального і морального стимулювання, організація виробництва та управління, взаємини в колективі, система професійного зростання, забезпеченість житлом, санітарно - гігієнічні умови праці і т. д.). Мотиви звільнення є відбиттям його причин у свідомості працівників, які встановлюються в процесі бесіди з тими, хто звільнюється.
Залежно від характеру причин плинності заходи щодо її зниження можуть бути: — техніко-економічні (поліпшення умов праці, вдосконалення системи матеріального стимулювання і нормування праці, управління й організації виробництва, підвищення рівня механізації й автоматизації робіт, розвиток нових форм організації праці й т. ін.); організаційні (удосконалювання процедур прийому й звільнення працівників, системи професійного просування, робота з молоддю і т. ін.); виховні (формування в працівників відповідального ставлення до праці, свідомої дисципліни, культури поведінки тощо); соціально-психологічні (удосконалювання стилю і методів керівництва, взаємовідносин у колективі, системи морального заохочення й т. ін.); культурно-побутові (поліпшення побутового обслуговування й громадського харчування працівників, культурно-масової і спортивної роботи, поліпшення забезпеченості житлом, дитячими закладами, базами і будинками відпочинку тощо).