![](/user_photo/70219_lTFOd.jpg)
- •Сутність менеджменту персоналу, його специфіка. Д
- •Персонал, його роль в діяльності організації. Функціональна структура персоналу.З
- •Основні якісні характеристики персоналу, їх вплив на діяльність організації.К
- •Сутність стратегічного управління персоналом, порядок його здійснення. Л
- •Нормативно-правова база управління персоналом в організації. М
- •Кадрова документація підприємства, вимоги до її ведення. Р
- •Розподіл ролей між лінійними керівниками та службою персоналу у вирішенні завдань управління персоналом. Роль вищого керівництва організації в системі кадрового менеджменту.Ш
- •Основні причини та типи конфліктів в організації, методи їх вирішення. Специфіка вирішення конфліктів між підлеглими та керівником. Д
- •Управління неформальним групами в організації та формування позитивного соціально-психологічного клімату. З
- •Методи визначення якісної потреби організації в кадрах. К
- •Методи визначення кількісної потреби організації в кадрах.Л
- •Структура організації, її роль в системі управління персоналом. Врахування норми керованості в процесі формування структури організації. Умови та порядок створення нових посад. М
- •Японська система кадрового забезпечення. Особливості заповнення посад із внутрішніх джерел. Р
- •Американська система кадрового забезпечення. Особливості заповнення посад із зовнішніх джерел.Ш
- •Система кадрового забезпечення в Україні.Д
- •Методи відбору персоналу та форми найму персоналу. Процедура проведення співбесіди.З
- •Посередники ринку праці, їх особливості. Ефективність діяльності посередників різних типів в Україні та світі.К
- •Професійне навчання та розвиток персоналу. Використання наставників.Л
- •Планування трудової кар'єри персоналу. М
- •Поняття, види та фактори руху персоналу. Ротація. Плинність кадрів, методи її зниження.Р
- •Ефективність управління персоналом організації: сутність та показники.Ш
- •Методи та критерії оцінки персоналу. Продуктивність праці. Д
- •Атестація персоналу. З
- •Влада та вплив в системі кадрового менеджменту. К
- •Умови праці в організації, їх роль в системі кадрового менеджменту. Л
- •Місце мотивації персоналу в системі кадрового менеджменту. М
- •Поняття компенсації, її зв'язок із заробітною платою. Основні системи оплати праці в організації. Умови підвищення заробітної плати персоналу. Р
- •Преміювання персоналу: роль в системі кадрового менеджменту, порядок проведення, основні вимоги.Ш
- •Сутність колективу, його вплив на трудову поведінку персоналу.Д
- •Основні характеристики колективу, їх вплив на управління ним. Соціометрія.З
- •Основні ролі працівників в колективі, їх взаємодія.К
- •Виробнича та соціальна поведінка персоналу, методи її прогнозування та впливу на неї.Л
- •Адаптація персоналу до роботи на нових посадах. Випробувальний термін.М
- •Управління стресом в системі кадрового менеджменту.Р
- •Стадії життєвого циклу організації, та їх вплив на управлінські відносини в ній. Бюрократизація управління та засоби її зниження.Ш
- •Організація ефективної комунікації та координації персоналу в організації.Д
- •Зовнішні джерела кадрового забезпечення. Посередники ринку праці в Україні, їх роль у кадровому забезпеченні організації.З
- •Система підготовки кадрів в Україні: стан та перспективи розвитку.К
- •Корпоративна культура в системі управління персоналом організації.Л
- •Порядок звільнення персоналу. Законодавчі вимоги щодо звільнення персоналу.М
- •Внутрішні джерела кадрового забезпечення. Формування та використання кадрового резерву.Р
- •Ресурсне забезпечення управління персоналом. Ш
- •Стиль керівництва, його роль в системі управління персоналом. Види стилів керівництва, їх недоліки та переваги. Зрілість персоналу, її вплив на вибір стилю керівництва.Д
- •Управління персоналом в системі мережевого маркетингу.З
- •Особливості управління персоналом в системі державного управління. Законодавчі вимоги до держслужбовців.К
- •Особливості управління персоналом в сфері послуг.Л
- •Особливості управління персоналом в транснаціональних корпораціях.М
- •Особливості управлінської праці. Вимоги до керівників. Оцінка керівників та визначення їх винагороди. Р
- •Механізм функціонування ринку праці. Особливості встановлення ринкової ціни праці. Локаут.Ш
- •Аутстаффінг: сутність, призначення, особливості проведення. Д
- •Управління кадровим забезпеченням організації в умовах реструктуризації та аутсорсингу.З
- •Роль профспілок в управлінні персоналом організації. Концепція соціального партнерства. Колективний договір.К
- •Етика ділових та службових стосунків, її роль в управлінні персоналом організації. Справедливість керівників, її роль в системі управління персоналом та методи досягнення.Л
- •Мотивація та демотивація персоналу, її взаємозв’язок із кадровим забезпеченням організації.М
- •Трудове законодавство України: склад, основні вимоги. Р
- •Контроль в системі управління персоналом, складності його проведення.Ш
Преміювання персоналу: роль в системі кадрового менеджменту, порядок проведення, основні вимоги.Ш
Використання преміальної форми доповнює погодинну і відрядну форми. Умовами отримання премії є виконання працівником попередньо встановлених критеріїв, які повинні бути вимірюваними і контрольованими. Премія є змінним складником винагородження, вона не завжди може бути нарахована. Нарахування премії стосується всіх груп працівників. Виплачують її з фонду оплати праці або з прибутку організації.
Мета застосування премії - зміцнення позитивної мотивації працівників до досягнення конкретних цілей за певний час.
Обов’язковими складовими будь-якої преміальної системи мають бути: - показники та умови преміювання; - визначення розмірів премій та джерел їхньої виплати; - перелік категорій персоналу, які підлягають преміюванню; - визначення періодичності преміювання та порядку виплати премій.
Перша вимога. У преміальній системі, що має обов’язково включати як показники, так і умови преміювання, принципово важливим є розподіл «навантаження» між ними. Загальні засади використання мотиваційного потенціалу умов і показників преміювання є такими. Друга вимога. Необхідно надзвичайно відповідально і зважено підійти до вибору конкретних показників і умов преміювання. Головна вимога полягає в тому, щоб показники і умови преміювання, по-перше, відповідали завданням, що стоять перед колективом та конкретним виконавцем, а по-друге, реально залежали від трудових зусиль певного колективу або певного працівника. Третя вимога. Важливо, щоб кількість показників і умов преміювання була обмеженою. Дослідження з інженерної психології довели, що оптимальна кількість логічних умов для діяльності людини не повинна перевищувати чотирьох. Четверта вимога. Принципово важливо, щоб показники і умови преміювання, які закладаються в преміальну систему, не суперечили один одному, тобто, щоб мотиваційний вплив одних не спричиняв погіршання інших. П’ята вимога. Для того щоб показники й умови преміювання справляли стимулювальний вплив на поведінку персоналу підрозділу (окремих виконавців) і відповідали завданням їхньої діяльності, необхідно визначити базу, вихідну величину та передбачити «технологію» визначення фактичного рівня показників і умов, що дають підставу для сплати винагороди. Шоста вимога. Необхідно передбачити обґрунтування розміру премії, тобто забезпечити відповідність розміру заохочення величині трудового внеску колективу чи працівника.
Сутність колективу, його вплив на трудову поведінку персоналу.Д
Поняття колектив (від лат. collectivus — збірний) вживається для позначення соціальної спільності людей, об'єднаних спільною діяльністю на основі чинних соціально-економічних відносин, єдністю цілей та інтересів, взаємною відповідальністю, відносинами товариськості і взаємодопомоги, організованих і забезпечених органами управління та самоврядування.
Ознаками колективу є: - спільна мета. Вона може формуватися внаслідок взаємного впливу індивідуальних цілей членів групи або визначатися зовні, відповідно до місії організації, але завжди буде спільною, єдиною для всіх, а не просто подібною. Тому, наприклад, пасажирів літака не можна назвати колективом, хоча кожен із них має подібну мету – добратися то місця призначення; - психологічне визнання членами групи один одного і ототожнення себе з нею. В основі цього лежать спільні інтереси, ідеали, принципи, подібність характерів тощо. Варто зауважити, що ця ознака більше притаманна неформальним групам, ніж формальним; - практична взаємодія людей в процесі досягнення спільної мети. В результаті такої взаємодії потенціал колективу стає істотно більшим суми потенціалів його членів (проявляється так званий синергічний ефект). Це досягається завдяки підсиленню інтелектуальних можливостей членів групи; підвищенню продуктивності їхньої праці внаслідок раціонального розподілу робіт, кооперації тощо; - постійність взаємодії протягом всього часу існування колективу, хоча не обов'язково безпосередньо всіх його членів зі всіма. Внаслідок цього і стає можливим їхній вплив один на одного, який веде до формування спільних цілей та інтересів.