54. Мотивація та демотивація персоналу, її взаємозв’язок із кадровим забезпеченням організації.М

Вся д-ність людини обумовлена реально існуючими потребами. Люди намагаються або чогось досягти, або ж чогось уникнути. В вузькому сенсі слова, мотивована д-ність – це вільні, обумовлені внутр-німи спонуками дії людини, спрямовані на досягнення своїх цілей, реалізацію своїх інтересів. В мотивованій д-ності роб-к сам визначає міру своїх дій в зал. від внутр-ніх спонук та умов зов-ньої середи.

Мотивація праці – це намагання працівника задовольнити свої потреби (отримати певні блага) шляхом трудової д-ності. В стр-ру мотиву праці входять: потреба, яку хоче задовольнити працівник; благо, що здатне задовольнити цю потребу; трудову дію, необхідну для отримання блага; ціна – витрати матер-ного та морального характеру, пов’язані зі здійсненням трудової дії.

Мотив праці формується лише тоді, коли трудова д-ність є якщо не єдиною, то основною умовою отримання блага. Якщо ж критерієм в розподільчих відносинах слугують статусні відмінності, стаж роботи, приналежність до певної соціальної групи, то формуються мотиви службового просування, отримання розряду, ступеню, закріплення за робочим місцем і т.д., що не обов’язково передбачають трудову активність працівника, оскільки можуть досягатись за допомогою інших видів д-ності.

Мотивація праці – важливий фактор рез-тивності праці, і в цій якості він складає основу трудового потенціалу працівника, тобто усієї сукупності властивостей , що впливають на вир-чу д-ність. Трудовий потенціал складається з психофізіологічного потенціалу (здібності та схильності людини, стан його здоров’я, тип нервової с-ми) та особистого (мотиваційного) потенціалу. Мотиваційний потенціал відіграє роль пускового механізму, що визначає, які здібності та в якій мірі працівник буде розвивати та викор-вати в процесі трудової д-ності.

Отже, зв’язок мотивації та рез-тів праці опосередкована природними здібностями та набутими навичками, але саме мотивація є джерелом трудової д-ності особистості.

На сьогоднішній день у сфері управління персоналом всередині компанії дуже гостро стоїть проблема демотивації.

Звертаючись в рекрутингову компанію, роботодавець усвідомлено виділяє з бюджету кошти на підбір потрібного фахівця. При цьому не замислюється чому знайдений співробітник, пропрацювавши від декількох годин (в деяких випадках) до декількох тижнів, залишає компанію.

Причини де мотивації: - відсутність засобів адаптації новоприбулого співробітника -Неможливість роботодавцем здійснити технічну підтримку, тобто обмежені можливості технічної бази. - Відсутність визнання досягнень і результатів з боку керівництва - Відсутність відчуття досягнення, не видно результатів, немає особистого і професійного зростання. - Відсутність почуття причетності до компанії - Ігнорування ідей і ініціативи - Невикористання будь-яких навичок співробітника, які він сам цінує - Низька з/п

55. Трудове законодавство України: склад, основні вимоги. Р

Кодекс законів про працю України та його значення в менеджменті персоналу.

Кодекс законів про працю У визначає правові гарантії і засади здійснення права громадянами розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючі зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного в-ва, поєднання на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо сус-ва в першу життєву потребу пра-цездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Кодекс законів про працю У складається з 18 глав. Він включає загальні положення, колективний договір, трудовий договір, робочий час, час відпочинку, нормування праці, оплата праці, гарантії і компенсації, трудова дисципліна, охорона праці, праця жінок, молоді; пільги, індивідуальні трудові спори, професійні спілки, державне соціальне страхування, нагляд і контроль за додержанням законодавства.

Значення в МП має найсуттєвіше, тому що є одним з головних законів, які використовуються при управлінні персоналом. Визначає основні умови укладання на п-вах колективних та трудових договорів, визначає регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, забезпечує встановлення тривалості робочого часу та часу відпочинку, встановлює нормативи праці, систему оплати праці, умови найму та звільнення працівників.