Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Vakarchuk_I_O_Kvantova_mehanika_Pidruchnik_B

.pdf
Скачиваний:
10
Добавлен:
26.04.2021
Размер:
4.52 Mб
Скачать

Перейдемо до визначення поняття оператора. Оператором ˆ

називають рецепт, за яким за заданою ункцi¹ю

f

iíøó óíêöiþ

 

ψ(x) çíàõ äÿòü

ϕ(x):

 

 

ˆ

середнiх значень

ко рдинатиЯкбуло показано ранiше,ϕ(x) =äëÿfψ(обчисленняx).

ëüîâîþ óíêöi¹þx та iмпульсу p частинки в станi, що опису¹ться хви-

величиниp ,

 

hpi, i âçагалi, замiсть середн¹позначення iзично¨

 

 

ψ(x), необхiдно викона

такi операцi¨:

 

 

 

hxi = Z

ψ (x)xψ(x)dx,

 

 

äå ñèìâ ëîì

 

hpi = Z

ψ (x)pψˆ (x)dx,

pˆ − ~d/dx

льсуДом

 

 

 

опишемови осьпозначенопропоначення:операцiюзамiстьдиеренцiюваннясередн¹ значення=

iìïó-.

операцiю усередненняf , пишемо hâfñòàíii. З iншого бо

у, введемо атематичну

приклад,q сукупнiстьмивжемалиçìiííèõ, на яких задана хвильова ункцiя. На

дужками

 

 

ψ, ÿêó

êîæ

÷èìо кутовими

або рискою

 

h. . . = Z

ψ (q)(. . .)ψ(q)dq

 

å

 

(. . .) = Z

ψ (q)(. . .)ψ(q)dq,

 

тавиться у вiдпо iднiсть оператор цi¹¨ величиниA у квантовiй механiцi

ñередн¹ знàчення в анi

ˆ

A àêèé, ùî ¨¨

ψ(q) äîðiâíþ¹:

конуватисьЗiставленнязквантово¨урахуваннямпринципами102 hA = Z

ψ (q)Aψ(q)dq.

анiПостулвiдповiднот. Кожнiйнаоператорiвпросторахψiçè÷íié(x), Cкоорд(pâåë) èчинiнатамплiтудиабоiмпульсiвймовiрностей,. з -

ˆ

механiки:тихз умов,iзичнимиякi накладаютьсявеличинами посновнимивинно ви-

1.

2

.

Принципхвильовихсуперпозицi¨ункцiй вимага¹ лiнiйностi всiх рiвнянь для

ратори iзичних величинψ(q), щобуливсвоюлiнiйнимичергу вимага¹,операторами:щоб опе-

ˆ

ˆ

 

операторiв,

ACψ(q) = CAψ(q),

C = const

ˆ

записi

ˆ

ˆ

A[ψ1(q) + ψ2(q)] = Aψ1

(q) + Aψ2(q).

 

òатiзначенняережувальнi¹дiйсними:якихотримуютьвеличинидiйснiякi.ˆхпредвимiчис-

ставляютьларюютьФiзичнi.Цеуознача¹,величинидослiдах,iзичнiщоувеличини,середнiцерезульспос

 

 

або в математичному

hAˆ = hAˆi ,

Z

 

Z

 

рiвнiстьтранспонований¹частковимˆстосовновипадкомдозагальногоˆ

спiввiдношення.

УведемоЦя

ψ (q)Aψ(q)dq = ψ(q)A ψ (q)dq.

˜

ˆ ˆ

A операт р A такий, що

Порiвнюючи з попередньоюˆ

 

˜

 

 

 

 

ðiâíiñòþ, ìà¹ìîˆ

 

 

 

 

 

Z ψ1 (q)Aψ2(q)dq =

Z ψ2(q)Aψ1 (q)dq.

 

Уведемо

 

 

˜

 

 

 

 

 

 

 

ˆоператораˆ

 

 

 

 

 

поняття спряженогоA = A .

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ+

äî

ˆ

 

 

 

 

 

 

A

 

A,

 

 

 

 

+

˜

 

 

 

 

або в iнте ральнiй ормi:

 

ˆ

ˆ

 

 

 

 

 

A = A ,

 

 

 

 

Отже, внаслiдок дiйсностiˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

спостережувальнихˆ

величин,

 

Z ψ1 (q)Aψ2(q)dq = Z

ψ2(q) A ψ1(q)

 

dq.

 

 

 

ˆ

ˆ+

 

 

 

 

 

 

 

A = A .

 

 

 

 

ìà¹ìî

103

Операт ри, що задовольняють цю умову, називають

 

ими, або ермiтовими. В iнте ральнiй ормi умова самоспряже-

íостi може бути записана у виглядi:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

еренцiюванняозгляньмодекiлькˆ транспонованийприкл дiв. Отже,ˆнехай задано оператор

äè

Z ψ1 (q)Aψ2

(q)dq =

Z ψ2(q)

1(q)

dq.

 

Знайдiмо спочатку

 

, знайти

+.оператор. М ¹мо

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

A = d/dx

 

 

 

A

 

 

 

Z

 

d

 

 

 

iнте ру¹мо частинàìè

o

ϕ1(x)

 

 

 

n

 

 

 

 

 

ϕ2(x)dx =

 

 

 

 

dx

ϕ2(x) dx ϕ1(x)dx.

деннiницяхПрипуска¹ться,виразуобластiдляiнтещо

 

=

Z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

оператораруваннявнесоквiддорiвню¹iмпульсу)добуткунулевi.хвиОтже,ëüî(яквихце булоункцiйпринавивегра-

 

 

 

 

g

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

= −

dx

,

 

 

 

 

 

 

d

+

 

 

d

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g

 

 

 

 

 

тором:Таким чином, оператîð äè åðåíöiювання

не ¹ ермiтовим опера-

 

 

dx

=

dx = −dx .

 

 

 

пульсуНаступний приклад dx

 

6=idx .

 

оператор iм-

 

 

 

 

d

+

 

d

 

 

 

 

 

 

 

îïåратор ìïульсу. Задано

 

 

знайтиМа¹моспряжений оператор.= −i~

d

 

 

 

 

,

 

 

 

dx

 

 

 

 

g

 

d

 

 

 

 

 

 

 

d

 

p˜ˆ = −i~

d

 

 

 

 

 

 

 

 

104

dx

= i~

dx

,

 

 

+ = p˜ˆ

= −i~

dx

;

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

ЦiвинноОтже,операторизгляньмобутиоператордлязадаютьсщеiмпульсуiзично¨акязванiрiвностями:величини¹самоспряженимоператори= p.ˆ. породженняоператором,iзнищенняякiпо-.

 

 

 

 

 

 

 

 

(íàïриклад,

 

 

 

ˆ+

ψN

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

b

= N + 1 ψN +1,

N

= N ψN −1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

деермiтовим:лазерi)нняйОчевидно,операторами,-частинок¹дномуiншими.хвильоваЧастинки,щой.хвильовiтомназиваютьóщонкцiяжописуютьквантовомуункцi¨бозонамитотожнихоператориакимистанiабочастбозехвльовиминок,породження-частинкамищоперебуваункцiяотони.зниДля

щмивютьψN

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

ˆ

 

 

ˆ

ˆ

ˆ

 

 

 

математично¨+, оператор числа частинок

 

 

+

 

¹

ˆ

+

b

6= b

 

 

N

= b

 

b

 

 

 

ˆ

iйнимисампроцесинадспроператорами.мо.Спостережяжточки(якутьениминазоруисуватисьриклад,(ермi.валькваовими)íтоваiвiртувеличининеермiтовимиальнемеханiкоператонапреда-

оператордженнямиставляюце .теорiяВисновокНеспостережувальозглянемоьслiми,знищення.iйлiNЗднактеперихiй=операторiвимиNëi.äi¨îòîíiâ)

 

 

 

 

 

 

1. Сума операторiв:

Наприклад,

ˆ

ˆ

 

ˆ

ˆ

 

 

(A

± B)ψ = Aψ ± Bψ.

 

 

 

ˆ

 

ˆ

 

−i~

d

 

 

à ñóìà

A = x,

B = pˆ =

dx

,

 

(αx + pˆ)ψ = αxψ(x) − i~

dψ(x)

,

 

α = const.

105

 

 

dx

 

2озрiзня¹мо. Добуток. добуток

 

 

ˆ ˆ òà

ˆ ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AB

BA,

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ ˆ

 

 

ˆ ˆ

 

 

 

 

Беручи загалом,ϕ1 = ABψ,

ϕ2 = BAψ.

 

 

ϕ1 6= ϕ2. Наприклад:

 

 

 

 

 

îператорнiй ормi

 

 

 

 

 

xpψˆ (x) = − ~x

 

dψ(x)

 

 

 

 

 

 

dx

,

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

dψ(x)

 

Отже, рiзницяpxψˆ (x) = −i~ dx

{xψ(x)} = − ~ψ(x) − i~x

dx

.

 

i не дорiвню¹ нулевi. {Âxpˆ − pxˆ }ψ(x) = i~ψ(xöå)

можна записати як

озглянемо.Операцiярядспряженняпростих добу куоператорiв.

 

Оператор

 

xpˆ − pxˆ =

~.

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

ˆ

ˆ ˆ

 

ˆ ˆ

 

 

 

 

íèì,àçèâàютьбопереставнимкомутатором[ñïiââiäíîø.A,ÖåéBперетворень:] ≡виразAB −азиваютьямBAоператорiвомутуютьакж комутацiй

ùî

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ i

ˆ

ˆ ˆ

 

 

 

 

 

 

 

A

B. ßê

 

 

 

 

ê

(перестав-

ляються)3[A, B]. = 0, то кажуть, що оп

òóò

ввелиˆ ˆпозначення

 

ˆ

(q)dq = Z

 

˜

 

 

 

ˆ

 

Zìèψ1(q)ABψ2(q)dq =

Z

ψ1(q)Aϕ2

ϕ2(q)Aψ1(q)dq,

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

˜

 

 

ϕ2(q) = Bψ2(q). Уведемо далi ϕ1(q) =

ˆ

(q) i продовжимо рiвнiсть:

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

Z

 

 

 

 

Z

 

Z

 

 

 

 

 

 

 

ˆ ˆ

(q)dq

=

 

ϕ1

(q)ϕ2(q)dq =

ψ1(q)ABψ2

 

 

 

=

Z

ψ2

˜

(q)dq =

106

 

(q)Bϕˆ 1

ˆ

ϕ1(q)Bψ2(q)dq

Z

˜ ˜

ˆ ˆ

ψ2(q)BAψ1(q)dq.

Îòæå, ìà¹ìî

ˆ ˆ

˜ ˜

ˆ ˆ

AB =

BA,

g

або остаточно

 

 

 

ABˆ ˆ

 

 

= Bˆ Aˆ ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ ˆ

+

 

+

 

+

 

 

Якщо оператори ¹ самоспряженими,(AB) = B

Aòî .

 

 

 

 

дермiтовiермiтовимоператори.Дiйсно,неˆçàêˆознамутуютьченняˆ ˆ ìiæñàìîбою,спряженостi,то¨хдобуток

неЯкщобу

 

 

 

 

 

 

+

= BA.

 

 

 

 

 

 

 

(AB)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ ˆ +

ˆ ˆ

 

 

З iншого боку, за означенням(ABспряженостi) = AB. оператора,

 

тобто, щоб

 

 

 

ˆ ˆ

+

 

ˆ

ˆ

 

ˆ ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ +

 

 

 

 

 

 

 

виконувалась перша рiвнiсть, необхiдно:

 

 

 

 

 

 

 

(AB) = B A

 

= BA,

 

 

4

 

 

 

 

 

ˆ ˆ

 

ˆ ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

AB = BA.

 

 

ми Опера. Аí орисимеi(ABòричний−BA)/äîá2, ùîóтокутвоiз множеннений åðìÿiтовимим на . оператора-

 

 

Äëÿ. Сидвохметризованийермiтових операторiвдобуток ермiтовихсиметризованийоператорiвдобуток.

ˆ ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(AB+

 

ˆ ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

BA)/2 ¹ ермiтовим оператором. Справдi,

 

 

 

1

ˆ ˆ ˆ ˆ +

1

ˆ+ ˆ+

 

ˆ+

ˆ+

 

1

ˆ ˆ ˆ ˆ

1 ˆ ˆ

ˆ ˆ

 

2

(A5B+BA) =

2 (B A +A B

 

) =

2

(BA + AB) =

2 (AB + BA).

 

 

 

ˆ ˆ

ˆ ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ, ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A B, òакож ¹ ермiтовим оператором:

 

 

 

 

i

 

 

 

+

 

i

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 (ABˆ ˆ − BAˆ ˆ)

 

= −2 (BAˆ ˆ − ABˆ ˆ) = 2 (ABˆ ˆ − BAˆ ˆ).

107

мiтових6Очевидно:. Зображенняоператорiв.довiльного оператора лiнiйною комбiнацi¹ю ер-

i îòæå,

 

Aˆ = (Aˆ + Aˆ+)/2 + i

Aˆ − Aˆ+ /2i,

äå

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

ˆ

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

A = B + iC,

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

ˆ

ˆ+

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

ˆ+

 

ермiтовi7 операториB = (A +. A )/2,

 

 

 

C = (A

− A )/2i

 

. Оберне ий оператор

 

 

−1 до оператора

ˆ.

За означенням,

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

A

 

ßêùî

 

 

 

AAˆ ˆ−1 = Aˆ−1Aˆ = 1.

 

 

 

 

операторакий

 

 

 

ˆ

 

 

унiтарнимˆ

оператором. Унiтарний

 

 

 

 

 

 

+

 

1

,

 

 

 

 

 

 

 

ма¹операторважливуназиваювластивiсть:A = A

 

 

 

 

 

 

 

Z |Aψˆ (q)|2 dq = Z (Aψˆ (q)) Aψˆ (q) dq

тобто8 вiн збер га¹ н рму хвильово¨ˆ ˆ

óíêöi¨.

 

2

 

 

 

= Z

 

+

Aψ(q) dq = Z

|ψ(q)|

 

 

 

ψ (q)A

dq,

 

Функцiя вiд

îпе атора

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

Ïiä.

óíêöi¹þ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A.

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

лора за степенямиf (A) розумi¹мо розклад ункцi¨ f (x) ó ðÿä Òåé-

x iç çàìiíîþ x

íà

ˆ

 

 

 

A:

 

 

 

f ′′(0)

 

f ′′′(0)

 

Як бачимо,f (Aˆ)öå=означенняf (0) + f (0)вимага¹Aˆ + àíàëiòè÷Aˆ + íîñòi Aˆóíêöi¨+ . . . .

 

 

 

2

 

3

2!

 

3!

 

108

 

 

 

 

f = f (x).

 

Ÿ 9. Власнi ункцi¨

 

 

власнi значення операторiв

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

à ¨õ

 

 

 

 

iнтерпретацiя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

âèìiðþâ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

hA

значесередi лише¹ь багатократA. Êiëüêiñíоюе характеристик¨х дастьоювiдхиленьнамiн виорìiрюванихàöiþ ïðî,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ан яко¨ченяопису¹тьсiзично¨ченнямхвильвелчиниовою ункцi¹юдляде-

 

кванйвономи ¨вимiрю¹мосистеми, стiзична

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

ÿêî¨Íåõ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ψажучи,(q). Ïîñòà

 

 

 

 

 

 

 

 

 

значеннязнами отр ма¹мо? Загалом

 

имоне питання:збiга¹тьсяякесереднiм

A

 

 

 

 

 

 

 

 

У кожному

 

 

 

 

повторенняматимемоˆ

деякi вiдхилення вiд

 

 

 

 

 

 

àêòi

 

hA

 

=

Z

ψ (q)Aψ(q)dq.

 

 

 

 

 

 

 

 

h

 

Ai = 0.

 

 

d

 

 

 

 

вiдхилення

 

 

 

 

розрахункуA вiдвведемоhAi ¹ операторсередн¹квадратичневiдхилення

вiдхилення. Для

éîã

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

hA

 

 

 

 

òàê ùî

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

ˆ

 

 

 

 

 

:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A = A

− hAi,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h d

 

i

Z

Середн¹ квадратичне

 

 

 

:d d

 

 

 

 

 

2

 

d

 

2

 

 

 

Z

 

 

 

 

 

 

 

 

(

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(q)

A Aψ(q)dq.

 

Використа¹моA) =самоспряженiстьψ (q)( A) ψ(qоператора)dq = ψ

 

 

 

h

 

 

 

 

i

 

Z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z

A

 

 

|

 

 

 

d

 

 

 

d

 

 

 

d

 

 

 

 

|

d

 

 

 

 

 

 

 

2

 

=

 

( Aψ(q))(

 

Aψ(q)) dq = d(

Aψ(q))

2

dq.

 

Íà

öåé( виразA)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

можна мати два погля

. Якщо нам вiдомий стан

ψäîðiâíþ¹(личиниq), то ми можемо обчислити середн¹

 

 

 

 

 

 

 

 

 

åiзичнихвiдоiстаниA. Ми також можемо знахоäèти за цi¹ю ормулою

àêi

 

Саме другийнувенехайëевiичин.погдержу¹моляд,дляiвiдповiякихприñтьвимiрюванняхнамнаквадратичнепитання,. якiâiäõèëçíà÷åííÿ

 

Îòæå,

 

 

 

 

ψ(q)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h(d

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або в явному виглядi:

(

 

 

A)2

 

= 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z

Aψ(q)) 2 dq = 0.

 

 

 

 

 

 

109

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскiльки пiд iнте ралом додатна величина, то цю умову можна

записати так:

 

 

 

 

 

 

àáî

 

 

Aψ(q)

= 0,

 

 

 

 

 

d

 

A1, A2, Сукупнiсть.називають. .

þòü âëàñíèми значеннями оператора ˆ

Ó ñòàíi

 

ˆ

ˆ

 

 

 

 

 

(A

− hA )ψ(q) = 0.

 

личини ψ(q), який задовольня¹ це

 

iâíÿ

ня, значення iзично¨ ве-

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

A точно дорiвню¹ сво¹мусередньому значенню hA . Тому

надалi будемо пускати символˆ

 

 

îãî:

 

вiльнихУзагальномузначень випадкуöå(q)ðiâíÿí= Aψ(qÿ).ì๠ðîçâ'ÿçîê íå äëÿ äî

 

 

Aутворювати,лишедля

ïåâíèõ A1, A2, . . . .

неперерв

Сукупнiсймождåякому iнтервалiк. дискретВеличивласнимий яд значень, ак

A1, A2, . . .

 

 

 

 

 

 

значенням нкцi¨

 

 

чином,A вiдповiднi цим власним

ратора

 

ψ1(q),

ψ2(q), . . .

óíêöiÿìè îïå

ˆ.

 

власних значень оператора

ˆ власнi зна-

записатиоператораувиглядi:.Такимü

 

рiвняння

ченняспектромможнаA цього

 

 

 

 

 

íàA

ˆ

n(q) = Anψn(q ,

числаÓ ìèäån .(цекихможвипадкдекiлькбутиах сукупнiстьйтомучисел)одному ж власномуназиваютьзначеннюквантовими

дповiдають

 

власних ункцiй:

ажучи,

An

 

 

 

ìèöåψnäà¹(áóq). ßêùî ñò

аступнийψ(q) 6= ψn(q)

 

дi говорÿть, що це власне значення

ψn1, ψn2,

. . .

ψns. Ò -

Число

 

 

 

 

An ¹ виродж змежнократненимs- .

 

вернякийможíемось.бутитеперй

 

 

 

 

 

 

вироПджs

 

 

добезмежним,вимiрюваннятобтоiзично¨ма¹мовеличиниá

 

íi

 

 

 

 

 

 

 

повертA ст

 

,

íå çáiãà¹òüñ

власними ункцiями оператора

ˆ

ßêáèψ(q)

 

 

 

 

 

 

 

A.

 

 

умови,то кдеможне вимiрювання д вало б

äíå é òåæ

 

ψ(q) = ψn(q)

 

 

 

 

 

 

¹ìî

 

An

 

що вiдповiдьсляотримувати,кжноговимiрювання ми

à-

 

системувимiрюваннязастан

 

 

 

 

 

 

 

110значенняактi

. ßêi? Íà

 

 

 

узагпостулаталi, кто в. к жномурiзнi

 

 

 

чення,

 

хараПостулаттеризу¹тьс. Вимiрюваннясво¨м опернатоператорад слiдiм iзично¨ в личини A, ùî

iç ñóêупностi власних значень

ˆ

 

, . . .

A, дають значåííÿ A1 A2

 

 

ˆ

 

 

Iн ше кажучи, вимiрювання величиниA.

 

 

àêраздаютьiзсукупностiрiзнii,взагалi кажуч , щоразвiншiстанiзна спектромв але

операторiв,кн женму

 

A

ψ(q)

 

 

 

вiдповiдно¨,ьсящоераторiв.координати,¨хнiтiльки!переконатись,хвилявласнiзбiг¨мудеТобтоа¹тьсквантовiйiзично¨Бройлязначенняiмпульсу,яспектрщозiвеличинивласноюмехдаютькiнеæi--

 

атинимиютьмi.вимiрюваньча¹тьсiмпульсузакийзiстоператорамиенеравляюзмiстiй¹. плоскаЛегк

 

 

Ìè

òîðà

 

 

 

Самезначеньвжрезуцимпотенцiально¨оперщознмспостережувальнихвизнаанiй

 

 

тично¨вможлцiливихункцi¹юдовiльному.Оператори

A1, A2

, . . .

 

 

 

 

 

 

óíêöi¹þ

 

 

 

 

 

pr

 

Справдi, дiючи безпосередньо

оператором iмпульсу

 

 

ψp(r) = Cíàexpíå¨ ~ .

 

беручи похiднi за координатами, ма¹мо:

pˆ, тобто

 

також ¹ i

pˆψp(r) = pψp(r).

 

енерЦя i¨:ункцiя

 

 

власною

 

оператора кiнетично¨

 

 

2

p2

 

ïðямкуичомуiмпульсуоскiльки

 

значення енер i¨

не залежить вiд на

 

 

âëàñíåψp(r) =

ψp(r)

 

 

 

2m

2m

 

ження, аджператодномуp, тозначеннюма¹моприклад безмежнократного виро p2/2m âiäïîâiä๠áåçëi÷ óíêöié

ψноюiмпульсудимо,ункцi¨,2(МоПрикладиОператорrð) жливо,ллювикщоякiвонавiдрiзняристзалежщомопевартцяментувуðатьдругþоматортого,чиьсяiмпульсувiдiмпульсу,йогоназващоблишекоординатiзичнихкласзалишити¹.дещоабочнестаромодною,величямкчастинки,¨¨îзнаментууомвжиткучення,векторащокiлькостiнаведеноаледiютьпростiзикiвзаp.сво¹ю.нарухвитзабiсторич2мiн,ëввоьицiовiю-.-

p

111

Соседние файлы в предмете Квантовая химия