- •1. Мета і завдання оздоровчої, і лікувальної фізкультура в школі.
- •2. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями серцево-судинної системи.
- •3. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями хребта і вадами постави
- •Медико-біологічне обґрунтування видів, періодів та етапів лфк в школі.
- •5.Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями та при порушенні обміну речовин.
- •6. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями органів дихання.
- •7. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями і травмами опорно-рухової системи.
- •8. Поняття лфк та реабілітації. Мета, завдання та принципи її застосування в школі.
- •2. Методи дослідження функціонального стану серцево-судинної системи.
- •3.) Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на опорно-руховий апарат спортсменів.
- •1. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему дихання спортсменів.
- •4. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему обміну речовин.
- •1. Особливості тренування спортсменів в умовах низьких і високих температур.
- •2. Тиск як абіотичний фактор. Особливості працездатності спортсменів в умовах середньогір'я.
- •3. Вплив радіаційного забруднення на опорно-рухову систему спортсменів.
- •4. Природні ресурси (водойми, рослинний і тваринний світ, мінерали та ін..) як засоби відновлення працездатності).
- •5. Світло як екологічний чинник. Використання ультрафіолетового випромінювання в спортивній практиці.
- •1. Ланки тіла як важелі і маятники.
- •2. Механічні властивості кісток і суглобів.
- •3. Біомеханічні властивості м'язів:
- •4. Біомеханічні шляхи підвищення витривалості:
- •5. Умови стійкості твердого тіла.
- •6. Будова тіла і рухові можливості.
- •7. Роль сенситивних періодів у житті людини.
- •8. Біомеханіка вправ на поставу, гнучкість, силу.
- •1. Вітаміни с, а, е та їх використання у спортивній практиці.
- •2. Характеристика вітамінів Вх, в2, в6 та їх використання у спортивній практиці.
- •3. Характеристики адреналіну соматропного гормону та похідних тестостерону (роль в спорті).
- •4. Білки, їх характеристика та біологічна роль у різних видах фізичної активності
- •5. Вуглеводи, їх класифікація та біологічна роль. Роль глюкози та глікогену в енергозабезпеченні фізичної активності.
- •6. Характеристика жирів. Біологічне значення нейтральних жирів фосфоліпідів та холестерину.
- •7. Особливості водно-сольового обміну у спортсменів.
- •8. Макроергічні зв'язки. Роль атф та інших макроергічних сполук у енергозабезпеченні рухової активності спортсмена.
- •9. Значення повноцінного білкового харчування в спортивній діяльності.
- •10.Незамінні амінокислоти та їх біологічне значення.
- •1. Серцево-судинна система, характеристика її будови.
- •2. Загальна характеристика будови нервової системи.
- •3. Особливості будови спинного мозку людини.
- •4. Клітина-та тканинна будова організму людини. Розвиток організму людини.
- •5. Кістка як орган. Ріст та розвиток кісток, сполучення кісток. Класифікація сполучень кісток.
- •6. Будова та функціональне значення скелету тулуба.
- •7. Будова м'яза як органа. Морфологічні основи скорочення м'язового волокна.
- •8. Серце. Будова, положення у грудній порожнині, функція.
- •9 .Ендокринні залози, будова, гіпер- та гіпофункції залоз.
- •10. Загальний план будови лімфатичної системи.
- •12.Морфо функціональна характеристика органів чуття.
- •13. Органи травлення, особливості будови та функції.
- •13. Особливості будови органів дихання.
- •14. Характеристика кіл кровообігу.
- •1. Травлення в шлунку людини.
- •2. Умовні та безумовні рефлекси.
- •3.Сенсорні системи. Фізіологічне значення органів чуття в життєдіяльності людини.
- •4. Фізіологія ендокринної системи. Класифікація гормонів.
- •Дихальні об’єми дихальні ємкості легень.
- •Будова і функції шкіри.
- •7. Показники роботи серця.
- •8. Функції і склад крові.
- •9.Ендокринна система людини. Гормони гіпофіза.
- •10.Тиск в артеріальному руслі кровообігу. Методи дослідження.
- •1. Джерела небезпек у побуті. Способи запобігання їх впливу на людину.
- •2. Джерела небезпек у побуті. Способи запобігання їх впливу на людину.
- •3. Аналіз та прогнозування травматизму при заняттях фізичними вправами в навчальних закладах.
- •4. Профілактика професійної захворюваності.
- •1. Перша допомога при відкритих та закритих ушкодженнях
- •2. Перша допомога при загостренні серцево-судинних хвороб.
- •3. Перша допомога при загостренні хвороб органів черевної порожнини.
- •4. Отруєння, перша допомога
- •5. Вікові особливості реанімації при термінальних станах.
- •1. Гігієна харчування спортсменів.
- •2. Фізичний розвиток учнів. Методи оцінки фізичного розвитку
- •3. Гігієнічні оцінка мікрокліматичних умов в спортивному залі
- •4. Гігієнічна оцінка вентиляції та повітряного режиму в спортивному залі.
- •5. Гігієнічна характеристика природного та штучного освітлення спортивних споруд
- •6. Санітарно-гігієнічне обстеження спортивної ділянки школи.
- •7. Визначення основного обміну і добових енерговитрат спортсменів.
- •8. Санітарно-гігієнічне обстеження місць занять легкою атлетикою.
- •9. Гігієнічне забезпечення підготовки спортсменів у вибраному виді спорту (легка атлетика).
- •1. Теоретичні основи валеології сучасного суспільства.
- •2. Поняття про здоров’я. Критерії здоров’я.
- •3. Здоровий спосіб життя як основа довголіття.
- •4. Шкідливі звички та поширення їх серед молоді в сучасному суспільстві.
- •5. Шляхи збереження психічного здоров’я.
- •1. Механізм дії та терапевтичні ефекти масажної терапії. Правила і вимоги до вибору прийомів і технік проведення масажу, послідовність і порядок виконання сеансу.
- •2. Основні прийоми масажу, їх класифікація. Прийоми поглажування і вижимання, техніки і тривалість їх виконання. Фізіологічна дія, показання та оздоровчі ефекти.
- •3. Техніка виконання прийомів розтирання, їх різновиди і тривалість. Фізіологічна дія, показання та оздоровчі ефекти.
- •4. Фізіологічна дія масажу, показання та оздоровчі ефекти масажних прийомів.
- •5. Вимоги до застосування масажних прийомів і техніки їх виконання.
4. Природні ресурси (водойми, рослинний і тваринний світ, мінерали та ін..) як засоби відновлення працездатності).
Стан здоров'я населення сучасної України має тенденцію до погіршення. Це обумовлюється посиленням негативного впливу екологічних, економічних, соціальних та інших факторів, великої кількості стресових ситуацій. Тому з кожним роком зростає кількість людей, що воліють будь-які види туризму й відпочинку, які сприяють відновленню працездатності організму, зміцнює імунну систему і покращує здоров'я людини.
Існуючи різноманітні природні комплекси, заповідники, заказники України мають основну мету - зберегти різні види популяцій тварин і рослин для того, щоб бажаючі могли спостерігати за життям тваринного світу в природних умовах, не перешкоджаючи їм. Тому, останнім часом дуже популярним стає екотуризм, що сприяє ознайомленню із традиційним способом життя, ремеслами, фольклорними традиціями й історичним минулим різноманітних куточків країни. Основними умовами екотуризму є максимальне невтручання в природне середовище; забезпечення збереження природно-культурної спадщини.
Природні ресурси - велика кількість маленьких річок, струмків, озер, різноманітний рослинний і тваринний світ, що оточує нас, особливо у Карпатському і Кримському регіонах та в деяких північних і центральних областях дають людині можливість наблизитися до природи, спостерігання за життям птахів, тварин, рослин дає змогу поповнити організм позитивною енергією, на деякий час відволіктися від роботи і швидкого темпу життя.
Подорожі в заповідники, екологічні маршрути й тропи в недоторкані куточки Карпатських гір, краса яких не залишить байдужим жодного людини є гарним засобом відновлення працездатності людини на тривалий час.
5. Світло як екологічний чинник. Використання ультрафіолетового випромінювання в спортивній практиці.
Ультрафіолетове випромінювання сонця робить багатобічний позитивний вплив на організм: сприяє зміцненню здоров'я, підвищенню працездатності й загартованості організму. В осінньо-зимовий період при значній або повній відсутності природної ультрафіолетової радіації організм спортсмена випробовує «світлове голодування», в основі якого лежать погіршення функціонального стану нервової системи, порушення обмінних процесів, ослаблення імунно-біологічного потенціалу, зниження працездатності. Штучне ультрафіолетове випромінювання спортсменів в осінньо-зимовий період дає змогу уникнути цих проблем.
Однак у спортивній практиці ультрафіолетове опромінення не одержало широкого поширення, тому що довгий час єдиним джерелом ультрафіолетового випромінювання служила ртутно-кварцова лампа, її велика потужність обмежують час опромінення декількома мінутами, вимагають застосування захисних пристосувань і строго індивідуального дозування. Групове опромінення спортсменів цією лампою можна проводити тільки в спеціально обладнаних приміщеннях - фотаріях під спостереженням медичного персоналу.
Як аналог ртутно-кварцовим лампам створені радянськими вченими еритемні люмінесцентні лампи мають довгохвильові ультрафіолетові промені зі значно меншою інтенсивністю. Це дозволяє застосовувати їх безпосередньо в спортивних спорудженнях, створюючи ультрафіолетове опромінення, подібне природному сонячному. Разом із цим ультрафіолетове опромінення спортсменів під час тренувальних занять дозволяє уникати практичних незручностей, пов'язаних з опроміненням у фотаріях.
Опромінення еритемними лампами, застосовуваними на тренувальних заняттях у період ослаблення природної ультрафіолетової радіації, впливає на стан здоров'я й підвищує працездатність спортсменів. Штучні джерела довгохвильової ультрафіолетової радіації (еритемні люмінесцентні лампи типу ЗЛ і ДРВЗД) можуть застосовуватися в спортивних залах при заняттях боротьбою, важкою атлетикою, боксом, гімнастикою, акробатикою й т.ін. При цьому створюється штучний сонячний клімат. Цей спосіб вигідно відрізняється від опромінення у фотаріях фізіологічною дією, простотою й безпекою. При опроміненні спортсмени повинні бути одягнені в легкий спортивний костюм (труси, майки). У тих видах спорту, де неможливо застосовувати еритемні люмінесцентні лампи, опромінення спортсменів варто проводити у фотаріях, обладнаних цими джерелами ультрафіолетової радіації. Ультрафіолетові опромінення спортсменів рекомендується проводити протягом осінньо-зимового й весняного періоду року з урахуванням світло кліматичних особливостей місцевості.
Біомеханіка