- •1. Мета і завдання оздоровчої, і лікувальної фізкультура в школі.
- •2. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями серцево-судинної системи.
- •3. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями хребта і вадами постави
- •Медико-біологічне обґрунтування видів, періодів та етапів лфк в школі.
- •5.Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями та при порушенні обміну речовин.
- •6. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями органів дихання.
- •7. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями і травмами опорно-рухової системи.
- •8. Поняття лфк та реабілітації. Мета, завдання та принципи її застосування в школі.
- •1. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему дихання спортсменів.
- •2. Методи дослідження функціонального стану серцево-судинної системи.
- •3.) Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на опорно-руховий апарат спортсменів.
- •4. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему обміну речовин.
- •1. Особливості тренування спортсменів в умовах низьких і високих температур.
- •2. Тиск як абіотичний фактор. Особливості працездатності спортсменів в умовах середньогір'я.
- •3. Вплив радіаційного забруднення на опорно-рухову систему спортсменів.
- •4. Природні ресурси (водойми, рослинний і тваринний світ, мінерали та ін..) як засоби відновлення працездатності).
- •5. Світло як екологічний чинник. Використання ультрафіолетового випромінювання в спортивній практиці.
- •1. Ланки тіла як важелі і маятники.
- •2. Механічні властивості кісток і суглобів.
- •3. Біомеханічні властивості м'язів:
- •4. Біомеханічні шляхи підвищення витривалості:
- •5. Умови стійкості твердого тіла.
- •6. Будова тіла і рухові можливості.
- •7. Роль сенситивних періодів у житті людини.
- •8. Біомеханіка вправ на поставу, гнучкість, силу.
- •1. Вітаміни с, а, е та їх використання у спортивній практиці.
- •2. Характеристика вітамінів Вх, в2, в6 та їх використання у спортивній практиці.
- •3. Характеристики адреналіну соматропного гормону та похідних тестостерону (роль в спорті).
- •4. Білки, їх характеристика та біологічна роль у різних видах фізичної активності
- •5. Вуглеводи, їх класифікація та біологічна роль. Роль глюкози та глікогену в енергозабезпеченні фізичної активності.
- •6. Характеристика жирів. Біологічне значення нейтральних жирів фосфоліпідів та холестерину.
- •7. Особливості водно-сольового обміну у спортсменів.
- •8. Макроергічні зв'язки. Роль атф та інших макроергічних сполук у енергозабезпеченні рухової активності спортсмена.
- •9. Значення повноцінного білкового харчування в спортивній діяльності.
- •10.Незамінні амінокислоти та їх біологічне значення.
- •1. Серцево-судинна система, характеристика її будови.
- •2. Загальна характеристика будови нервової системи.
- •3. Особливості будови спинного мозку людини.
- •4. Клітина-та тканинна будова організму людини. Розвиток організму людини.
- •5. Кістка як орган. Ріст та розвиток кісток, сполучення кісток. Класифікація сполучень кісток.
- •6. Будова та функціональне значення скелету тулуба.
- •7. Будова м'яза як органа. Морфологічні основи скорочення м'язового волокна.
- •8. Серце. Будова, положення у грудній порожнині, функція.
- •9 .Ендокринні залози, будова, гіпер- та гіпофункції залоз.
- •10. Загальний план будови лімфатичної системи.
- •12.Морфо функціональна характеристика органів чуття.
- •13. Органи травлення, особливості будови та функції.
- •13. Особливості будови органів дихання.
- •14. Характеристика кіл кровообігу.
- •1. Травлення в шлунку людини.
- •2. Умовні та безумовні рефлекси.
- •3.Сенсорні системи. Фізіологічне значення органів чуття в життєдіяльності людини.
- •4. Фізіологія ендокринної системи. Класифікація гормонів.
- •Дихальні об’єми дихальні ємкості легень.
- •Будова і функції шкіри.
- •7. Показники роботи серця.
- •8. Функції і склад крові.
- •9.Ендокринна система людини. Гормони гіпофіза.
- •10.Тиск в артеріальному руслі кровообігу. Методи дослідження.
- •1. Джерела небезпек у побуті. Способи запобігання їх впливу на людину.
- •2. Джерела небезпек у побуті. Способи запобігання їх впливу на людину.
- •3. Аналіз та прогнозування травматизму при заняттях фізичними вправами в навчальних закладах.
- •4. Профілактика професійної захворюваності.
- •1. Перша допомога при відкритих та закритих ушкодженнях
- •2. Перша допомога при загостренні серцево-судинних хвороб.
- •3. Перша допомога при загостренні хвороб органів черевної порожнини.
- •4. Отруєння, перша допомога
- •5. Вікові особливості реанімації при термінальних станах.
- •1. Гігієна харчування спортсменів.
- •2. Фізичний розвиток учнів. Методи оцінки фізичного розвитку
- •3. Гігієнічні оцінка мікрокліматичних умов в спортивному залі
- •4. Гігієнічна оцінка вентиляції та повітряного режиму в спортивному залі.
- •5. Гігієнічна характеристика природного та штучного освітлення спортивних споруд
- •6. Санітарно-гігієнічне обстеження спортивної ділянки школи.
- •7. Визначення основного обміну і добових енерговитрат спортсменів.
- •8. Санітарно-гігієнічне обстеження місць занять легкою атлетикою.
- •9. Гігієнічне забезпечення підготовки спортсменів у вибраному виді спорту (легка атлетика).
- •1. Теоретичні основи валеології сучасного суспільства.
- •2. Поняття про здоров’я. Критерії здоров’я.
- •3. Здоровий спосіб життя як основа довголіття.
- •4. Шкідливі звички та поширення їх серед молоді в сучасному суспільстві.
- •5. Шляхи збереження психічного здоров’я.
- •1. Механізм дії та терапевтичні ефекти масажної терапії. Правила і вимоги до вибору прийомів і технік проведення масажу, послідовність і порядок виконання сеансу.
- •2. Основні прийоми масажу, їх класифікація. Прийоми поглажування і вижимання, техніки і тривалість їх виконання. Фізіологічна дія, показання та оздоровчі ефекти.
- •3. Техніка виконання прийомів розтирання, їх різновиди і тривалість. Фізіологічна дія, показання та оздоровчі ефекти.
- •4. Фізіологічна дія масажу, показання та оздоровчі ефекти масажних прийомів.
- •5. Вимоги до застосування масажних прийомів і техніки їх виконання.
8. Санітарно-гігієнічне обстеження місць занять легкою атлетикою.
Легкоатлетична бігова доріжка влаштовується на рівній горизонтальній поверхні. Внутрішня і зовнішня брівки огороджуються бортами і: заокругленими верхніми краями, які повинні бути вищими поверхні доріжки не більше ніж на 3 см Покриття доріжок повинне мати рівну і неслизьку поверхню і не втрачати своєї несучої здатності при перезволоженні. Місце для стрибків у довжину і потрійного стрибка, складається з доріжки для розгону бруска для відштовхування, місця приземлення і зони безпеки. Брусок для відштовхування (20X122 см): м'яких порід дерева вкопується врівні з поверхнею доріжки. Краї ями зміцнюються дошками, дерном обшиваються м'яким матеріалом, гумовими килимками і виступають на 5 см від землі. Пісок в ямі повинен бути на рівні доріжки розгону. По обидві сторони доріжки розгону і уздовж бічних бортів ями для приземлення повинна знаходитися зона безпеки завширшки не менше 1 м, вільна від сторонніх предметів а уздовж дальнього від бруска борту ями – в 3 м. Місце для стрибків у висоту складається з доріжці розгону, ящика для упору, жердини, місця приземлення і зони безпеки по 2 м уздовж доріжки, за краями ями по 1,5 м. Як місце приземлення використовують губчасту гуму, поролон і інші м'які синтетичні матеріали, укладені шаром на висоту 0,5-0,75 м. Місце для штовхання ядра є кругом з бетону, асфальт? або ґрунтової суміші, дерев'яного сегменту і сектора для приземлення снаряду.
9. Гігієнічне забезпечення підготовки спортсменів у вибраному виді спорту (легка атлетика).
Одяг спортсменів влітку: майка, труси, легкий тренувальний костюм. При значній сонячній інсоляції – світлий головний убір. У вітряну і дощову погоду необхідний тренувальний костюм з вітрозахисної непромокаючоої тканини. В холодну погоду слід надягати теплий тренувальний костюм . При підбор взуття враховує пору року, погоду, вид вправ і поверхню ґрунту. Щоб запобігти потертості при змагання: в ходьбі і бігу на довгі дистанції, необхідний одяг, взуття, які багато разів використовувалися під час тренувальних занять. Харчування легкоатлетів будується з урахуванням загальних гігієнічних положень.
В харчовому раціоні бігунів на короткі і середні дистанції і стрибунів передбачаються наступні добові норми (г на 1 кг маси тіла): білків – 2,4-2,5 жирів-1,7-1,8, вуглеводів – 9,5-10. При цьому добова калорійність раціону – 65-70 ккал на 1 кг ваги їжа повинна бути багатою продуктами, що містять білки, вуглеводи вітамін В, фосфор (м'ясо, риба і т. п.). У відновному періоді після значних тренувальних навантажень елі, застосовувати живильні суміші і продукти підвищеної біологічної цінності. Заняття атлетикою можуть проводитися на місцевості, на відкритих (стадіон, спеціальні майданчики) і критих (легкоатлетичний манеж) спортивних спорудах. При заняттях на місцевості рекомендується вибирати місця в зеленому масиві, розташовані оддалік промислових підприємств і інших об'єктів, що забруднюють повітря. Для бігу, стрибків і бігових вправ вибирають рівні, з еластичним ґрунтом алеї і лісові доріжки. При тренуваннях н різних видах покриттів відбуваються певні зміни в техніці рухів і опорно-руховому апараті спортсменів Тому в процесі підготовки легкоатлетів необхідно здійснювати поступовий перехід з одного покриття н інше. Ще більшу обережність треба дотримувати при зміні умов тренування і переході з асфальтових гра на ґрунтові і назад. При цьому підвищувати навантаження потрібно поступово. В іншому випадку час виникають запалення окістя і хворобливі відчуття в колінних суглобах і суглобах стопи.
10. Гігієнічна оцінка організації навчального процесу в школі передбачає вивчення навчального розпорядку, розкладу занять та організації уроку. Контроль за навчальним розпорядком пов'язаний з визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між ними та змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальному плану. Основними елементами санітарно-гігієнічного нагляду за розкладом занять є визначення відповідності розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня і навчального тижня, стану здоров'я та морфофункціональним можливостям організму дітей і підлітків, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності учнів, вивчення ступеня складності предметів та характеру їх взаєморозташування (наявність здвоєних уроків, розміщення поряд уроків з предметів, подібних за змістом або за видом діяльності, наприклад, рідна мова та іноземна мова, алгебра та геометрія і т.д.). Гігієнічна оцінка організації уроку передбачає дослідження умов його проведення, особливостей подання навчального матеріалу, методики та наочності викладання, ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу, проведення хронометражних спостережень за тривалістю основних структурних елементів уроку (організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, закріплення нового матеріалу та заключна частина). До особливостей гігієнічної оцінки уроку фізичної культури слід віднести проведення хронометражних спостережень за його структурою (ввідна, підготовча, основна (формування рухових навичок і рухлива гра) та заключна частина), визначення загальної та моторної щільності уроку, а також ступеня фізичної підготовленості дітей, побудову фізіологічних кривих фізичного навантаження, використання функціональних проб (ортостатична проба, проба Мартіне-Кушелевського, проба з дозованим м'язовим навантаженням, модифікована проба Летунова тощо), контроль за повітряно-тепловим режимом шкільного середовища.
Валеологія
