4. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему обміну речовин.

Якщо спортсмен систематично займається фізичними вправами, то в його організмі збільшені запаси вуглеводів, що дуже важливо для загальної працездатності (особливо при виконанні тривалої і напруженої м'язової діяльності). Запаси жиру відносно зменшені. Основний обмін знаходиться в межах стандартних величин або декілька знижений. При частих тренуваннях і особливо виступах на змаганнях він може бути вище стандартних величин. У дні після високих фізичних навантажень обмін речовин підвищений, поступово знижується в наступні дні відпочинку. У зв'язку з цим можна зробити висновок, що систематичні заняття фізичною культурою та спортом сприяють покращенню процесів обміну речовин: асиміляції і дисиміляції.

5. Фізіологічна характеристика станів організму при фізичній діяльності.

При фізичній діяльності розрізняють слідуючи стани: передстартовий стан; зміна стану організму при розминці; впрацьовування; стійкий стан; «мертва точка» і «другий подих»;стомлення; відновні процеси

При м'язовій діяльності відбувається зміна багатьох фізіологічних функцій організму (частішання пульсу, збільшення легеневої вентиляції, підвищення обміну речовин і т.п.). Ці зміни звичайно виникають ще до початку м'язової діяльності і визначають собою передстартовий стан. Для більш повної мобілізації сил організму перед роботою рекомендується проводити розминку. Розгортання різних фізіологічних функцій при м’язової діяльності відбувається не відразу, а поступово. Тому початковий період роботи називається періодом впрацьовування. При тривалій роботі після закінчення впрацьовування виникає стійкий стан, тобто встановлюється динамічна рівновага між витратою енергетичних ресурсів і їхнім відновленням.

Робота звичайно супроводжується поступовим розвитком стомлення, що сигналізує про наближення до межі функціональних можливостей організму, автоматично знижує інтенсивність роботи й охороняє організм від негативних надмірних зрушень. Після закінчення роботи відбувається відновлення енергетичних запасів і функціонального стану всіх органів і систем організму (відновлюючий період).

Екологія

1. Особливості тренування спортсменів в умовах низьких і високих температур.

Температура повітря перш за все впливає на теплообмін - один з основних видів взаємодії організму із зовнішнім середовищем. Людина може переносити значні коливання температури зовнішнього середовища завдяки терморегуляції. Проте, при значних коливаннях температури повітря вони не завжди можуть забезпечити теплову рівновагу організму.

Підготовка до змагань, що проводяться в жаркому кліматі, обов'язково повинна проходити в схожих метеорологічних умовах з приблизно такими ж показниками температури і вогкості повітря. Після прибуття в місцевість з жарким кліматом необхідно дотримуватися активного способу акліматизації, тобто з перших же днів приступати до виконання фізичних вправ, поступово збільшуючи їх тривалість і інтенсивність. Особливу увагу слід звернути на тренувальні заняття в 1-6-й день адаптації, коли у спортсменів, як правило, знижується працездатність. Тренування проводять 2 рази на день в найпрохолодніший уранішній і вечірній час. В перший період не рекомендується проводити тривалі тренування. В процесі занять періодично влаштовуються короткі (5-10 хв.) перерви в затінених місцях з посиленим рухом повітря. Можна застосовувати вентилятори різної потужності. Важливе значення для збереження теплової рівноваги організму в жарку пору року мають одяг, головний убір і взуття спортсмена, що оберігають шкіру від сонячних опіків. Питний режим має важливе значення при високій температурі зовнішнього середовища, оскільки організм втрачає з потом велику кількість води, вітамінів і мінеральних речовин. Втрати води повинні швидко заповнюватися і бажано в тих же об'ємах. Тому в цих умовах спортсмени не повинні обмежувати себе в питті.

При тренуваннях в холодну погоду основна небезпека - переохолодження організму і виникнення відморожень. Причиною відморожень може бути не тільки низька температура повітря, але і інші чинники -підвищена вогкість і велика швидкість руху повітря навіть при невеликому морозі. Виникненню відморожень сприяють також нерухомість, мокрий одяг і взуття, сильне загальне охолоджування організму, перевтома. Частіше за все відмороження ніг виникають при вузькому і тісному взутті, а також при здавлені кровоносних судин шнурками або лижними кріпленнями. Профілактика відморожень полягає перш за все в усуненні всіх причин, які їх викликають. Тривалі тренувальні заняття і туристські походи не рекомендується проводити при температурі повітря нижче 20°С і сильному вітрі. При холодній і вітряній погоді необхідно ретельно підбирати одяг і взуття. Перед тренуванням або лижним походом слід обов'язково приймати гарячу їжу, оскільки це сприяє підвищенню температури кінцівок, яка досягає свого максимуму через 3-4 год після їжі. Під час тренування спортсмени повинні весь час знаходитися в русі. Відпочивати можна тільки в місцях, захищених від вітру. Не можна під час відпочинку сідати на сніг. Одяг і взуття слід берегти від намокання. Важливе значення при тренуваннях в умовах низької температури має раціональне харчування. У зв'язку з підвищеною витратою енергії необхідно на 15-25 % збільшити калорійність їжі, і перш за все за рахунок жирів тваринного походження. Слід також підвищити в раціоні зміст білків.