- •1. Мета і завдання оздоровчої, і лікувальної фізкультура в школі.
- •2. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями серцево-судинної системи.
- •3. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями хребта і вадами постави
- •Медико-біологічне обґрунтування видів, періодів та етапів лфк в школі.
- •5.Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями та при порушенні обміну речовин.
- •6. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями органів дихання.
- •7. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями і травмами опорно-рухової системи.
- •8. Поняття лфк та реабілітації. Мета, завдання та принципи її застосування в школі.
- •2. Методи дослідження функціонального стану серцево-судинної системи.
- •3.) Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на опорно-руховий апарат спортсменів.
- •1. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему дихання спортсменів.
- •4. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему обміну речовин.
- •1. Особливості тренування спортсменів в умовах низьких і високих температур.
- •2. Тиск як абіотичний фактор. Особливості працездатності спортсменів в умовах середньогір'я.
- •3. Вплив радіаційного забруднення на опорно-рухову систему спортсменів.
- •4. Природні ресурси (водойми, рослинний і тваринний світ, мінерали та ін..) як засоби відновлення працездатності).
- •5. Світло як екологічний чинник. Використання ультрафіолетового випромінювання в спортивній практиці.
- •1. Ланки тіла як важелі і маятники.
- •2. Механічні властивості кісток і суглобів.
- •3. Біомеханічні властивості м'язів:
- •4. Біомеханічні шляхи підвищення витривалості:
- •5. Умови стійкості твердого тіла.
- •6. Будова тіла і рухові можливості.
- •7. Роль сенситивних періодів у житті людини.
- •8. Біомеханіка вправ на поставу, гнучкість, силу.
- •1. Вітаміни с, а, е та їх використання у спортивній практиці.
- •2. Характеристика вітамінів Вх, в2, в6 та їх використання у спортивній практиці.
- •3. Характеристики адреналіну соматропного гормону та похідних тестостерону (роль в спорті).
- •4. Білки, їх характеристика та біологічна роль у різних видах фізичної активності
- •5. Вуглеводи, їх класифікація та біологічна роль. Роль глюкози та глікогену в енергозабезпеченні фізичної активності.
- •6. Характеристика жирів. Біологічне значення нейтральних жирів фосфоліпідів та холестерину.
- •7. Особливості водно-сольового обміну у спортсменів.
- •8. Макроергічні зв'язки. Роль атф та інших макроергічних сполук у енергозабезпеченні рухової активності спортсмена.
- •9. Значення повноцінного білкового харчування в спортивній діяльності.
- •10.Незамінні амінокислоти та їх біологічне значення.
- •1. Серцево-судинна система, характеристика її будови.
- •2. Загальна характеристика будови нервової системи.
- •3. Особливості будови спинного мозку людини.
- •4. Клітина-та тканинна будова організму людини. Розвиток організму людини.
- •5. Кістка як орган. Ріст та розвиток кісток, сполучення кісток. Класифікація сполучень кісток.
- •6. Будова та функціональне значення скелету тулуба.
- •7. Будова м'яза як органа. Морфологічні основи скорочення м'язового волокна.
- •8. Серце. Будова, положення у грудній порожнині, функція.
- •9 .Ендокринні залози, будова, гіпер- та гіпофункції залоз.
- •10. Загальний план будови лімфатичної системи.
- •12.Морфо функціональна характеристика органів чуття.
- •13. Органи травлення, особливості будови та функції.
- •13. Особливості будови органів дихання.
- •14. Характеристика кіл кровообігу.
- •1. Травлення в шлунку людини.
- •2. Умовні та безумовні рефлекси.
- •3.Сенсорні системи. Фізіологічне значення органів чуття в життєдіяльності людини.
- •4. Фізіологія ендокринної системи. Класифікація гормонів.
- •Дихальні об’єми дихальні ємкості легень.
- •Будова і функції шкіри.
- •7. Показники роботи серця.
- •8. Функції і склад крові.
- •9.Ендокринна система людини. Гормони гіпофіза.
- •10.Тиск в артеріальному руслі кровообігу. Методи дослідження.
- •1. Джерела небезпек у побуті. Способи запобігання їх впливу на людину.
- •2. Джерела небезпек у побуті. Способи запобігання їх впливу на людину.
- •3. Аналіз та прогнозування травматизму при заняттях фізичними вправами в навчальних закладах.
- •4. Профілактика професійної захворюваності.
- •1. Перша допомога при відкритих та закритих ушкодженнях
- •2. Перша допомога при загостренні серцево-судинних хвороб.
- •3. Перша допомога при загостренні хвороб органів черевної порожнини.
- •4. Отруєння, перша допомога
- •5. Вікові особливості реанімації при термінальних станах.
- •1. Гігієна харчування спортсменів.
- •2. Фізичний розвиток учнів. Методи оцінки фізичного розвитку
- •3. Гігієнічні оцінка мікрокліматичних умов в спортивному залі
- •4. Гігієнічна оцінка вентиляції та повітряного режиму в спортивному залі.
- •5. Гігієнічна характеристика природного та штучного освітлення спортивних споруд
- •6. Санітарно-гігієнічне обстеження спортивної ділянки школи.
- •7. Визначення основного обміну і добових енерговитрат спортсменів.
- •8. Санітарно-гігієнічне обстеження місць занять легкою атлетикою.
- •9. Гігієнічне забезпечення підготовки спортсменів у вибраному виді спорту (легка атлетика).
- •1. Теоретичні основи валеології сучасного суспільства.
- •2. Поняття про здоров’я. Критерії здоров’я.
- •3. Здоровий спосіб життя як основа довголіття.
- •4. Шкідливі звички та поширення їх серед молоді в сучасному суспільстві.
- •5. Шляхи збереження психічного здоров’я.
- •1. Механізм дії та терапевтичні ефекти масажної терапії. Правила і вимоги до вибору прийомів і технік проведення масажу, послідовність і порядок виконання сеансу.
- •2. Основні прийоми масажу, їх класифікація. Прийоми поглажування і вижимання, техніки і тривалість їх виконання. Фізіологічна дія, показання та оздоровчі ефекти.
- •3. Техніка виконання прийомів розтирання, їх різновиди і тривалість. Фізіологічна дія, показання та оздоровчі ефекти.
- •4. Фізіологічна дія масажу, показання та оздоровчі ефекти масажних прийомів.
- •5. Вимоги до застосування масажних прийомів і техніки їх виконання.
4. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему обміну речовин.
Якщо спортсмен систематично займається фізичними вправами, то в його організмі збільшені запаси вуглеводів, що дуже важливо для загальної працездатності (особливо при виконанні тривалої і напруженої м'язової діяльності). Запаси жиру відносно зменшені. Основний обмін знаходиться в межах стандартних величин або декілька знижений. При частих тренуваннях і особливо виступах на змаганнях він може бути вище стандартних величин. У дні після високих фізичних навантажень обмін речовин підвищений, поступово знижується в наступні дні відпочинку. У зв'язку з цим можна зробити висновок, що систематичні заняття фізичною культурою та спортом сприяють покращенню процесів обміну речовин: асиміляції і дисиміляції.
5. Фізіологічна характеристика станів організму при фізичній діяльності.
При фізичній діяльності розрізняють слідуючи стани: передстартовий стан; зміна стану організму при розминці; впрацьовування; стійкий стан; «мертва точка» і «другий подих»;стомлення; відновні процеси
При м'язовій діяльності відбувається зміна багатьох фізіологічних функцій організму (частішання пульсу, збільшення легеневої вентиляції, підвищення обміну речовин і т.п.). Ці зміни звичайно виникають ще до початку м'язової діяльності і визначають собою передстартовий стан. Для більш повної мобілізації сил організму перед роботою рекомендується проводити розминку. Розгортання різних фізіологічних функцій при м’язової діяльності відбувається не відразу, а поступово. Тому початковий період роботи називається періодом впрацьовування. При тривалій роботі після закінчення впрацьовування виникає стійкий стан, тобто встановлюється динамічна рівновага між витратою енергетичних ресурсів і їхнім відновленням.
Робота звичайно супроводжується поступовим розвитком стомлення, що сигналізує про наближення до межі функціональних можливостей організму, автоматично знижує інтенсивність роботи й охороняє організм від негативних надмірних зрушень. Після закінчення роботи відбувається відновлення енергетичних запасів і функціонального стану всіх органів і систем організму (відновлюючий період).
Екологія
1. Особливості тренування спортсменів в умовах низьких і високих температур.
Температура повітря перш за все впливає на теплообмін - один з основних видів взаємодії організму із зовнішнім середовищем. Людина може переносити значні коливання температури зовнішнього середовища завдяки терморегуляції. Проте, при значних коливаннях температури повітря вони не завжди можуть забезпечити теплову рівновагу організму.
Підготовка до змагань, що проводяться в жаркому кліматі, обов'язково повинна проходити в схожих метеорологічних умовах з приблизно такими ж показниками температури і вогкості повітря. Після прибуття в місцевість з жарким кліматом необхідно дотримуватися активного способу акліматизації, тобто з перших же днів приступати до виконання фізичних вправ, поступово збільшуючи їх тривалість і інтенсивність. Особливу увагу слід звернути на тренувальні заняття в 1-6-й день адаптації, коли у спортсменів, як правило, знижується працездатність. Тренування проводять 2 рази на день в найпрохолодніший уранішній і вечірній час. В перший період не рекомендується проводити тривалі тренування. В процесі занять періодично влаштовуються короткі (5-10 хв.) перерви в затінених місцях з посиленим рухом повітря. Можна застосовувати вентилятори різної потужності. Важливе значення для збереження теплової рівноваги організму в жарку пору року мають одяг, головний убір і взуття спортсмена, що оберігають шкіру від сонячних опіків. Питний режим має важливе значення при високій температурі зовнішнього середовища, оскільки організм втрачає з потом велику кількість води, вітамінів і мінеральних речовин. Втрати води повинні швидко заповнюватися і бажано в тих же об'ємах. Тому в цих умовах спортсмени не повинні обмежувати себе в питті.
При тренуваннях в холодну погоду основна небезпека - переохолодження організму і виникнення відморожень. Причиною відморожень може бути не тільки низька температура повітря, але і інші чинники -підвищена вогкість і велика швидкість руху повітря навіть при невеликому морозі. Виникненню відморожень сприяють також нерухомість, мокрий одяг і взуття, сильне загальне охолоджування організму, перевтома. Частіше за все відмороження ніг виникають при вузькому і тісному взутті, а також при здавлені кровоносних судин шнурками або лижними кріпленнями. Профілактика відморожень полягає перш за все в усуненні всіх причин, які їх викликають. Тривалі тренувальні заняття і туристські походи не рекомендується проводити при температурі повітря нижче 20°С і сильному вітрі. При холодній і вітряній погоді необхідно ретельно підбирати одяг і взуття. Перед тренуванням або лижним походом слід обов'язково приймати гарячу їжу, оскільки це сприяє підвищенню температури кінцівок, яка досягає свого максимуму через 3-4 год після їжі. Під час тренування спортсмени повинні весь час знаходитися в русі. Відпочивати можна тільки в місцях, захищених від вітру. Не можна під час відпочинку сідати на сніг. Одяг і взуття слід берегти від намокання. Важливе значення при тренуваннях в умовах низької температури має раціональне харчування. У зв'язку з підвищеною витратою енергії необхідно на 15-25 % збільшити калорійність їжі, і перш за все за рахунок жирів тваринного походження. Слід також підвищити в раціоні зміст білків.
