4. Отруєння, перша допомога

Шкідливі речовини, потрапляючи в організм навіть у невеликих кількостях, можуть завдати йому шкоди, а в деяких випадках і зумовити смерть. Тяжкість отруєння залежить від характеру отрути, її кількості, своєчасності і якості подання першої допомоги. У принципі, вона зводиться до видалення отруйних речовин з організму і призначення речовин, які нейтралізують їх дію.

Якщо отрута потрапила в організм через рот, слід негайно викликати блювання, подразнюючи корінь язика або задню стінку глотки. Після того треба добре промити шлунок водою чи світло-рожевим розчином калію перманганату і напоїти дитину проносною сіллю. Коли отрута потрапила в дихальні шляхи, дитину треба покласти в теплу провітрену кімнату, розстебнути їй комірець. Рот, ніс і глотку полощуть розчином питної соди (одна чайна ложка на склянку води). Якщо дитина не дихає, негайно починають робити штучну вентиляцію легень і викликають машину швидкої допомоги. При попаданні отрути на шкіру або в очі її дуже добре промивають. Потерпілого після надання йому першої допомоги відправляють до лікарні. А якщо становище дитини тяжке, негайно викликають лікаря або машину швидкої допомоги.

5. Вікові особливості реанімації при термінальних станах.

Смерть людини не настає умить, їй завжди передує перехідна стадія, яку умовно можна назвати вмиранням, тобто поступовим згасанням життєвих функцій. Період умирання називають термінальною (граничною з біологічною смертю) фазою або термінальним станом. Термінальні стани можуть виникнути внаслідок різних причин: шоку, великої втрати крові, закупорки дихальних шляхів або асфіксії, електротравмах, утепленні тощо. Своєчасне відновлення кровообігу та дихання за допомогою комплексу заходів, що називається реанімацією, може вивести хворого з термінального стану. Отже, реанімація – це комплекс заходів, спрямованих на оживлення умираючого.

Первинна реанімація при травмах повинна об'єднувати в собі комплекс заходів, спрямованих на звільнення від причин, які приводять до розвитку життєво небезпечних ускладнень, умирання і смерті, і повинна реалізуватись у повному обсязі, передбаченому для взаємодопомоги.

У дітей від одного до 10 років натискувати слід долонею однієї руки, у новонароджених долоні підводять під спинку і великим пальцем давлять на грудину.

Після кожного надавлювання треба зробити коротку паузу, під час якої грудна клітка й легені розправляються, порошини серця наповнюються кров'ю. Найбільш ефективним є масаж серця, що проводиться зі швидкістю натискання до 60 разів за хвилину, при якому систолічний тиск збільшується до 60 мм рт. ст. і вище. Показники ефективності непрямого масажу серця: звуження зіниць, поява рухів і дихання, хоча пульс ще тяжко знайти. Але навіть при відсутності помітного лікувального ефекту цей спосіб дозволяє зберегти кровопостачання мозку до прибуття швидкої допомоги з спеціалістами.

Гігієна

1. Гігієна харчування спортсменів.

Харчування спортсменів – один з найважливіших факторів збереження здоров'я, підвищення працездатності і досягнення високих спортивних результатів. Воно базується на загальних фізіологічних і гігієнічних положеннях. Разом з цим харчування спортсменів має специфічні особливості, пов'язані з сучасними вимогами спортивної практики. Ці особливості пов'язані з видом спорту, різними етапами підготовки, спрямованістю, об'ємом і інтенсивністю тренувальних навантажень, умовами змагань, кліматогеографічними зонами і індивідуальними відмінностями.

Калорійність їжі повинна повністю покривати високі енерговитрати спортсменів. При розрахунку калорійності їжі слід враховувати характер спортивної діяльності і масу тіла. Для контролю за кількісною повноцінністю харчування спортсмена необхідно порівнювати дві величини – добова витрата енергії і калорійність їжі. Добова витрата енергії визначається, як правило, хронометражно-табличним методом.

Раціон повинен бути оптимальним в кількісному відношенні, тобто відповідати нормам калорійності, що рекомендуються, і повністю покривати енерговитрати спортсмена.

Раціон повинен містити необхідну кількість основних харчових речовин (білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі), оптимально збалансованих, тобто він повинен відповідати добовим нормам, що рекомендуються, для представників різних видів спорту.

Їжа повинна бути максимально різноманітною і містити продукти тваринного і рослинного походження. Зміна кількісної і якісної характеристики харчового раціону здійснюється з урахуванням об'єму і характеру тренувальних навантажень. Залежно від педагогічних задач і цільових установок тренувального процесу раціон харчування повинно мати конкретну орієнтацію: білкову, вуглеводну, білково-вуглеводну і жирову основу.

Підбір харчових продуктів багато в чому залежить від того, коли приймається їжа - до або після навантажень (тренувань), і від часу затримки тих або інших харчових продуктів в шлунку. їжа, що приймається перед тренуваннями, повинна бути висококалорійною, мало об'ємною і такою, що добре засвоюється, з перевагою повноцінних білків; містити в достатніх кількостях вуглеводи, фосфор і вітамін С. Недоцільно перед спортивними навантаженнями вживати жирні продукти і такі, що важко засвоюються (тваринні жири, горох, боби).

Після спортивних навантажень їжа повинна бути більш калорійною і поживною, з достатньою кількістю білків. Можна використовувати продукти, багаті клітковиною.

Режим харчування узгоджується з планом тренувань. Перерви між їжею не повинні перевищувати 6 год. їжу слід приймати за 1-1,5 год. До тренування і за 2-2,5 год. До змагань, а гарячу – через 30-40 хв. Після спортивних навантажень.

Сніданок перед змаганнями повинен містити продукти, багаті вуглеводами, білками і вітамінами. Рекомендуються вівсяна каша, вершкове масло, яйця, варене або тушковане м'ясо, відварні кури, салати з овочів, сирий, чай, кава з молоком, свіжі фрукти, фруктові і овочеві соки. Обід перед змаганнями повинен складатися з висококалорійних і легкозасвоюваних продуктів, багатих білками, вуглеводами, фосфором, вітамінами. Рекомендуються салати з овочів, міцний бульйон, варене або смажене м'ясо, курка, овочеві гарніри, свіжі фрукти, фруктові соки. Вечеря повинна сприяти якнайшвидшому відновленню організму. В нього бажано включати каші з молоком, сир, м'ясні і рибні блюда, молочнокислі продукти, фрукти, овочі, горіхи, мед, фруктові і овочеві соки. Харчування після змагань у відновному періоді повинне сприяти якнайшвидшому підйому працездатності. Це особливо важливо в багатоденних і тривалих турнірах. Після змагань харчовий раціон необхідно збагатити вуглеводами (в першу чергу глюкозою і фруктозою), сприяючими швидкому утворенню глікогену в м'язах і печінці і поліпшуючими живлення серцевого м'яза. В цьому періоді дуже корисний мед (як продукт, що містить багато фруктози). У відновному періоді особливу увагу надається вітамінізації. Краще всього використовувати багаті вітамінами натуральні продукти або полівітамінні препарати.