- •1. Мета і завдання оздоровчої, і лікувальної фізкультура в школі.
- •2. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями серцево-судинної системи.
- •3. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями хребта і вадами постави
- •Медико-біологічне обґрунтування видів, періодів та етапів лфк в школі.
- •5.Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями та при порушенні обміну речовин.
- •6. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями органів дихання.
- •7. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями і травмами опорно-рухової системи.
- •8. Поняття лфк та реабілітації. Мета, завдання та принципи її застосування в школі.
- •2. Методи дослідження функціонального стану серцево-судинної системи.
- •3.) Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на опорно-руховий апарат спортсменів.
- •1. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему дихання спортсменів.
- •4. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему обміну речовин.
- •1. Особливості тренування спортсменів в умовах низьких і високих температур.
- •2. Тиск як абіотичний фактор. Особливості працездатності спортсменів в умовах середньогір'я.
- •3. Вплив радіаційного забруднення на опорно-рухову систему спортсменів.
- •4. Природні ресурси (водойми, рослинний і тваринний світ, мінерали та ін..) як засоби відновлення працездатності).
- •5. Світло як екологічний чинник. Використання ультрафіолетового випромінювання в спортивній практиці.
- •1. Ланки тіла як важелі і маятники.
- •2. Механічні властивості кісток і суглобів.
- •3. Біомеханічні властивості м'язів:
- •4. Біомеханічні шляхи підвищення витривалості:
- •5. Умови стійкості твердого тіла.
- •6. Будова тіла і рухові можливості.
- •7. Роль сенситивних періодів у житті людини.
- •8. Біомеханіка вправ на поставу, гнучкість, силу.
- •1. Вітаміни с, а, е та їх використання у спортивній практиці.
- •2. Характеристика вітамінів Вх, в2, в6 та їх використання у спортивній практиці.
- •3. Характеристики адреналіну соматропного гормону та похідних тестостерону (роль в спорті).
- •4. Білки, їх характеристика та біологічна роль у різних видах фізичної активності
- •5. Вуглеводи, їх класифікація та біологічна роль. Роль глюкози та глікогену в енергозабезпеченні фізичної активності.
- •6. Характеристика жирів. Біологічне значення нейтральних жирів фосфоліпідів та холестерину.
- •7. Особливості водно-сольового обміну у спортсменів.
- •8. Макроергічні зв'язки. Роль атф та інших макроергічних сполук у енергозабезпеченні рухової активності спортсмена.
- •9. Значення повноцінного білкового харчування в спортивній діяльності.
- •10.Незамінні амінокислоти та їх біологічне значення.
- •1. Серцево-судинна система, характеристика її будови.
- •2. Загальна характеристика будови нервової системи.
- •3. Особливості будови спинного мозку людини.
- •4. Клітина-та тканинна будова організму людини. Розвиток організму людини.
- •5. Кістка як орган. Ріст та розвиток кісток, сполучення кісток. Класифікація сполучень кісток.
- •6. Будова та функціональне значення скелету тулуба.
- •7. Будова м'яза як органа. Морфологічні основи скорочення м'язового волокна.
- •8. Серце. Будова, положення у грудній порожнині, функція.
- •9 .Ендокринні залози, будова, гіпер- та гіпофункції залоз.
- •10. Загальний план будови лімфатичної системи.
- •12.Морфо функціональна характеристика органів чуття.
- •13. Органи травлення, особливості будови та функції.
- •13. Особливості будови органів дихання.
- •14. Характеристика кіл кровообігу.
- •1. Травлення в шлунку людини.
- •2. Умовні та безумовні рефлекси.
- •3.Сенсорні системи. Фізіологічне значення органів чуття в життєдіяльності людини.
- •4. Фізіологія ендокринної системи. Класифікація гормонів.
- •Дихальні об’єми дихальні ємкості легень.
- •Будова і функції шкіри.
- •7. Показники роботи серця.
- •8. Функції і склад крові.
- •9.Ендокринна система людини. Гормони гіпофіза.
- •10.Тиск в артеріальному руслі кровообігу. Методи дослідження.
- •1. Джерела небезпек у побуті. Способи запобігання їх впливу на людину.
- •2. Джерела небезпек у побуті. Способи запобігання їх впливу на людину.
- •3. Аналіз та прогнозування травматизму при заняттях фізичними вправами в навчальних закладах.
- •4. Профілактика професійної захворюваності.
- •1. Перша допомога при відкритих та закритих ушкодженнях
- •2. Перша допомога при загостренні серцево-судинних хвороб.
- •3. Перша допомога при загостренні хвороб органів черевної порожнини.
- •4. Отруєння, перша допомога
- •5. Вікові особливості реанімації при термінальних станах.
- •1. Гігієна харчування спортсменів.
- •2. Фізичний розвиток учнів. Методи оцінки фізичного розвитку
- •3. Гігієнічні оцінка мікрокліматичних умов в спортивному залі
- •4. Гігієнічна оцінка вентиляції та повітряного режиму в спортивному залі.
- •5. Гігієнічна характеристика природного та штучного освітлення спортивних споруд
- •6. Санітарно-гігієнічне обстеження спортивної ділянки школи.
- •7. Визначення основного обміну і добових енерговитрат спортсменів.
- •8. Санітарно-гігієнічне обстеження місць занять легкою атлетикою.
- •9. Гігієнічне забезпечення підготовки спортсменів у вибраному виді спорту (легка атлетика).
- •1. Теоретичні основи валеології сучасного суспільства.
- •2. Поняття про здоров’я. Критерії здоров’я.
- •3. Здоровий спосіб життя як основа довголіття.
- •4. Шкідливі звички та поширення їх серед молоді в сучасному суспільстві.
- •5. Шляхи збереження психічного здоров’я.
- •1. Механізм дії та терапевтичні ефекти масажної терапії. Правила і вимоги до вибору прийомів і технік проведення масажу, послідовність і порядок виконання сеансу.
- •2. Основні прийоми масажу, їх класифікація. Прийоми поглажування і вижимання, техніки і тривалість їх виконання. Фізіологічна дія, показання та оздоровчі ефекти.
- •3. Техніка виконання прийомів розтирання, їх різновиди і тривалість. Фізіологічна дія, показання та оздоровчі ефекти.
- •4. Фізіологічна дія масажу, показання та оздоровчі ефекти масажних прийомів.
- •5. Вимоги до застосування масажних прийомів і техніки їх виконання.
1. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему дихання спортсменів.
При систематичної м'язовій роботі формується раціональний, фізіологічно досконалий тип дихання, збільшується вентиляція легень. Під час систематичних занять фізичною культурою і спортом у спортсменів покращуються показники функціональної готовності і фізичної працездатності, що обумовлюються системою дихання, такі як: максимальне споживання кисню (МСК), зменшується частота серцевих скорочень (ЧСС) у стані спокою і після фізичного навантаження, збільшується життєва ємність легень (ЖЄЛ) і поріг анаеробного обміну (АП). Ці показники визначають за допомогою спеціальних приладів і тестів. Загальноприйнятим способом визначення індивідуального рівня МСК, що характеризує фізичну, або, так звану аеробну працездатність людини є виконання серії послідовно зростаючих за потужністю навантажень, у процесі яких реєструється споживання кисню. Для вивчення відбудовних процесів (динаміки ЧСС) після припинення дозованої м'язової роботи звичайно використовується Гарвардський степ-тест. Перевагами цього тесту є його методична простота і доступність, спроба використовувати відносно дозоване фізичне навантаження, можливість кількісного вираження результатів дослідження. Життєва ємність легень (ЖЄЛ) вимірюється спеціальним приладом -спірометром. При проведенні тесту поріг анаеробного обміну (АП) визначають у процесі однократного навантаження зі східчастим підвищенням потужності (педалювання на велоергометрі або швидкості бігу (ходьби) на тредбані - бегуща доріжка).
2. Методи дослідження функціонального стану серцево-судинної системи.
Існують слідуючи методи дослідження функціонального стану серцево-судинної системи:
пальпаторний метод визначення частоти серцевих скорочень (ЧСС), що полягає у визначення частоти пульсу протягом 10 або 15 с, а потім помноживши кількість ударів на 4 або 6 визначають ЧСС за 1 хвилину.
метод вислуховування полягає у вислуховуванні тонів серця в зоні серцевого" поштовху за допомогою фонендоскопа до фізичного навантаження і після.
метод електрокардіограми (ЕГК) - найбільш точний метод визначення ЧСС.
метод пульсотахометрії застосовується для тривалого безперервного вимірювання ЧСС за допомогою спеціального приладу - пульсотахометра.
аускультативний метод використовують для визначення артеріального тиску людини (АТ) за допомогою спеціального приладу - сфігмоманометра.
3.) Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на опорно-руховий апарат спортсменів.
Безумовно, систематичні заняття фізичною культурою і спортом позитивно впливають на загальний стан спортсменів і в тому числі на опорно-руховий апарат. При тренуваннях відбуваються значні морфологічні і функціональні зміни в усіх ланках опоно-рухового апарату (м'язи, кістки, сухожилля, зв'язки). Дослідженнями встановлено, що результатом систематичних фізичних вправ є гіпертрофія кісток, тобто їх потовщення, також збільшується маса і об'єм скелетних м'язів, особливо тих, що виконують силові і статичні напруження. Розвиток скелетних м'язів веде до збільшення ваги тіла спортсмена, гіпертрофія м'язів сприяє покращенню їх кровопостачанню. Усе це сприяє підвищенню збудженості і лабільності м'язів, а також збільшенню м'язової сили. Систематичні заняття покращують працездатність спортсмена, координованість його рухів, тому що в процесі тренувань покращується здатність м'язів до швидкого розслаблення. Цю здатність визначають за допомогою спеціального приладу - міотонометра.