1. Серцево-судинна система, характеристика її будови.

Серцево-судинна система — це велика розгалужена транспортна система, якою безперервно, протягом усього життя людини, кров розносить кисень, поживні речовини, гормони по організму, забираючи з клітин, тканин і органів відпрацьовані продукти обміну речовин, тобто здійснює гемодинаміку (рух крові по організму). Кровоносна система забезпечує: живлення організму, звільнення його від продуктів обміну речовин та гуморальну регуляцію його функціонування.

Кров кровоносними судинами рухається в основному завдяки скороченням серця і м'язів судин. її шлях по організму такий: серце - артерії - капіляри - вени - серце (замкнене коло), тобто система кровообігу — це замкнена система. Вона складається з двох кіл кровообігу — великого та малого, що забезпечує досить високий тиск у капілярах тому, що кров двічі проходить через серце. У перший раз кров під певним тиском накачується із серця в легені і там збагачується киснем, а звідки вдруге повертається до серця, де через його скорочення кров'яний тиск зростає ще більше, при цьому частково сила цього тиску допомагає крові повернутися до серця.

2. Загальна характеристика будови нервової системи.

Нервова система виконує функції сприймання подразнення зовнішнього і внутрішнього середовищ та організації відповідних пристосувальних реакцій. Подразнення сприймається спеціальними чутливими утвореннями, які входять до складу сенсорної системи. Відповідна реакція здійснюється у формі рефлекторних змін діяльності окремих структур організму і змін поведінки всього організму. Поведінка є вищою формою пристосування організму до зовнішнього середовища. Таким чином, виділяють три функції нервової системи: сприймання, подразнення, організацію фізіологічних функцій і організацію поведінки.

Для зручності вивчення нервову систему поділяють на три частини: Центральну, периферичну і автономну. до центральної відносять головний та спинний мозок. До периферичної - всі черепно-мозкові і спинномозкові нерви, а також нейрони, які утворюють вузли у черевній, грудній порожнинах і у робочих органах. Та частіша нервової системи, яка регулює діяльність внутрішніх органів і вегетативних функцій організму, називається автономною нервовою системою. Вона відповідно ділиться на симпатичну і парасимпатичну.

3. Особливості будови спинного мозку людини.

Спинний мозок регулює рухи та діяльність вегетативних структур тулуба. Спинний мозок розміщується в каналі хребта. Він поділяється на п'ять відділів — шийний, грудний, поперековий і крижовий, кожен з яких забезпечує чутливу і рухову іннервацію окремих ділянок тіла, а також регуляцію функцій певного внутрішнього органу. У дорослої людини довжина спинного мозку становить 45 см, діаметр — 1 см. Уздовж спинного мозку проходить спинномозковий канал, що містить спинномозкову рідину, яка сполучається з рідиною шлуночків головного мозку. Найпростіші рефлекси спинного мозку — рефлекси на розтягування м'язів. При незначному розтягуванні цих корінців спричинює радикуліт, що завдає сильного болю та інші розлади організму.

Сіра речовина спинного мозку оточена білою речовиною. Це відростки нейронів, які є чутливими і руховими провідними шляхами. Ті з них, що несуть інформацію з периферії та внутрішніх органів до спинного і головного мозку, називають чутливими, або висхідними. Інші — рухові, або низхідні, несуть інформацію від головного й спинного мозку до периферії та внутрішніх органів.

Отже, спинний мозок контролює і регулює прості безумовні рефлекси (наприклад, сухожильного колінного), діяльність кишечнику, сечового міхура; здійснює зв'язок між периферичними ділянками тіла, внутрішніми органами з головним мозком в обох напрямках.

Права і ліва половини спинного мозку спереду і ззаду розділені глибокими борознами. Навколо центрального каналу є сіра речовина (тіла вставних та рухових нейронів, які відповідають за згадані вище безумовні рефлекси), що формує парні ділянки; на поперечному розрізі вона має вигляд метелика.

Передній виступ сірої речовини називають переднім рогом. Там розташовані рухові нервові центри. Звідти виходять аксони, які, з'єднуючись на виході зі спинного мозку, утворюють його передні корінці. Протилежний виступ називають заднім рогом, у ньому містяться чутливі нервові центри, чутливі волокна яких формують задні корінці спинного мозку.