7. Будова м'яза як органа. Морфологічні основи скорочення м'язового волокна.

Слово м'яз походить від лат. muskulus — мишка, бо, скорочуючися, м'яз нагадує мишу з голівкою й хвостом.

Скелетний м'яз побудований із пучків посмугованих м'язових волокон, укритих пухкою сполучною тканиною, що з'єднує їх між собою. В кожний пучок входить багато м'язових волокон, які утворюють самостійні рухові одиниці. В рухових одиницях може бути від 5—8 до 2000 і більше м'язових волокон. Кожна рухова одиниця іннервується одним мотонейроном.

М'яз складається з черевця й двох сухожилкових кінців.

Проксимальний кінець м'яза називається головкою, а дистальний — хвостом. Від головки й хвоста відходять сухожилки, якими м'яз прикріплюється до кісток або фасцій.

Сухожилки — це волокна щільної сполучної тканини. Сухожилки, на відміну від черевця, головки й хвоста, мають білий колір, у них відсутні кровоносні судини, зате багато нервових закінчень та колагенових волокон і мало еластичних. Через це сухожилки характеризуються великою опірністю до розтягування.

У м'язі є пучки волокон різних порядків. Пучки першого порядку, з'єднуючися між собою, утворюють пучки другого, третього та інших порядків. Внутрішня сполучна тканина, яка їх укриває, називається ендомізієм, а сполучна тканина, що вкриває м'яз іззовні, дістала назву перимізія.

Крім основних частин м'яза, він має ще й допоміжний апарат: фасції, слизові сумки, сухожилкові зв'язки, піхви, міжм'язові перегородки, фасціальні вузли, утримувачі сухожилків і м'язів, кістково-фіброзні піхви, або фіброзні піхви, блоки.

Фасції. Кожен м'яз або група м'язів (наприклад, група згиначів і розгиначів плеча, передпліччя) оточені тонкою пластинкою зі сполучної (фіброзної) тканини, яка називається фасцією. Фасція відокремлює одну групу м'язів від іншої. Окремі пластинки розгалуженої фасції проникають углиб між м'язами й тому називаються глибокими. На кінцівках відростки фасцій проникають між групами м'язів і прикріплюються до окістя кісток. Фасції можуть служити місцем прикріплення м'язів, а також є своєрідним бар'єром для поширення інфекції чи запального процесу від одної групи м'язів до іншої. Фасції оточені нервами, кровоносними та лімфатичними судинами, що обслуговують м'язи.

Синовіальні сумки розташовані в місцях прикріплення сухожилків м'язів до кісток і здебільшого — навколо великих суглобів, щоб зменшити тертя кістки з сухожилком. Утворюються зі сполучної тканини, в якій з'являються порожнини з гладенькими стінками. Сумки заповнені невеликою кількістю синовіальної рідини.

Зв'язки являють собою потовщення сполучної тканини, або фасції. Зв'язки міцні й мають вигляд блискучих фіброзних пучків над сухожилками м'язів. Вони утворюють при цьому манжету, прикріплену до виступів кісток, щоб утримувати в певному положенні сухожилки під час скорочення м'язів.

Блоки локалізуються на епіфізах кісток у вигляді валиків з виїмками, вкритих хрящем. На блоках легко рухається, не зміщуючись і не змінюючи напрямку, сухожилок. Крім того, за рахунок блоків ; збільшується плече волокна, й при цьому зростає сила м'яза.

Блоками служать сесамоподібні кістки, які є похідними шкіри. Утворюються вони при зміні напрямку сухожилка внаслідок різноманітних рухів, не передбачених морфологічними особливостями наявних утворень. Найбільшою сесамоподібною кісткою є наколінник, значно менша — горохоподібна кістка та ін.