- •1. Мета і завдання оздоровчої, і лікувальної фізкультура в школі.
- •2. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями серцево-судинної системи.
- •3. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями хребта і вадами постави
- •Медико-біологічне обґрунтування видів, періодів та етапів лфк в школі.
- •5.Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями та при порушенні обміну речовин.
- •6. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями органів дихання.
- •7. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями і травмами опорно-рухової системи.
- •8. Поняття лфк та реабілітації. Мета, завдання та принципи її застосування в школі.
- •1. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему дихання спортсменів.
- •2. Методи дослідження функціонального стану серцево-судинної системи.
- •3.) Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на опорно-руховий апарат спортсменів.
- •4. Вплив систематичних занять фізичною культурою та спортом на систему обміну речовин.
- •1. Особливості тренування спортсменів в умовах низьких і високих температур.
- •2. Тиск як абіотичний фактор. Особливості працездатності спортсменів в умовах середньогір'я.
- •3. Вплив радіаційного забруднення на опорно-рухову систему спортсменів.
- •4. Природні ресурси (водойми, рослинний і тваринний світ, мінерали та ін..) як засоби відновлення працездатності).
- •5. Світло як екологічний чинник. Використання ультрафіолетового випромінювання в спортивній практиці.
- •1. Ланки тіла як важелі і маятники.
- •2. Механічні властивості кісток і суглобів.
- •3. Біомеханічні властивості м'язів:
- •4. Біомеханічні шляхи підвищення витривалості:
- •5. Умови стійкості твердого тіла.
- •6. Будова тіла і рухові можливості.
- •7. Роль сенситивних періодів у житті людини.
- •8. Біомеханіка вправ на поставу, гнучкість, силу.
- •1. Вітаміни с, а, е та їх використання у спортивній практиці.
- •2. Характеристика вітамінів Вх, в2, в6 та їх використання у спортивній практиці.
- •3. Характеристики адреналіну соматропного гормону та похідних тестостерону (роль в спорті).
- •4. Білки, їх характеристика та біологічна роль у різних видах фізичної активності
- •5. Вуглеводи, їх класифікація та біологічна роль. Роль глюкози та глікогену в енергозабезпеченні фізичної активності.
- •6. Характеристика жирів. Біологічне значення нейтральних жирів фосфоліпідів та холестерину.
- •7. Особливості водно-сольового обміну у спортсменів.
- •8. Макроергічні зв'язки. Роль атф та інших макроергічних сполук у енергозабезпеченні рухової активності спортсмена.
- •9. Значення повноцінного білкового харчування в спортивній діяльності.
- •10.Незамінні амінокислоти та їх біологічне значення.
- •1. Серцево-судинна система, характеристика її будови.
- •2. Загальна характеристика будови нервової системи.
- •3. Особливості будови спинного мозку людини.
- •4. Клітина-та тканинна будова організму людини. Розвиток організму людини.
- •5. Кістка як орган. Ріст та розвиток кісток, сполучення кісток. Класифікація сполучень кісток.
- •6. Будова та функціональне значення скелету тулуба.
- •7. Будова м'яза як органа. Морфологічні основи скорочення м'язового волокна.
- •8. Серце. Будова, положення у грудній порожнині, функція.
- •9 .Ендокринні залози, будова, гіпер- та гіпофункції залоз.
- •10. Загальний план будови лімфатичної системи.
- •12.Морфо функціональна характеристика органів чуття.
- •13. Органи травлення, особливості будови та функції.
- •13. Особливості будови органів дихання.
- •14. Характеристика кіл кровообігу.
- •1. Травлення в шлунку людини.
- •2. Умовні та безумовні рефлекси.
- •3.Сенсорні системи. Фізіологічне значення органів чуття в життєдіяльності людини.
- •4. Фізіологія ендокринної системи. Класифікація гормонів.
- •Дихальні об’єми дихальні ємкості легень.
- •Будова і функції шкіри.
- •7. Показники роботи серця.
- •8. Функції і склад крові.
- •9.Ендокринна система людини. Гормони гіпофіза.
- •10.Тиск в артеріальному руслі кровообігу. Методи дослідження.
- •1. Джерела небезпек у побуті. Способи запобігання їх впливу на людину.
- •2. Джерела небезпек у побуті. Способи запобігання їх впливу на людину.
- •3. Аналіз та прогнозування травматизму при заняттях фізичними вправами в навчальних закладах.
- •4. Профілактика професійної захворюваності.
- •1. Перша допомога при відкритих та закритих ушкодженнях
- •2. Перша допомога при загостренні серцево-судинних хвороб.
- •3. Перша допомога при загостренні хвороб органів черевної порожнини.
- •4. Отруєння, перша допомога
- •5. Вікові особливості реанімації при термінальних станах.
- •1. Гігієна харчування спортсменів.
- •2. Фізичний розвиток учнів. Методи оцінки фізичного розвитку
- •3. Гігієнічні оцінка мікрокліматичних умов в спортивному залі
- •4. Гігієнічна оцінка вентиляції та повітряного режиму в спортивному залі.
- •5. Гігієнічна характеристика природного та штучного освітлення спортивних споруд
- •6. Санітарно-гігієнічне обстеження спортивної ділянки школи.
- •7. Визначення основного обміну і добових енерговитрат спортсменів.
- •8. Санітарно-гігієнічне обстеження місць занять легкою атлетикою.
- •9. Гігієнічне забезпечення підготовки спортсменів у вибраному виді спорту (легка атлетика).
- •1. Теоретичні основи валеології сучасного суспільства.
- •2. Поняття про здоров’я. Критерії здоров’я.
- •3. Здоровий спосіб життя як основа довголіття.
- •4. Шкідливі звички та поширення їх серед молоді в сучасному суспільстві.
- •5. Шляхи збереження психічного здоров’я.
- •1. Механізм дії та терапевтичні ефекти масажної терапії. Правила і вимоги до вибору прийомів і технік проведення масажу, послідовність і порядок виконання сеансу.
- •2. Основні прийоми масажу, їх класифікація. Прийоми поглажування і вижимання, техніки і тривалість їх виконання. Фізіологічна дія, показання та оздоровчі ефекти.
- •3. Техніка виконання прийомів розтирання, їх різновиди і тривалість. Фізіологічна дія, показання та оздоровчі ефекти.
- •4. Фізіологічна дія масажу, показання та оздоровчі ефекти масажних прийомів.
- •5. Вимоги до застосування масажних прийомів і техніки їх виконання.
Основи лікувальної фізкультури
1. Мета і завдання оздоровчої, і лікувальної фізкультура в школі.
Лікувальна фізична культура (ЛФК) - складова частина медичної реабілітації хворих, метод комплексної функціональної терапії, що застосовує фізичні вправи як засіб збереження організму в діючому стані, стимуляції його внутрішніх резервів, запобігання виникненню хвороб, викликаних вимушеною нерухомістю.
Основні завдання ЛФК: - підвисити рівень і гармонійність фізичного розвитку;
-покращити функціональний стан організму та опірність організму;
-підвисити рівень специфічних і неспецифічних факторів захисту організму;
-ліквідувати захворювання і дефекти розвитку, попередити повторні захворювання;
-розвити потребу в здоровому способі життя;
-підібрати оптимальні засоби ЛФК (фізичні вправи, природні засоби) для оздоровчого впливу на всі функціональні системи організму.
Часткові завдання ЛФК: навчити правильному диханню, укріпити м'язи рук, плечового поясу, грудної клітки і спини; коригувати порушення постави; нормалізувати лімфо і кровообіг носа і гортані.
2. Медико-біологічне обґрунтування занять лфк школярів із захворюваннями серцево-судинної системи.
Захворювання серцево-судинної системи викликає різні зрушення функції серця і судин, які супроводжуються тим чи іншим ступенем змін в їх структурі. Внаслідок порушення кровообігу порушується кровопостачання тканин і органів їм киснем, поживними речовинами, гормонами і виведення продуктів обміну.
Лікувальна фізична культура застосовується при всіх захворюваннях апарату кровообігу: хворобах серця, судин, нейрогуморального механізму, який регулює кровообіг. Завдання лікувальної фізкультури полягають у тому, щоб відновити функції серцево-судинної системи, розвивати і тренувати компенсаторні механізми, екстракардіальні фактори кровообігу, серцевих м'яз, запобігти застійним явищам, а також зміцнити та оздоровити хворого. Методи лікувальної гімнастики визначаються ступенем декомпенсації кровообігу, психологічним станом хворого, наявністю застійних явищ, набряків, ціанозу, реакцією серцево-судинної системи на фізичний подразник, рівнем фізичного розвитку і підготовленості хворого.
Найважливішим у методиці лікувальної гімнастики - це дозування навантаження під час занять. Для різних груп учнів навантаження під час занять регулюється паузами для відпочинку між окремими вправами і комплексом їх, кількістю повторень тих самих вправ, загальною тривалістю занять, застосуваннями вихідних положень лежачи, напівлежачи, сидячи, стоячи в русі, а також різним поєднанням їх, темпом виконання вправ (повільним, середній, швидкий), амплітудою рухів; використанням тягара (гімнастичної палиці, медболи), характером вправ. Залежно від ступеня серцево-судинної недостатності хворим можна призначити гігієнічну гімнастику, індивідуальні сеанси в палаті, дозовану ходьбу і прогулянки, сходження, вправи з окремих видів спорту (лижні прогулянки, веслування, гра в настільний теніс та ін.)