Висновки:

Виділення земельної ділянки здійснюється місцевими органами влади. Право на земельну ділянку може закріплюватися наступними документами: державний акт на право володіння землею, державний акт на право постійного користування землею, договір на право тимчасового користування землею, договір на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, договір на оренду землі.

Для розробки проекту потрібно мати: документ на земельну ділянку, дозвіл на розміщення об'єкта, архітектурно-планувальне завдання, завдання на проектування, технічні умови на проектування: водопостачання, каналізацію, електропостачання, освітлення, газопостачання, телефонізацію, пожежну охорону.

Проектування може виконуватися в одну стадію - робочий проект (РП), у дві стадії (для об'єктів виробничого призначення) -техніко-економічні розрахунки (ТЕР) та робоча документація (РД). Для технічно складних проектів проектування здійснюється в три стадії - техніко-економічне обгрунтування (ТЕО), проект (П), робоча документація (РД).

Експертиза та узгодження проектної документації проводиться управлінням генерального плану, кабельних, теплових мереж, водоканалом, міськ освітленням, еленбудом, міськгазом, держнаглядом охорони праці, головним архітектурним управлінням, міською санепідемстанцією, управлінням пожежної охорони, комітетом з енергопостачання, відділом з екології, управлінням ДАІ, управлінням пам'ятників, державної охорони. Проект проходить експертизу головного архітектурного управління міста і містобудівної ради. Проектна документація також проходить узгодження в органах державного нагляду.

Після завершення будівництва необхідно: здати і ввести об'єкт в експлуатацію; отримати архітектурний і будівельний паспорт; отримати документ на право власності та зареєструвати його в Бюро технічної інвентаризації (БТІ).

Питання для самоконтролю:

1. Хто видає дозвіл на купівлю (оренду) землі?

2. Якими документами закріплюється право на землю?

3. Який зміст архітектурно-планувального завдання?

4. Що таке технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта?

5. Ким готується і узгоджується завдання на проектування?

6. Які документи є підставою для проектування?

7. Що включає в себе проект?

8. Як проводиться експертиза проекту?

9. Що є підставою для початку будівельних робіт?

7. Технологічне проектування

7.1. Основні вимоги до технологічним рішенням

Технологія - будь-який засіб перетворення вихідних матеріалів, будь то люди, інформація або фізичні матеріали, для отримання бажаної продукції або послуг [112]. Технологічне проектування здійснюється на підставі завдання на проектування, технічного завдання замовника, архітектурних рішень та нормативних документів: СНиП 2.09.02.85 * «Виробничі будівлі», ДБН В 1.1 -7-2002 «Пожежна безпека об'єкт будівництва», ВСН 01-89 «Підприємства по обслуговування автомобілів », ВНТП СНиП-46-16.96« ПІДПРИЄМСТВА автомобільного транспорту i автотранспорту підприємства АПК України », ОНТП-01-91« Загальносоюзні норми технологічного проектування авторемонтних підприємств », Д НАОП 0.00-1.28-97« Правила охорони праці на автомобільному транспорті » .

Усі завдання технологічного проектування в рамках відповідності державним вимогам вирішуються виходячи з умови задоволення потреб споживачів. Тільки ті рішення, які спрямовані на задоволення потреб споживачів або забезпечують їх. доцільні. Всі компоненти технології - і технічні, і організаційні, і ринкові, і управлінські - повинні бути підпорядковані головній меті компанії - завоювання клієнта і, на основі цього, отриманню прибутку. Головне завдання технології - забезпечити клієнту якісний сервіс на високому рівні. При цьому можна виділити загальні закономірності та індивідуальні підходи, що відображають корпоративну культуру, ринкову політику і ноу-хау фірми.

Технологія автосервісу може бути забезпечена за умови просторової і функціональної інтеграції з іншими видами діяльності підприємства. Технологічні рішення повинні проектуватися на модульній, гнучкою принципової концепції виробничих підрозділів і функціональ-

них зон [101]. Функціональні зони та виробничі підрозділи повинне плануватися з урахуванням мінімальної транспортної роботи і мінімумом місць сполучення.

Технологічний проект передбачає поділ виробничого та функціонального простору автосервісу і всієї території підприємства на такі зони:

• Іміджеву,

• Клієнтську,

• Виробничу,

• Складську,

• Допоміжну,

• Озеленення.

Іміджева зона - частина території, на якій розташовуються атрибути ідентифікації підприємства і рекламна інформація.

Клієнтська зона-обладнані і упорядковані виробничі підрозділи і функціональні зони, призначені для роботи з клієнтами.

Виробнича зона - виробничі підрозділи і зовнішні функціональні зони, де здійснюються операції обслуговування і ремонту автомобілів.

Складська зона - зовнішні функціональні зони та виробничі приміщення, призначені для зберігання автомобілів, запасних частин, ремонтного фонду та інших матеріальних цінностей.

Допоміжна зона-територія, на якій розташовані допоміжні технологічні та функціональні служби, споруди та обладнання.

Зона озеленення - частина території, що підлягає відповідно до архітектурно-планувальними рішеннями благоустрою та озеленення.

При проектуванні технологічних процесів слід виходити з того, що просторово повинна бути виділена зона, стратегічно важлива з точки зору вирішення кінцевої завдання - гарантованої якості сервісу. Зона обслуговування клієнтів, в якій відбувається 90% контактів з ними, повинна бути осередком всього, що забезпечує беззастережне якість сервісу і залишає у клієнта впевненість у єдино правильному виборі.

Наступним важливим моментом при технологічному проектуванні є створення таких робочих місць і такої можливості їх взаємодії, коли забезпечуються умови мотивації працівників для того, щоб вони могли добре відчувати себе на робочому місці і ефективно працювати в команді. Задоволений працівник передає свою впевненість і наснагу клієнтові, що підвищує якість сервісу і прибуток.

 Важливо досягти функціональної ефективності взаємопов'язаних робочих місць. Принцип прямо точності (мінімуму транспортної роботи) повинен забезпечувати скоординовану роботу в процесі обслуговування і скорочення часу виконання робіт для клієнтів. Всі транспортні потоки в технологічних процесах повинні бути мінімізовані з урахуванням обсягів транспортної роботи при кожній операції і повторюваності цих операцій. Робочі місця розташовуються послідовно по операціях технологічного процесу (рис, 7.1). При цьому враховуються санітарно-гігієнічні та протипожежні вимоги, а також вимоги охорони та безпеки праці. Наприклад, зони рихтування та фарбування повинні бути відокремлені від основної будівлі протипожежними стінами, мийка повинна бути відокремлена від основного приміщення вологозахисними засобами.

Виробнича зона повинна бути відокремлена від клієнтської зони. Тенденція зниження інтересу клієнта до процесу ремонту й скорочення його присутності

Виробнича зона повинна бути відокремлена від клієнтської зони. Тенденція зниження інтересу клієнта до процесу ремонту й скорочення його присутності

у виробничій зоні повинна підтримуватися і проектними рішеннями, які роблять виробничу зону просторово закритою для клієнта.

Ті ж проектні технологічні рішення повинні забезпечувати для клієнта можливість бачити процес ремонту, що не будучи присутнім у виробничій зоні. Наприклад, проектуються скляні стіни між клієнтської і виробничою зоною або гостьова скляна ложа, що нависає над виробничою зоною. Візуальне сприйняття виробничого процесу клієнтами породжує почуття впевненості і викликає довіру до автосервісу.

За технологічною ознакою можна виділити три типи підприємств авто-сервісу:

• з повним циклом продажів (продаж автомобілів, запасних частин, аксесуарів, послуг автосервісу);

• з неповним циклом продажів (продаж запасних частин і послуг автосервісу);

• виконують тільки обслуговування та ремонт автомобілів та їх складових.

При повному циклі кожен із видів продажів вимагає своїх виробничих потужностей, площ, устаткування і технологічних рішень. Всі види продажів повинні бути пов'язані в загальному технологічному процесі. Рекомендації фірм щодо побудови технологічних процесів, функціональних і виробничих зон передбачають розташування їх за принципом прямоточне ™ або двох трикутників - клієнтського і виробничого (рис. 7.2).

Клієнтський трикутник-це така схема розташування автосалону, столу замовлень автосервісу, робочих місць з продажу запасних частин, приміщень для клієнтів та клієнтської інфраструктури, при якій клієнт, який прибув для покупки чогось одного (автомобіля, запасних частин або послуг), міг би бачити все, що може придбати на станції. Наприклад, клієнт автосалону міг би бачити, що на станції ще продаються запасні частини і є сервіс.

Виробничий трикутник - така схема розташування виробничих, торгових, складських та офісних приміщень, яка дозволяє об'єднати всі процеси у взаємопов'язаний цикл.

Принцип прямо точності передбачає послідовне розташування робочих місць відповідно до послідовністю технологічних операцій. Таке розташування робочих місць дозволяє мінімізувати транспортну роботу з урахуванням частоти і повторюваності технологічних операцій. При цьому повинна забезпечуватися кооперація процесів і можливість спостереження за ними. З урахуванням цих вимог повинні плануватися робочі місця, офіси керівників, приміщення для клієнтів (рис. 7.3). Організація технологічних

процесів пов'язана з організацією транспортних потоків всередині підприємства, т. е. залежить від генерального плану підприємства. Так як внутрішньовиробничі транспортні потоки узгоджуються з органами автомобільної інспекції, технологічні процеси повинні прив'язуватися до цим транспортним потокам.

Розташування зовнішніх функціональних зон має велике значення для залучення й утримання клієнтів. Достатня кількість місць паркування і зручне розташування під'їздів, добре організована і помітна іміджева зона сприяють позитивному відношенню клієнтів до автосервісу. Розташування інших функціональних зон повинно бути спрямоване на оптимізацію виробничого процесу, а також відповідати принципу прямоточне ™.

При технологічному проектуванні підприємств з неповним циклом продажу застосовні всі перелічені вище принципи і вимоги. Зважаючи на те що в більшості випадків СТО з неповним циклом продажів мають невелику потужність, завдання технологічного проектування спрощується. Мал. 7.3. Прямоточне розташування виробничих підрозділів і робочим місць [102]

Варіант переліку функціональних зон і робочих місць, що забезпечують здійснення технологічного процесу автосервісу на великому підприємстві [101]:

1. Стіл замовлень.

2. Приміщення для передачі нових автомобілів «Щасливий момент».

3. Офіс керівника сервісної служби.

4. Безпосередня (пряма, діалогова) приймання.

5. Робоче місце остаточної перевірки автомобіля після ремонту.

6. Робоче місце «Інформація для клієнтів».

7. Офіс майстра ремонтного цеху.

8. Цех ТО і ремонту.

9. Робоче місце ре1уліровкі геометрії коліс.

10. Допоміжні робочі місця (ділянка ремонту агрегатів, шиномонтажна, мийки деталей).

11. Комора спец інструменту.

12. Стенд перевірки потужності.

13. Кузовний ділянку.

14. Склад демонтованих деталей.

15. Склад запасних частин.

16. Бункер для нічного прийому запасних частин.

17. Офіс складу.

18. Склад матеріалів.

19. Мийка з підйомником.

20. Підрозділ передпродажної підготовки.

21. Склад аварійних автомобілів.

22. Місце видачі запасних частин та інструменту.

23. Приміщення для зібрань.

24. Офіси.

25. Приміщення для персоналу.

26. Кімната для переговорів.

27. Санітарно-побутові приміщення.

28. Зовнішні функціональні зони.

До основних технологічних процесів відносяться:

1) Продаж нових автомобілів;

2) Продаж уживаних автомобілів;

3) Продаж запасних частин;

4) Продаж і установка аксесуарів;

5) Надання послуг з обслуговування та ремонту автомобілів;

6) Надання послуг для клієнтів (прокат автомобілів, евакуація несправних автомобілів, послуги кафе чи бару, послуги страхової компанії, послуга банку, обмін валют, продаж аксесуарів, автомобільної косметики, проведення тест-драйву).

Продаж нових автомобілів включає в себе наступні технологічні операції:

• доставка автомобілів від постачальника,

• зберігання автомобілів на складі,

• демонстрація автомобілів в автосалоні і на відкритому майданчику,

• передпродажна підготовка автомобілів,

• передача автомобіля покупцеві,

• встановлення контактів з приводу гарантійних зобов'язань і організації їх виконання (цю роботу під час передачі автомобіля покупцеві виконує фахівець з гарантії, він також знайомить покупця з сервісом і його представниками),

• гарантійне обслуговування і ремонт.

Продаж уживаних автомобілів включає в себе наступні технологічні операції:

• діагностика і оцінка автомобілів при прийманні,

• відновлення автомобілів для продажу,

• зберігання автомобілів на складі,

• демонстрація автомобілів на відкритому майданчику,

• передпродажна підготовка,

• гарантійне обслуговування і ремонт.

Продаж запасних частин включає такі технологічні операції:

• приймання запасних частин від постачальника,

• складування, облік і зберігання, організація складу,

• демонстрація (презентація) запасних частин та аксесуарів,

• видача запасних частин на виробництво,

• видача або відвантаження запасних частин при продажу стороннім організаціям або фізичним особам.

Приймання запасних частин від постачальника передбачає, крім прямої приймання, можливість доставки їх у неробочий час, наприклад вночі, і розвантаження в бункер без участі приймальника з боку станції. Така приймання, широко поширена на Заході, вимагає будівництва спеціального бункера, що має одні ворота з боку складу, інші-з зовнішнього боку, через які експедитор може розвантажити і залишити запасні частини, закривши ворота своїм ключем.

Передпродажна підготовка автомобіля - комплекс операцій з підготовки автомобіля до експлуатації, а також виявлення та усунення недоліків, які виникли в процесі його транспортування і зберігання [63]. Може виконуватися на стандартних чи спеціалізованих робочих місцях. Автоцентри при великому обсязі продажу автомобілів створюють спеціалізовані робочі місця або спеціальне окремо розташоване підрозділ з передпродажної підготовки автомобілів.

Гарантійний ремонт - комплекс операцій з відновлення справності автомобіля чи його складових частин, необхідність у яких виникла у зв'язку з недоліками, виявленими в гарантійний період [63]. При гарантійному ремонті використовуються тільки матеріали і запасні частини, рекомендовані виробником. Гарантійне обслуговування і ремонт виконуються на тих же робочих місцях, де і післягарантійне обслуговування і ремонт.

Приймання клієнтів автосервісу включає в себе попередній запис, паркування автомобілів клієнтів, приймання клієнтів у столі замовлень, створення клієнтам умов для очікування, видачу автомобіля після ремонту, транспортне, страхове, банківське, побутове обслуговування клієнтів. Робота з клієнтами включає в себе також видачу автомобілів, для чого необхідні робоче місце видачі автомобіля, каса, а також умови для перевірки автомобіля на ходу.

Приймання автомобілів включає в себе огляд автомобіля, його діагностику, узгодження з власником обсягів та переліку робіт і запасних частин, зберігання автомобіля до передачі його у виробництво, а також зберігання його після закінчення ремонту до видачі клієнту. Приймання може здійснюватися на спеціалізованому посту прямий (діалогової) приймання, на посту діагностики або безпосередньо на робочому місці ТО і ремонту. Для роботи з клієнтурою на СТО створюється інфраструктура для клієнтів.

Мийка автомобілів може бути створена як комерційна, т. Е. Призначена для виконання операцій мийки для клієнтів, які не користуються іншими послугами СТО, або як технологічна, основне завдання якої полягає в мийці автомобілів, що надходять в цех для обслуговування або ремонту. Вимоги до розташування та проектування комерційної та технологічної мийки істотно різняться. Комерційна мийка повинна розташовуватися з урахуванням зручності для клієнтів і швидкості обслуговування, а технологічна повинна бути частиною технологічного процесу обслуговування і ремонту автомобілів. В обох випадках мийка розглядається з точки зору її рентабельності. У міру збільшення кількості обслуговуваних автомобілів замість ручної може застосовуватися портальна мийка, залежно від структури попиту можуть створюватися пости миття за салоном.

Діагностика може бути поєднана з прямою прийманням або виділена в окремий пост (ділянка). Завдання діагностики - виявлення несправностей автомобіля з метою їх усунення. Найбільш повний перелік діагностичних робіт виконується на діагностичних лініях. В залежності від потужності СТО та призначення діагностичні пости можуть розташовуватися у відповідності з послідовністю операцій технологічного процесу ремонту або незалежно від них. При розташуванні поста діагностики слід враховувати, що на СТО може проводитися як вхідні, так і вихідна (після ремонту) діагностика автомобілів. Крім того, діагностика може проводитися як самостійний вид робіт без будь-яких подальших операцій.

Тюнінг і встановлення додаткового обладнання включає в себе операції зі встановлення сигналізації і протиугінних систем, аудіо- та відеоапаратури, тонування стекол, установку додаткових опцій, шумоізоляції. Як правило, ці операції виконуються на спеціалізованих постах або навіть в окремому приміщенні.

Пост регулювання геометрії коліс - робоче місце, обладнане спеціальним стендом регулювання геометрії коліс з використанням спеціального, найчастіше чотиристійкового, підйомника або без нього. Залежно від виробничої програми можуть встановлюватися один або два стенду.

Технічне обслуговування - виконання профілактичних і ремонтних операцій, передбачених регламентом виробника. Технічне обслуговування включає в себе регламентні, контрольно-діагностичні, мастильні та заправні роботи, регулювання геометрії коліс, регулювання фар, паливної апаратури бензинових і дизельних двигунів, регулювання системи запалювання, гальм, зчеплення, рульового управління, електротехнічні роботи на автомобілі. Технічне обслуговування, залежно від виробничої програми, може виконуватися на стандартних чи спеціалізованих робочих місцях, наприклад посту мастильно-заправних робіт.

Ремонт автомобіля - операції зі зняття, встановлення, заміни, ремонту і регулюванню агрегатів, вузлів і деталей з метою відновлення технічних параметрів і працездатності автомобіля. Ремонт включає в себе заміну агрегатів, вузлів і деталей, їх ремонт, ремонт підвіски і трансмісії, зчеплення, двигуна, паливної апаратури дизельних і бензинових двигунів, коробки передач і мостів, гальмівної системи, системи охолодження, електрообладнання, шиномонтаж і балансування коліс, ремонт камер і шин, ремонт радіаторів, перевірку і відновлення працездатності акумуляторів. Роботи з ремонту діляться на постові та дільничні. Перші виконуються на стандартних чи спеціалізованих робочих постах, другі - на спеціалізованих ділянках або робочих місцях, призначених для певного виду робіт, наприклад ремонту двигуна, ремонту паливної апаратури високого тиску, ремонту електрообладнання.

Ремонт вузлів і агрегатів - виконання вхідних діагностичних, розбірних, складальних робіт, роботою заміні деталей, ремонтних, регулювальних, випробувальних та діагностичних робіт після ремонту з метою відновлення технічних параметрів і працездатності вузла агрегату і автомобіля після установки на нього відремонтованих вузлів і агрегатів. Станція може мати різні ремонтні ділянки, наприклад ремонту двигуна, коробок передач, мостів, електрообладнання, радіаторів, ремонту і регулювання систем вприску, ремонту і регулювання паливних насосів високого тиску і дизельної паливної апаратури, бензинових паливних насосів. Враховуючи ефективність спеціалізації таких робіт і все більша її поглиблення, розвиток спеціалізованих станцій технічного обслуговування, доцільність створення таких ділянок повинна бути обгрунтована аналізом ситуації на локальному ринку та економічної оцінкою рішення.

Ремонт і відновлення кузова. Відновлювальний ремонт і фарбування кузова -це технологічно які пов'язані з обслуговуванням і ремонтом автомобіля роботи. Вони виконуються на окремих виробничих площах і потужностях, які відокремлені в окремі виробничі підрозділи, ділянки і робочі місця. При цьому обов'язково відокремлюється рихтувально-зварювальний і фарбувальний ділянки.

Рихтувально-зварювальний ділянка може включати в себе арматурна ділянка, де виробляється розбирання-збірка автомобіля, і рихтувально-зварювальний, де виконуються рихтувальні та зварювальні роботи, а також роботи з відновлення геометрії кузова. Рихтувально-зварювальний ділянка повинна мати критий склад для зберігання аварійних автомобілів, склад для зберігання знятих з автомобіля вузлів, деталей і агрегатів. Великі рихтувальні ділянки або станції повинні мати склад комплектації замовлень.

Фарбувальний ділянка призначена для виконання робіт з підготовки кузова автомобіля або його елементів до фарбування і виконання самої забарвлення. Він може мати ділянку підготовки, ділянка приготування фарб (колористики), ділянка забарвлення з фарбувальною та сушильної камерою. Ця ділянка обладнується спеціальними пристроями для екологічного захисту середовища.

Антикорозійна обробка кузова - нанесення на елементи кузова антикорозійних покриттів з попередньою підготовкою поверхонь елементів кузова. Як правило, виділяється в окрему ділянку зі спеціалізованим робочим місцем з нанесення покриттів, обладнаним спеціальними пристроями для екологічного захисту середовища.

Крім перерахованих підрозділів, на СТО повинні бути:

• Склад запасних частин і матеріалів.

Склад літніх / зимових шин клієнтів.

Склад централізованої роздачі масел і експлуатаційних рідин.

• Комора спец інструменту.

При розробці технологічної частини проекту повинні дотримуватися сані-тарно-гігієнічні норми і правила МОЗ, правила техніки безпеки Держнагляд охорони праці, вимоги положень з організації праці працюючих, законодавчих актів з охорони праці та загальних нормативних документів. До них зокрема відносяться:

- Закон України «Про охорону праці»;

- СНиП 2.09.02-85 * «Виробничі будівлі»;

- СНиП 2.09.04-84 «Адміністративні та побутові будівлі»;

- ДВН В. 1.1 -7-2002 «Пожежна безпека об'ектом будівніцтва»;

- ВСН 01 -89 «Підприємства по обслуговуванню автомобілів»;

- ВНТП-СГШ-46-16.96 «ПІДПРИЄМСТВА автомобільного транспорту i автотранспорту підприємства АПК України»;

- ОНТП-02-86 «Загальносоюзні норми технологічного проектування авторемонтних підприємств»;

- ДНАОП 0.00-1.28-97 «Правила охорони праці на автомобільному транспорті»;

- СНиП 11 -4-79 «Природне і штучне освітлення»;

- СНиП 11-12-77 "Захист від шуму»;

- ПУЕ «Правила улаштування електроустановок»;

- СНиП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція і кондиціонування»;

- ССБТГОСТ12.00.01 -82 «Система стандартів безпеки праці. Основні положення";

- НАОП 5.1.12-1.02-78

- НАОП 5.1.12-1.03-78 «Правила ТБ для шиноремонтних підприємств»;

- НАОП5.1.12-6.02-84 «Указаніяпоорганізаціібезопасностітруда при обслуговуванні та ремонті автомобілів»;

- ГОСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони»;

- ГОСТ 12.3.002-85 ССБТ «Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки ».