Тема 9 Актуальні питання судового розгляду та виконання судових рішень

9.1. Поняття, суть та значення стадії судового розгляду.

9.2. Поняття та зміст загальних положень судового розгляду.

9.3. Процедура судового розгляду, її структура та зміст.

9.4. Обрання, зміна або скасування запобіжного заходу в суді.

9.5. Вирок суду, його постановлення та проголошення. Виконання вироку. Звернення вироку до виконання. Нагляд прокурора за виконанням вироків та інших судових рішень.

9.1. Поняття, суть та значення стадії судового розгляду

Судовий розгляд – центральна стадія кримінального провадження, в якій суд першої інстанції за активної участі сторін розглядає і вирішує справу по суті, тобто остаточно з’ясовує всі суттєві обставини кримінального правопорушення, перевіряє та оцінює докази і на цій підставі ухвалює вирок або постановляє ухвалу.

Питання про винуватість і покарання – це основні питання судового розгляду. Інші питання, які стосуються цивільного позову, вирішення долі речових доказів, процесуальних витрат, застосування заходів забезпечення кримінального провадження тощо, є похідними, адже їх вирішення залежить від висновку суду про винуватість або невинуватість обвинуваченого (підсудного).

Місце судового розгляду в системі кримінального провадження, його значення як центральної стадії обумовлюються ознаками, характерними виключно для цього етапу провадження:

1. судовий розгляд кримінального провадження (справи) і вирішення його по суті є єдиним способом здійснення правосуддя у кримінальному процесі;

1. тільки в цій стадії провадження особа може бути визнана винуватою у вчинен­ні кримінального правопорушення і піддана кримінальному покаранню;

2. у ході судового розгляду найбільшою мірою реалізуються всі засади криміналь­ного провадження;

3. судовий розгляд виконує контрольну функцію щодо стадії досудового розслі­дування;

4. кінцеве рішення суду за результатами судового розгляду - вирок (ухвала) ухва­люється ім’ям України та є обов’язковим для виконання;

5. саме в цій стадії кримінального провадження реалізується фундаментальне право людини на справедливий суд, яке має значення гарантії забезпечення всіх інших її прав. Статтею 2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВР України.

У цій стадії досягається мета і вирішуються передбачені ст. 2 КПК завдання у кон­кретному кримінальному провадженні, а саме: здійснюється захист особи, суспільства та держави від кримінального правопорушення, охороняються права, свободи та законні інтереси учасників кримінального провадження шляхом швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунто- ваному процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального прова­дження була застосована належна правова процедура.

Глава 28 КПК регулює процедуру судового розгляду, яка включає п’ять таких етапів – відкриття судового засідання (підготовча частина судового розгляду); дослідження доказів, представлених сторонами (ця частина судового розгляду відповідно до ст. 347 КПК також отримала назву судового розгляду, однак за своїм змістом, по суті, полягає у проведенні судового слідства, тобто дослідженні судом представлених сторонами доказів); судові дебати; останнє слово обвинуваченого та ухвалення вироку (або постановлення ухвали).

Зазначений порядок судового розгляду застосовується за загальним правилом. Водночас необхідно звернути увагу на те, що законодавець передбачив також і інші види процедур, які за наявності відповідних підстав підлягають застосуванню і відрізняються від загального порядку в одних випадках спрощенням процесуальної форми, суттєвим прискоренням кримінального провадження та ресурсною економією (кримінальне провадження на підставі угод, скорочений судовий розгляд, спрощене провадження щодо кримінальних проступків), а в інших – наданням додаткових гарантій захисту права обвинуваченого на справедливий суд, передбаченого ст. 6 КЗПЛ (йдеться про провадження в суді присяжних).

Такі суттєві особливості порядку судового розгляду свідчать про диференціацію кримінальної процесуальної форми на цьому етапі кримінального провадження. При цьому критеріями, за якими визначаються особливості процесуальної форми в судовому розгляді, є певні обставини: 1) суспільна небезпечність кримінального правопорушення – залежно від цього критерію законом передбачено загальний порядок судового розгляду, спрощене провадження щодо кримінальних проступків і провадження в суді присяжних; 2) співвідношення у кримінальному провадженні державно-владного начала і диспозитивності – на цьому критерії засновано кримінальне провадження на підставі угод та скорочений судовий розгляд (в основі цих процедур лежить ідея розумного компромісу, яка і визначила у цьому випадку вектор нормативно-правового регулювання).

Незалежно від процесуальної форми судового розгляду конкретного кримінального провадження законом передбачено певні положення, які в силу виключної зна­чущості для вирішення поставлених завдань, забезпечення права на справедливий суд, а також інших прав учасників судового провадження, мають значення загальних, визначальних. Цим логічно пояснюється архітектоніка гл. 28 КПК «Судовий розгляд», яка першим параграфом об’єднує ті нормативні правила, що отримали легальну назву «Загальні положення судового розгляду».