8.4. Правила застосування науково-технічних засобів під час досудового слідства

Об’єктивна необхідність застосування у кримінальному провадженні науково-технічних засобів зумовлюється не тільки прагненням учасників кримінального процесу спростити та прискорити процес розслідування злочинів, а й властивостями останніх значно розширювати діапазон можливостей людського сприйняття об’єктивної дійсності. Застосування таких засобів у кримінальному провадженні, в окремих випадках передбачає втручання у права та свободи особи. При вивченні проблем, пов’язаних з використанням технічних засобів у кримінальному провадженні, необхідно перш за все з’ясувати, що розуміється під терміном «технічні засоби». Це є одним із найважливіших питань, яке потребує вирішення, оскільки кримінальне судочинство не допускає використання понять, значення яких або їх тлумачення не є однозначним.

У нормативно-правових актах, що регулюють порядок використання науково-технічних засобів у кримінальному провадженні вживаються такі поняття як: «технічні засоби», «криміналістична техніка», «спецтехніка», «спеціальні засоби», «спеціальні технічні засоби», «оперативна техніка» тощо. Однак практично кожен з них не має чіткого визначення і вказівок на те, про які саме науково-технічні засоби йдеться.

Слід зазначити, що використання досягнень науки і техніки під час розкриття та розслідування злочинів має глибоке історичне коріння, дослідження якого є обов’язковою складовою наукового пошуку з проблем нормативно-правового регулювання науково-технічних засобів (далі – НТЗ) у кримінальному провадженні.

У чинному КПК України терміни «технічний засіб» у відповідних відмінках, «технічне обладнання» тощо застосовується досить широко (наприклад, у ст. 27 (обов’язковість фіксування судового провадження технічними засобами), ст. 42 (права підозрюваного на застосування технічних засобів при проведенні процесуальних дій), ст. 71 (права спеціаліста на користування технічними засобами, мати при собі технічне обладнання), ст. 73 (обов’язки секретаря судового засідання щодо контролю за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами), ст. 100 (щодо фотографування або відеозапису речових доказів), ст. 103 (щодо форми фіксування кримінального провадження), ст. 104 (щодо фіксування процесуальної дії ) та ін.¹, однак його загальне визначення відсутнє.

Ми вважаємо, що в КПК України має бути одна – дві норми, які б врегулювали порядок та умови застосування НТЗ під час кримінального провадження, а також визначили б у яких випадках і які саме НТЗ використовувати заборонено.

Ситуація, за якої термін «технічні засоби» використовується у кримінальному процесуальному законодавстві, але його визначення у нормативних актах відсутнє, є характерною не лише для України. Зокрема. В КПК Казахстану та Киргизії дано визначення поняття науково-технічних засобів, під якими розуміють прилади, спеціальні пристосування, матеріали що застосовуються для виявлення, фіксації, вилучення та дослідження доказів. В КПК Узбекистану (ч. 2 ст. 91) дано таке визначення НТЗ – це апарати, прибори, прилади, матеріали².

На думку сучасних дослідників, поява зазначених правових норм підвищила загальну інформаційну цінність, об’єктивність, доказове значення і наочність слідчих (розшукових) і судових дій. Засоби та методи техніко-криміналістичного забезпечення широко використовується у ході проведення оперативно-розшукових заходів, зазначених в Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність». Зокрема, їх використовують під час здійснення оперативно-розшукової діяльності і пошуку об’єктів, що мають оперативний інтерес, а також в організації функціонування та використання інформаційних систем. Успішність оперативно-розшукової діяльності як оперативного працівника, так і розшукової діяльності слідчого залежить від їх техніко-криміналістичного забезпечення³.

Тому, на думку Р. С. Бєлкіна, який розглядав тенденції і перспективи розвитку криміналістичного вчення про розшук, необхідно створювати «... високоефективні пошукові техніко-криміналістичні засоби». Робота в цьому напрямі повинна виконуватись з урахуванням особливостей техніко-криміналістичних і оперативно-технічних завдань, що виникають в процесі розкриття і розслідування злочинів⁴.

Положення про експертну службу, затверджене наказом МВС України від 09.08.2012 р. № 691, детально регулює порядок застосування науково - технічних засобів під час проведення огляду (фотографування, застосування технічних засобів для пошуку та виявлення слідів); обшуку та слідчого експерименту (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи) з використанням відповідного технічного обладнання, пристроїв та приладів, а також визначені особливості проведення слідчих (розшукових) дій, пов’язаних з вибухонебезпекою; фіксація за допомогою фото- та /або відеозйомки⁵.

Викладене свідчить, що вихідною, управляючою, правовою інформацією для застосування науково-технічних засобів у кримінальному провадженні є Конституція України, КПК України, інші закони та підзаконні нормативні акти.

За результатами дослідження можливостей використання даних, одержаних в результаті застосування науково-технічних засобів для доказування у кримінальному процесі, ми підтримуємо таке визначення: технічні засоби – це сукупність технічних, програмно-технічних і програмних засобів, спеціальних пристроїв, автоматизованих систем, речовин та науково обґрунтованих способів і тактичних прийомів їх використання, що застосовуються відповідно до закону спеціально уповноваженими особами для досягнення науково обґрунтованого результату, який сприяв би захисту прав і законних інтересів учасників кримінального процесу, повному та швидкому розкриттю злочинів, викриттю осіб винних у їх вчиненні⁶.

Дослідження нормативно-правового регулювання застосування науково-технічних засобів у кримінальному провадженні передбачає не лише аналіз положень чинного кримінального процесуального законодавства та підзаконних нормативних актів, а й вивчення інших документів, якими врегульовано означені питання.