5.2. Значення додаткового та факультативного об’єктів для кваліфікації господарських злочинів

Додатковий обов’язковий безпосередній об’єкт злочину – це суспільні відносини, посягання на які не є суттю цього злочину, та вони порушуються або ставляться під загрозу порушення поряд з основним безпосереднім об’єктом.

Таким об’єктом можуть бути тільки ті суспільні відносини, що поставлені під охорону ЗУпКВ. Наприклад, основним безпосереднім об’єктом протидії законній господарській діяльності, тобто протиправної вимоги припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, є суспільні відносини, що забезпечують встановлений порядок здійснення господарської діяльності, який сприяє стабільності господарського обороту, свободі підприємництва та дотриманню засад добросовісної конкуренції, прав і законних інтересів суб’єктів господарювання. Додатковим безпосереднім об’єктом є суспільні відносини, що забезпечують реалізацію права людини на особисту недоторканність, права власності тощо.

Додатковий безпосередній об’єкт має важливе значення для встановлення соціально-політичної суті злочину, визначення тяжкості наслідків, які настали чи могли настати.

Установлення додаткового безпосереднього об’єкта сприяє правильній кваліфікації злочинів і відмежуванню одного злочину від іншого. При розмежуванні вимагання і злочину, передбаченого статтею 206 КК (протидія законній господарській діяльності), треба виходити з того, що при вимаганні винна особа керується корисливим умислом на заволодіння не належним їй майном чи правом на таке майно або бажає вчинення на її користь дій майнового характеру. Якщо винна особа, застосовуючи відповідні погрози чи насильство, таким умислом не керується, а має на меті примусити потерпілого припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладеної угоди, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, вчинене потрібно розглядати як протидію законній господарській діяльності і кваліфікувати, залежно від обставин за відповідною частиною статті 206 КК.

Тобто, іншими словами, якщо шкода заподіюється відносинам власності як основному безпосередньому об’єкту злочину, то вчинене кваліфікується як вимагання.

Додатковим факультативним безпосереднім об’єктом злочину визнаються суспільні відносини, що їх цей злочин в деяких випадках порушує, а в інших не порушує.

Наприклад, основним безпосереднім об’єктом незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК України), є суспільні відносини, що забезпечують поповнення дохідної частини державного бюджету України, котрі забезпечують нормальну роботу виправних установ. Додатковим факультативним безпосереднім об’єктом незаконного виготовлення та збуту предметів цього злочину з недоброякісної сировини (матеріалів) є життя і здоров’я людей.

Установлення факультативного безпосереднього об’єкта допомагає правильно кваліфікувати злочин. Так, якщо незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів не призвело до заподіяння шкоди життю та здоров’ю особи, то вчинене кваліфікується за ч. 1 ст. 204 КК України. У випадках, коли зазначені дії становлять загрозу для життя та здоров’я людей, а так само незаконний збут таких товарів, що призвів до отруєння людей чи інших тяжких наслідків, то вони мають кваліфікуватися за ч. 3 ст. 204 КК України.