10. Чим зумовлена поява ексудату в плевральнiй порожнинi у хворих на рiзнi клiнiчнi форми туберкульозу?

А. Анатомiчним і функцiональним зв’язком мiж листками плеври, лiмфатичними вузлами та

лiмфатичною системою легень.

В. Порушеннями мікроциркуляції в зоні туберкульозного запалення в легеневій тканині.

С. Запальною реакцією у плеврi, яка викликається МБТ, що проникли у плевру в результатi

бактерiємiї.

D. Як прояв гiперсенсибiлiзацiї плеври продуктами розпаду МБТ. Е. Запальною реакцiєю у плеврi, яка викликається МБТ, що проникли у плевру з током лiмфи iз

вогнищ або iнфiльтратiв у легенях.

Еталони відповідей.

1.D; 2.В; 3.А; 4.С; 5.В; 6.С; 7.D; 8.С; 9.плевральну пункцію з біохімічним і цитологічним дослідженням рідини, визначенням наявності кислотостійких бактерій; 10.А,С,D,Е.

Розділ хі

УСКЛАДНЕННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Ускладнення можуть виникати як при гострих, так і при хронічних формах туберкульозу легень. При гострих формах розвиваються сегментарні та вогнищеві ателектази, легеневі кровотечі, спонтанний пневмоторакс. Хронічні форми туберкульозу легень ускладнюються недостатністю дихання, легеневим серцем, амілоїдозом внутрішніх органів, кровохарканням чи кровотечами, рідше — спонтанним пневмотораксом.

Легенева (дихальна) недостатність

При визначенні дихальних порушень у хворих на легеневі недуги слід використовувати термін «легенева недостатність». Термін «дихальна недостатність» є широким поняттям і включає в себе характеристику порушень вентиляції, газообміну, транспорту кисню, тканинного дихання.

Дихальна недостатність - патологічний стан, зумовлений порушенням обміну газів і між організмом і навколишнім середовищем.

Зараз дихальну недостатність розглядають як стан організму, при якому або не забезпечується нормальний газовий склад крові, або це досягається за рахунок ненормальної роботи апарата зовнішнього дихання, що призводить до зниження функціональних можливостей організму. Нормальний газовий склад крові забезпечується напруженням компенсаторних механізмів, а саме: збільшенням частоти або глибини дихання, прискоренням ЧСС, збільшенням кисневої ємності крові (підвищення вмісту гемоглобіну).

Виходячи з патогенезу розрізняють вентиляційну недостатність (легеневу), яка не супроводжується дефіцитом кисню, і альвеолярно-респіраторну недостатність, при якій виникає артеріальна гіпоксемія.

Розрізняють три типи легеневої (вентиляційної) недостатності: рестриктивний, обструктивний, змішаний.

Рестриктивний тип вентиляційної недостатності дихання спостерігається при зменшенні дихальної поверхні легень або зниженні еластичності легеневої тканини, що виникає у випадках плевриту, пневмосклерозу, емфіземи легень, захворювань плеври і після хірургічного втручання. Для рестриктивного типу недостатності дихання характерно зменшення життєвої ємності легень, збільшення хвилинного об'єму дихання, пониження резервного об'єму вдиху. Показники швидкості руху повітря в нормі або знижені.

Обструктивний тип вентиляційної недостатності дихання спостерігається внаслідок порушення прохідності бронхів, яка може бути зумовлена спазмом бронхів або органічним їх ураженням (рубцевий стеноз, пухлина, інфільтрат, набряк слизової оболонки трахеї і бронхів). У випадках вентиляційної недостатності обструктивного типу знижені об'єм форсованого видиху за 1 сек., проба Тіффно, показники пневмотахометрії (МОШ25, МОШ50, МОШ75). У випадках порушення прохідності бронхів ефективне призначення бронхорозширювальних засобів.

Змішаний тип вентиляційної недостатності дихання поєднує в собі ознаки обструктивного і рестриктивного.

Легенева недостатність (ЛН) – це нездатність легень забезпечити нормальний газовий склад артеріальної крові в стані спокою і/або при помірних фізичних навантаженнях.

ЛН поділяється на три ступеня тяжкості, згідно класифікації Асоціації фтизіатрів та пульмонологів України (2003):

ЛН І ступеня – хворий відмічає появу задишки, якої раніше не було, під час виконання звичного фізичного навантаження (рівень звичного навантаження є індивідуальним для кожного пацієнта і залежить від фізичного розвитку);

ЛН ІІ ступеня – задишка з'являється при виконанні незначного фізичного навантаження (при ходьбі по рівній місцевості);

ЛН ІІІ ступеня – задишка турбує в стані спокою. 

Існує також міжнародна шкала оцінки впливу задишки на повсякденну активність MRC (Medical Research Council):

0 – задишка тільки при енергійному (напруженому) фізичному навантаженні;

1 – задишка при швидкій ходьбі по рівній місцевості або при підйомі на невелику висоту;

2 – через задишку пацієнт ходить по рівній місцевості повільніше, ніж люди такого ж віку, або він повинен зупинятися при ходьбі по рівній місцевості в своєму звичайному темпі;

3 – пацієнт зупиняється у зв’язку з задишкою через 100м або після кількох хвилин ходьби по рівній місцевості;

4 – пацієнт через задишку не виходить з дому або задихається при роздяганні або одяганні.

Залежно від газового стану крові розрізняють наступні типи дихальної недостатності.

Латентна дихальна недостатність - відмічається задишка, компенсаторні механізми зовнішнього дихання напружені, але газовий стан крові залишається нормальним.

Парціальна проявляється або артеріальною гіпоксемією, або венозною гіперкапнією. Переважає недостатність кисню в крові, оскільки виведення вуглекислоти відбувається легше і швидше порівняно з дифузією кисню.

Глобальна дихальна недостатність характеризується артеріальною гіпоксемією і венозною гіперкапнією (гіпоксична і гіперкапнічна форми дихальної недостатності).

Терапія легеневої недостатності направлена, перш за все, на усування причини цього стану і включає в себе патогенетичне та симптоматичне лікування.