Казеозна пневмонія
Казеозна пневмонія – це гостра специфічна пневмонія, яка характеризується швидко наростаючими казеозно-некротичними змінами та тяжким перебігом, нерідко швидко прогресуючим, що призводить до летального наслідку. Діагностуються в 5 – 8% випадків серед вперше діагностованих хворих.
Рис.13.
Схема
зображення правобічної казеозної
пневмонії.
Казеозна
пневмонія частіше виникає на фоні старих
туберкульозних вогнищ і склерозу,
переважно зустрічається у молодому
віці, у хворих з недостатністю
імунобіологічної стійкості, в осіб
похилого віку при різко зниженій
реактивності організму. Розвитку
казеозної пневмонії сприяють такі
фактори – глибокі порушення харчування
з виснаженням, цукровий діабет, масивне
зараження високовірулентними
мікобактеріями туберкульозу. Захворювання
характеризується гострим початком з
високою лихоманкою і швидко зростаючими
симптомами інтоксикації; в початковий
період нагадує крупозну пневмонію.
Хворі скаржаться на біль у грудях,
задишку, кашель з харкотинням. Визначаються
ціаноз губ, акроціаноз, виражена
тахікардія. Перкуторно над ділянкою
ураженої легені визначається значне
притуплення або тупий перкуторний звук,
при аускультації – на тлі значно
послабленого дихання вислуховується
значна кількість різнокаліберних
вологих хрипів, над зоною великої каверни
може вислуховуватись амфоричне дихання.
Спостерігаються значні зміни у гемограмі
токсичного характеру. Внаслідок
імунологічної толерантності туберкулінові
проби слабо визначені або негативні.
При казеозній пневмонії патологічні зміни займають не менш двох часток легенів, часто відзначається двобічне ураження. Казеозна пневмонія рентгенологічно спочатку виглядає як нерівномірне, а потім виражене дифузне затемнення великої ділянки без суттєвої зміни її обсягу. Місцями у ній можливо виявити окремі більш щільні вогнища, проекції бронхів і ділянки просвітлення, що виникають внаслідок швидкого розпаду казеозних мас. Повне гомогенне затемнення може бути зумовлене супутнім ателектазом. Рентгенологічно також можуть виявлятися розповсюджені великі зливні і поодинокі фокуси, частіше неправильної форми з розмитими контурами в яких надалі, при швидкому розрідженні казеозних мас утворюються гігантські порожнини або велика кількість невеликих каверн.
Для казеозної пневмонії характерне масивне бактеріовиділення. При дослідженні крові - лейкоцитоз (14-20 х 109/л), зсув лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ до 50-70 мм/год.
Лікування. В сучасних умовах для лікування хворих на казеозну пневмонію призначають антимікобатеріальну (відповідно до категорій лікування), патогенетичну і симптоматичну терапію. Разом з тим повне вилікування настає надзвичайно рідко, бо цьому перешкоджає наявність каверн і казеозних мас, які залишилися у легенях і є потенціальним джерелом прогресування туберкульозного процесу. Враховуючи це, в комплексному плані лікування хворих на казеозну пневмонію слід передбачати операцію типу резекції легені або її частки.
Наслідки. Сприятливий - формування фіброзно-кавернозного або циротичного туберкульозу легень.
Несприятливий - перебіг казеозної пневмонії закінчується смертю хворого.
Диференціальна діагностика
За клінічними і рентгенологічними ознаками диференційну діагностику казеозної пневмонії необхідно проводити з:
пневмоніями різного походження – крупозною, Фрідлендера, стафілококовою, мікоплазменою;
гангреною легені;
сифілісом легені;
грибковими ураженнями – аспергільозною пневмонією, актиномікозом, кандидомікозом, гістоплазмозом, криптококозом, кокцидіоїдомікозом легенів;
судинними ураженнями – інфаркт легені (інфаркт-пневмонія);
ателектазами різного походження.