Рекомендовані схеми лікування дорослих, які належать до 3 категорії

Рекомендовані препарати	Тривалість лікування	Дозування препарату залежно від маси тіла хворого до лікування
		менша ніж 33кг	33-50кг	більша ніж 50кг
1. Інтенсивна фаза:
ізоніазид	2 міс.	0,2г щоденно	0,3г щоденно	0,3г щоденно
рифампіцин	2 міс.	0,3г щоденно	0,45г щоденно	0,6г щоденно
піразинамід	2 міс.	1г щоденно	1,5г щоденно	2г щоденно
етамбутол	2 міс.	0,5г щоденно	0,75г щоденно	1г щоденно
2. Фаза продовження:
ізоніазид	4 міс.	0,2г тричі на тиждень	0,3г тричі на тиждень	0,4г тричі на тиждень
рифампіцин	4 міс.	0,3г тричі на тиждень	0,45г тричі на тиждень	0,6г тричі на тиждень

Рекомендовані схеми лікування дітей, які належать до 3 категорії

Рекомендовані препарати	Тривалість лікування	Дозування препарату залежно від маси тіла хворого до лікування
		5-10кг	11-20кг	21-30кг
1. Інтенсивна фаза:
ізоніазид	2 міс.	0,05г щоденно	0,1г щоденно	0,2г щоденно
рифампіцин	2 міс.	0,075г щоденно	0,15г щоденно	0,3г щоденно
піразинамід	2 міс.	0,25г щоденно	0,5г щоденно	1г щоденно
етамбутол	2 міс.	0,25г щоденно	0,5г щоденно	0,5г щоденно
2. Фаза продовження:
ізоніазид	4 міс.	0,05г тричі на тиждень	0,1г тричі на тиждень	0,2г тричі на тиждень
рифампіцин	4 міс.	0,075г тричі на тиждень	0,15г тричі на тиждень	0,3г тричі на тиждень

До 4 категорії належать хворі на хронічний туберкульоз різної локалізації, незалежно від бактеріовиділення. Характерною особ­ливістю цих хворих є резистентність мікобактерій до антимікобактеріальних препаратів, низька терапевтична ефективність, незважаючи на тривале стаціонарне лікування.

У хворих 4-ї категорії, з чутливими МБТ, лікування проводиться аналогічно контин­генту з рецидивом туберкульозу легень, але більш тривалий строк – до 10-12 місяців. Хворим з резистентними до антимікобактеріальних препаратів МБТ призначаються індивідуалізовані режими антимікобактеріальної терапії залежно від профілю резистентності збудника. На протязі перших 4 - 6 місяців використовують комбінації від 4 до 6 резервних і основних препаратів щоденно та інтермітуюче, із застосуванням за 1 день не менше 4 препаратів, до яких МБТ чутливі. Надалі, особливо при припиненні бактеріовиділення, інтенсивність хіміотерапії поступово зменшують. Тривалість основного курсу лікування коливається від 12 до 18 місяців.

У разі відсутності резистентності МБТ до антимікобактеріальних препаратів застосовують такі схеми лікування хворих:

2НRZЕ 4НR

У випадку резистентності МБТ до 1-2-х або більшої кількості основних препаратів останні замінюють у вище наведеному режимі хіміотерапії на резервні препарати.

У разі встановленої резистентності МБТ до ізоніазиду його замінюють, в першу чергу, на етіонамід (протіонамід) або препарат із групи фторхінолонів (офлоксацин, ципрофлоксацин, пефлоксацин тощо); можливе і застосування ізоніазиду, але в інтермітуючому режимі і в сполученні не менш, ніж з 3-ма препаратами, до яких збереглася чутливість збудника.

За наявності резистентності МБТ до рифампіцину його замінюють на препарат із групи фторхінолонів або етіонамід (протіонамід), або інші резервні препарати.

Для лікування хворих з резистентними до стрептоміцину МБТ замість нього застосовують канаміцин або амікацин, а у випадку резистентності МБТ і до стрептоміцину і до канаміцину – амікацин або капреоміцин.

Приклади режимів хіміотерапії у разі наявності резистентності МБТ до 2-3-4 препаратів:

стійкість до НR:

3S (К)ЕZQЕt ЗЕZQЕt 6Е (Е3) Z(Z3) QЕt(Еt3 ),

стійкість до НRS:

ЗК (А)ЕZQЕt ЗЕZQЕt 6Е (Е3) Z (Z3) ) QЕt(Еt3 ),

стійкість до НRSЕ:

ЗК (А)Z QЕtСs (Сlа) 3ZQЕtCs (Сlа) 6Z3 QЕt3Сs3.

У випадку неефективного терапевтичного лікування можливе хірургічне втручання.