Методика вивчення рентгенограм легень і описання патологічних тіней при туберкульозі

Завдання

Орієнтовні ознаки

Склад дії

Аналіз технічних характеристик прямої оглядової рентгенограми органів грудної клітки

1. Виявіть артефакти.

Артефактів немає, якщо:

1. Рентгенограма при виготовлені добре промита, тобто поверхня її має рівномірно матовий блиск у відбитому світлі;

2. Якщо немає:

а) подряпин;

б) не відмитих від реактивів ділянок плівки;

в) засвічених ділянок, почорнінь на рентгенограмі високої інтенсивності.

1. Огляньте поверхню рентгенограми у відбитому світлі.

2. Вiдмiтьте ділянки поверхні плівки, де немає матового блиску.

2. Виявіть жорсткість рентгенограми.

Рентгенограма має стандартну жорсткість, якщо:

1. У верхній частині тіла грудного виділу хребта визначається 3 - 4 міжхребцевих проміжки (світлі смужки);

2. Тіні ребер не перекривають собою легеневий малюнок i він перетинають все легеневе поле у вигляді деревоподібних лінійних тяжів, за винятком зони шириною в 1,5-2см в бічних i 4см в верхівкових відділах його.

3. Визначте кількість видимих міжхребцевих проміжків у верхньому відділі рентгенограми.

4. Оцiнiть прозорість тіней по відношенню до тіней легеневого малюнку.

3.Оцініть контрастність рентгенограми.

Рентгенограма контрастна, якщо:

1. Ясно розрізняються тіні тканин різної щільності (шкіра, м'які тканини, кістки) і виявляються межі між ними:

• перший – між ділянкою рентгенограми, що не відповідає зображенню тіла людини (невелике почорнін­ня плівки) і тінню шкіри;

• другий — між тінню шкіри і тінню м'язів грудної клітки;

• третій — між тінню м'язів і тін­ню ребер.

2. Якщо ясно розрізняється тінь нижнього відділу грудино-ключично-сосцевидного м’яза (симетрична однорідна тінь з чітким зовнішнім контуром у медіальному відділі, що переходить в тінь шкірної складки):

а) вузька смужка з різко окресленою межею;

б) що йде паралельно тіні ключиці і що виходить назовні легеневого поля.

5. Виявіть три межі контрасту між тінями тканин різної щільності.

6. Оцініть чіткість зовнішньої межі тіні грудино-ключично-сосцевидного м’яза і надключичної шкірної складки, в нижньому відділі шиї.

4. Оцініть стандартність положення хворого і симетричність легеневих полів.

Якщо при виконанні рентгенограми хворий встановлений в стандартній позиції, то:

1. Грудино-ключичні сполучення розташовані на однаковій відстані від серединної лінії тіла. Наближення одного з грудино-ключичних: сполучень до серединної лінії вказує на поворот хворого однойменним плечем уперед навкруги осі тіла.

2. Симетричні міжреберні проміжки мають рівну ширину при вимірюванні їх на однаковій відстані від серединної лінії.

7. Через тіні остистих відростків хребців проведіть умовну лінію – вісь симетрії рентгенограми.

8. Порівняйте відстань від осі симетрії до грудино-ключичних сполучень.

9. Виявіть на рентгенограмі:

а) задні відрізки ребер;

б) задні міжреберні проміжки;

в) передні відрізки ребер;

г) передні міжреберні проміжки;

д) оцініть ширину симетричних передніх і задніх міжреберних проміжків.

5. Оцініть глибину вдиху і положення куполів діафрагми.

Якщо рентгенограма виконується при середній (стандартній) глибині вдиху, то:

1) вища точка тіні куполу діафрагми праворуч знаходиться на рівні 5-го міжребер’я по середньо–ключичній лінії, зліва — на 1 - 1,5см нижче;

2) контури діафрагми в нормі мають вигляд дугоподібної чітко окресленої лінії.

3) реберно-діафрагмальний і кардіо-діафрагмальний синуси загострені (кути менші за 90°).

10. Проведіть умовно на рентгенограмі серединно-ключичну лінію.

11. Знайдіть точки перетину їх з куполом діафрагми праворуч і зліва.

12. Вкажіть, з якими міжребер’ями спів-падають верхні точки куполів праворуч і зліва.

13. Оцініть форму куполів і чіткість контурів діафрагми.

14. Оцініть взаємне розташування верхніх точок правого і лівого куполів діафрагми.

15. Оцініть величину кутів реберно-діафрагмальних і кардіо-діафрагмальних синусів.

Аналіз рентгенологічної картини кісткових структур грудної клітки

1. Розрізніть тіні звичайних елементів скелету і аномаль-них, вікових змін кісток

1. Тіні незмінених ребер у нормі мають вигляд:

а) плоскоподібної, підковоподібної тіні, що йде з поступовим розширенням спереду від тіні хребта;

б) центральна частина тіні ребра має однорідну дрібносітчасту структуру, більш високу щільність в задніх фрагментах ребра і меншу в передніх;

в) кортикальні відділи ребер виділяються найвищою щільністю, однорідною структурою й різкими контурами.

2. Зміна вигляду тіні ребер може бути представлена:

а) роздвоєною тінню — ребро Люшке;

б) булавоподібними потовщеннями на кінцях ребер;

в) перетинками між ребрами і т.інш.

1. Оцініть вигляд і структуру тіней ребер, чіткість їх контурів. Виявлені аномалії скелету опишіть.

2. Оцініть тіні в зонах хрящової час-тини ребер

Поява вікових звапнень у хрящовій частині ребер може бути представлена тінями:

а) різної величини;

б) різної форми;

в) високої інтенсивності;

г) розташованими симетрично на різних рівнях у проекції хрящової частини ребер.

2. Вивчіть хрящові зони ребер. При виявленні незвичайних тіней оцініть їх з урахуванням ознак: а), б), в) ,г).

3. Зробіть відповідний висновок:

а) тіні зумовлені звапненням хрящової частини ребра;

б) тіні не мають відношення до скелета грудної клітки.

3. Диференціюйте кісткові структури, подібні до внутріш-ньогрудної патології, з фізіологічними внутрішньогрудними утвореннями

Тіні кісткових структур, подібні до внутрішньогрудної патології:

1. "Дашки" ребер — лінійні тіні високої інтенсивності, що розташовані біля нижнього краю тіні ребра:

а) симетричні;

б) лінійні тіні;

в) різної довжини;

г) високої інтенсивності.

д) що йдуть паралельно нижньому краю заднього відрізка ребра;

є) що повторюються на різному рівні рентгенограми. Ці тіні часто вважають плевральними нашаруваннями.

2. Поперечні відростки хребців — (ці тіні часто вважають збільшеними внутрішньогрудними лімфатичними вузлами):

а) тіні круглі за формою;

б) високої (кісткової) інтенсивності;

в) розташовані симетрично в місцях прикріплення до хребта задніх відрізків ребер;

г) повторюються на різних рівнях рентгенограми.

4. Знайдіть задні відрізки ребер і тіні "дашків", спираючись на вказані ознаки: а), б), в), г), д), є).

Аналіз легеневого малюнка

1. Оцініть тіні судин, що лежать в площині рентгенограми.

Легеневий малюнок створюється тінями судин, що лежать в різних площинах. Аналізу підлягають елементи легеневого малюнка, створені судиною, що лежить в площині рентгенограми і в ортоградній проекції:

А. Звичайні елементи легеневого малюнка, що лежать у площині рентгенограми — лінійні тіні, що створюють деревоподібні структури.

Б. Звичайні елементи легеневого малюнка, що йдуть в ортоградній проекції — округлі вогнищевоподібні тіні і кільцеподібні прояснення — просвіти бронхів.

В. Незвичайні елементи легеневого малюнка — лінійні тіні, зумовлені розвитком у легенях сполучної тканини. Елементи легеневого малюнка групи А характеризуються наступними ознаками:

І. Ширина деревоподібних структур безперервно зменшується від центру до периферії.

II. Кожна лінійна тінь послідовно ділиться на дві меншої ширини.

III. Легеневий малюнок закінчується V-подібними розгалуженнями на відстані 1,5 см від межі костальної плеври і 4 см — від верхівкової.

IV. Контури його чіткі на всій площі.

V. В симетричних ділянках легеневих полів в одиниці площі (реберний ромб) визначається подібна кількість лінійних тіней. Звичайні елементи легеневого малюнка, що йдуть в ортоградній проекції, представлені овальними, круглими (вогнищевоподібними) тінями судини, кільцеподібними проясненнями — просвітами бронхів.

1. Виявіть на рентге-нограмі деревоподібні тіні легеневого малюнка.

2. Оцініть:

а) закономірність зменшення ширини тіні у напрямі до периферії;

б) тип розгалуження (дихотомічність розділення судинних тіней);

в) довжину судинних тіней відносно ширини легеневого поля;

г) вид кінцевих роз-галужень;

д) відстань від кінцевих розгалужень легеневого малюнка до краю легеневого поля в різних його відділах;

є) чіткість контурів судинних тіней;

ж) кількість (густота) тіней легеневого малюнка в симетричних ділянках (реберних ромбах) легеневих полів;

з) нерівномірність розташування су-динних тіней у межах одного легеневого поля.

2. Оцініть тіні судин, що розташовані в ортоградній проекції.

Тіні судин, що розташовані в ортоградній проекції, мають:

а) форму — округлу;

б) контури — чіткі;

в) структуру — гомогенну;

г) діаметр тіні дорівнює ширині судини, що лежить у площині рентгенограми на даному рівні;

д) тінь має привідну доріжку — широку проксимальну частину судини;

є) відвідна доріжка — більш вузька дистальна частина тіні судини.

3. Виявіть на рентгенограмі тіні судин, що йдуть в ортоградній проекції та оцініть їх наступні параметри:

а) форму;

б) чіткість контурів;

в) структуру тіні;

г) наявність при-відних і відвідних доріжок;

д) порівняйте діа-метр тіні судини, що йде в ортоградній проекції з шириною тіні судини, що лежить в площині рентгенограми.

3. Оцініть кільце-подібні прояснення бронхів, що йдуть в ортоградній проекції.

Кільцеподібні прояснення — просвіти незмінених бронхів, що розташовані в ортоградній проекції, мають вигляд:

а) кола, утвореного замкнутою лінійною тінню;

б) ширина стінки якого однакова по всьому периметру;

в)діаметр просвіту бронха рівний ширині тіні судини, що йде поряд в ортоградій проекції.

4. Оцініть вигляд кільцеподібних прояснень на рентгенограмі за параметрами:

а) ширина стінки в різних точках периметру;

б) замкненість кола;

в) співвідношення діаметра судини, що йде в ортоградній проекції та кільце- подібних прояснень.

Аналіз рентгенологічної картини легень

1. Оцініть елементи рентгенологічної картини коренів легень.

Нормальний корінь легені на рентгенограмі, виконаній при правильній установці хворого, представлений сумарною тінню великих легеневих судин. Елементи кореня легені: "голівка", "тіло", "хвіст" кореня:

а) "голівка" кореня — місце злиття тіней судин, що йдуть від верхньої долі до кореня. Локалізація "голівки" — рівень переднього відрізку II ребра праворуч, зліва "голівка" кореня лежить на 1 - 1,5см вище;

б) "хвіст" кореня — місце злиття тіней судин, що йдуть від нижньої і середньої долей. Локалізація — рівень переднього відрізка IV ребра;

в) "тіло" кореня — судинні тіні що лежать між "голівкою" і "хвостом" кореня, шириною 1,5 - 2см;

г) проміжний і нижньодольовий

бронхи — у структурі правого коре­ня світла смужка, що відділяє тінь легеневої артерії від тіні серця, зліва тінь кореня прилягає до тіні серця.

1. Оцініть правильність установки хворого при виконанні рентгено-грами.

2. Визначте елементи кореня:

а) "голівку" – про-слідкувавши хід судин у верхній долі, знайдіть місце їх злиття ;

б) "хвіст" – про-слідкувавши хід судин в нижній долі, знайдіть місце їх злиття;

в) "тіло" кореня — тіні судин, що лежать між "голівкою" і "хвостом" кореня;

г) визначте просвіт проміжного бронха;

д) в середній частині тіла кореня уявно проведіть лінію, перпендикулярну до зовніньої стінки проміжного бронха; виміряйте по цій лінії ширину кореня;

є) орієнтуючись по передніх відрізках ребер, визначте топографію "голівки", "хвоста", "тіла" коренів правої і лівої легені.

2. Оцініть структуру коренів легень.

Якщо структура коренів легень не змінена, то:

а) чітко диференціюються тіні окремих судин, що лежать як в площи­ні рентгенограми, так і тих, що йдуть в ортоградній проекції;

б) праворуч на всій довжині кореня в медіальній його зоні визначається просвіт проміжного бронха;

в) праворуч внутрішня межа тіла кореня співпадає з зовнішньою межею просвіту проміжного бронха, ширина якого 1,5 - 2см;

г) зовнішні межі коренів легень нерівні, оскільки представлені тінями судин, що переходять у легеневий малюнок;

д) зовнішня межа тіні тіла кореня праворуч паралельна внутрішній.

3. Вивчіть структуру кореня, оцінюючи:

а) чіткість диференціювання окремих судинних тіней у загальній масі тіні кореня;

б) визначте в структурі правого кореня просвіт проміжного бронха, оцініть прозорість його по довжині та виміряйте його ширину;

в) оцініть вигляд і ступінь паралельності зовнішньої і внутрішньої меж правого кореня.

4. Зіставте взаємне розташування правого і лівого кореня за висотою.

Аналіз серединної тіні

1. Оцініть форму і контури серединної тіні.

Серединна тінь на рентгенограмі утворена тінню серця, великих судин та інших органів середостіння. Серце і судини утворюють тінь у вигляді овалу, криво розташованого по відношенню до осі симетрії рентгенограми. Тінь має дугоподібні заокруглення, відповідно до топографії відділів серця і великих судин.

Праворуч її край утворюють:

а) праве передсердя;

б) висхідна частина дуги аорти.

Зліва її край утворюють:

а) низхідна частина дуги аорти;

б) конус легеневої артерії;

в) вушко лівого передсердя;

г) лівий шлуночок.

1. Прослідкуйте контури серцевої тіні:

а) праворуч дуги правого передсердя і висхідної частини аорти;

б) зліва дуги низхідної частини аорти, конуса легеневої артерії, вушка лівого передсердя, лівого шлуночка.

2. Знайдіть довжину серцевої тіні, з'єднавши атріовазальний кут з крайньою зовнішньою точкою тіні верхівки серця.

2. Оцініть положення тіні серця.

Довжина серцевої тіні — лінія, що з'єднує вершину кута, утвореного при переході контура правого передсердя в судинний контур (атріовазальний кут) і верхівку серця. Положення серцевої тіні визначається кутом нахилу довжини тіні до горизонтальної лінії, в нормі цей кут рівний 42-56°.

3. Виміряйте кут, утворений довжиною серця з горизонтальною прямою.

3. Оцініть основні параметри тіні серця.

Поперечник серцевої тіні:

а) складається з двох частин, що являють собою перпендикуляри, опущені на середню лінію з найбільш віддалених від неї точок правого і лівого контурів;

б) елементи поперечного розміру серця відносяться один до одного, як

1 : 2.

4. 3 найбільш від-даленої точки зовніш-нього контура тіні лівого шлуночка відновіть перпен-дикуляр до середньої лінії (поперечний розмір).

5. 3 найбільш від-далених точок зовнішніх контурів тіней правого передсердя та лівого шлуночка відновіть до осі симетрії рентгенограми перпендикуляри.

Завдання

Орієнтовні ознаки

Склад дії

Аналіз відхилень від норми в будові легеневого малюнка

1. Оцініть незвичайні елементи легеневого малюнка.

Незвичайні елементи легеневого малюнка – лінійні тіні різної конфігурації і довжини, шириною 1 – 2,5мм, що зумовлені розвитком сполу­чної тканини по ходу міждольових проміжків, бронхів, плеври. Поява їх в структурі легеневого малюнка призводить до утворення наступних тінеутворень:

1. Парні смужки:

а) лінійні тіні, що йдуть паралельно бронхам;

б) переважають за інтенсивністю тіні судин, що проходять в сагітальній проекції;

в) парні смужки мають нечіткі контури;

г) разом з елементами підсиленого легеневого малюнка входять до складу доріжки, що йде від патологічної тіні до кореня легені.

2. Лінійні тіні – одиничні, переривчасті:

а) локалізуються в проекції

міждольових та міжсегментарних борозен;

б) сполучаються з позалегеневими тінеутвореннями (плеврит, шварти).

3. Сотові структури:

а) множинні;

б) різного діаметру;

в) неправильної форми;

г) кільцеподібні просвіти, що перетинають один одного;

д) стінки яких мають по периметру різну товщину.

Якщо в струк­турі легеневого малюнка виявлені незвичайні елементи, проаналізуйте їх за такими параметрами:

1) по відношенню до міждольових та міжсегментарних меж і синусів плевральної порожнини (співпа-дають, не співпа-дають);

2) по довжині (перетинають все легеневе поле або його частину), по ширині ліній (волосяної товщини, смужки не більш 2 – 3мм, широкі смужки – більше 1см);

3) чи входять до складу доріжки, що йде від патологічного фокуса до кореня, або йдуть самостійно;

4) порівняйте інтенсивність елементів легеневого малюнка і його незвичайних структур;

5) при множинних тінях оцініть їх взаємне розта-шування: чи утво-рюють вони сотові структури, чи йдуть віялоподібно або паралельно одна одній;

2. Віднесіть до одного з представлених тут синдромів виявлені вами порушення легеневого малюнка.

Ознаки, що визначають вибір синдрому:

1. Синдром підсиленого легеневого

малюнка:

а) дихотомічний тип розгалуження легеневого малюнка збережений;

б) тіні судин визначаються по всій площі легеневого поля;

в) збільшується ширина судинних тіней;

г) кількість (густота) тіней в реберному ромбі;

д) знижується загальна прозорість легеневого поля в зоні підсилення легеневого малюнка.

2. Синдром збідненого легеневого малюнка:

а) дихотомічний тип розгалуження збережений у судин середнього калібру;

б) тіні судин дрібного калібру не виявляються;

в) контури судинних тіней втрачають чіткість і стають переривчастими;

г) відстань від кінцевих розгалужень тіней судин до краю легеневого поля

збільшується;

д) кількість лінійних тіней в реберному ромбі зменшується;

є) загальна прозорість легеневого поля збільшується.

3. Синдром послабленого легеневого малюнка: елементи легеневого малюнка перекриті зображенням на рентгенограмі інших утворень (дисемінацією, дифузним тінеутворенням тощо)

4. Синдром відсутності легеневого малюнка: елементи легеневого малюнка на

рентгенограмі не визначаються.

5. Синдром деформації легеневого малюнка:

а) порушення судинних тіней;

б) відмічається непропорційне розширення тіней судин;

в) ламаність їх контурів;

г) контури тіней втрачають чіткість;

д) виявляється їх уривчастість;

е) міжреберні проміжки на

рентгенограмі більш густо, ніж в нормі, заповнені судинними тінями;

ж) утворюють сітку з різними за величиною вічками.

6) при виборі синдрому оцініть порушення легеневого малюнка за такими параметрами:

а) тип розгалуження судинних тіней;

б) довжина судин-них тіней відносно ширини легеневого поля;

в) відстань від кінцевих розгалужень судинних тіней до краю легеневого поля;

г) чіткість контура судинних тіней;

д) кількість (гус-тота) тіней легеневого малюнка в симетричних ділянках (реберних ромбах легеневих полів);

є) системність роз-ташування судин.

Аналіз порушень прозорості легеневих полів, розпізнавання синдромів тінеутворень і прояснень.

Аналіз тінеутворень.

1. Оцініть прозорість легеневих полів в симетричних відділах рентгенограми, встановіть зони легеневого поля з порушенням прозорості.

На рентгенограмі стандартної жорсткості при відсутності патології легень, м'яких тканин і кісткових структур грудної клітки:

а) прозорість легеневих полів в симетричних ділянках подібна;

б) в межах одного легеневого поля виявляються ділянки зниженої прозорості за рахунок фізіологічних тіней (тіні м’язів у верхівковому, середньобоковому і нижньому відділах рентгенограм).

1. Послідовно оцініть прозорість легеневих полів на рентгенограмі в симетричних ділянках (реберних ромбах).

2. Проведіть диференціювання фізіо-логічних і патологічних тінеутворень.

Для фізіологічних тінеутворень характерно:

а) симетричне розташування

6) однорідна структура тіні;

в) локалізація відповідає проекції м’язів (кивального, великого та малого грудного) або грудної залози;

г) зовнішні межі тіней різкі;

д) виходять назовні легеневих полів.

Для патологічних тінеутворень не характерні вказані ознаки, що дозволяє відрізняти фізіологічні тінеутворення від патологічних.

2. Якщо виявлено ділянки тінеутворень легеневого поля, то:

а) співвідношення їх з місцем розташування відповідних груп м’язів;

б) оцініть однорідність тіні;

в) порівняйте прозо-рість легеневих полів у симетричних зонах;

г) прослідкуйте межі тіні відносно леге-невого поля.

3. Охарактеризуйте виявлені патологічні тінеутворення за основними параметрами.

Характеристики, що застосовуються при оцінці затемнень:

1. За протяжністю тіні можуть бути:

а) тотальними — займають легеневе поле;

б) субтотальними — займають велику частину легеневого поля;

в) обмеженими — не перевищують зони двох сегментів легені.

2. За локалізацією:

а) внутрішньолегеневими, якщо при порівнянні у двох проекціях локалізацій патології співпадає з топографією сегментів або долею легені;

б) позалегеневими, якщо локалізація їх при вивченні в двох або більше проекціях виходять за межі легеневого поля.

3. За кількістю:

а) одиничні;

б) множинні.

4. Форма тіні зіставляється з якою-небудь геометричною фігурою (тінь кулеподібна, трикутна, лінійна, неправильної форми тощо).

5. За розмірами розрізняють:

а) вогнище (тінь величиною 0 – 1см);

• дрібновогнищеві — до 0,4см,

• середньовогнищеві — 0,5 - 0,6см,

• великовогнищеві — 0,7 - 1см);

б) інфільтрат (фокус) — більше 1см.

6. Інтенсивність тіні — характеристика ступеня поглинання рентгенівських променів має 4 градації:

а) малоінтенсивна тінь — за щільністю не перевершує тіні судин в середній частині легеневого поля в площині рентгенограми;

б) тінь середньої інтенсивності — перевершує по інтенсивності вказаний вище критерій;

в) тінь високої інтенсивності — відповідає щільності кортикального шару ребра;

г) тінь металевої інтенсивності — перекриває собою кісткові тіні.

7. Структура (гомогенність) тіні відображає ступінь однорідності ті-неутворення. Якщо в будь-якій точці тінеутворення однорідність тіні подібна, то структура тіні;

а) гомогенна, а якщо різна, то –

б) негомогенна.

3. Оцініть вияв­лену патологічну тінь за такими па­раметрами:

а) за довжиною;

б) за локалізацією, для цього, користуючись наведеною схемою, визначте на рентгенограмі топографію окремих долей і сегментів та співвіднесіть з ними виявлену патологію;

в) вказати кількість тіней;

г) визначте форму тіні, порівнявши її з якою-небудь геометричною фігурою;

д) виміряйте най-більший і найменший розмір тіні;

є) визначте інтен-сивність тіні відповідно до критеріїв а), б), в), г);

ж) оцініть однорід-ність (гомогенність) тіні.

8. Для оцінки зовнішніх контурів тіні вивчають взаєморозташування до центру тіні, при цьому можливі варіанти:

1) контури увігнуті;

2) контури опуклі (поліциклічні), при порівнянні з прямою:

а) рівні;

б) нерівні.

На межі тінеутворення з незміненим легеневим полем відмічають:

а) контури різкі (чіткі), якщо перехід здійснюється стрибкоподібно;

б) контури нерізкі (нечіткі), якщо перехід від світлого до темного здійснюється поступово.

Сполучення і різна вираженість окремих характеристик патологічного тінеутворен-ня утворюють різноманітність тіньової картини патології легень, яка може бути зведена до таких синдромів:

1. Синдром вогнищевої тіні.

2. Синдром дисемінації.

3. Синдром круглястої тіні.

4. Синдром обмеженого тінеут-ворення.

5. Синдром субтотального тіне-утворення.

6. Синдром тотального тінеут-ворення.

4. Оцініть контури тіні:

а) за їх відношенням до центру тіні (опуклі, увігнуті, полігональні); б) за ступенем чіткості країв тіні (з чіткими або не чіткими контурами).

4. Віднесіть виявлене тінеутворення до

одного з наступних синдромів.

Ознаки, що визначають вибір синдрому:

І. Синдром вогнищевого тінеутворення:

а) тіні розміром не більше 1см;

б) група тіней не більше 1см, розсіяних в межах 1 - 2 сегментів.

2. Синдром дисемінації:

а) множинні вогнища, розсіяні по легеневих полях;

б) розташовані в обох легенях переважно у верхніх відділах;

в) іноді симетрично.

3. Синдром круглястої тіні:

а) тінеутворення круглястої форми;

б) діаметром, більшим за 1см.

4. Синдром обмеженого тінеутворення:

а) тінь будь-якої форми;

б) діаметром, більшим за 1см;

в) що займає 1 – 2 сегменти.

5. Синдром субтотального тіне-утворення:

а) тінь будь-якої форми;

б) довжиною, що перевищує 2 долі праворуч або долю зліва.

6. Синдром тотального тінеутворення тінь будь-якої форми, що займає все легеневе поле.

Інші ознаки (структура, інтенсивність, характеристика контурів) непостійні і додають кожному синдрому якісну своєрідність.

5. Для доказу (відмінності) врахуйте наступні характеристики:

а) величину тіні;

6) число тіней;

в) площу ураження;

г) форму тіні.

Аналіз прояснень

Прояснення (мінус тканина) на рентгенограмі визначається за більшим, ніж в інших відділах легеневих полів, ступенем почорніння плівки. Прояснення можуть бути дифузними без чітких контурів) і обмеженими (з чіткими контурами). Перші зумовлені надмірним роздуванням легені, другі — деструкцією тканини легені.

Для доказу наявності порожнини в легенях, прояснення з наявністю виразних контурів повинно бути виявлено у 2 (або більше) проекціях або на 2-х сусідніх гомографічних зрізах.

1. Оцініть

прояснення за всіма характеристиками.

1. Прояснення оцінюється за такими параметрами:

а) локалізація (по сегментах або долях);

б) кількість (одиничні, множинні);

в) форма (округла, неправильна) розміри або величина;

д) контури:

1) без ясних контурів;

2) з наявністю замкнутих контурів, що мають тільки внутрішній контур:

3) з наявністю замкнутих контурів, що мають зовнішній і внутрішній контури (сформовану стінку).

2. Характеристика стінки порожнини:

а) паралельність зовнішнього та внутрішнього – показник сформованої порожнини;

б) ширина стінки — показник ступеня запального процесу в зоні легені, що оточує порожнину. Ширина стінки порожнини 3мм і більше вказує на активний процес, менше 3мм — на його затихання.

3. Характеристика зони прояснення.

У зоні прояснення може визначатись:

а) легеневий малюнок – підсиленим, збідненим, деформованим, відсутнім;

б) меніскоподібна тінь або рівня рідини біля нижнього полюсу порожнини;

в) тінь, що вільно зміщується в просвіті порожнини (секвестри легеневої тканини, міцелій грибів)

1.Оцініть прояснення за такими характеристиками:

а) локалізація;

б) кількість;

в) форма;

г) розміри.

2. Оцініть:

а) зовнішні і внут-рішні контури стінки порожнини;

б) ширину стінки порожнини;

в) паралельність контурів стінки порожнини.

3. Оцініть зону прояснення за такими характеристиками:

а) наявність легеневого малюнка і його характерристика;

б) наявність меніскоподібної тіні або рівня рідини в порожнині;

в) наявність вільних секвестрів у порожнні.

4. Характеристики зони легеневого поля, що оточують порожнину:

а) змін немає;

6) відмічаються відхилення від норми з боку:

1) легеневого малюнка;

2) прозорості легеневих полів;

3) змінена топографія:

а) коренів легень;

б) середостінні;

в) діафрагми;

г) звужені міжреберні проміжки.

5. Різні поєднання рентгенологічних ознак, що характеризують порожнину, утворюють синдроми:

а) порожнини, що формується;

б) сформованої порожнини:

1) свіжої (еластичної);

2) старої (фіброзної).

4. Оцініть зону легеневого поля, що оточує порожнину, звертаючи увагу на наступні елементи рентгенологічної картини:

а) легеневий ма-люнок;

б) прозорість ле-геневих полів;

в) топографію діафрагми, кореня;

г) ширину між-реберних проміжків.

2. Віднесіть вияв-лене прояснення до одного з наступних синдромів.

Ознаки, що визначають вибір синдрому:

1. Синдром — порожнина, що формується:

а) замкнуте по периметру прояснення (одиничне або множинне);

б) будь-якої форми і величини;

в) з чітко видимим внутрішнім контуром порожнини;

г) зовнішній контур стінки порожнини не визначається на фоні інфільтрації, що оточує порожнину;

2. Синдром – сформована свіжа (еластична) порожнина:

а) замкнуте по периметру прояснення утворене чітко видимою стінкою порожнини;

б) форма порожнини округла;

в) зовнішній і внутрішній контури стінки порожнини виразно визначаються і паралельні один одному;

г) ширина стінки подібна в різних

точках периметру і не перевищує 3 - 4см.

3. Синдром — сформована стара (фіброзна) порожнина:

а) замкнуте по периметру прояснення, утворене чітко видимою стінкою порожнини;

б) форма порожнини неправильна;

в) зовнішній і внутрішній контури стінки порожнини виразно визначаються, не паралельні один одному;

г) від зовнішнього контуру стінки порожнини у напрямку до плеври відходить лінійні тіні, що деформують зовнішній контур стінки порожнини;

д) ширина стінки не подібна в різних точках периметру;

є) в зоні легеневого поля, що оточує порожнину, визначаються лінійні тіні, грубо деформований легеневий малюнок.

5.Порівняйте виявлене вами на рентгенограмі прояснення з одним із перелічених тут синдромів (а,б,в,г).

6. Для доказу схожості (відмінності) врахуйте наступні характеристики:

а) форму

порожнини;

б) видимість її стінки (наявність зовнішнього і внутрішнього контурів стінки);

в) товщину стінки порожнини (і різних точках периметру;

г) паралельність (непаралельність) контурів стінки один одному

Аналіз патології кореня

1. Віднесіть до одного з наведених тут синдромів зміни в корені, що виявлені вами на рентгенограмі, що аналізується.

Патологічні зміни кореня легені можуть бути представлені низкою синдромів:

1. Синдром інфільтрації кореня;

а) збільшення однорідності тіні кореня, внаслідок чого погано диференціюються окремі судинні тіні;

б) збільшення інтенсивності тіні кореня;

в) просвіт проміжного бронха.

2. Синдром поліциклічності зміненого кореня:

а) в структурі кореня з’являються незвичайні елементи – поліциклічні тіні по краю зовнішнього контуру кореня (збільшені лімфатичні вузли), а також ознаки (а, б, в), характерні для синдрому інфільтрації кореня.

б) при появі кальцинатів в лімфатичних вузлах в структурі поліциклічно зміненого кореня визначаються тіні високої інтенсивності неоднорідної структури, неправильної форми у вигляді "тутової ягоди" або "шкаралупи".

3. Синдром склеротично зміненого кореня зумовлений розвитком фіброзної тканини в корені легені, що проявляється на рентгенограмі новими елементами структури кореня – лінійними тінями різної довжини і напрямків, які:

а) перетинають тіні судин в різних напрямках;

б) порушують їх прямолінійність і правильність форми;

в) деформують просвіти бронхів, що розташовані ортоградно;

г) поширюються за межі контурів кореня;

д) велика їх кількість підвищує щільність кореня і утруднює диференціювання тіней окремої судини;

є) перелічені зміни поєднуються з порушенням звичайної топографії кореня.

Для доказу схожості (відмінності) врахуйте наступні характеристики кореня:

а диференціювати його структури ("го-лівка", "тіло", хвіст", просвіт проміжного бронха, топографія коренів);

б) поява нових елементів у структурі кореня (поліциклічні тіні, фіброзні тяжі, петрифікати);

в) ширину кореня;

г) топографію еле-ментів кореня.