Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posibnik_Ftiziatriya_cfvsqv.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.53 Mб
Скачать

VI. Ефективнiсть лiкування:

  1. Вилікування - завершили повний курс АМБТ (у т.ч. після хiрургiчного лікування), припинилося бактерiовидiлення, загоїлися каверни, розсмокталася iнфiльтрацiя та туберкульозні вогнища (або останні ущільнилися).

  2. Завершене лікування - проведено повний основний курс АМБТ (в т.ч. після хiрургiчного лікування), але немає доказу вилікування: не проведені обстеження і хворий не відповідає критеріям “вилікування” та “неефективне лікування”. За DOTS “завершене лікування” реєструється серед МБТ–.

  3. Припинення бактерiовидiлення - бактерiовидiлення припинилося (підтверджено методом мiкроскопiї та культурально не менше двократним дослідженням), але деструкція (каверни) не загоїлися.

  4. Неефективне лікування - завершив повний курс антимiкобактерiальної терапії, але бактерiовидiлення не припинилося, або бактерiовидiлення припинилося, але каверни не загоїлися, а у хворих, які не виділяли МБТ I не мали деструкції та каверн, iнфiльтрацiя та туберкульозні вогнища не розсмокталися (або останні не ущільнилися), тобто не досягнуто вилікування після завершення стандартного курсу лікування.

  5. Перерване лікування розцінюється - перерва прийому АМБП складає 2 мiсяцiв і більше i основний курс антимiкобактерiальної тepaпiї не завершений.

  6. Летальний наслідок - смерть хворого з будь-якої причини протягом основного курсу АМБТ або після неефективного лікування.

  7. Переведений стосується хворих, які змінюють місце проживання, переведені в інший район.

VII. Наслiдки туберкульозу

Залишкові зміни після вилікуваного туберкульозу:

- легенів: фiбрознi, фiброзно-вогнищевi, бульозно-дистрофiчнi, кальцинати в легенях і лімфатичних вузлах, плевропневмосклероз, цироз, наслідки хiрургiчного втручання (із зазначенням виду та дати операції) тощо;

- позалегеневої локалiзацiї: рубцеві зміни в різних органах та їx наслідки, звапнення, наслідки хiрургiчного втручання (з зазначенням виду та дати операції).

Методи рентгенологічної діагностики туберкульозу органів дихання.

Флюорографія. Принцип методу полягає в тому, що зображення грудної клітки її органів з флуоресцентного екрана фотографується на фотоплівку. Зараз застосовують крупнокадрову флюорографію (розмір кадрів 110 х 110мм). Перевагою цього методу перед рентгенографією є більша пропускна здатність, зменшення витрат на плівку. Недоліком залишається більше променеве навантаження.

Рентгенографія.

Оглядову рентгенографію проводять у прямій (передній і задній), боковій і косих проекціях. Для уточнення локалізації і характеру патологічного процесу використовують рентгенограму в боковій проекції. При первинних формах туберкульозу немає типової локалізації, але нерідко уражаються верхівковий (S1), задній (S2), передній (S3) сегменти, верхній сегмент нижньої долі (S6), а також S4, S5, а при вторинних – S1, S2, S6, інші сегменти значно рідше.

Прицільну рентгенографію проводять на обмеженій ділянці легень і в такому положенні хворого, щоб отримати найбільш оптимальне зображення патологічних змін, прихованих за кістковими утвореннями грудної клітки.

Томографія - це пошарове дослідження певного органа, зокрема, легень. Вона дозволяє детально вивчити структуру патологічного утворення на відповідній оптимальній глибині, яка вибирається за результатом бокової рентгенографії або рентгеноскопії. При томографії роблять знімки кількох шарів на різній глибині через кожні 1-2 см.

Комп'ютерна томографія базується на математичному аналізі інтенсивності поглинання рентгенівських променів тканинами різної щільності і перетворенні їх в рисунок, який дає зображення поперечних шарів людського тіла на різних рівнях. Комп’ютерна томографія дозволяє уточнити локалізацію і поширеність патологічного процесу легень і середостіння, виявити невеликі зміни в плеврі, у внутрішньогрудних лімфатичних вузлах.

Фістулографія. Даний метод застосовують для обстеження хворих з трахеобронхіальними норицями. Хід нориці заповнюють контрастною речовиною, після чого проводять рентгенографію.

Методика визначення локалізації патологічного процесу в легенях.

Необхідно знати:

Сегментарну будову правої та лівої легені в боковій проекції.

Рис.1. Схема зображення трьох долей (часток) і десяти сегментів правої легені: верхня доля (частка) включає три сегменти (1 – верхівковий, 2 – задній, 3 – передній); середня доля (частка) – два сегменти (4 – зовнішній, 5 – внутрішній) і нижня доля (частка) – п’ять сегментів (6 – верхній, 7 – нижньо-внутрішній, 8 – нижньо-передній, 9 – нижньо-зовнішній, 10 – нижньо-задній).

Рис.2. Схема зображення двух долей (часток) і 8-9 сегментів лівої легені: верхня доля (частка) включає чотири або п’ять сегментів (1 – верхівковий, 2 – задній або 1-2 – верхівково-задній, 3 – передній, 4 – верхнбо-язичковий, 5 – нижньо-язичковий), нижня доля (частка) включає чотири сегменти (6 – верхній, 8 – нижньо-передній, 9 – нижньо-зовнішній, 10 – нижньо-задній).

Оволодiння практичними навичками з визначення локалiзацiї (в долях або частках i сегментах) патологiчного процесу в легенях на рентгенограмi органiв грудної клiтки в боковiй (правiй або лiвiй) проекцiї

Орiєнтовна карта-iнструкцiя

Послiдовнiсть виконання дiї

Вказiвки до дiї

1. Ви­зна­ч­те на лiвiй i (або) правiй бо­ковiй рен­т­ге­но­­гра­мi три то­по­г­рафiчнi орi­єн­ти­ри:

1) тiнь гру­д­но­го вiддiлу хре­б­та;

2) тiнь гру­ди­ни;

3) тiнь ку­по­ла дiафрагми.

2. Про­ведiть на бо­ковiй рен­­т­­ге­но­г­рамi умо­в­но 1 – 2 лi­нiї, якi вiдповiдають го­ло­в­ним мiждольовим бо­ро­з­дам, що вiддiляють вер­х­ню, се­ре­д­­ню долi вiд ни­ж­ньої спра­ва i вер­х­ню i ни­ж­ню —­ злiва, а та­кож до­да­т­ко­ву мiждо­льо­ву бо­ро­з­ду спра­ва, що роз­дi­ляє вер­х­ню i се­ре­д­ню долi.

1) Для пра­вої ле­генi (пра­ва бо­ко­ва про­екцiя): пра­ву го­ло­в­ну мiждольову бо­ро­з­ду вiд тiла IV (V) хре­б­ця (ме­жа, що роз­дiляє вер­х­ню i се­ре­д­ню тре­ти­ни гру­д­но­го вiддiлу хре­б­та) че­рез корiнь ле­генi до дiафрагми (ме­жа, що роздiляє її пе­ре­дню 1/3 вiд се­ре­д­ньої 1/3) i до­да­т­ко­ву мiж­дольову борозду від межі, що розділяє вер­х­ню 1/2 вiд ни­ж­ньої 1/2 го­ло­в­ної мiждольової бо­ро­з­ди, як пра­ви­ло, про­во­дя­чи го­ри­зо­н­та­ль­но до гру­ди­ни (мiсце прикріплен­ня IV ре­б­ра);

2) Для лiвої ле­генi (лiва бо­ко­ва про­екцiя): лiву го­ло­в­ну мiждольову бо­ро­з­ду вiд тiла III (IV) хре­б­ця (ме­жа, що роз­дi­ляє вер­х­ню i се­ре­д­ню тре­ти­ни гру­д­но­го вiддiлу хре­б­та) че­рез корiнь ле­генi до гру­ди­но-дiафрагмального си­ну­су, вiд­сту­­­пив­ши 1,5 – 2 см вiд гру­ди­ни.

3. Про­ведiть умо­в­но на бо­ковiй рен­т­ге­но­г­рамi 6 лiнiй (спра­ва) i 6 – 7 лiнiй (злiва), якi вiдповiдають мiжсегмен­тар­ним ме­жам, що роз­дi­ля­ють 10 се­г­ментiв пра­вої ле­ге­нi: три се­г­мен­ти (I, II, III) вер­х­­ньої долi + два се­г­мен­ти (IV, V) се­ре­д­ньої i п’ять се­г­ментiв (VI, VII, VIII, IX, X) ни­ж­­ньої долi; 8 – 9 се­г­ментiв лiвої ле­генi: чо­ти­ри –­ п’ять се­г­ментiв (I, ІІ або I – II, III, IV, V) вер­х­ньої долi i чо­ти­ри се­г­мен­ти (VI, VIII, IX, X) ни­ж­ньої долi.

1) Для пра­вої ле­генi: вер­х­ня до­ля роз­дi­ляється за хо­дом го­дин­ни­ко­вої стрiл­ки на три се­г­мен­ти (I, II, III) дво­ма лi­нi­ями, якi про­хо­дять вiд межi вер­х­ньої 1/2 i ни­ж­­ньої 1/2 го­ло­в­ної мiждольової бо­ро­з­ди, од­на —­ до вер­х­ньої межі ру­ко­я­т­ки гру­ди­­ни, дру­га — до тiла I гру­д­но­го хре­б­ця; се­ре­д­ня до­ля роздiляється на два се­г­мен­ти (IV, V) лiнiєю, яка з’є­д­нує центр пе­ре­дньої тре­ти­ни ку­по­ла дiа­фрагми з ме­жею пе­ре­дньої 1/2 i за­д­ньої 1/2 до­да­т­ко­вої мiж­дольової бо­ро­з­ди; ни­ж­ня до­ля роз­ді­ля­ється лi­нiєю, яка є про­дов­жен­ням до­да­т­ко­вої мiждольової бо­ро­з­ди, як пра­ви­ло го­ри­зо­н­та­ль­но, до хре­б­та, видiливши VI се­г­мент, а потiм за­­ли­ше­на “пiрамiда” рiв­но­мiрно роз­дi­ля­ється на три се­г­мен­ти (VIII, IX, X — проти хо­ду го­дин­ни­ко­вої стрiлки) дво­ма лiнiями, якi про­хо­дять мiж діа­фраг­мою та ме­жею VI се­г­мен­та;

2) Для лiвої ле­генi: вер­х­ня до­ля лiнiєю вiд межi вер­х­ньої 1/2 i ни­ж­ньої 1/2 го­ло­во­ної мiждольової бо­ро­з­ди, як пра­ви­ло, про­хо­дить го­ри­зо­н­та­ль­но, до гру­ди­ни (мiсце прикрiплення IV ре­б­ра) роздi­ля­ється на три (два) се­г­мен­ти (I, ІІ, або I – II, III) ана­логiчно як вер­х­ня до­ля i на два язи­ч­ковi се­г­мен­ти (IV, V) ана­ло­гiч­но як се­ре­д­ня до­ля пра­вої ле­генi; ни­ж­ня до­ля за ана­­логiєю до ни­ж­ньої долi пра­вої ле­генi трьо­ма лiнiями роздiляється на чо­ти­ри се­г­мен­ти (VI, VIII, IX, X).

4. До­льо­ву i се­г­мен­та­р­ну бу­­до­ву ле­гень вiдтворiть на ар­­кушi па­пе­ру у вiд­по­вiд­ностi до послiдовностi ви­ко­нан­­ня дiй, вка­за­них ви­ще (пп. 1 – 3).

Схе­ма­ти­ч­но зама­люй­те долi i се­г­мен­ти у вiдповiдностi до вказiвок до дiй, опи­са­­них ви­ще.

5. Порiвняйте до­льо­ву i се­г­мен­та­р­ну бу­до­ву ле­гень, вiд­творену ва­ми на ар­кушi па­­пе­ру,

з бро­н­хо­г­ра­ма­ми.

1) схе­му долей i се­г­ментiв пра­вої ле­ге­нi, ви­ко­на­ну ва­ми, з пра­вобiчною брон­­­хо­г­ра­мою;

2) схе­му долей i се­г­ментiв лiвої ле­генi, ви­ко­на­ну ва­ми, з лiвобiчною бро­н­хо­­гра­­мою.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]