1.4.Взаємозв’язок цін із грошово-кредитною і податковою системами.

Ціни визначають структуру виробництва, впливають на рух матеріальних потоків, на розподіл фінансових ресурсів, на рівень добробуту населення. У значному ступені ціни впливають на грошово-кредитний ринок.

Грошовий обіг – це рух грошей у процесі виконання ними функцій засобу обігу, платежу, формування грошових резервів і заощаджень.

Залежність ціноутворення від зміни кількості грошей в обігу реалізується через дію законів вартості і грошового руху: ціни на товари встановлюються на основі вартості, а кількість грошей в обігу має забезпечувати обсяг товарів і послуг при діючих цінах.

Таким чином, ціна товару (Р) обумовлюється двома основними показниками: сумою коштів, що виділяють споживачі для купівлі товару (М) і кількістю товару на ринку (Q) - формула американського економіста І. Фішера^ (1.4):

,

(1.4)

де Р - ціна товару;

∑ М – грошова маса (кількість грошей в обігу);

∑ Q – кількість товару, що пропонується для реалізації.

Сьогодні для України проблема стабільності цін багато в чому залежить від вітчизняних виробників і від швидкості обертання грошей. Національний банк України (НБУ) випускає гроші в обіг, прогнозує темпи росту виробництва, цін, розрахунків і платежів. Наприклад, якщо очікується підвищення цін, то у поточному періоді приймаються заходи з обмеження грошової маси. НБУ може скорочувати грошову емісію або вилучати грошові ресурси для подолання інфляційних процесів.

Сукупність податків, зборів, інших платежів, внесених у доходи відповідних бюджетів і позабюджетних фондів у порядку і на умовах чинних законодавчих актів України, формують податкову систему України.

Податки і збори (обов’язкові платежі), що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) або відносяться на собівартість, сплачуються незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності.

Платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких законодавством про оподатковування покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Об’єктами оподатковування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб й інші об’єкти, визначені законодавством.

В Україні сплачуються:

- загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі);

- місцеві податки і збори (обов’язкові платежі).

Механізм стягнення і порядок сплати місцевих податків і зборів встановлюється сільськими, міськими радами відповідно до переліку і в межах ставок, що регулюються відповідними законами.

Податки по-різному впливають на ціну. Одні податки входять до складу витрат. Інші - зменшують прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства. Треті - є надбавкою до ціни або до елементів ціни. Динаміка цін зумовлює зміни у видатковій і дохідній частині бюджетів, позабюджетних фондів. Через інфляцію частина податкових надходжень збільшується автоматично з ростом цін, так як більшість з них пов’язані або з ціною в цілому, або з її складовими. В умовах дефіциту коштів підвищуються податкові ставки або впроваджуються нові податкові платежі.

Більшість підприємств в Україні зазнає дефіцит власних фінансових ресурсів, і потреба у коштах задовольняється через грошово-кредитну емісію.

Кредитування веде до поступового росту цін, так як банки-кредитори зацікавленні у прибутках. У свою чергу, зростання цін сприяє розвитку кредиту. Це пояснюється тим, що ріст цін викликає ріст витрат, і підприємства зіштовхуються із труднощами, особливо при закупівлі товарів і сировини. Таким чином, високі темпи росту цін стимулюють попит на кредитні ресурси, а отже і високу вартість кредитних ресурсів.