2. Класифікація інфекційного мононуклеозу.

Клінічні форми:

-типова;

-атипова – мезаденіт, псевдоапендицит, гепатит, нефрит, пневмонія, респіраторна;

-інфекційний мононуклеоз неуточнений .

Перебіг: гострий, затяжний, хронічний.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення:

-з боку органів дихання – обструкція дихальних шляхів;

-з боку ЦНС – енцефаліт, менінгіт, поперечний мієліт, синдром Гієна-Барре, параліч черепно-мозкових нервів, психоз;

-гематологічні – розрив селезінки, гемолітична автоімунна анемія, тромбоцитопенічний криз;

-інші – отит, інфекційно-алергічний міокардит.

Субклінічна форма

3. Клініка парагрипу.

Інк.період 2-7 дн. (3-4 дн.). В більшості випадків починається поступово: нездужання, помірний головний біль, переважно в лобовій області, рідше в скроневих областях або очних яблуках. Іноді відзначаються легке позноблювання, незначні м'язові болі. При типовому протязі парагрипу субфебрильна тем. тіла або нормальна, зрідка з різкими короткочасними підйомами. З 1-го дня хвороби провідним симптомом є грубий «гавкаючий» кашель з охриплістю або осиплістю голоса. Відзначається закладеність носа, що змінялася рінореєю; ларингіт, часто в дітей стеноз гортані: І ступінь – дихальної недостатності немає; ІІ ступінь – стенотичне дихання, задишка, блідість і ціаноз носогубного трикутника; ІІІ ступінь – голосне стенотичне дихання, неспокій, втягування міжреберних проміжків; IV ступінь – втрачає свідомість, дихання Чейна-Стокса, асфіксія.

При огляді слизова оболонка носа гіперемована і набрякла. М'яке піднебіння і задня стінка глотки яскраво гіпереміюовані. У деяких хворих спостерігаються дрібна зернистість м'якого неба і невеликий набряк слизової оболонки глотки. Відзначається почастішання пульсу, відповідне підвищення температури тіла, при тяжкому перебігу захворювання - приглушення тонів серця. У крові виявляється нормоцитоз або помірна лейкопенія. У період реконвалесценції можливий моноцитоз; ШОЕ в межах норми. тривалість хвороби до 2 тиж

4. Клініка справжнього крупу.

Для справжнього (дифтерійного) крупу характерно:

• поступовий початок;

• підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, а при комбінованих формах – до фебрильних;

• поява гугнявості голосу в перші години/добу захворювання, пізніше – афонії;

• кашель – спочатку грубий, гавкаючий, згодом – беззвучний;

• швидке наростання симптомів дихальної недостатності;

• голосне дихання з подовженим вдихом у розпал захворювання.

I стадія – катаральна, за якої під час ларингоскопії виявляють лише набряк і ціаноз/гіперемію слизової оболонки. У цій стадії захворювання загальний стан хворого майже не порушений: загальна слабість, відсутність апетиту, нормальна або субфебрильна температура тіла. Клінічні симптоми наростають поступово: за кілька годин з’являється вологий кашель, сиплість голосу, за добу кашель стає гавкаючим.

II стадія – стенотична. Через 2-3 доби за відсутності ефекту від лікування круп переходить у стенотичну стадію: виникає затруднення під час вдиху, дихання стає голосним, з’являється втягнення міжребрових проміжків. Голос афонічний, кашель беззвучний. Хворі неспокійні, не знаходять собі місця в ліжку. Збільшується вираженість ціанозу губ, кінчика носа, пальців. Тони серця приглушені, наростає тахікардія. АТ може дещо знижуватися. Тривалість цього періоду коливається від кількох годин до 2-3 діб.

III стадія – асфіктична – характеризується наростаючими ознаками дихальної недостатності. Дихання часте, поверхневе, аритмічне, поглиблюється ціаноз. Хворі намагаються зайняти зручніше положення в ліжку. Пульс частий, аритмічний, знижується АТ. Від значної гіпоксії страждає перш за все ЦНС, що проявляється сплутаністю свідомості, згодом її втратою, судомами та смертю.

ВАРІАНТ 10

Діагноз : Плівчаста дифтерія правого ока, локалізована форма, легкий перебіг.

Діагностика: Загальний аналіз крові - помірний лейкоцитоз зі зсувом формули вліво, підвищення ШОЕ. . Бактеріоскопія мазка із правого ока; бактеріологічне дослідження виділень з ока; серологічні дослідження (РПГА з парними сироватками), ІФА (визначення ІдМ до збудника),ПЛР, ЕКГ.

Лікування:

Rp.:Seriantidiphthericipurificaticoncentrate 10000 MO

D.t.d. N. 5 inamp.

S. Вводити внутрішньом’язово 40000 МО після проби за методом Безредки одноразово.

Rp.: Sol. Glucosi 5 % 400 ml

D.t.d. N. 5

S. Для внутрішньовенного введення до зникнення симптомів інтоксикації.

Rp: Ung. Erythromycini 1% - 30.0 D. S. Очна мазь. Місцево 2 рази на добу.

Rp.:Tab. Clarithromycini 0,5 N. 10

D.S. По 1 таблетці 2 рази на добу протягом 5 діб