1. Аденовірусна інфекція

1а - Аденовірусна інфекція, кон’юктивіт, мезаденіт, середній ступінь тяжкості.

1б: 1)КАК: нормоцитоз, лейкоцитоз, нейтрофільоз, лімфопенія.

2)Біохімічний аналіз крові: ↑ білірубіну, АлАТ, АсАТ.

3)Вірусологічний метод – визначення аденовірусу у мокроті, фекаліях, виділеннях з кон’юктиви.

4)РФА – ідентифікація антигеніваденовірусів.

5)РЗК, РН, РТГА, РНГА. Кров беруть у 1 - 2-й день хвороби і через 1 - 2 тижні. Наростання титрів антитіл у парних сиворотках у 4 та більше разів.

1в: Rp.: Natrii desoxyribonucleati 0,01

D.t.d. N. 10

S. Вміст флакона розчинити у 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду по 1-2 краплі в носові ходи кожні 2 години до зникнення клінічної симптоматики.

Rp.: Sol. Immunoglobulini humani 10 % 1,5 ml

D.t.d. N. 5 in amp.

S. Внутрішньом'язово пo 3 мл протягом 3 днів.

Rp.: Ung. Oxolini 0,25 % 10,0

D.S. Для змащування слизової оболонки носа кожні 2 години протягом 1-2 днів.

Rp.: Tab. Arbidoli 0,1 N. 10

D.S. По 1 таблетці 3-4 рази на день протягом 3 днів.

Rp.: Tab. Aerius 0,005 N. 10

D.S. По 1 таблетці на день протягом 10 днів.

2. Класифікація орнітозу

І.Гострий орнітоз:

А)типова (пневмонічна) форма: легка, середньої тяжкості, тяжка.

Б)атипові форми: менінгопневмонія, менінгіт, тифоподібна (орнітоз без ураження легень), субклінічна (інапарантна), рідкі форми (гепатит, ендокардит).

ІІ.Хронічний орнітоз: хронічна орнітозна пневмонія, хронічний орнітоз без ураження легень, латентний орнітоз.

ІІІ.Післяорнітозна неспецифічна хронічна пневмонія.

ІV.Ускладнення: міокардит, тромбофлебіт, гепатит, гнійний отит та ін.

3. Клініка менінгококового менінгіту

1)Початок гострий

2)Розпираючий головний біль з ↑t° до 39-40°С

3)блювання (багаторазове, не приносить полегшення)

4)гіперестезія

5)позитивні менінгеальні симптоми

6)свідомість на початку забережена, потім порушується – ступор, сопор, кома

7)парези, паралічі

8)генералізовані судоми. На їх фоні виникає асфіксія

9)вимушене положення: на боці, запрокидування голови, приведені ноги до тулуба (в основному у дітей)

10)ССС: тахікардія, АТ N/дещо ↑. Якщо вражається судинно-руховий центр → брадикардія, раптова зупинка серця

11)ураження ІІІ і ІV пар ЧМН: диплопія, птоз, анізокорія, страбізм

12)ураження VІІ і VІІІ пар ЧМН: ↓ слуху.

4. Клініка гострої дихальної недостатності

1-й ступінь (компенсація)- свідомість збережена, ЧД- 16-20/хв, при диханні помітне роздування крил носа,втягнення піддатливих місць грудної клітки, незначний ціаноз носогубного трикутника, Ps та АТ стабільні, кількість сечі не змінена.

2-й ступінь (субкомпенсація)_ свідомість збережена, але хворий постійно збуджений, ЧД- 24-36, активна участь допоміжної мускулатури в акті дихання,виражений ціаноз носогубного трикутника, тахікардія до 100/хв, АТ в нормі або дещо підвищений,незначне зменшення кількості сечі.

3-й ступінь (декомпенсація) - свідомість затьмарена, ЧД-більше 40,різко виражена задишка, шумне дихання, розлитий ціаноз, значна тахікардія до 120/хв, АТ знижиний до 80-90 мм.рт.ст, олігоурія.

4-й ступінь (асфіксія)–втрата свідомості, судоми, дихання Чейн-Стокса, поверхневе дихання, мармуровість шкіри, пульс ниткоподібний, АТ до 40-50 і нижче, олігоанурія.

Білет №3