1 Б. Призначте дослідження для підтвердження діагнозу, вказавши очікувані зміни. (10)

1.Бак. дослідження слизу із носоглотки, осаду ліквору, крові (виділення менінгокока).

2 Бактеріоскопія мазків крові та осаду ліквору.

3 Серологічні дослідження: РНГА, РЗК, реакція коаглютинації, зустрічний імуноелектрофорез (виявлення менінгококового антигена), ІФА (виявлення IgM).

4 Дослідження ліквору: загальноклінічне (тиск, прозорість, колір, клітинний склад, кількість білка), бактеріоскопічне, бактеріологічне, біохімічне, імунологічне.

5. ЗАС: сліди білка, поодинокі еритроцити, циліндри.

1 В. Призначте етіотропну та патогенетичну терапію, обов’язкове виписування рецептів. (10)

Rp: Ciprofloxacini 0,25 D. t. d. N 20 in tab.  S. По 2 таблетки 2 раза в день

Rp: Ampicillini trihydratis 0,25  D. t. d. N 24 in tab.  S. По 2 таблетки 4 раза в день.

Rp.: Tab. Azithromycini 0,5 N.3 D.S. По 1 табл. 1 р/д

2. Класифікація інфекційного мононуклеозу. (5)

І. Клінічні форми:

• типова

• атипова (стерта, безсимптомна, з незначними проявами)

ІІ. За ступенем тяжкості:

• легкий

• середній

• тяжкий

ІІІ. За перебігом:

• не ускладнений

• ускладнений

• рецидивуючий

3. Клініка оперізувального герпесу. (5)

-Гангліошкірна форма: початок гострий з лихоманки, симптомів загальної інтоксикації та різких пекучих болей у місці майбутніх висипань. Через 3-4 дні (іноді тільки через 10-12 днів) з’являється характерний висип. Локалізація болю та висипу відповідає ушкодженим нервам (частіше міжреберним) і носить оперізувальний характер. На місці везикульозного висипу спочатку виникає інфільтрація та гіперемія шкіри, на якій потім з’являються везикули, заповнені прозорим, а потім і мутним вмістом. Везикули підсихають і перетворюються у кірки. При появі екзантеми біль стає менш інтенсивним.

- Очна форма: уражається трійчастий вузол (гасерів вузол) і висипання локалізуються за ходом гілок трійчастого нерва (на слизових оболонках очей, носа, на шкірі обличчя).

- Вушна форма: в процес втягується колінчастий вузол, висип з’являється на вушній раковині і біля неї. Може бути параліч лицьового нерва. Спостерігається загальна інтоксикація та гарячка. Різко виражена невралгія трійчастого нерва, котра продовжується протягом кількох тижнів.

- Гангренозна (некротична) форма: відмічаються глибокі ушкодження шкіри з формуванням рубців, дуже тяжкий перебіг.

- Менінгоенцефалітична форма: тяжкий перебіг, ураження починається з гангліошкірних проявів, частіше в області міжреберних нервів. Далі з’являються симптоми менінгоенцефаліту, менінгеальні симптоми (атаксія, геміплегія, може бути кома). Термін від появи екзантеми до розвитку енцефалопатії – від 2 днів до 3 тижнів

4 Клініка набряку-набухання головного мозку. (5)

На фоні основного захворювання наростає слабкість, в’ялість, виникає головний біль

Спостерігаються і ↑парези і паралічі, виникає набряк соска зорового нерва. В міру розповсюдження набряку на стовбур мозку →судоми, ↑в’ялість, сонливість, порушення серцево-судинної діяльності та дихання, з’являються патологічні рефлекси.

Компресія середнього мозку - окуломоторні кризи з розширенням зіниць і фіксацією зору, підвищення м’язового тонусу, тахікардія, коливання артеріального тиску, гіпертермія.

Стиснення стовбура - втрата зору, мідріаз, анізокорія, блювання.

Защемлення мозочка - брадикардія, брадипное, раптове блювання, дисфагія, парестезії плечей і рук. Частий симптом - ригідність потиличних м’язів, яка виникає до появи інших симптомів. Найтяжчий симптом защемлення - раптове припинення дихання.

Вклинення може спостерігатися в кількох клінічних варіантах залежно від локалізації:

- вклинення медіальних відділів кори півкуль під серпоподібний відросток - можлива компресія передньої та задньої мозкових артерій із розвитком ішемічного інсульту(слабкість м’язів протилежної ноги і зниження контролю над сечовим міхуром);

- скронево-тенторіальне, коли гачок мозку (uncuscerebri) зміщується у вирізку мозочкового намету, стискаючи окоруховий нерв і змщуючи ніжки мозку (мідріаз із ареактивною зіницею та контралатеральний геміпарез);

- транстенторіальне зміщення діенцефального мозку вниз відносно намету мозочка (пригнічення свідомості до сопору і коми та порушення дихання (частіше за типом Чейна - Стокса); звуження зіниць, реакція на світло зберігається тривалий час);

- вклинення мигдаликів мозочка у великий потиличний отвір із компресією довгастого мозку → розвиток тріади Кушинга (порушення дихання, артеріальна гіпертензія, брадикардія) з наступним кардіореспіраторним колапсом.

ВАРІАНТ 16

? 1 а. Сформулюйте клінічний діагноз. (5)

Парагрип ,тяжкий ступінь. Двобічна нижньочасткова пневмонія, ДН ІІ-ІІІ ст.. ???