Весела Віра

Діти стоять колом.

Вчитель:

Зараз Кожен по черзі повинен вимовити своє ім'я й будь-яке слово, що характеризує вашу особистість; умова: слово повинно починатися з такої ж літери, що й ім'я. Наприклад, Віра - весела, Сергій - серйозний тощо.

Ми з тобою схожі тим, що ...

Вчитель розподіляє дітей за номерами, потім пропонує учасникам під номером 1 встати в одне коло, а всім іншим - утворити зовнішнє коло. Діти кожного кола повертаються обличчям один до одного. Таким чином, утворилося 2 кола - внутрішнє (учасники під номером 1) і зовнішнє (учасники під номером 2).

Діти, які стоять в зовнішньому колі, говорять своїм партнерам фразу, що починається із слів: «Ми з тобою схожі тим, що...» (наприклад, «Ми з тобою схожі тим, що живемо в одному місті»).

Діти, які стоять у внутрішньому колі, відповідають: «Ми з тобою відрізняємося тим, що...» (наприклад, «Ми з тобою відрізняємося тим, що у нас різного кольору очі»).

Після обміну фразами діти, які стоять у внутрішньому колі, роблять крок праворуч, щоб змінити партнера.

Зміна партнерів продовжується до тих пір, доки кожен учасник внутрішнього кола не зустрінеться з кожним учасником зовнішнього кола.

Кенгуру

Вчитель об'єднує дітей у пари, пропонуючи партнерам притиснутися один до одного спиною й переплести руки в ліктях. Потім вчитель просить одночасно тихо сказати один одному будь-яке число від 1 до 10. Названі парою числа потрібно скласти. Учні, не роз'єднуючи лікті, повинні підстрибнути стільки разів, якою є сума названих чисел.

Допомога

Кожен учень одержує звичайну аптечну резинку. Вчитель пропонує всім дітям надіти резинку на мізинець і великий палець лівої руки так, щоб вона розташовувалася із зовнішньої сторони кисті руки. Завдання полягає в тому, щоб зняти резинку з пальця без допомоги правої руки.

Примітка: єдине рішення - це попросити про допомогу в інших учасників, які можуть зняти резинку, не порушуючи умови.

Сплутані ланцюжки

Учасники встають по колу, закривають очі простягають перед собою праву руку. Зіткнувшись руки зчіплюються. Потім учасники простягають руки і знову шукають собі партнера. Ведучий допомагає рукам з'єднатися і стежить за тим, щоб кожен тримав за руки двох дітей, а не одного. Учасники розплющують очі. Вони повинні розплутатися, але рук розтискати не можна. Щоб не відбувалося травм рук у суглобах, дозволяється "провертання шарнірів" - зміна положення кистей беї розчеплення рук. В результаті можливі різні варіанти або утворюється коло, або декілька зчеплених кілець із дітей, або декілька незалежних кіл чи пара.

Вітер

Діти повторюють за вчителем слова, імітуючи їх рухами:

- Вітер дме нам в обличчя.

(Діти долонями махають собі в обличчя)

- Захиталося дерево.

(Піднімають руки вгору, роблять плавні змахи руками праворуч та ліворуч).

- Вітер тихіше, тихіше, тихіше.

(Поступово спускаються навпочіпки, руки тримають перед грудьми)

- Дерево все вище, вище.

(Встають, підводяться на пальці ніг, руки при цьому тягнуть вгору).

Весела хвилинка

Вчитель-тренер:

- Як живеш?

Діти:

- Ось так, ось так! (Руку стискають в кулачок, при цьому великий палець піднімають вгору).

• Як ідеш?

• Ось так, ось так! (Ходьба на місці)

• Як біжиш?

• Ось так, ось так! (Біг на місці)

• Як спиш?

• Ось так, ось так! (Долоньки під щоку)

• Як пустуєш?

- Ось так, ось так! (Надувають щоки ляскають долонями по ним, випускаючи повітря з рота)

• Як загрожуєш?

• Ось так, ось так! (Погрожують пальцем).