У відкритому морі

У запропонованій грі ми вдаємося до символу корабля, щоб закріпити в дітях надію на те, що часом вони ставатимуть все більш самостійними й оволодіють значною кількістю практичних навичок вмінь. Діти матимуть змогу відчути силу своєї волі.

Інструкція. Діти розслабляються і закривають очі. Зверніться до всіх учнів як до однієї дитині "Уяви великий корабель, який відправляється в далеке плавання. Вітер наповнює вітрила й жене корабель з гавані у відкрите море. Відчуй силу вітру почуй шум хвиль, по яких корабель простує все далі й далі в чужі краї... А зараз уяви, що ти сам знаходишся на цьому кораблі. Ти стоїш за штурвалом, тримаючи його міцно в руках... Перед тобою - відкрите море... Хвилі виблискують і яскравих променях сонця, а далеко на горизонт небо і море зливаються... Відчувається солоний запах моря, вітер дме тобі в обличчя... Ти міцно тримаєш дерев'яний штурвал, щоб спрямувати корабель туди, куди потрібно... Ти повертаєш штурвал праворуч, ліворуч і відчуваєш, як величезний корабель підкоряється твоїм наказам. Тобі не потрібно занадто напружуватися, адже ти керуєш кораблем за допомогою своєї волі... Кожне твоє рішення веде корабель уперед... Ти відчуваєш контроль над ним... Насолоджуйся цим відчуттям і відмічай, як себе почуває твоє тіло, коли ти є таким рішучим і чітко знаєш, чого хочеш (2 хвилини). А зараз настав час попрощатися із кораблем. Проте ти можкш викликати його образ завжди, коли захочеш. Картина перед твоїми очима стає все більш прозорою, доки не зникне зовсім. Потягнися і зроби три глибокі вдихи. Розплющ очі та подивися навколо".

Обговорення

• Чи сподобалася мені ця подорож?

• Який вигляд мав корабель, який ти собі уявив?

• Як я відчував себе за штурвалом?

• Як я оцінюю силу власної волю? Чи потужна вона?

• Що я зазвичай роблю, коли мені потрібно досягти складної мети?

• Що було найважчим з того, чим я до цих пір займався в житті?

• Для чого я говорю "так" чи "ні"?

• Які рішення я в змозі приймати сам?

• Що я можу вирішувати в своєму класі (школі)?

• Що означає слово "демократія"?

Хороші думки

На жаль, дітям часто доводиться жити із песимістично настроєними батьками, які постійно скаржаться на життєві труднощі та негаразди, недовірливими, скептичними й не здатними нічим захоплюватися, а дітям напевно хотілося б, щоб батьки і вчителі були оптимістами, тоді вони й самі могли б мати позитивні очікування від майбутнього.

Ми вважаємо, що батьки та вчителі повинні підтримувати в дітях надію на краще, стимулювати сміливість. Діти, за своєю суттю, реалісти, яким відомо, що в житті провали й успіхи змінюють один одного. Їм неодмінно потрібен оптимізм, щоб не здатися труднощам і впоратися з невдачами. Сьогодні переважна більшість дітей схильні перебільшувати негативне, а це веде до стресів. Деяким дітям важко контролювати агресію, інші - дуже довго або дуже часто пригнічені або сумі треті - досить часто думають про смерть або самогубство, вони ненавидять себе та інших, відчувають себе самотніми та хочуть втекти від усього цього, часто плачуть. Все це - знак того, що діти відчувають себе нещасними, у них переважають негативні думки, вони позбавлені надії. Проте в житті будь-якої людини багато й позитивного, і тому нам потрібно навчитися помічати це позитивне й радіти йому. Під час цієї фантазійної подорожі ми відкриваємо шлях позитивним думкам, надії й оптимізму.

Матеріали: крейда, аркуші паперу для кожної дитини.

Інструкція. Діти приймають розслаблюючу позу, закривають очі та починають глибоко дихати. Зверніться до всіх учнів як до однієї дитини: "Коли ти закриєш очі, йди в своїй фантазії туди, де ти зможеш відчути себе розслабленим і щасливим. Знайди місце, в якому ти почуваєш себе добре (можливо, на природі, а може і в затишній кімнаті тощо). Коли ти прийдеш на це місце, озирнися, що ти бачиш? Що ти чуєш? Чим тут пахне? Що знаходиться поряд з тобою? Коли ти будеш готовий, можеш лягти на землю або влаштуватися в зручному кріслі в кімнаті. Можеш дивитися в небо, насолоджуючись розслабленням і спокоєм. Нарешті ти помічаєш, що в голову приходять різні приємні думки, і радієш, що ці думки нагадують тобі про те прекрасне, що було в твоєму житті. Кожна думка породжує в тобі упевненість, що ти ще не раз будеш щасливим. У тебе є дві хвилини, щоб пригадати все мне, що тебе радує в житті (2 хвилини). Настав час повертатися. Запам'ятай дорогу в це місце на той випадок, якщо ти знову захочеш зустрітися зі щасливими спогадами. Потягнися, зроби три глибокі вдрхи і розплющ очі.

Візьми аркуш паперу, олівці або крейду, намалюй свої думки і напиши, про що ти думав (15 хвилин)».

Обговорення

• Як виглядало таємне місце, в якому я побував?

• Які приємні думки прийшли мені в голову?

• Як я себе при цьому почував?

• Які думки мені особливо сподобалися?

• Чи маю я час подумати про приємні речі?

• Чи вдячний я за все гарне, що трапляється в моєму житті?

• Чи можна бути вдячним самому собі?

• Коли я відчуваю вдячність друзів у класі?