Коробка щастя

У житті дітям потрібна певна витримка. Вони щодня стикаються з фрустрацією й розчаруванням спостерігаючи, як дорослі в своєму метушливому житті забувають, що таке бути дитиною. Інколи діти відчувають, що їх не розуміють або ігнорують.

Що ж може розвинути стійкість у дитини? Ми вважаємо, що важливий помічник в цьому – оптимізм. В житті будь-якої дитини є ситуації, що роблять її щасливою, є враження, події, за які вона вдячна долі. Задача цієї вправи - пригадати їх.

Матеріали: олівці, аркуші паперу для кожної дитини.

Інструкція. Ведучий звертається до всіх учні як до однієї дитини: "Уяви, що у тебе є коробка щастя. Вона може мати розмір коробки з-під взуття, коробочки з-під маминої обручки, а може бути такою великою, немов упаковка від холодильника. У цій коробці зберігається тільки те, що робить тебе щасливим. Якщо ти раптом відчуєш себе самотнім або засумуєш, то завжди зможеш залізти в неї, щоб розвеселитися. Що ти покладеш до цієї коробки. Закрий очі й подумай про те, що допомагає тобі відчувати себе щасливим. Якщо ти уявив собі, що це, можеш розплющити очі. Намалюй свою коробку і те, що в ній знаходиться. Якщо хочеш, можеш намалювати себе (1-2 хвилини.) Має сенс спочатку подумати про розмір коробки щастя. Допоможіть дітям уявити її та зобразити на аркуші паперу. Після цього діти малюють вміст коробки. Людей і предмети можна малювати як усередині коробки, так і навколо (15 хвилин). Після завершення малювання діти збираються в четвірки, показують один одному свої малюнки й обговорюють їх. Потім відбувається обговорення в групі.

Чемодан зі стресами

Рівень стресу батьків, який зростає, має вплив і на дітей. Якщо батьки насилу підтримують свій внутрішній спокій в "бурях повсякденності", то дітям нема де брати приклад для наслідування. В цій грі ми пропонуємо простий спосіб подолання стресу: діти можуть відкинути все, що їх турбує, і звернутися до проблеми тільки тоді, коли вони самі схочуть зробити це усвідомлено.

Матеріали: олівці, аркуші паперу для кожної дитини.

Інструкція. Ведучий звертається до всіх учнів як до однієї дитини: "Уяви, що в тебе в кімнаті є чемодан, який закривається на ключ. Можливо це старомодний шкіряний чемодан або пластиковий чи металевий. Уяви собі ключ від нього. Це чарівний чемодан, в якому ти бережеш все, що тебе хвилює, турбує або дратує. Ніщо не може вирватися звідти саме по собі. Проте якщо ти схочеш подумати про якусь проблему, що ти заховав до свого чемодана, то можеш її дістати, зробити з нею будь-що та покласти назад, коли забажаєш. Намалюй свій чарівний чемодан і ключі до нього. Потім намалюй те, що тебе хвилює, дратує або турбує. Можеш намалювати це усередині чемодана або біля нього" (15 хвилин). Після виконання завдання діти збираються в четвірки показують свої малюнки один одному.

Обговорення

• Якого розміру мій чемодан?

• Що мене найбільше турбує?

• Які дрібниці мене нервують?

• Що я роблю, коли хвилююся?

• Чи легко я «виходжу з себе»?

• Що я можу зробити, щоб відновити душевну рівновагу?